< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Структура геоекологічного моніторингу

Моніторинг стану навколишнього природного середовища залежно від поставлених перед ним завдань поділяється на такі рівні:

  • - глобальний (або біосферний) моніторинг, який здійснюється на міжнародному рівні;
  • - державний моніторинг здійснюється в межах однієї країни та організується спеціальними органами кожної держави;
  • - регіональний моніторинг охоплює великі регіони;
  • - локальний моніторинг здійснюється в межах окремих населених пунктів, на великих промислових підприємствах тощо. Достовірну інформацію про стан, розвиток і забруднення природних комплексів різного рангу можна отримати лише за допомогою спеціальної державної служби моніторингу. Такою службою є національна служба моніторингу — система постійно діючих станцій і постів з необхідними засобами стеження за компонентами та елементами геосистем відповідно до заданої програми та уніфікованих методик. Основним завданням такої служби є забезпечення екологічної безпеки громадян шляхом виявлення тенденцій змін природних комплексів під впливом антропогенної діяльності та попередження розвитку в них деструктивних явищ і процесів.

Як і підконтрольні об'єкти, структура, функції та органи управління моніторингу перебувають у прямій залежності від масштабного рівня геосистем. Структура глобального рівня складається із Світового координаційного центру моніторингу, а також мережі фонових станцій спостереження, розташованих на суходолі, переважно в біосферних заповідниках, і в океані (на островах і спеціальних наукових суднах).

Регіональний системний моніторинг являє собою систему спостережень за станом перетворених ландшафтів, природно-технічних систем та їхнього середовища з метою визначення ступеня їхнього антропогенного перетворення, оцінки, прогнозування та регулювання.

Створення єдиної системи моніторингу природного середовища є особливо актуальним для тих регіонів, де переважають сильно перетворені ландшафти. Існують такі види регіонального моніторингу:

  • - Моніторинг природно-заповідних ландшафтів включає спостереження за розвитком еталонних природних комплексів з метою охорони та забезпечення їхньої стійкості на основі збереження притаманної їм функціональної структури та нормального ходу природних процесів.
  • - Моніторинг лісогосподарських ландшафтів - контроль експлуатації, природного відновлення і стану лісових насаджень, формування лісових ландшафтів, які мають відповідну фізико-географічним умовам повноту та високий бонітет деревостоїв.
  • - Моніторинг агроландшафтів передбачає контроль стану родючості ґрунтового покриву, водно-теплового режиму ґрунтів і біологічної продуктивності агроекосистем, їхнього стану впродовж вегетаційного періоду.
  • - Моніторинг аквальних природних комплексів включає контроль нормального функціонування технічних систем, розвитку характерних природно-антропогенних процесів у водоймах (замулення, евтрофікація, підтоплення тощо), а також їхнього санітарного стану.
  • - Моніторинг селітебних і рекреаційних геосистем - контроль стану цих ГТС і відповідності їхнього середовища санітарно-гігієнічним нормам, а також стійкості щодо промислових, містобудівельних, рекреаційних та інших навантажень. Отже, геоекологічний моніторинг забезпечує регулярну оцінку і прогнозування стану середовища, життєдіяльності суспільства та умов функціонування геосистем для прийняття управлінських рішень щодо екологічної безпеки, збереження природного середовища і раціонального природокористування.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >