< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Концепція та завдання логістики

Вихідним пунктом для формулювання та вирішення проблем логістики на сучасному етапі є питання ринкових вимог, стратегії і структури виробництва. Головні аспекти матеріально-технічного постачання та збуту є об'єктами підвищеної зацікавленості дослідників. Причиною цього є дедалі більша конкуренція з боку країн Південно-Східної Азії, особливо Японії, а також США, де відновилась увага до виробничої діяльності підприємств. Здебільшого попереднє виробництво, не беручи до уваги факторів попиту (що? де? коли? в якій формі? з якими характеристиками?), могло існувати тільки тому, що працювало на стабільний ринок.

Однак сучасна ринкова кон'юнктура свідчить про такі зміни: зниження стабільності ринків; прагнення до диференціації продукції на пізнішій стадії виробництва; прагнення до виробництва найрізноманітніших товарів на основі максимально однотипних складових частин; використання вигод масового виробництва не на стадії складання, а на стадії виготовлення комплектувальних виробів; прагнення до максимального задоволення потреб клієнта на стадії вибору товару для виробництва. Все це вимагає гнучкості виробництва на цеховому рівні, що досягається як розширенням можливостей переналагоджування обладнання, так і завдяки використанню методів організації виробництва для мінімізації запасів – системи “точно, своєчасно”, системи Канбан.

Загалом відбувається зміна пріоритетів між різними видами господарської діяльності на користь управління матеріальними потоками. На практиці це також означає зміщення акцентів у бік формування необхідної інформації чи відповідної організації виробництва на противагу дорогим резервним запасам. Викладені ці та інші такі зміни пріоритетів, що супроводжуються позитивними наслідками, певною мірою мусять завдячувати таким потенційним можливостям логістики [43, с. 41–42]:

  • • логістика сприяє ринковій орієнтації підприємства, зорієнтовує на пропозицію споживачам оптимального сервісу, сприяє еластичності і здатності адаптуватися до змін на ринку;
  • • логістика зорієнтована на стимулювання продажу і сервісу при одночасній раціоналізації структури повних витрат, усвідомлюючи значення відношення “витрати-користь” у всіх сферах підприємства;
  • • логістика зорієнтована на використання синергічних зв'язків і ефектів у цілій структурі логістичної системи;
  • • логістика уможливлює розв'язання проблем, що виникають у місцях стиків потоків товарів і інформації з іншими функціональними сферами підприємства (маркетингом, виробництвом, фінансами, працею тощо);
  • • логістика уможливлює та стимулює тенденції до інтеграції та ієрархізації цілей підприємства та у зв'язках із партнерами;
  • • логістика зорієнтована на раціоналізацію організаційної системи підприємства і загального потоку матеріалів і товарів;
  • • логістика стимулює зростання загальної ефективності господарювання.

За останні роки європейська індустрія досить сильно піддається впливові нових філософій і концепцій, які здебільшого започатковуються і розвиваються на японських підприємствах. Серед них особливе місце посідає концепція гнучкого виробництва, яка характеризується:

  • • максимальною децентралізацією завдань і прямою відповідальністю працівників;
  • • підвищенням якості продукції;
  • • використанням освоєного ступеня автоматизації;
  • • оволодінням достатнім комунікаційним та інформаційним досвідом.

Аналіз слабких сторін систем логістики свідчить про те, що причини більшості проблем залежать від поведінки працівників, а саме:

  • • значна складність процесів, яка не може бути достатньо освоєна працівником;
  • • погані інформаційні зв'язки між окремими підрозділами і підприємствами, коли є зайва інформація;
  • • недостатня дисципліна в ланцюзі логістики у разі використання системи оброблення даних;
  • • недостатня кваліфікація персоналу;
  • • відсутність інформації про наслідки помилкової поведінки працівників;
  • • недостатня мотивація для співпраці між окремими підрозділами.

Така проблематика спричиняє, з одного боку, тенденцію до простих, нерозгалужених організаційних форм і систем, а, з іншого, – вказує на те, що не існує жодних патентованих рецептів і стандартних рішень. Тому під час формування концепції логістики повинні враховуватися специфічні особливості виробництв чи підприємств. В аспекті викладеного варто звернути уваги на окреслені Блайком засади сучасної концепції логістики [43, с. 35–36]:

  • • логістика – концепція планування, керування, організування і контролювання фізичного обігу товарів та їх інформаційних обумовленостей, яка вимагає системного підходу;
  • • товарні і інформаційні потоки створюють системи, які можна структурувати на різні джерела, фази, підсистеми тощо;
  • • концепція логістики ґрунтується на співзалежних, тісних зв'язках у функціональному, структурному та інституціональному аспектах у процесі фізичного обігу товарів;
  • • інтеграція реальних компонентів логістики (транспорт, складування, формування запасів, пакування, дії з обслуговування клієнтів тощо) відображається у створенні інтегрованих організаційних і інформаційно-регулювальних систем, що забезпечують і стимулюють реалізацію поставлених цілей;
  • • логістика становить орієнтацію ефективності в системному розумінні, спираючись на комплексний аналіз та формування рівня і структури витрат, розглядаючи як центральний елемент відповідність рівня і якості надаваних послуг (швидкість, терміновість реалізації замовлення тощо);
  • • логістика є джерелом формування нових потенціалів і здатності створення вартості і користі, забезпечуючи довготермінове зростання ефективності і успіху підприємства (стратегічний ефект логістики);
  • • логістична концепція ґрунтується на реаліях ринку, оскільки база будь-яких дій чи рішень у сфері логістики повинна забезпечити орієнтацію на вимоги ринку та можливості його розвитку;
  • • логістика становить “потенціал” і стратегічний інструмент маркетингу, формуючи компонент ринкової стратегії підприємства та детермінуючи його ефективність;
  • • інтегровані логістичні структури мають динамічний характер, що забезпечує здатність пристосування підприємств до змін на ринку чи змін в економічних, організаційних і технічних умовах господарювання;
  • • активний і інтеграційний аспект логістики проявляється в її координаційній функції, проникаючи в базові класичні сфери діяльності підприємства і в процес господарювання (координація стиків функцій і логістичних дій з іншими функціями підприємства);
  • • логістика зорієнтована на використання синергічних зв'язків та ефектів.

Основна проблематика у взаємозв'язках із партнерами зумовлена необхідністю:

  • • постачання за вимогою;
  • • діяльності за принципом “точно, своєчасно”;
  • • забезпечення бездоганної якості;
  • • забезпечення належної товарної форми з точки зору логістичної придатності;
  • • оптимізації глибини і сегментування виробництва.

Однак закономірне зростання комплексності організаційної та інформаційної структур змушує підприємства підвищувати внутрішню гнучкість функціонування для оптимізації логістичних процесів. Але досить часто очікувані результати не досягаються, що пояснюється постійним зростанням комплексності виробничих процесів і збільшенням кількості проміжних управлінських ланок. Для подолання цих негативних явищ були розроблені функціонально орієнтовані форми організації, в якій людина поряд із машинами виконувала роль функціонального елемента.

Щоб уникнути негативного впливу, пов'язаного з недоліками таких систем, створюються відповідні гарантії у всіх можливих формах щодо кожного функціонального елемента. Ці гарантії можуть полягати у додаткових запасах матеріалів, у невикористанні потужностей та виробничого персоналу. Недостатність вчасної інформації також компенсується створенням відповідних матеріалізованих гарантій.

З огляду на викладене, вибираючи концепцію логістики, варто чітко визначити цілі організації логістики, зокрема:

  • • інтегрований огляд загального ланцюга логістики;
  • • висока маневреність наявних ресурсів;
  • • формування всебічно обізнаних спеціалістів;
  • • створення диференційної оплати праці та забезпечення заохочень;
  • • скорочення виробничих циклів через системну оптимізацію процесів;
  • • попереджувальні заходи проти неякісного виробництва;
  • • зменшення часу простоїв, упровадження, налагодження, підготовки виробництва;
  • • паралельність матеріальних та інформаційних потоків;
  • • зменшення комплексності процесів;
  • • зменшення числа проміжних управлінських ланок;
  • • оптимізація технології та техніки складування, транспортування, пакування;
  • • управління загальними логістичними витратами для їх мінімізації;
  • • впровадження інтегрованого логістико-маркетингу та логістико-менеджменту;
  • • впровадження системи логістичного сервісу.

Досягнення кінцевих цілей логістики, таких як мінімізація загальних витрат, прискорення матеріального потоку, мінімізація загального рівня запасів, оптимізація рівня обслуговування споживача, істотно залежить від повноти реалізації принципів сучасної концепції логістики [43, с. 60]:

  • • необхідною є інтеграція між операційними, стратегічними і нормативними рішеннями у сфері логістики та в цілій системі управління підприємством;
  • • всі аспекти логістичних процесів повинні бути зв'язані безпосередньо з іншими функціональними сферами підприємства;
  • • усі функції і дії логістики повинні бути організовані в організаційних одиницях, локалізовані у відповідних щаблях ієрархії у структурі організації;
  • • логістика повинна бути базовим критерієм і орієнтацією інтегрованого управління підприємством;
  • • підприємства повинні турбуватися про тісне партнерство з іншими учасниками ланцюга поставок;
  • • концепція логістики мусить ґрунтуватися на реаліях ринку і пристосовуватися до змін в оточенні;
  • • реалізація оптимального рівня обслуговування обумовлює досягнення відповідної рентабельності і конкурентних переваг на ринку;
  • • підприємства повинні впроваджувати комплексні і “прозорі” показники як підстави для прийняття рішень та оцінки ефективності в системі логістики;
  • • пристосована до вимог логістики кадрова політика повинна становити істотний чинник досягнення певних логістичних ефектів.

На думку автора, найповніше концепція логістики розкрита Пфолєм дослідженням п'яти базових характеристик концепцій логістики:

  • • мислення, зорієнтованого на вартість і користь;
  • • мислення системними категоріями;
  • • мислення категорією загальних (повних) витрат;
  • • мислення категоріями обслуговування;
  • • мислення категоріями ефективності [62].

Ідентифікація місця логістики у формуванні вартості (корисності) товару чи послуги для клієнта унаочнює першу важливу характеристику концепції логістики (рис. 1.1).

Формування вартості для клієнта

Рис. 1.1. Формування вартості для клієнта

Друга характеристика ґрунтується на мисленні системними категоріями, що означає усунення предметно-функціональних “швів” у межах певної системи. Такий підхід не призводить до прийняття субоптимальних рішень, а навпаки, – гарантує безумовне врахування взаємозалежності засобів і процесів у логістичних системах.

Конкретизація мислення системними категоріями породжує ще дві ознаки концепції логістики – мислення категоріями загальних витрат та категоріями обслуговування. їх зв'язок ілюструє рис. 1.2.

Із рис. 1.2 видно, що вхід системи подає загальні логістичні витрати як суму витрат замовлення, транспортних, складських, пакувальних, інформаційних, витрат запасів, обслуговування, яка, як правило, не є безконфліктною.

Розглянемо приклад, характерний для діяльності багатьох підприємств у ринковій економіці. Якщо є великі матеріальні запаси, то це дозволяє скоротити час для прийняття рішення про збільшення виробництва. Це водночас означає зайві витрати на утримання надлишкових запасів матеріалів і складових частин. З іншого боку, утримання малих запасів матеріальних цінностей може спричинити вищі питомі транспортні витрати у постачанні. Тобто конфлікт цілей породжує адекватний конфлікт витрат, а це зумовлює необхідність мінімізації загальних витрат. Аналогічні цільові конфлікти можна знайти у виробничій логістиці стосовно глибини, серійності виробництва, у збутовій, транспортній логістиці. їх усунення вимагає прийняття оптимального рішення, яке дасть змогу виконати операцію з мінімальними витратами грошей або часу.

Характеристики концепції логістики

Рис. 1.2. Характеристики концепції логістики

Вихід поданої на рис. 1.2 системи ідентифікує логістичне обслуговування – поставка клієнту відповідного товару у відповідному стані у відповідне місце у відповідний час.

І, нарешті, п'ята характеристика концепції логістики є похідною від двох останніх: відношення виходу системи “логістичні послуги” до входу в систему “логістичні витрати” ідентифікує продуктивність логістичної системи. У широкому розумінні, оперуючи і якісними показниками, можна говорити про ефективність логістичних систем як функцію рівня прибутку від рівня логістичного обслуговування.

Досягнення, пов'язані з реалізацією проектів логістики останніх років, підтверджують дедалі більшу взаємозалежність виробництва і логістики. Виробництво вимагає інтенсивного впровадження логістики, оскільки її необхідність тут розглядається не тільки з суто технічного чи економіко-організаційного поглядів, але й з урахуванням соціальної сфери.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >