< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Логістичні завдання і функції та логістична діяльність

Ґрунтуючись на загальних характеристиках просторово-часової, кількісно- якісної тощо трансформації майна в логістичних процесах, можемо спостерігати на відповідному інтеграційному рівні певну локалізацію логістичних завдань, сформовану за сутнісними ознаками. Така локалізація дає змогу окреслити сфери (блоки) логістичного управління. Так, дослідник Абт пропонує таку структуру сфер логістичного управління на підприємстві (рис. 2.5):

Сфери логістичного управління на підприємстві

Рис. 2.5. Сфери логістичного управління на підприємстві

Джерело: [41, с. 34]

Ґрунтуючись на структурованих п'яти сферах логістичного управління, показаних на рис. 2.5, Абт викладає сутність логістичних завдань [41, с. 34 – 37]:

  • а) оптимізація фізичних потоків майна:
    • • опрацювання нової стратегії для розвитку підприємства – логістичної стратегії через побудову логістичних ланцюгів;
    • • маркетингово-логістичне управління, що уможливлює вибір акцептованих споживачем сировини і упакувань;
    • • комп'ютерна імітація, модельне експериментування, що сприяє вибору оптимальних розв'язків;
    • • інтеграція дій, пов'язаних із логістичними процесами, через модернізацію організаційних структур;
    • • охоплення цілих логістичних ланцюгів операційними дослідженнями для комплексної багатокритеріальної оптимізації;
    • • цілісне управління потоками матеріалів і товарів, що дає змогу оптимізувати їх фізичне переміщення;
  • б) вдосконалення інформаційних процесів і процесів прийняття рішень:
    • • впровадження інформатичних технологій, що відкриває нові можливості у сфері підтримки управління;
    • • розвиток нових технологій виробництва, транспортування на основі використання комп'ютерної підтримки;
    • • автоматична ідентифікація за допомогою штрих-кодів, що поліпшує встановлення достовірності інформації про переміщення майна;
    • • електронний обмін даними, що уможливлює використання безпаперових систем обліку;
    • • аналіз торговельних замовлень і нові форми їх опрацювання;
  • в) утримання оптимальних майнових запасів:
    • • синхронізація транспорту з системою запасів, що дає змогу визначати оптимальну партію поставки та частоту;
    • • використання сучасних концепцій управління (JIT, MRP, MRPII, DRP, DRPII), що дозволяє вдосконалювати техніку управління запасами з мстою їх оптимізації;
    • • забезпечення вчасності поставки за умови підвищеного рівня якості заявлених послуг, що сприяє оптимізації величини запасів та зменшенню складських витрат;
    • • гарантування якості логістичних послуг, що забезпечить конкурентиість продуктів підприємства порівняно з іншими учасниками ринку;
  • г) синхронізація інфраструктури логістичних процесів:
    • • координація замовлень отримувачів із транспортними маніпуляціями, складськими та пакувальними діями завдяки прогнозуванню попиту, плануванню потреб матеріалів та реалізації поставок;
    • • синхронізація роботи зовнішнього і внутрішнього транспорту з урахуванням перевантаження та умов складування;
    • • координація вибору джерел закупівлі, програмування та планування матеріальних потреб і управління запасами;
    • • підбір системи автоматичної ідентифікації та виду упакування щодо ідентифікаційних вимог логістичного ланцюга;
    • • пристосування інформаційних процесів до умов формування, зберігання та трансформації інформації для встановлення матеріальних потреб;
  • д) оптимізація витрат логістичних процесів:
    • • факторний аналіз та оцінка витрат щодо логістичної інфраструктури;
    • • скорочення часу реалізації транспортних послуг;
    • • зменшення запасів та відповідних їм складських витрат;
    • • застосування методів ABC та XYZ для групування матеріалів і товарів;
    • • впровадження методу контролінгу у сфері витрат завдяки комп'ютерній підтримці;
    • • відповідне використання часу і простору, що корисно впливає на зменшення витрат;
    • • прямування до послуг логістичних послугонадавачів;
    • • впровадження комплексного рахунку витрат у розбудовуваних логістичних ланцюгах.

Викладена сутність логістичних завдань, з одного боку, дає змогу їх класифікувати за загальними функціями менеджменту, тобто планування, організування, контролювання, регулювання та рівнем їх виконання (реалізації логістичних процесів), а з іншого, – здійснити їх функціональну класифікацію (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Характеристика логістичних функцій та завдань

Логістичні функції

Логістичні завдання

Опрацювання замовлення

  • • Форма передання замовлення
  • • Форма опрацювання замовлення
  • • Аналіз замовлення як джерела інформації
  • • Передання інформації, що містить замовлення

Управління запасами

  • • ABC-аналіз запасів, доцільність складування
  • • Кількість замовленого асортименту, терміни складання замовлення
  • • Страховий запас
  • • Контроль за рівнем запасів
  • • Короткотерміновий прогноз потреби

Складування

  • • Купівля чи оренда складу і його обладнання
  • • Кількість, локалізація і потужність складів
  • • Управління складом власними силами чи сторонньою організацією
  • • Технічне устаткування для складування і комплектації товарів на складі
  • • Місце складування в будівлі складу
  • • Технологія складування

.• Установлення завантажувальної рампи

  • • Відправлення транспортних засобів
  • • Організація комплектації
  • • Ефективне використання персоналу складу

Транспортування

  • • Види транспортних засобів
  • • Використання власних чи сторонніх транспортних засобів
  • • Купівля чи оренда транспортних засобів
  • • Використання комбінованого транспорту
  • • Організація транспортування (оптимальний маршрут, оптимальне використання транспортних засобів)

Пакування

  • • Здійснення логістичних функцій упакувань (захисні, складські, маніпуляційні та інформаційні функції')
  • • Формування логістичних одиниць (складська, вантажна, транспортна тощо одиниця) як умова створення раціональних транспортних ланцюгів

Джерело: [62, с. 10]

Виконання логістичних завдань на підприємстві передусім дає змогу досягнути таких ефектів:

  • • через логістичну стратегію “заземлює” підприємство в логістичному ланцюзі, корисно впливаючи на формування ланцюга вартості для клієнта;
  • • завдяки інтеграції маркетингу і логістики забезпечує на ринку збут і асортиментну структуру товарів із певним рівнем якості обслуговування клієнта;
  • • завдяки логістичним ланцюгам уможливлює оптимальне щодо витрат коштів та часу переміщення майна та належної йому інформації;
  • • спричиняє зростання спеціалізації виробництва, скорочення часу реалізації завдань та збільшення еластичності виробничих та дистрибуційних процесів;
  • • розширює сферу використання стратегій управління потоками поставок, маючи на меті мінімізацію запасів (принцип JIT);
  • • обґрунтовує доцільність урахування в рамках єврологістики зростання кількості зв'язків виробництва і дистрибуції в регіональних і міжнародних системах;
  • • спричиняє до співпраці підприємств із логістичними центрами дистрибуції як майбутніми розв'язаннями зв'язків виробників зі споживачами.

Досвід практичної логістики вказує на те, що логістична діяльність може охоплювати частково або повністю такі завдання:

  • • переміщення, транспортування і складування майна;
  • • промислове та цільове пакування;
  • • маніпуляції матеріалами (товарами);
  • • контроль за запасами;
  • • реалізацію замовлень та закупівлю;
  • • прогнозування попиту;
  • • планування виробництва;
  • • вибір технологій та оптимізацію спеціалізацій;
  • • обслуговування клієнта на відповідному рівні;
  • • локалізацію виробництв і складів;
  • • задоволення рекламацій;
  • • доставляння запасних частин;
  • • утилізацію відходів та рециклювання.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >