< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Методика досліджень при проведенні моніторингу довкілля

У структурі моніторингу природного довкілля залежно від об'єктів моніторингу виділяють такі підсистеми:

  • - природних компонентів [покомпонентний моніторинг) - передбачає здійснення спостережень за станом літосфери, педосфери, гідросфери, біосфери, атмосфери;
  • - природних ресурсів (поресурсний моніторинг) - спостереження за станом мінерально-сировинних, земельних, водних, біотичних, кліматичних та інших природних ресурсів;
  • - природних комплексів (гєосистемний моніторинг) - включає спостереження за станом структурних елементів геосистем (фацій, урочищ, ландшафтів);
  • - природно-антропогенних процесів (динамічний моніторинг) - досліджує стан проходження таких природно-антропогенних процесів, як ерозія, дефляція, осушення, зрошення, заболочення, засолення тощо;
  • - антропогенних забруднень (інгредієнтний моніторинг) - ідеться про спостереження за станом забруднення компонентів природного середовища нафугопродуктами, мінеральними добривами, пестицидами, детергентами, важкими металами тощо.

Уявлення про моніторинг природно-антропогенних ландшафтів

може дати проста схема (рис. 23).

Дослідження геосистем як підконтрольних об'єктів моніторингу

мають включати такі основні позиції:

  • - ретроспективний аналіз компонентних спостережень (гідрометеорологічних, санітарно-епідеміологічних, лісотаксаційних та ін.);
  • - ландшафтне середньомасштабне картографування регіону для визначення тестових площ щодо організації мережі моніторингу геосистем;
  • - ландшафтне великомасштабне картографування тестових площ для визначення підконтрольних елементарних геосистем локального рівня (урочищ, фацій);
  • - обґрунтування методики та програми спостережень на локальних станціях і постах, визначення географічних, фізичних, хімічних і біологічних показників і параметрів;
  • - порядок обробки, зберігання та передачі інформації в регіональний та національний центри моніторингу.

Моніторинг геосистем структуризованого природно-соціального довкілля

Рис 23. Моніторинг геосистем структуризованого природно-соціального довкілля

Умовні позначення: Л - літосфера; Г - гідросфера; А - атмосфера; П - педосфера; Б - біосфера; В - виробництво; Пб - побут; Р - рекреація; КП - катаклізми природи; СК - соціальні катастрофи

Тестові моніторингові райони мають охоплювати зонально-регіональні особливості ландшафтних умов території, забезпечуючи репрезентативність спостережень за змінами природних і перетворених ПТК. Виходячи з різного ступеня антропогенізації ПТК, можна запропонувати організацію таких тестових моніторингових районів в Україні:

  • - Мішано-лісовий на базі Поліського природного заповідника та Сарненської науково-дослідної станції з освоєння боліт. Тут можливе поєднання моніторингу освоєних і меліоративно-освоєних ландшафтів, а також торф'яників, боліт, заплав з реконструкцією басейнів приток Прип'яті та охороною лісових і болотних ландшафтів,
  • - Лісостеповий Середньодніпровський на базі Канівського природного заповідника, Ржищівської, Канівської та Степанцівської лісомеліоративних станцій, Богуславської гідрологічної станції, Канівської озерної станції та інших служб. Тут можливий моніторинг грабової діброви, яка збереглася в Канівському заповіднику, протиерозійної меліорації, стану водосховищ та їхнього впливу на розвиток ерозійних і болотних процесів.
  • - Степовий промислово-рекультиваційний зі значним перетворенням ландшафтів. Він базується на Луганському природному заповіднику, Донецькому ботанічному саду. Тут можливий моніторинг промислового впливу водогосподарського будівництва на степові перетворені та заповідні ландшафти.
  • - Південностеповий Причорноморський, який охоплює Каховську та Червонознаменську зрошувальні системи, Чорноморський біосферний заповідник, заповідник "Асканія-Нова" з ботанічним садом і зоологічним парком. Визначальним ланцюгом геосистемного моніторингу тут має бути контроль за змінами заповідних та агроландшафтів, прибережних акваторій під впливом водогосподарського" гідротехнічного та меліоративного будівництва.
  • - Лісогосподарсько-рекреаційний гірський Карпатський на базі Карпатського природного парку та біосферного заповіднику. Тут можливий моніторинг протиерозійної та водоохоронної меліорації, впливу на ландшафти літньої та зимової рекреації, сучасних стихійних процесів і явищ, впливу на їхні прояви лісогосподарської діяльності.
  • - Рекреаційно-природоохоронний гірський Кримський з прилеглими акваторіями. Тут базою моніторингу можуть бути Ялтинський гірничо-лісовий та Карадазький природні заповідники, Нікітський ботанічний сад, Кримська гірничо-лісова дослідна станція та ін. Найважливішим є моніторинг рекреаційних гірських і прибережних ландшафте, протиерозійної та протизсувної меліорації, зрошувального землеробства на схилах та ін.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >