< Попер   ЗМІСТ   Наст >

СИСТЕМА ПОГЛЯДІВ НА ВСТАНОВЛЕННЯ ПОНЯТТЯ "ЛОГІСТИЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ"

Системний підхід до визначення поняття логістичного менеджменту

Перехід на усвідомлене застосування логістики підприємствами визначається її концептуальними оптимізаційними можливостями, що забезпечують новий рівень економічних відносин через формування більш широкого та комплексного спектру видів діяльності і відповідних організаційно-виробничих утворень, їх поглибленої інтеграції та адаптації, орієнтованої на споживача, підвищення конкурентоспроможності. Це позначилося на різних підходах як до визначення змісту, так і до напрямків дослідження сучасного стану логістики.

Виділяють такі ключові елементи всіх найбільш поширених трактувань поняття логістики [63].

Мова йде про процес товароруху від постачальника матеріальних ресурсів до споживача чи всередині підприємства при виготовленні кінцевого продукту.

Мова йде про управління процесом товаруху. Предметом логістичного управління є матеріальний потік.

Мова йде про суб'єкти виробничо-господарської діяльності на які орієнтована логістика, тобто вона має об'єкт застосування на різних рівнях управління.

Мова йде про різні види діяльності, які обслуговує логістика наданням різних видів ресурсів, тобто вона орієнтована на різні напрямки підприємницької діяльності.

Мова йде про об'єднання в єдине ціле функцій логістики (поняття логістичної системи) на основі певних принципів і встановлених відносин

Отже, найбільш поширеним є трактування логістики як науково-практичного напрямку діяльності підприємства, що полягає в ефективному управлінні товаропотоками у сферах виробництва й обігу. Реалізація такого напрямку забезпечується логістичним менеджментом як ієрархічно структурованою системою виробничо-економічних відносин; що реалізуються у ході відпрацювання і прийняття рішень про оптимальне й адаптоване управління внутрішніми і зовнішніми потоковими процесами.

Саме логістичний менеджмент забезпечує:

■ організацію всіх внутрішніх і зовнішніх зв'язків підприємства; здатну адекватно і досить гнучко реагувати на зміни зовнішнього середовища;

■ одночасну реорганізацією існуючого ресурсного потенціалу підприємства з метою посилення взаємодії між учасниками потокових процесів;

■ створення специфічної ринкової ніші підприємства; яка забезпечує споживачів очікуваними логістичними послугами.

За найбільш прагматичним підходом сутність логістичного менеджменту визначають у такий спосіб:

■ це сукупність засобів і форм управління постачанням, виробництвом і збутом для досягнення стратегічних, тактичних і оперативних цілей та завдань підприємства;

■ це інструмент управління взаємовідносинами персоналу підприємства із зовнішніми партнерами і споживачами продукції (послуг) [13].

У першому випадку на підприємстві логістичний менеджмент розглядається як синергія[1] основних управлінських функцій (організації; планування; регулювання; координації; контролю; обліку та аналізу) з логістичними операціями і функціями для досягнення цілей логістичної системи підприємства.

У другому випадку логістичний менеджмент – це управлінський персонал підприємства.

Для більш поглибленого дослідження цього питання необхідно провести визначення змісту структурних елементів сукупного поняття "логістичний менеджмент" – "логістичний" і "менеджмент".

Економічний зміст поняття "логістичний" складає виконання органами управління підприємства завдання двоякого характеру: максимально забезпечити потреби і вимоги споживача при забезпеченні оптимального рівня сукупних витрат на таку діяльність (у переважній кількості випадків забезпечення і підтримування високої якості обслуговування споживача потребує значних початкових витрат).

У контексті дослідження структурного елемента "логістичний" найбільш продуктивними є міркування Є. Крикавського, за якими цей термін має визначати управління потоковими процесами на засадах логістики [22]. Тобто управлінські рішення щодо виявлення і розвитку відношень всіх учасників процесу формування і трансформації споживчих властивостей матеріального продукту не повинні суперечити логістичному підходу. А саме: найбільш результативно використовувати адаптивні й інтеграційні властивості логістики в управлінні сукупністю внутрішніх і зовнішніх потокових процесів.

Є. Крикавський при розгляді визначення і сутності логістичного менеджменту відзначає різнобічний характер оцінки результатів його впровадження. Погляди вченого на інтеграцію функцій і процесів у логістичному менеджменті принципово важливі і тому у підручнику вони подаються за текстом першоджерела [23].

"...Концепція логістики може генерувати певні корисні результати як на рівні інтеграції функцій, так і на рівні інтеграції логістичних процесів, сфер діяльності тощо. У кожному з названих випадків логістична інтеграція має на меті усунути "шви", які існували до початку інтеграції. Переважно такі "шви" (стики) мають природне походження: є наслідками спеціалізації, інституалізації, локалізації компетенцій тощо. Водночас такі "шви" створюються спеціально для чіткої ідентифікації меж об'єкта, для страхування успіху в конкурентній боротьбі, з метою концентрування зусиль на предметах діяльності виключної компетенції тощо. Наприклад, завданнями логістики може бути передбачена інтеграція (задля переборення бар'єрів, усунення "швів"): логістичних функцій складування і транспортування; фаз постачання і виготовлення; матеріальних та інформаційних потоків; сфер логістики та маркетингу; стратегічного й операційного управління; локальних і глобальних стратегій розвитку.

Стосовно названих "пар залежностей" завжди існує дилема: чи досліджувати і приймати рішення ізольовано для однієї частини пари, не беручи до уваги наслідків у другому елементі пари, рішення для якої приймається теж без взаємозв'язку із першою частиною, чи приймати спільне для обох елементів рішення і тоді, ймовірно, попередні рішення стануть лише субоптимальними, тобто не узгоджуватимуться із оптимальними рішеннями для пари залежностей. Ймовірно, що шлях від віртуального обґрунтування інтегрованого рішення до його реального втілення супроводжуватиметься певними витратами на створення необхідних умов впровадження, певними поступками у свободі дій, певними обмеженнями компетенції, організаційними змінами тощо. Як нагорода – очікування додаткових корисних результатів: підвищення конкурентної спроможності, забезпечення економічного зростання, зниження сукупних витрат, прискорення обороту капіталу, підвищення рентабельності капіталу, підвищення рівня обслуговування клієнта тощо".

Щодо дослідження структурного елемента "менеджмент", то звертаємо увагу на позицію більшості фахівців, за якою це поняття є занадто узагальненим і має досить складну семантику. В англо-американському трактуванні "менеджмент" (англ, management – управління) – це складне поняття функціонального характеру, що охоплює великий спектр виробничо-господарських процесів і функцій підприємств (у тому числі матеріально-технічне постачання, виробництво і збут готової продукції). Менеджмент також розглядається як організаційне поняття, що характеризує суб'єктів економічних відносин, їх роль і діяльність. Перший підхід є домінантним, оскільки менеджмент окреслює завдання діяльності підприємства і його бізнес-процеси. Другий підхід зосереджується на встановленні ролі менеджера різних рівнів підпорядкування.

Досить часто менеджмент використовується як синонім до керівництва чи управління підприємством, що вийшло зі сфери вжитку підприємницької діяльності і стало використовуватися для позначення управлінських завдань, спрямованих на отримання прибутку. Зазначимо, що менеджмент, на відміну від теорії управління, встановлює пріоритет активізації людського потенціалу в управлінні. Поряд з цим вважається, що прийняття терміну "менеджмент" чи "управління" – це практично гра у дефініції[2] [76]. Для підтримання цієї позиції наводяться такі аргументи:

■ термін "менеджмент" в англомовних країнах вживається досить вільно у різних значеннях;

■ вихідний зміст терміна "менеджмент" є досить складним для розуміння широкому колу практиків, оскільки з етимологічних позицій він має специфічне американське коріння і навряд чи може бути однозначно перекладений на іншу мову, включаючи навіть англійську Старого світу;

■ термін "менеджмент" може означати як функцію, так і людей, які її виконують; він може вказувати на соціальне чи посадове положення і одночасно означати навчальну дисципліну і сферу наукових досліджень [76].

У інших випадках сутність менеджменту і відповідно логістичного менеджменту представляється такими положеннями (далі по тексту [13]).

"У загальному розумінні, менеджмент – це здатність досягати визначеної мети, використовуючи працю, інтелект, мотивацію поведінки колективу підприємства. Менеджмент – це функція, вид діяльності з управління людьми у різноманітна: організаціях, а також сфера людського знання, що допомагає здійснити таку функцію. На нашу думку, поняття "менеджмент" і "управління", з одного боку, та "менеджер" і "управлінець" – з іншого, не є повністю ідентичними. По-перше, під терміном "менеджмент" практично завжди розуміється наявність "менеджера" – людини, суб'єкта управління, який діє у певній організації. У більш загальному розумінні використовується термін "адміністрування" (логістичне адміністрування), який у більшій мірі відображає абстраговану систему управління. По-друге, менеджер – це професійний управлінець, який усвідомлює, що він представник особливої професії зі спеціальною підготовкою.

У культурному контексті поняття "менеджмент" досить тісно пов'язане з поняттям бізнес-діяльності, яка спрямована на отримання прибутку шляхом створення та реалізації певної продукції і / чи послуг. Отже, логістичний менеджмент – це управління комерційними, господарськими організаціями. Широкий інтерес до логістичного менеджменту викликаний як інтенсивним розвитком логістики – функціональної і підприємницької діяльності, так і відповідним розвитком системи професійної бізнес-освіти, яка є частиною інфраструктури управління. Умови розвитку логістичного менеджменту досить прийнятні саме в ринковій економіці, де особливо важливі горизонтальні зв'язки і послуги суспільного користування, які задовольняють сукупну суспільну потребу і оплачуються споживачем, швидко оформляються у самостійний вид бізнесу (логістичне підприємництво)".

З позицій логістичного менеджменту діяльність будь-якого підприємства пов'язана з перетворенням висхідних потоків ресурсів в очікуванні блага (матеріального та нематеріального характеру) для покупця / споживача. Оскільки його діяльність має головне призначення – місію, яка визначає ділову активність та поведінку на ринку, логістичний менеджмент дозволяє реалізувати таку місію, заради якої персонал і керівництво об'єднуються та здійснюють свою підприємницьку діяльність. А саме:

■ задоволення потреб і вимог споживача;

■ визначення місця та ролі підприємства у системі ринкових відносин;

■ реалізації підприємством цілей свого бізнесу (виживання та зростання на конкурентному ринку, прибутковість тощо);

■ формування стійкого ділового іміджу (відповідальність перед бізнес-партнерами, покупцями і кінцевими споживачами, суспільством у цілому).

Зазначимо, що завдяки існуючому сьогодні у логістиці теоретичному плюаризму, поняття "менеджмент" і "управління" досить часто вживаються як синоніми. Тому ми використовуємо, залежно від тематики викладеного матеріалу, як термін "логістичний менеджмент", так і "логістичне управління" (відповідно "менеджмент" і "управління"). У ряді випадків прийняття того чи іншого терміна обумовлено використанням авторами інформації першоджерел.

Отже, у сучасних умовах підприємство складає взаємопов'язану і взаємозалежну сукупність елементів: – матеріальної бази, персоналу і менеджменту як діяльності з організації робіт і управлінню підприємством, включаючи також взаємовідносини між людьми на виробництві. Саме логістичний менеджмент поєднує персонал і матеріальну базу, визначає порядок перетворення персоналом вихідних ресурсів у кінцевий продукт. У сукупності структура підприємства і загальна система управління визначають сутність організаційного забезпечення логістичного менеджменту, його статику, яка переходить у динамічний стан з моменту, коли керівники всіх рівнів починають виконувати свої функції у процесі поточної логістичної діяльності підприємства.

Сукупність взаємопов'язаних елементів, яка представляє логістичний менеджмент як єдине ціле, становить складну відкриту систему, для якої характерна інтенсивна взаємодія із зовнішнім середовищем, де в умовах ринку відбувається обмін енергією, матеріалами й інформацією.

Системність логістичного менеджменту полягає в тому, що окремі блоки функціональної діяльності підприємств складають загальну систему, пов'язану з цільовими та синергічними принципами підприємницької діяльності підприємства.

Логістичний менеджмент – це інтегруюча функція управління, яка координує і оптимізує логістичні функції (поряд з інтеграцією видів діяльності) з іншими функціоналами підприємства, включаючи маркетинг, продаж, виробництво, фінанси та інформацію. До сфери його впливу все більше входять питання, які раніше вирішувалися окремо підрозділами підприємства.

