< Попер   ЗМІСТ

Податкові зміни відповідно до Угоди про асоціацію

Україна спрямовує зусилля на загальну реформу податкової системи та податкової політики, в тому числі на реформування фіскальної системи відповідно до європейських стандартів. Більшість положень законодавства України з питань оподаткування адаптовані до законодавства ЄС, зокрема в частині загальних питань спільної системи податку на додану вартість, загального режиму акцизних зборів та оподаткування акцизним податком.

При підготовці Податкового кодексу України в частині пільгового оподаткування дотримані основні вимоги ЄС та Світової організації торгівлі стосовно недискримінаційного підходу під час встановлення пільг при постачанні вітчизняних товарів та ввезенні товарів іноземного виробництва.

Наразі національне податкове законодавство в цілому відповідає законодавству ЄС, за виключенням окремих норм, які поступово будуть наближені до нього з огляду на обмеження соціально- економічного характеру та регіонального контексту (відображені у зобов'язаннях згідно Угоди).

Вимоги Угоди про асоціацію

Згідно з досягнутими Україною та ЄС домовленостями, Україна зобов'язується поступово наблизити своє податкове законодавство до acquis ЄС, згідно переліку, що міститься у Додатку XXVIII до Угоди.

Відповідно до Глави 4 Розділу 5 Угоди про асоціацію (статті 349 - 354), досягнута домовленість про співпрацю між Україною та ЄС для покращення належного управління у сфері оподаткування з метою подальшого покращення економічних відносин, торгівлі, інвестицій та добросовісної конкуренції.

Сторони домовилися про посилення і зміцнення співробітництва, спрямованого на удосконалення і розвиток податкової системи та податкових органів України, а також гармонізацію політики щодо протидії та боротьби з шахрайством і контрабандою підакцизних товарів. Розділом передбачено такі зобов'язання Сторін:

  • 1. застосовувати принципи належного управління в сфері оподаткування, зокрема принципи прозорості, обміну інформацією та добросовісної податкової конкуренції, у тій мірі, в якій це погодили держави-члени на рівні ЄС;
  • 2. посилювати та зміцнювати співробітництво, спрямоване на удосконалення та розвиток податкової системи та податкових органів України, включаючи посилення потужностей збору та контролю, із окремим наголосом на процедурах відшкодування ПДВ задля уникнення накопичення заборгованості, забезпечення ефективного збору податків та посилення боротьби з податковим шахрайством, а також ухиленням від сплати податків;
  • 3. докладати максимальних зусиль для активізації співпраці та обміну досвідом у сферах боротьби з податковим шахрайством, інтенсифікації обміном інформації з європейськими фіскальними органами.
  • 4. розвивати співробітництво та гармонізувати політику щодо протидії та боротьби з шахрайством, контрабандою підакцизних товарів. Україна зобов'язується поступово наблизити своє законодавство

до законодавства ЄС у наступні встановлені терміни:

  • 1. Директива Ради ЄС № 2006/112/ЄС від 28.11.2006 року щодо спільної системи податку на додану вартість визначає платників податку, операції, що підлягають оподаткуванню, базу та ставки оподаткування. Україна протягом п'яти років повинна впровадити положення Директиви, за винятком статей 5-8, 20, 33, 40-42, 79, 100-101, 123-130, 140-142, 145, 146 (1("B"), 147, 155, 164-166, 170-171, 175, 203, 205, 209, 210, 212, 219, 238-240, 245, 254, 258, 274-280, 293-294, 370-395, 396-400, 402-410, 411-413 (положення, що застосовуються до державних членів ЄС); статей 281-294, 295- 305, 306-325, 326-332, 333-343, 348349, 358-369 (щодо спеціальних податкових режимів).
  • 2. Директива Ради № 2007/74/ЄС від 20.12.2007 року про звільнення від податку на додану вартість і мита на товари, що ввозяться особами, які подорожують з третіх країн - розділ 3 щодо кількісних обмежень.

Ці положення Директиви мають бути впроваджені протягом трьох років з дати набрання чинності УА.

Що стосується підакцизних товарів, то це Директиви щодо алкогольних напоїв, тютюнових виробів та продуктів енергії та електроенергії.

3. Директива Ради № 92/83/ЄЕС від 19.10.1992 року щодо гармонізації структур акцизних зборів на спирт та алкогольні напої та Директива Ради 92/84/ЄЕС про наближення акцизних зборів на спирт та алкогольні напої.

У даних директивах зазначено, які саме продукти оподатковуються, та в яких випадках можна застосовувати пільгову ставку. Загалом, положення цієї Директиви мають бути імплементовані протягом п'яти років після набуття чинності УА. Більше того, графік імплементації окремих її положень, зокрема щодо проміжних продуктових категорій, визначатиметься Радою асоціації, яка ще тільки буде створена після підписання Угоди (статті 460 - 463). Логічно, що у такому разі термін імплементації згаданих положень Директиви може навіть перевищувати п'ять років.

4. Директива Ради № 2011/64/ЄС від 21 червня 2011 року про структуру та ставки акцизного збору на тютюнові вироби.

Структура акцизного податку на тютюн вже сьогодні майже повністю відповідає вимогам даної Директиви ЄС, але ставки цього податку є меншими, ніж прийняті в ЄС. Положення даної Директиви повинні бути імплементовані протягом двох років після набуття чинності УА, за винятком Ст. 7.2 І, Ст. 8, 9, 10, 11, 12 Ст. 14.1, 14.2, 14.4, Ст. 18 та Ст. 19, для яких графік імплементації буде встановлений Радою асоціації, тобто так само, як і з Директивою щодо спирту та алкогольних напоїв, графік імплементації окремих її положень визначатиметься Радою асоціації.

5. Директива Ради № 2003/96/ЄС від 27.10.2003 року про реструктуризацію системи Співтовариства щодо оподаткування енергопродуктів та електроенергії).

Положення даної Директиви охоплюють не тільки нафтопродукти (як це було раніше), а й природний газ, вугілля та електроенергію. Директива встановлює мінімальні рівні оподаткування цих продуктів, а також передбачає умови застосування пільгових ставок. Для цієї Директиви не визначено чітких термінів імплементації, натомість зазначено, що її положення мають бути впроваджені поступово, виходячи із майбутніх потреб України у сфері захисту навколишнього середовища та енергоефективності, якими вони можуть бути, зокрема, у результаті міжнародних переговорів після 2012 року щодо зміни клімату.

6. Директива Ради № 2008/118/ЄС від 16 грудня 2008 року стосовно загальних умов акцизного збору, що відміняє Директиву № 92/12/ЄЕС.

Дана Директива має бути впроваджені протягом двох років з дати набрання Угодою чинності.

7. Директива Ради ЄС № 86/560/ЄЕС від 17.11.1986 року про гармонізацію законодавства держав-членів про податки з обороту -заходи для відшкодування податку на додану вартість суб'єктам оподаткування, які не засновані на території Співтовариства.

Графік імплементації окремих її положень визначатиметься Радою асоціації після набуття чинності УА.

Для Директив, строк імплементації яких встановлюється Радою асоціації, максимально можливий термін кінцевого впровадження рівня акцизів на тютюнові вироби та рівня зборів на спирт та алкогольні напої, згідно із вимогами ЄС, може сягати 2027 року.

Це випливає із Пункту 4 статті 45 "Визначення" Угоди про асоціацію, згідно з яким перехідний період означає 10-річний період, який починається з дати набрання чинності УА. Перехідний період може бути продовжено ще на три роки у разі, якщо до закінчення 10-го року Україна представить на розгляд Комітету з питань торгівлі, створеного відповідно до статті 465 цієї Угоди, обґрунтований запит, а Комітет з питань торгівлі проведе його обговорення.

Відповідно до зобов'язань за Угодою, діяльність України буде спрямована на:

  • - впровадження принципу прозорості, обміну інформацією та добросовісної податкової конкуренції;
  • - зміцнення співробітництва щодо посилення ефективного збору податків і зборів із окремим наголосом на процедурах відшкодування податку на додану вартість;
  • - поступове наближення законодавства щодо податку на додану вартість до відповідної структури оподаткування, визначеної у законодавстві ЄС;
  • - запровадження системи відшкодування податку на додану вартість суб'єктам оподаткування, які не засновані на території ЄС (юридичним особам);
  • - поступове наближення ставок акцизного податку на тютюнові вироби до відповідних ставок ЄС;
  • - приведення у відповідність класифікації алкогольних напоїв ("проміжних товарів");
  • - приведення у відповідність переліку підакцизних товарів через включення до переліку товарів електроенергії та природного газу, вугілля та коксу (для опалення та виробництва електроенергії);
  • - доведення питомої ваги акцизного податку у середньозваженій роздрібній ціні тютюнових виробів до 60%, із сумою податку не менше 90 євро за 1 тис. шт.;
  • - поступове наближення законодавства щодо акцизного податку до ставок країн ЄС до відповідної структури оподаткування, визначеної у законодавстві ЄС шляхом внесення змін до Податкового кодексу України в частині наближення ставок акцизів.

Впровадження в Україні спільної з ЄС системи податку на додану вартість

В основу розділу щодо податку на додану вартість покладено діючий порядок оподаткування податком на додану вартість з урахуванням напрямів його реформування та вимог Директиви Ради 2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року про спільну систему податку на додану вартість.

24 травня 2012 року прийнято Закон України №4834 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм".

Положеннями Закону України уточнюється порядок реєстрації платників податку на додану вартість (добровільна реєстрація більше не потребує дотримання спеціальних умов), анулювання такої реєстрації, а також визначення бази оподаткування.

Зазначені норми узгоджуються зі статтею 213 Директиви Ради 2006/112/ЄС від 28.11.2006 року про спільну систему податку на додану вартість.

Згідно із Законом від 24.10.2013 року № 657 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень", право добровільної реєстрації в якості платника податку на додану вартість поширено також на осіб, які лише планують здійснювати господарську діяльність (до внесення цих змін платником податку добровільно могли зареєструватись лише особи, які вже здійснювали оподатковувані операції з постачання товарів/послуг).

Спрощено процедуру адміністрування, скасовано такі документи, як свідоцтво про реєстрацію особи платником податку на додану вартість і свідоцтво про реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, надано право платникам податку на додану вартість за їх запитом отримувати витяги з реєстру платників ПДВ в органах Міністерства доходів і зборів України.

Підтвердженням факту реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності платником податку на додану вартість є наявність інформації про таку реєстрацію на офіційному веб-сайті Міністерства доходів і зборів України (Єдиний реєстр платників податку), яка оновлюється щоденно.

В процесі подальшої адаптації українського законодавства 1 січня 2014 року змінено окремі норми Податкового кодексу, що регламентують питання реєстрації платників ПДВ.

Приведено у відповідність до вимог Директиви 2006/112/ЄС (стаття 43) місце постачання послуг, базуючись на принципі місця фактичного здійснення постачання послуг і застосування до таких операцій загальної ставки податку, у разі, коли такі операції здійснюються на митній території України. Запропоновано уточнення визначення місця постачання товарів; місця фактичного постачання послуг, пов'язаних з рухомим майном; місця фактичного знаходження нерухомого майна, для тих послуг, які пов'язані з нерухомим майном (статті 31, 52 та 45 Директиви 2006/112/ЄС).

Стосовно визначення бази оподаткування:

  • - для операцій, що здійснюватимуться на митній території України, база оподаткування визначається на рівні договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін (статті 76 та 77 Директиви 2006/112/ЄС);
  • - щодо товарів (супутніх послуг), ввезених на митну територію України у митному режимі імпорту (реімпорту), база оподаткування визначатиметься на рівні не нижче митної вартості товарів (супутніх послуг), з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення (з метою недопущення поставки товарів за фактурною вартістю, що є значно нижчою за митну вартість таких товарів) (стаття 85 Директиви 2006/112/ЄС). Головним завданням є внесення змін до розділу 5 Податкового кодексу України "Податок на додану вартість" згідно Директиви Ради ЄС № 2006/112/ЄС від 28.11.2006 року щодо спільної системи податку на додану вартість.

Положення Директиви, за винятком статей 5-8, 20, 33, 40-42, 79, 100101, 123-130, 140-142, 145, 146 (1(B), 147, 155, 164-166, 170-171, 175, 203, 205, 209, 210, 212, 219, 238-240, 245, 254, 258, 274-280, 293-294, 370-395, 396-400, 402-410, 411-413 (положення, що застосовуються до державних членів ЄС); статей 281-294, 295- 305, 306-325, 326-332, 333-343, 348-349, 358-369 (щодо спеціальних податкових режимів), будуть імплементовані протягом п'яти років після набуття цією Угодою чинності.

Директива 2006/112/ЄС містить норми про податок на додану вартість, які в деяких випадках підлягають тлумаченню державами-членами ЄС. Прийняття загальних положень для імплементації Директиви 2006/112/ЄС має гарантувати, що застосування системи ПДВ буде більшою мірою відповідати цілям внутрішнього ринку у випадках, коли виникали або можуть виникнути в майбутньому відмінності в застосуванні, що є несумісним з належним функціонуванням внутрішнього ринку.

Директива утворює спільну систему ПДВ. Принцип спільної системи ПДВ передбачає застосування до товарів та послуг загального податку на споживання, точно пропорційного ціні товарів і послуг, незалежно від числа операцій у рамках процесу виробництва та збуту до моменту нарахування податку.

За кожною операцією нараховується ПДВ, розрахований відповідно до ціни товарів або послуг за ставкою, встановленою для таких товарів або послуг, після віднесення на зменшення податкового зобов'язання суми ПДВ, що безпосередньо припадає на різні складові собівартості. Спільна система ПДВ застосовується також до етапу роздрібної торгівлі.

Визначається, які операції підлягають і не підлягають оподаткуванню ПДВ. Директивою також визначено: платників податку; операції, що підлягають оподаткуванню; базу та ставки оподаткування. Так, для запобігання виникненню структурної неврівноваженості у Співтоваристві та викривленню конкуренції в деяких видах діяльності внаслідок застосування державами-членами ЄС різних стандартних ставок ПДВ, встановлюється мінімальна стандартна ставка в розмірі 15% з можливістю перегляду. В той же час для деяких країн додатково регулюються ставки спеціального ПДВ для окремих видів товарів/робіт/послуг.

В частині пільгового оподаткування необхідно впровадити основні вимоги Ради ЄС та СОТ стосовно недискримінаційного підходу під час встановлення пільг при постачанні вітчизняних товарів та ввезенні товарів іноземного виробництва (розділ ІХ "Звільнення від оподаткування" Директиви 2006/112/ЄС).

Директива Ради 2007/74/ЄС від 20.12.2007року щодо звільнення від ПДВ та акцизних зборів на товари, які імпортуються особами, що прибувають з третіх країн. Положення Директиви будуть імплементовані протягом трьох років після набуття цією Угодою чинності.

Частиною 3 передбачено, що кількісні обмеження і грошові пороги, яким підпорядковуються виключення, повинні відповідати сучасним потребам держав-членів.

Також Україна повинна імплементувати Директиву Ради ЄС № 86/560/ЄЕС від 17.11.1986року щодо гармонізації законодавства держав-членів про податки на оборот, яка передбачає низку заходів для відшкодування податку на додану вартість суб'єктам оподаткування, які не засновані на території Співтовариства.

Графік імплементації положень директиви буде визначено Радою асоціації після набуття чинності УА. Директива створює умови для попередження усіх форм ухилення від сплати податків чи недотримання податкового законодавства.

Акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби

Податковий кодекс в частині акцизного податку передбачає об'єднання положень шести законодавчих актів. Положення розділу в цілому відповідають Директиві Ради 92/79/ЄЕС від 19.10.1992 року (щодо зближення податків на сигарети), Директиві Ради 92/80/ЄЕС, Директиві Ради 92/84/ЄЕС від 19.10.1992 року щодо зближення ставок акцизних зборів на спирт та алкогольні напої.

Норми, пов'язані із функціонуванням акцизного складу, наближують податкове законодавство до вимог Директиви Ради 2008/118/ЄС від 16.12.2008 року про загальний режим акцизних зборів.

Перелік випадків, в яких податок справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту, узгоджується із статтею 27 Директиви Ради 92/83/ЄЕС від 19.10.1992 року щодо гармонізації структур акцизних зборів на спирт та алкогольні напої.

Положення розділу VI "Акцизний податок" Податкового кодексу спрямовані на наближення законодавства України в частині оподаткування акцизами до норм і стандартів ЄС та на забезпечення ефективного застосування податкового законодавства як платниками податків, так і контролюючими органами.

Також положення Податкового кодексу приведені у відповідність до вимог ст. 7 "Про загальний режим акцизних зборів" Директиви Ради Європи 2008/118/ЕС від 16.12.2008 року в частині виникнення податкового зобов'язання в момент випуску підакцизного товару до споживання. У ст. 216 зазначеного Кодексу вводиться поняття виникнення податкового зобов'язання у разі втрати підакцизного товару і його передачі для власного споживання. Статтею 215 Податкового кодексу закріплений діючий перелік підакцизних товарів, встановлено специфічні ставки акцизного податку в гривнях (алкогольні напої та тютюнові вироби), в євро - на нафтопродукти та транспортні засоби, специфічні і адвалорні ставки одночасно - для оподаткування сигарет, що відповідає діючому законодавству і узгоджується з світовим досвідом акцизного оподаткування, зокрема в країнах-членах ЄС (Директива Ради Європи 2011/64/ЕС від 21.06.2011 року про структуру і ставки акцизів, які застосовуються до тютюнових виробів).

Основні напрями змін

1. Директива Ради 92/83/ЄЕС від 19.10.1992року щодо гармонізації структур акцизних зборів на спирт та алкогольні напої.

Положення Директиви будуть імплементовані протягом п'яти років після набуття чинності цією Угодою. Після набуття чинності УА Рада асоціації визначить графік імплементації положень директиви, окремих її положень, зокрема щодо проміжних продуктових категорій.

У відповідності до Директиви, акцизний збір визначається, виходячи з гектолітра готового виробу стосовно пива та інших алкогольних напоїв. Пільгові ставки можуть встановлюватись для слабоалкогольних напоїв, а також у випадку, якщо виробники продукції - невеликі пивоварні заводи.

Підакцизною вважається вся алкогольна продукція, що вироблена у державах-членах, а також та, що ввезена до ЄС з третіх країн.

Алкоголь звільняється від акцизного збору, якщо він:

  • - денатурований у відповідності до вимог будь-якої держави-члена;
  • - денатурований та використовується для виготовлення продукції, яка не призначена для споживання людиною;
  • - використовується для виробництва оцту, ліків або у якості ароматизатора для продуктів харчування.

Держави-члени ЄС встановлюють ставки згідно з положеннями Директиви 92/84/ЄЕС. Такі ставки не можуть бути нижчими за ставки, які встановлюються державами-членами ЄС на продукти, зазначені у пункті (1) Статті 8 та пункті (1) Статті 12 Директиви 92/83/ЄЕС.

Відповідно до Директиви 92/84/ЄЕС мінімальні ставки акцизного податку за видами алкоголю, які стануть актуальними після підписання УА:

Спирт та алкогольні напої (5,5 євро з І літра 100-відсоткового спирту):

  • - продукти товарних кодів СК 2207 і 2208 з фактичною алкогольною міцністю від 1,2 % об., якщо такі продукти є складовою частиною продукту, що підпадає під інші розділи товарних кодів СК;
  • - продукти товарних кодів СК 2204, 2205 і 2206 з фактичною алкогольною міцністю, яка перевищує 22% об.;
  • - питні алкогольні напої, що містять спирт, незалежно від того, чи виготовлені вони у формі розчинів.

Проміжні продукти (0,45 євро з 1 літра 100-відсоткового спирту): Н продукти з фактичною міцністю від 1,2 до 22% об., на які поширюються товарні коди СК 2204, 2205 і 2206, але котрі не підпадають під положення статей 2, 8 і 12 Директиви.

Вино (0 євро з 1 літра 100-відсоткового спирту):

  • - неігристе вино: товарні СК коди 2204 і 2205 міцністю від 1,2 % до 15 % об., від 15 % до 18% об., спирт ферментного походження;
  • - ігристе вино: товарні СК коди 2204 і 2205, міцністю від 1,2% до 15% об., спирт ферментного походження.

Пиво (0,0187 євро з 1 літра 100-відсоткового спирту).

Товарні СК коди 2203, 2206, міцність 0,5% об.

Інші неігристі ферментовані напої (0 євро з 1 літра 100-відсоткового спирту):

  • - продукти, що підпадають під товарний СК коди 2204 і 2205, які не вказані у статті 8 Директиви;
  • - продукти, що підпадають під товарний СК код 2206, мають міцність від 1,2% об. до 15% об. за умови, що спирт - повністю ферментного походження.

Інші ігристі ферментовані напої (0 євро з 1 літра 100-відсоткового спирту).

  • - продукти, що підпадають під товарний СК код 2206 00 91;
  • - продукти, що підпадають під СК коди 2204 і 2205, не вказані у статті 8 і котрі розливаються в пляшки, закупорені спеціальними корками типу "гриб", що закріплюються на місці за допомогою стяжок або застібок, які мають надлишковий тиск в три або більше бари через присутність у розчині двоокису вуглецю, мають міцність від 1,2 % об. до 15 % об. за умови, що спирт в кінцевому продукті - повністю ферментного походження.
  • 2. Директива Ради 2011/64/ЄС від 21.06.2011 року про структуру та ставки акцизного збору, що застосовується до переробленого тютюну.

Положення Директиви будуть імплементовані протягом двох років після набуття чинності УА за виключенням ст. 7.2 (єдині ставки для сигарет з фільтром та без фільтру), ст. 8 (співвідношення специфічного та адвалорного компонентів), ст.9 (структурні елементи податку на сигарети), ст.10 (мінімальні вимоги щодо рівня ставок), ст.11 (особливі умови перегляду ставок), ст.12 (особливі умови для Португалії та Франції), ст. 14.1, 14.2, 14.4 (види і розміри акцизів для тютюнових виробів окрім сигарет), ст. 18 (визначення валютних курсів для формування розміру акцизу), та ст. 19 (порядок надання звіту і в необхідних випадках - пропозицій, що стосуються ставок і структури акцизу) для яких графік імплементації буде встановлений Радою асоціації. Як зазначалось вище, він може тривати до 2027 року.

Директива встановлює основні принципи для гармонізації структури та ставок акцизних зборів щодо переробленого тютюну, які застосовуються державами-членами ЄС.

Маються на увазі такі товари:

  • - сигарети;
  • - сигари та сигарили;
  • - тютюн для паління;
  • - дрібно рублений тютюн (для скручування сигарет), інший тютюн для паління.

До сигарет застосовується адвалорний акцизний збір (податок), що розрахований на основі максимальної роздрібної ціни, що включає митні податки, а також на основі спеціального акцизного мита, котре вираховується на одиницю продукту.

Після набуття чинності УА Рада асоціації визначить графік імплементації положень Директиви для ст. 7.2, 8, 9, 10, 11, 12, 14.1, 14.2, 14.4, 18 та 19 Директиви Ради 2011/64/ЄС від 21.06.2011 року про структуру та ставки акцизного збору, що застосовуються до переробленого тютюну (кодифікація).

Кожна держава-член ЄС може застосовувати загальний акцизний збір (податок) (специфічна складова плюс адвалорна складова без урахування ПДВ), розмір якого повинен в кінцевому випадку скласти 60% від середньозваженої роздрібної ціни сигарет, що відпускаються для споживання і не повинен бути нижчим 64 євро, а протягом 2014-2018 рр. вона повинна зрости до 90 євро.

Від держав-членів ЄС, що встановили акцизний збір/податок у розмірі, як мінімум 101 євро за 1000 сигарет від середньозваженої роздрібної ціни, не вимагається дотримання мінімального 60 відсоткового рівня мита.

Варто зазначити, що у країнах ЄС адвалорна частина теж відіграє важливу роль і має тенденцію до спаду у зв'язку з зростанням специфічного компоненту акцизу. Разом з тим, найвищі адвалорні ставки - у таких країнах як Естонія, Фінляндія, Бельгія, Франція, Італія, а найменші - у Нідерландах, Швеції, Данії.

Сигари та сигарили обкладаються акцизом у розмірі 5% від роздрібної ціни, включаючи всі податки, або 12 євро за 1000 одиниць/за кілограм.

