ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ АПАРАТ ЛОГІСТИКИ

Термінологічний апарат сучасної вітчизняної логістики досить широкий. Трактування деяких понять не завжди навіть сутнісно збігається із трактуванням їх іншими дисциплінами й науковими напрямами. Особливо це стосується понять та явищ, що перебувають на межі різних дисциплін. До того ж необхідно зазначити, що деякі поняття, які вводить сучасна вітчизняна наукова школа логістики, не завжди мають аналоги в західній науковій школі, що і не погано, і не добре, а просто констатація того, що відбувається. Це питання пояснює російський науковець В.І. Сергєєв^[1]. Проте в будь-якому разі всі ці поняття певною мірою відображають сутність логістики, і необхідно просто розуміти, чому вони з'явилися в нас і який “замінник” використовують наші зарубіжні колеги.

Отже, сьогодні основними термінами в логістиці є:

• • матеріальний потік;
• • канал розподілу;
• • ланка логістичної системи;
• • логістичний ланцюг і мережа;
• • логістична система;
• • логістична функція;
• • логістична операція.

Матеріальний потік: його сутність, види, характеристика

Як уже зазначалось, поняття “логістика” має безліч тлумачень. Подібна ситуація склалась і довкола понять “матеріальний потік”, “логістична функція” та ін. З одного боку, це надає концепції логістики самостійності й відокремленості як наукового напряму, а з іншого — ускладнює розуміння деяких понять, якими оперують інші напрями, як-то: фінансовий менеджмент, бухгалтерський облік, маркетинг, статистика, математичне моделювання.

Виникає плутанина в термінологічному сутнісному розумінні певних явищ: одне й те саме поняття має декілька визначень. Це не дає змоги побачити весь процес управління підприємством системно, цілісно. У такому випадку, на нашу думку, доцільно привести поняття та/або явища до єдиного “знаменника”. Необхідно розуміти також, що законодавче й управлінське тлумачення можуть відрізнятися. Відповідно, приведення до єдиного “знаменника” потребує досить обережного ставлення і наскрізної логіки.

Отже, оскільки основні складові процесу господарської діяльності підприємства детально пояснені й закріплені у Міжнародних стандартах бухгалтерського обліку, коректно відштовхуватися від них задля розуміння концепції логістики, її складових, об'єкта вивчення та місця в господарській діяльності підприємства, а також уточнення термінологічного апарату, притаманного цьому напряму пізнання.

До речі, однією з перших робіт, присвячених взаємозв'язку бухгалтерського обліку й логістики була праця Майкла Шиффа (Michael Schiff) “Калькуляція видатків і контроль управління фізичним розподілом” (Accounting and Control in Physical Distribution Management, 1972 p.). Дослідження мало інструментальний характер і дозволило зацікавленим особам зрозуміти, що бухгалтерська й фінансова інформація — важливі складові логістичних видів діяльності^[2].

Щоб пояснити сутність об'єкта управління в логістиці, до якого, як правило, відносять одразу декілька потоків — матеріальний, інформаційний, фінансовий і сервісний, доречно буде прослідкувати взаємозв'язок деяких тверджень.

Одним із визначень логістики є таке. Логістика — інструмент менеджменту, що сприяє забезпеченню стратегічних, тактичних та оперативних цілей організації бізнесу за рахунок ефективного (з погляду зниження загальних витрат і задоволення потреб кінцевих споживачів щодо якості продукції) управління матеріальними та/або сервісними потоками, а також відповідними потоками інформації і фінансових засобів^[3].

Логістика при цьому виступає не окремою наукою, а інструментом менеджменту, спрямованим на досягнення певних цілей. Це логічно, адже з фінансового менеджменту відомо, що метою будь-якого підприємства є максимізація прибутку. Така мета досягається певним інструментарієм, управлінськими діями. Таким чином, коли розглядається діяльність будь-якого підприємства, то насамперед звертається увага на ефективність управління, іншими словами, на досягнення мети за рахунок відповідних управлінських дій. Тобто йдеться про менеджмент (управління) на підприємстві, який стосується господарської діяльності як сукупності операцій над майном підприємства.

Необхідно зазначити, що поняття “майно підприємства” можна розглядати за безліччю класифікаційних ознак, як і поняття потоку, який виступає об'єктом дослідження й управління в логістиці. Для того щоб зрозуміти це коректно, необхідно поглянути на ресурсну структуру підприємства.

Згідно зі стандартами бухгалтерського обліку тут і далі під майном підприємства розумітимемо ресурси (!) й джерела фінансування цих ресурсів. Для здійснення господарської діяльності підприємство використовує такі види ресурсів: необоротні й оборотні активи.

Необоротні активи охоплюють ресурси, які утримуються на балансі підприємства протягом декількох років. Оборотні активи утримуються на балансі підприємства протягом періоду, що не перевищує один рік або тривалість операційного циклу, і охоплюють запаси, дебіторську заборгованість, короткострокові фінансові вкладення, грошові кошти та витрати майбутніх періодів.

Значну частину оборотних ресурсів становлять матеріальні ресурси — запаси. Запаси існують у чотирьох формах. Спочатку підприємство має справу з виробничими запасами (ВЗ), які створюють для виготовлення продукції, надання послуг, виконання робіт. Потім, після надходження сировини й матеріалів у виробництво, їх вартість переносять на собівартість незавершеного виробництва (НВ) — продукцію, що пройшла не всі стадії виробничого процесу. Після його закінчення готова продукція (ГП) оприбутковується на складі, утворюючи відповідний запас. Товарні запаси (ТЗ) відрізняються від запасів готової продукції тим, що остання виготовлена самим підприємством, а товари придбані з метою подальшого перепродажу.

Це показує, що господарська діяльність (яка поділяється на основну, операційну, інвестиційну та фінансову) базується на управлінні ресурсами підприємства, що й утворюють відповідні потоки: матеріальні, фінансові, інформаційні тощо. Потік — це сукупність об'єктів, що сприймаються як єдине ціле; процес на певному інтервалі часу, який вимірюється в абсолютних одиницях за визначений проміжок часу^[4]. Логістика займається переважно управлінням саме потоками матеріальних ресурсів (МР ).

Отже, матеріальний потік — це сукупність матеріальних ресурсів (ВЗ, НВ, ГП, ТЗ), які сприймаються з позиції менеджменту як єдиний об'єкт, що існує в певному часовому інтервалі (проміжку часу) і до нього застосовуються управлінські операції (упакування, перевезення, навантаження, розвантаження, сортування, консолідація, маркування тощо). Кожна з цих операцій притаманна певній функції — закупівлі, збуту або виробництву.

Параметрами матеріального потоку є^[5]:

• • номенклатура, асортимент і кількість продукції;
• • габаритні характеристики (об'єм, площа, лінійні розміри);
• • вагові характеристики (загальна маса, вага брутто, вага нетто);
• • фізико-хімічні властивості;
• • характеристики тари (упаковки);
• • умови транспортування та зберігання;
• • вартісні характеристики.

Відповідно до цього логістика розглядає МР не окремо один від одного (наприклад, закупівля сировини), а як потік ресурсів у процесі перетворення (трансформація матеріального ресурсу “сировина” у матеріальний ресурс “готова продукція”). Логістику цікавлять не окремі елементи, а їх сукупність.

Саме тому з поняттям логістики ототожнюють “управління ланцюгами постачань” (supply chain management — SCM), оскільки обидва поняття певною мірою пов'язані з процесом перетворення матеріальних ресурсів і суміжних з ним процесів, як-то: закупівля сировини — відповідно пошук постачальника, перевезення — вибір системи транспортування, зберігання — аналіз складських операцій, надходження у виробництво — технологія виробництва, надходження готової продукції до споживача — аналіз каналів збуту, пошук посередників, управління збутовою (розподільчою) діяльністю, робота з повернення заборгованості тощо.

Звідси й почались плутанина, ототожнення термінів, надання логістиці надто широкого значення — більшого за управління саме потоками матеріальних ресурсів.

Можна помітити, що деякі автори формулюють мету логістики як виконання завдання постачання потрібного товару високої якості у необхідній кількості в найзручніший для замовника час у визначене ним місце з мінімальними витратами. До речі, вперше це було сформульовано Плауменом Гросвенором (Plowman Е. Grosvenor), який зазначив, що п'ятьма “правильностями” (rights) логістичної системи є: постачання конкретної продукції (right product) в необхідне місце (right place) у визначений час (right time) певної якості (right condition) за оптимальних витрат (right cost) тим споживачам, яким вона необхідна^[6].

Звідси походять відомі “правила логістики”, так званий “логістичний мікс” (за аналогією з маркетинговим правилом “4 П”): Продукт — потрібний продукт; Кількість — у необхідній кількості; Якість — належної якості; Час — у зазначений час; Місце

— у певне місце; Витрати — з мінімальними витратами. Окрім цього деякі автори дещо розширюють його, додаючи такий елемент, як “споживач”, тобто “персоніфікують” процес, що означає розробку системи обслуговування окремого замовлення.

Відповідно, в такий спосіб тлумачення “логістики” з інструменту менеджменту для управління потоками матеріальних ресурсів розширюється до поняття “управління ланцюгами постачань”. Саме тому до об'єктів управління в логістиці відносять окрім матеріального потоку ще й відповідний до нього фінансовий потік, відповідний до нього інформаційний потік, відповідний до нього сервісний потік.

Справа в тому, що логістика є частиною SCM. До того ж саме SCM — це управління ланцюгами постачань, яке становить набір підходів, що застосовуються задля ефективної інтеграції постачальників, виробників, центрів трансформації (складів) та точок збуту в такий спосіб, щоб товар був вироблений і розподілений у певній кількості, з мінімізацією загальносистемних (!) витрат при одночасному задоволенні потреб щодо рівня обслуговування^[7].

Ось і близькість формулювань, ототожнення. Проте, як можна було переконатися, логістика займається саме потоками матеріальних ресурсів, тоді як інтеграційна діяльність, що пов'язана з фінансовою, інформаційною та іншими сторонами учасників процесу “постачання — виробництво — збут”, належить до компетенції SCM. Деякою мірою або за певних обставин вони перехрещуються, що не одне й те саме.

У такій плутанині тлумачень, близькості їх формулювань та історичного контексту сформувався вітчизняний погляд на логістику, згідно з яким деякі автори^[8] розглядають концепцію логістики як функціональний комплекс менеджменту з окремими складовими: закупівельною, виробничою, збутовою, транспортуванням, складуванням, управлінням інформацією, фінансуванням, окремо — управлінням запасами.

У будь-якому разі необхідно зрозуміти, що логістика — це не окрема наука, не мистецтво. Логістика означає підбір та впровадження таких інструментів менеджменту, завдяки яким буде досягатись певна оптимізація управління потоками матеріальних ресурсів підприємства. Вона не опікується питаннями фінансування чи акумулювання грошових коштів для здійснення управління потоками матеріальних ресурсів, рівною мірою як не повинна вивчати запити споживачів. Ці питання належать до сфер компетенції інших концепцій менеджменту (див. підрозд. 2.4), які у практичному застосуванні представлені, наприклад, форматом співпраці за принципом “open-book” (див. розд. 7) або введенням категорійного менеджменту на підприємстві (див. розд. 3).

Отже, об'єктом, управління в логістиці є матеріальний потік. Матеріальні потоки можуть відбуватися як у середині одного підприємства (ІРL-оператор — потужна холдингова структура, яка об'єднує декілька підприємств від заготівлі сировини до виробництва готової продукції та її розподілу), так і між різними підприємствами. При цьому кожному матеріальному потоку відповідає інформаційний потік, який у часовому і просторовому аспектах може не збігатися з матеріальним.

Матеріальним потокам властиві два стани: динамічний і статичний. У тих випадках, коли матеріальні потоки розглядаються не в часовому інтервалі, а у визначений момент часу, вони утворюють матеріальні запаси.

Матеріальні потоки характеризуються кількісними і якісними показниками. Основними з них є напруженість і потужність матеріального потоку.

Напруженість матеріального потоку — це інтенсивність переміщення матеріальних ресурсів, а потужність матеріального потоку — це об'єми продукції, які переміщуються за одиницю часу. Тому потік має розмірність “обсяг/одиниця часу”, тобто є дробом, у чисельнику якого міститься одиниця виміру вантажу (штуки, тонни і т. ін.), а в знаменнику — одиниця виміру часу (доба, місяць, рік і т. ін.). Наприклад, напруженість матеріального потоку в магазині із хлібовиробами буде більшою, ніж у магазині з колекційним одягом, де товар надходить раз на квартал, зате у значному об'ємі.

В більшості випадків вимірювання показників матеріального потоку важливе в логістиці складування і транспортування (див. розд. 5 і 6). Вивчення матеріальних потоків слугує основою для оптимізації технологічних процесів виробництва, матеріально- технічного забезпечення, транспортування і збуту продукції, раціоналізації документообігу, проектування виробничих, складських і допоміжних приміщень.

Наведемо найпоширенішу класифікацію матеріальних потоків^[9].

• 1. За належністю до логістичної системи:
  • а) зовнішній — це потік, який проходить у зовнішньому щодо даної логістичної системи середовищі. Цю категорію складають не будь-які вантажі, що пересуваються поза підприємством, а лише ті, до яких підприємство причетне;
  • б) внутрішній — це потік, що проходить у внутрішньому щодо даної логістичної системи середовищі.
• 2. За призначенням:
  • а) вхідний — потік, який надходить у логістичну систему із зовнішнього середовища;
  • б) вихідний — потік, який виходить з логістичної системи і надходить у зовнішнє щодо неї середовище.
• 3. За ритмічністю:
  • а) неперервний — на конвеєрних або автоматизованих лініях у процесі виробництва, транспортування матеріальних ресурсів трубопроводом тощо;
  • б) дискретний — організація забезпечення потреб у формі складських і транзитних постачань, подача на робочі місця матеріальних ресурсів за умови дрібно- і середньосерійного виробництв, регулярне відвантаження готової продукції постійним контрагентам тощо;
  • в) бліц-потоки — разові постачання, подача на робочі місця рідковживаних предметів і засобів праці.
• 4. Залежно від предмета вивчення:
  • а) продуктові — об'єктом вивчення (аналізу, планування) є переміщення конкретних продуктів і засобів праці;
  • б) операційні — потоки матеріальних ресурсів щодо конкретних логістичних операцій (упакування, маркування тощо);
  • в) ділянкові — сукупні потоки, які розглядаються на окремій ділянці логістичної системи (операції в зоні комплектування або приймання вантажу тощо); основою для їх розрахунку є операційні логістичні потоки;
  • г) системні потоки — матеріальні потоки, які циркулюють у цілому у логістичній системі, їх параметри визначаються як сума ділянкових матеріальних потоків.

Управління матеріальними потоками передбачає визначення параметрів траєкторії переміщення матеріалів. Завдання логістики полягає в тому, щоб організувати процеси переміщення, які в сукупності були б оптимальними для даної сфери і логістичної системи в цілому.

Як уже зазначалось, матеріальний потік утворюється в результаті сукупності дій з матеріальними ресурсами. Такі дії називають логістичними операціями. Втім поняття логістичної операції не обмежується діями лише з матеріальними потоками. Для управління матеріальними потоками необхідно приймати, обробляти і передавати інформацію, яка відповідає цьому потоку вздовж усього ланцюга товароруху (наприклад, супровідна документація).

• [1] Корпоративная логистика. 300 ответов на вопросы профессионалов / под общ. ред. проф. В.И. Сергеева. — М. : ИНФРА-М, 2004. — 976 с.
• [2] 1 Schiff M. Accounting and Control in Physical Distribution Management / Michael Schiff. — Chicago : National Council of Physical Distribution Management, 1972.
• [3] 1 Визначення бізнес-логістики Радою логістичного менеджменту США, 1985 р. Є і нове визначення логістики, викладене у “Supply Chain Management Terms and Glossary” [supply-chain.org] 2010.
• [4] Методические основы управления снабжением запасными частями автотранспортных предприятий / Л.С. Лукинский, В.И. Бережной и др. — Ставрополь : Интеллект-сервис, 1997. — 69 с.
• [5] Методы и модели теории логистики : учеб, пособие / под ред. В.С. Лукинского. — 2-е изд. Г77—-СПб. : Питер, 2008. — 448 с. : ил. — (Учебное пособие).
• [6] Gecowets GA. Physical Distribution Management / George A. Geco- wets // Defense Transportation Journal. — Vol. 35. — No. 4. — August.1979. — P. 5.
• [7] Simchi-Levi D . Managing the Supply Chain: The Definitive Guide for the Business Professional / David Simchi-Levi, Philip Kaminsky. — McGraw Hill Professional, 2003. — P. 300.
• [8] Пономарьова Ю.В. Логістика : навч. посіб. / Ю.В. Пономарьова. — 2-ге вид., переробл. та доповн. — К. : Центр навч. л-ри, 2005. — 328 с.; Корпоративная логистика. 300 ответов на вопросы профессионалов / под общ. ред. проф. В.И. Сергеева. — М. : ИНФРА-М, 2004. — 976 с.
• [9] 1 Основы логистики : учеб, пособие / под ред. Л.Б. Миротина и В.И. Сергеева. — М. : ИНФРА-М, 2000. — 200 с.