ЛОГІСТИКА ЗАПАСІВ
Класифікаційні ознаки матеріальних запасів, причини їх створення
Запаси — це матеріальні ресурси (засоби виробництва, предмети споживання, інші цінності), необхідні для забезпечення розширеного відтворення, обслуговування сфери нематеріального виробництва та задоволення потреб населення, що зберігаються на складах або в інших місцях з метою їх наступного використання. Запаси тісно пов'язані з грошима, які, власне, були вкладені в їх придбання (створення). Аби прослідкувати зв'язок “запаси — грошові кошти” та усвідомити їхнє місце у структурі ресурсів підприємства, треба володіти початковими знаннями з фінансового менеджменту.
Отже, грошові ресурси тісно пов'язані з матеріальними ресурсами, утворюючи активи підприємства, сформовані з метою отримання певного зиску, насамперед — прибутку. Ресурси поділяються на необоротні й оборотні: необоротні переносять свою вартість на поточні витрати протягом кількох років, оборотні — протягом періоду, що не перевищує один рік.
Оборотні засоби є фінансово-економічною категорією, яка випливає з існування товарно-грошових відносин, дії закону вартості та організації діяльності підприємства. А запаси становлять значну частину оборотних ресурсів. Виробничі запаси створюються для виготовлення продукції, надання послуг, виконання робіт. При передачі сировини й матеріалів у виробництво їхня вартість переноситься на собівартість незавершеного виробництва. Останнє становить продукція, що не пройшла всіх стадій виробничого процесу. Після його закінчення готова продукція оприбутковується на складі, утворюючи відповідний запас. Товарні запаси відрізняються від запасів готової продукції тим, що остання виготовлена самим підприємством, а товари придбаваються з метою подальшого перепродажу.
Якщо управління реальними інвестиціями має періодичний характер, то управління оборотними ресурсами є постійною роботою менеджера. Мета управління — забезпечення прийнятного ризику ліквідності поточних боргів підприємства і максимального прибутку від використання запасів, тимчасово вільних грошових коштів, від управління дебіторською заборгованістю[1].
Одним зі шляхів досягнення цієї мети (але не єдиним, про що буде йтися далі) є збільшення швидкості обороту ресурсів, внаслідок чого скорочується тривалість операційного циклу. Це означає, що за один і той самий проміжок часу за однакової суми оборотних активів підприємство отримає більший обсяг прибутку. Важливим чинником, що впливає на швидкість обороту ресурсів (запасів), є чистий оборотний, або робочий капітал, тобто різниця між оборотними активами і поточними зобов'язаннями, які фінансують ці активи. Класифікацію ресурсів, що застосовуються в господарській діяльності підприємств, наведено на рис. 4.1.
Поняття запасу пронизує всі сфери матеріального виробництва, тому що матеріальний потік на шляху переміщення від первинного джерела сировини до кінцевого споживача може накопичуватись у вигляді запасу на будь-якій ділянці. Причому управління запасами на кожній з ділянок має свою специфіку.
Є безліч класифікацій запасів. У теорії управління запасами виділяють такі їх види (рис. 4.2):
- 1. За місцем продукції в логістичному ланцюзі:
- • запаси матеріальних ресурсів;
- • запаси незавершеного виробництва;
- • запаси готової продукції;
- • запаси тари;
- • запаси зворотних відходів.
Рис. 4.1. Класифікація ресурсів підприємства
Джерело: ЧеснаковаЛ.С. Фінансовий менеджмент : навч. посіб. / Л.С. Чеснакова. — К.: Логос, 2001. — 143 с.
- 2. Виходячи з базисних логістичних активностей:
- • запаси в постачанні — матеріальні ресурси, які перебувають у логістичних ланцюгах від постачальників до складів матеріальних ресурсів товаровиробника, призначені для забезпечення виробництва готової продукції;
- • виробничі запаси — запаси матеріальних ресурсів та незавершеного виробництва, які надійшли до споживачів і не були перероблені, знаходяться на підприємствах усіх галузей сфери матеріального виробництва, призначені для виробничого споживання і дозволяють забезпечити безперервність виробничого процесу;
- • товарні (збутові) запаси — запаси готової продукції, транспортні запаси, які знаходяться на складах готової продукції фірми-виробника та у дистрибутивній мережі, призначені для задоволення попиту споживачів (продажу);
Рис. 4.2. Види запасів за управлінською класифікацією
- • сукупні матеріальні запаси — є об'єктом оптимізації логістичного управління з позиції загальних витрат і містять всі перелічені вище види запасів: запаси у постачанні, виробничі запаси і товарні запаси.
- 3. За причетністю до комплексних логістичних активностей:
- • складські запаси — запаси готової продукції, яка знаходиться на складах різного типу і рівня певних ланок логістичної системи, як внутрішньофірмових, так і логістичних посередників;
- • транспортні запаси (запаси в дорозі, транзитні запаси) — запаси матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва або готової продукції, які перебувають у процесі транспортування від однієї ланки логістичної системи до іншої або в межах однієї ланки логістичної системи;
- • запаси вантажопереробки — специфічний складський запас, який формується без логістичної операції зберігання (наприклад, перевантаження в одному транспортному вузлі з одного виду транспорту на інший, консолідація, сортування і т. ін.).
- 4. За функціональним призначенням (стосується виробничих і товарних запасів):
- • поточні (регулярні) запаси — це основна частина виробничих і товарних запасів, призначених для забезпечення безперервності процесу виробництва і збуту між двома черговими постачаннями, що утворюються за умов нерівномірного і регулярного постачання через невідповідність обсягів постачання і разового споживання;
- • страхові (гарантійні) запаси — призначені для безперервного постачання споживача за непередбачених обставин: відхилення в періодичності й величині партій постачань від запланованих, зміна інтенсивності споживання, затримка постачань у дорозі, збої у виробничо-технологічних циклах і т. ін.;
- • підготовчі (буферні) запаси — це частина виробничого (товарного) запасу, призначена для підготовки матеріальних ресурсів і готової продукції до виробничого або особистого споживання; їх наявність зумовлена необхідністю виконання певних логістичних операцій з приймання, оформлення, завантаження-розвантаження, додаткової підготовки до споживання;
- • сезонні запаси — це запаси матеріальних ресурсів і готової продукції, що створюються і підтримуються за умови очевидних сезонних коливань попиту або характеру виробництва, транспортування;
- • запаси просування готової продукції — формуються й підтримуються в дистрибутивних каналах для швидкої реакції на здійснювану фірмою маркетингову політику просування товару на ринок, що зазвичай супроводжується широкомасштабною рекламою в засобах масової інформації, покликані задовольняти можливе різке збільшення попиту на готову продукцію фірми;
- • спекулятивні запаси — зазвичай створюються фірмами для матеріальних ресурсів з метою захисту від можливого підвищення цін на них або введення протекційних квот і тарифів;
- • застарілі (неліквідні) запаси — утворюються внаслідок розбіжності логістичних циклів у виробництві й дистрибуції з життєвим циклом товарів, а також через погіршення якості товарів під час зберігання.
- 5. За належністю до ланки логістичного ланцюга або логістичних посередників:
- • запаси у постачальників;
- • запаси у споживачів;
- • запаси у торгових посередників;
- • запаси у посередників фізичного розподілу.
Класифікація запасів підприємства за вказаними ознаками
досить умовна і призначена в основному для структуризації даних при здійсненні контролю.
Отже, утримання запасів тісно пов'язане з певними витратами, і це не лише витрати на придбання сировини для виробництва або товарів для подальшого продажу. Це також витрати, пов'язані з відрахуваннями, податками, як-то: оренда приміщення для зберігання запасів, податки тощо. Останні тридцять років засвідчують підвищену увагу до проблеми управління запасами: частка запасів у валовому внутрішньому продукті в середньому знизилася з 17—20 до 10—12 %. Це викликано, по-перше, усуненням “зайвих” запасів, по-друге, підвищенням інформаційного забезпечення завдяки впровадженню інформаційно-телекомунікаційних технологій (ЕЛІ, АІ), по-третє, загостренням конкуренції на ринку транспортних послуг. Водночас зауважимо, що далеко не кожна країна й галузь має такі прогресивні зміни. Так, заслуговує на увагу досвід японських виробників автомобільних частин: середня вартість запасів матеріалів, напівфабрикатів, готової продукції в них становить усього 4,7 % від обсягу продажів, тоді як у європейських виробників — 14,3%, США — 20,4% (рис. 4.3)[2].
Основні мотиви створення матеріальних запасів: імовірність порушення встановленого графіка постачань; можливість коливання попиту; сезонні коливання виробництва деяких видів товарів; знижки за придбання великої партії товарів також можуть стати причиною створення запасів; спекуляція; витрати, й розподілу; можливість негайного задоволення вимог споживачів.
Рис. 4.3. Вартість запасів у галузі виробників автомобільних частин
пов'язані з оформленням замовлення; можливість рівномірного здійснення операцій виробництва Власне, ці фактори є головними, що впливають на ефективність використання запасів, оцінити яку можна за допомогою низки показників і методів.