Дрібно рублений тютюн (для скручування сигарет) обкладається акцизом загальним розміром не менше, ніж 40% від середньозваженої роздрібної ціни дрібно рубленого тютюну, призначеного для скручування сигарет, що відпускається для споживання, або 40 євро за кілограм.

Загальний збір (податок) на сигарети має складати не менше 43% від середньозваженої роздрібної ціни дрібно рубленого тютюну, призначеного для скручування сигарет, що відпускається для споживання, або 47 євро за кілограм.

Стосовно іншого тютюну для паління - загальний розмір акцизу має складати не менш 20% від роздрібної ціни, включаючи всі податки, або 22 євро за кілограм.

Найбільшим викликом наближення українського законодавства до європейського в частині акцизного оподаткування є гармонізація податкових ставок та мінімального акцизного зобов'язання.

Органам влади необхідно заздалегідь визначати графіки імплементації Директив ЄС щодо алкогольних та тютюнових виробів з урахуванням економічної ситуації в Україні та доходів громадян. Акцизні ставки на тютюнові вироби повинні підніматися щорічно рівними відсотками до європейського рівня для досягнення максимально позитивного результату.

Крім того, існує ймовірність того, що різке підвищення акцизних ставок стимулюватиме незаконне переміщення виробів через кордон. У контексті цього правоохоронним та митним органам також потрібно проводити ефективну політику боротьби з контрабандною та контрафактом.

На даний момент, однією з основних проблем акцизного оподаткування тютюнових та алкогольних виробів є введення акцизного податку на роздрібну торгівлю. Справа в тому, що Податковий кодекс уже передбачає сплату акцизу при виробництві та ввезені підакцизної продукції, тому встановлення акцизу ще й при роздрібній торгівлі буде означати подвійне оподаткування, що суперечить основним принципам оподаткування, а також Директивам ЄС, які Україна повинна імплементувати відповідно до Угоди про асоціацію.

Крім того, суб'єкти господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю алкогольними та тютюновими напоями, додатково сплачують за надання ліцензії на даний вид діяльності. Запропонована норма в першу чергу призведе до подальшого подорожчання продукції. Посилить цю тенденцію чергове підвищення акцизних ставок на тютюнові та алкогольні вироби. Постійне підняття ставок акцизу без належного обґрунтування та врахування платоспроможності населення може призвести до збільшення "тіньової" складової даної галузі, у тому числі до зростання контрабандної та контрафактної продукції. Варто враховувати і те, що фінансові, матеріально-технічні та інші видатки держави на адміністрування нового акцизу можуть перевищити доходи від його сплати. Іншою проблемою є те, що запровадження даного акцизу створюватиме нерівні умови торгівлі для дрібних (МАФи) та крупних торговельних пунктів. Слід зазначити, що коаліційна угода не містила положення щодо введення даного виду акцизного податку.

3. Додатково протягом двох років після набуття чинності цією Угодою Україна зобов'язана імплементувати Директиву Ради 2008/118/ЄС від 16.12.2008 року щодо загального режиму для підакцизних товарів, яка відміняє Директиву 92/12/ЄЕС.

Директива містить загальний механізм встановлення акцизних зборів на товари та послуги, можливість звільнення від акцизних зборів та компенсації акцизних зборів на умовах, що визначаються державами-членами. Відповідно до статті 1 Директиви, підакцизними є спирт та алкогольні напої, тютюнові вироби та енергоносії.

Разом з цим, держави-члени ЄС мають право накладати акцизи також на інші товари, якщо це не суперечить податковому праву

Співтовариства. Наведені механізми діють на території Співтовариства в межах митних кордонів, але держави-члени ЄС можуть направити повідомлення (декларацію) про дію Директиви і на свої заморські території.

4. Директива Ради 2003/96/ЄС від 27.10.2003 року про реструктуризацію системи Співтовариства з оподаткування продуктів енергії та електроенергії.

Для цієї Директиви не визначено чітких термінів імплементації, натомість зазначено, що її положення мають бути впроваджені поступово, виходячи із майбутніх потреб України у сфері захисту навколишнього середовища та енергоефективності, якими вони можуть бути, зокрема, у результаті міжнародних переговорів після 2012 року щодо зміни клімату.

Директива визначає загальні засади, якими повинні керуватися держави-члени ЄС при імплементації стандартів оподаткування енергетичних продуктів. Положення Директиви охоплюють нафтопродукти, природний газ, вугілля та електроенергію.

Директивою закріплено, що держави-члени ЄС не можуть застосовувати до енергетичних продуктів та електроенергії, визначених цим документом, ставки податків менші ніж ті, які закріплені Директивою. Тобто встановлюються мінімальні рівні оподаткування щодо різних видів пального, вугілля, природного газу та електричної енергії, а також передбачаються умови застосування пільгових ставок оподаткування стосовно цих продуктів.

Директива надає більш сприятливий режим оподаткування для підприємств, які використовують нешкідливі для навколишнього середовища технології, а також компаній, залучених у виробництві сонячної та вітрової енергії.

Наразі існують суттєві відмінності між положеннями Податкового кодексу України та Директиви - такі, як різне визначення об'єктів оподаткування, різні режими оподаткування для однакових енергетичних продуктів і, звісно, значно більш виражена екологічна спрямованість останньої.

Очікувані результати:

  • - покращення міжнародного іміджу та інвестиційної привабливості України;
  • - удосконалення системи оподаткування податком на додану вартість;
  • - відповідність європейській класифікації алкогольних напоїв та відповідне їх оподаткування акцизним податком;
  • - збільшення податкових надходжень до бюджету;
  • - забезпечення ефективної боротьби з контрабандою підакцизної продукції;
  • - стимулювання зменшення споживання тютюнових виробів населенням.

Варто зазначити, що протягом 2014 року органи влади здійснювали деякі дії для наближення вітчизняного податкового законодавства до європейського. Відповідно до звіту Урядового офісу з питань євро інтеграції, основними зрушеннями стали наступні заходи: прийнято Закон України від 28 грудня 2014 року № 71 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України (щодо податкової реформи)", яким передбачено норми, що сприятимуть збалансуванню інтересів контролюючих органів та платників податків. Зокрема, законом гармонізовано бухгалтерський та податковий облік і визначено об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств, а саме за правилами бухгалтерського обліку; а також запроваджено новий механізм адміністрування ПДВ.

Оптимізовано кількість груп платників єдиного податку до чотирьох із підвищенням максимального розміру доходу, який дає змогу перебувати на спрощеній системі оподаткування (для першої та другої груп), знижено ставки єдиного податку для малого бізнесу.

Також здійснено кроки до використання системи електронного контролю СОБЕКТІБУ (електронної акцизної марки), що дозволить і контролюючим органам, і виробникам відслідковувати в режимі реального часу обсяги виробництва, повноту нарахування та сплати акцизного податку, маршрут руху виробів. У свою чергу, поліпшення контролю за оборотом дозволить викорінити торгівлю нелегально виробленими або ввезеними в Україну виробами.

Коротко про Міжнародний центр перспективних досліджень

Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) — провідний український незалежний аналітичний центр, який здійснює формування та аналіз державної політики.

Місією МЦПД є просування реформ, демократичних принципів управління та соціальних трансформацій в Україні на засадах європейської інтеграції. МЦПД працює у таких сферах як демократичне врядування; зовнішня політика; економічний аналіз; енергетична політика.

Історія Центру: МЦПД створено у 1994 році за ініціативою Празького Інституту відкритого суспільства як перший незалежний аналітичний центр України, завданням якого було визначено здійснення аналізу економічної політики та розробку довгострокових прогнозів для Уряду і Президента України. Протягом більш як 20 років діяльності МЦПД успішно здійснив низку проектів, зокрема:

  • - у 2005 році за сприяння МЦПД було подано до Верховної Ради України два проекти нормативних актів про зміни у державній політиці щодо незаконного обігу наркотичних речовин та щодо перетворення з декларативних на дієві норми законодавства про неприпустимість дискримінації за расовою, національною чи етнічною ознаками;
  • - у 2006 — 2009 роках МЦПД разом з Conference Board of Canada здійснював проект навчання урядовців щодо застосовування методики бенчмаркінгу (вимірювання досягнених результатів та оцінка потенціалу);
  • - у 2007 році запропоноване МЦПД бачення урядової політики щодо протидії нелегальній міграції в Україні було враховане під час підписання Угоди між Україною та ЄС про реадмісію осіб, зокрема щодо встановлення перехідного періоду та розподілу фінансового тягаря з ЄС;
  • - починаючи з 2001 року експерти МЦПД регулярно проводили навчання з аналізу політики для урядовців і представників неурядових організацій в країнах Центральної Азії: Казахстані, Киргизстані, Таджикистані та Узбекистані;
  • - з 2008 року МЦПД був долучений до роботи над формуванням української позиції на переговорах з ЄС щодо Угоди про асоціацію;
  • - у 2011 році аналітики МЦПД розробили універсальний алгоритм для ефективного впровадження реформ в Україні. З його допомогою були створені карти земельної, пенсійної, освітньої, трудової реформ та розроблені рекомендації у сфері регіональної інтеграції та захисту прав споживачів.
  • - у 2012 році за ініціативи МЦПД та у співпраці з Дніпропетровською обласною радою було створено Громадську платформу підтримки земельної реформи у Дніпропетровській області.

Команда МЦПД - це 20 експертів у різних сферах та 5 адміністративних працівників. У разі необхідності до співпраці залучаються асоційовані експерти Центру для здійснення досліджень у тій чи іншій сфері.

Ексклюзивні продукти МЦПД

  • - МЦПД є єдиним аналітичним центром в Україні, який спеціалізується на проведенні повного циклу публічних консультацій, що полягають у залученні до обговорення визначеної проблеми усіх зацікавлених сторін з метою вироблення взаємоприйнятних пропозицій для Уряду України щодо розробки певної державної політики або реформи;
  • - З 1998 року МЦПД видає щомісячний документ "Економічний прогноз розвитку", який визначає головні економічні тенденції в Україні; вплив стану світової економіки на економіку України; причини зміни реального ВВП та причини інфляції; чинники, які визначатимуть обмінний курс; прогноз інвестиційної активності, експорту, імпорту та світових цін на ресурси.

Поточні проекти МЦПД:

  • - Аналіз наслідків підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та створення зони вільної торгівлі для економіки України та окремих її галузей;
  • - "Європейські університети: лекції, які розкажуть про Україну",

що передбачає проведення низки лекцій та круглих столів у провідних університетах Німеччини, Іспанії, Італії та Угорщини, під час яких провідні українські науковці проводять лекції на тему української історії, економіки та державної політики.

  • - "Ініціювання національного діалогу в Україні", що покликаний закласти підвалини для об'єднання різних регіонів України на основі спільних цінностей, а також ініціювати процес національного примирення. Унікальність проекту полягає у тому, що дана ініціатива виходить від громадянського суспільства та орієнтована на загальнонаціональний контекст. При цьому вона передбачає залучення зацікавлених сторін як на регіональному, так і національному і міжнародному рівнях.
  • - "Збільшення можливостей жінок", метою якого є сприяння розвитку лідерських якостей у жінок в Україні та збільшення їхніх можливостей щодо участі у політичному житті країни на місцевому, регіональному та національному рівнях, а також прийнятті політичних рішень.
  • - "Академія політичного лідерства" - створення платформи для заохочення участі у політичному житті країни представників української молоді, а також сприяння розвитку нової політичної культури.
  • - "Підвищення економічної спроможності сільських територій в контексті імплементації угоди про асоціацію України з ЄС (на прикладі Чернівецької області)", метою якого є сприяння зростанню економічного добробуту жителів сільських територій в контексті реалізації Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС.
  • - "Побудова загальносуспільного діалогу для проведення конституційної реформи", реалізація якого дозволить запровадити загальнонаціональний діалог навколо положень нового тексту Конституції України, що включатиме можливість кожного суб'єкта висловити свою позицію та взяти участь у створенні нової Конституції України; забезпечити включення до нової Конституції України дійсно суспільно важливих положень, а не тих що продиктовані волею тих чи інших політичних сил.
  • - "Приховані тригери економічного зростання в країнах Вишеградської четвірки та в Україні", спрямований на розробку таких політик у таких чотирьох галузях: консолідація державних фінансів; освіта, вимірювання її якості та зв'язок із ринком праці; високий рівень безробіття; посилення інтеграційних шансів України.

Періодичні видання Центру

  • - "Inside Ukraine" — аналітичний огляд подій в Україні (українською, російською та англійською мовами), що надає поглиблений аналіз внутрішньополітичного розвитку країни з точки зору політичної конкуренції між різними політичними силами, економічних тенденцій та прийнятих державних рішень.
  • - "Foreign Policy Insight" — зовнішньополітичний аналітичний огляд (українською та англійською мовами), в якому аналізується місце України у системі міжнародних відносин, основні тенденції зовнішньої політики України та глобального світового розвитку;

Партнери МЦПД

  • - МЦПД здійснює проекти спільно з європейськими аналітичними центрами - Центром європейської політики, Центром європейських політичних досліджень, Європейським форумом з міжнародного посередництва та діалогу (mediatEUr).
  • - МЦПД має підписані меморандуми про співпрацю з Національним університетом "Києво-Могилянська академія", Американською торговою палатою в Україні, Київським міжнародним енергетичним клубом "Q-club", Українським вільним університетом у Мюнхені, Київською школою економіки, Фондом Східна Європа та іншими.
  • - МЦПД співпрацює з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Торгово-промисловою палатою України, Федерацією роботодавців України, Асоціацією платників податків України та іншими. Членство МЦПД в міжнародних об'єднаннях: З 2003 року МЦПД

є членом PASOS (Policy Association for an Open Society) — мережі з 56

аналітичних центрів країн Центральної та Східної Європи.

Міжнародне визнання МЦПД:

  • - 2005 рік: МЦПД було визнано найуспішнішим мозковим центром України за версією Глобальної мережі розвитку (Global Development Network);
  • - 2008 рік: МЦПД ввійшов до переліку 228 провідних аналітичних центрів світу (з 5080) за версією Інституту дослідження зовнішньої політики;
  • - 2009 рік: МЦПД став переможцем рейтингу точності прогнозування курсу долара на 2009 рік серед компаній за версією рейтингового агентства "Кредит — Рейтинг";
  • - 2010 рік: МЦПД визнано найкращим аналітичним центром України за результатами Глобального опитування аналітичних центрів "Віддаю перевагу" Джеймса Макґана (США);
  • - 2010 рік: МЦПД став переможцем конкурсу стратегічних документів (policy study) серед членів PASOS на тему "Громадянське суспільство та Європейський інструмент сусідства та партнерства".

Кредо МЦПД: РОБИМО ЗМІНИ МОЖЛИВИМИ!

 
< Попер   ЗМІСТ