З позицій підприємницької діяльності логістичний менеджмент спрямовується на забезпечення виконання корпоративної стратегії підприємства (набуття стійких конкурентних переваг у довгостроковій перспективі) шляхом оптимізації витрат і втрат матеріальних, інформаційних, фінансових, трудових, енергетичних і інших видів ресурсів.

Це зумовлено значними змінами підходів до організації та управління бізнесом, насамперед, виникнення нових форм конкурентної боротьби, що ґрунтуються на стратегічній взаємодії підприємств.

Існує конкретна сукупність явищ і процесів, пов'язаних із формуванням та трансформацією товаропотоків, яку в межах підприємства досить складно відстежувати. Вона пов'язана з певними факторами і умовами функціонування галузей народного господарства та економічної системи у цілому, що необхідно брати до уваги при розгляді напрямків удосконалення діяльності підприємства Виникають та розвиваються нові господарські відносини, що базуються на кооперації виробників, постачальників і споживачів з метою інтегрованого управління бізнес-процесами на всіх стадіях життєвого циклу продукції на базі інформаційних технологій. До найбільш важливих особливостей таких відносин необхідно віднести:

■ існування структурної ієрархії відносин як такої, що у найбільшій мірі впливає на розвиток окремих підприємств і всієї галузі у цілому;

■ внутрішньогалузеву і міжгалузеву взаємозалежність й визначеність сировинних ресурсів, комплексність їх використання, спрямованість на задоволення потреб споживачів у кінцевій продукції тощо;

■ поєднання централізації і децентралізації в методах планування й управління виробництвом, розподіл функцій планування та управління за рівнями ієрархії, усунення дублювання таких функцій;

■ оперативність прийняття рішень, виходячи з динамічності розвитку ринкової економіки країни, змін на окремих сегментах товарного ринку;

■ рівень керованості діяльністю промислових підприємств, виходячи з динаміки розвитку ринкової економіки країни, оперативність прийняття управлінських рішень, які забезпечують адаптацію до таких змін.

Визначені умови формування й розвитку логістичного менеджменту є найбільш прийнятними саме в умовах ринкових відносин, де найбільш принципово важливим є встановлення горизонтальних зв'язків у процесі розробки, промислового освоєння матеріальної продукції з відповідним набором сервісного забезпечення з метою задоволення сукупної суспільної потреби, що оплачується покупцями і кінцевими споживачами.

На підставі вищевикладеного формулюємо поняття логістичного менеджменту.

Логістичний менеджмент – це функція органів управління спеціалізованих та інтегрованих організаційно-економічних систем з використанням логістичного підходу до доцільного і цілеспрямованого інтегрованого управління сукупністю внутрішніх і зовнішніх потокових процесів у визначених часових і просторових параметрах середовища сукупних виробничо-економічних відносин з метою отримання їх учасниками очікуваних конкурентних переваг і вигод.

Призначення логістичного менеджменту визначається підтримкою корпоративної стратегії підприємства за умови оптимізації витрат ресурсів, забезпечення системної стійкості підприємства у довгостроковій перспективі на конкурентному ринку за рахунок розв'язання суперечностей між вихідними нормативними регульованими параметрами функціонування його логістичної системи та нормативними регульованими параметрами функціонування такої системи, що прописані за вимогами і обмеженнями обслуговуваних споживачів.

Таким чином, у розгляді сутності та змісту поняття "логістичний менеджмент" вихідним беремо його уявлення як особливої функції загальної системи управління підприємством, що реалізується через інтегроване управління внутрішніми і зовнішніми потоковими процесами, забезпечення необхідних і достатніх умов прогресивного розвитку такої системи у певному часовому періоді. Зміст такої функції зводиться до активного впливу на параметри будь-якого бізнес-процесу з метою усунення небажаних відхилень (що виникли чи прогнозовані) від встановлених режимів його проходження, у підтримці найбільш оптимальної адаптації внутрішніх можливостей підприємства до змінюваних умов зовнішнього середовища. Поряд з цим виконання такої функції управлінським апаратом підприємства передбачає і ймовірно, приводить до цілеспрямованого формування певних внутрішніх і зовнішніх відносин усіх учасників сукупних потокових процесів, відповідних елементів і ресурсів.

  • [1] Синергія (від грецьк. $упегдбі – спільна дія, співробітництво) – у логістиці представлена проявом закону синергії: сума властивостей організаційного цілого перевершує арифметичну суму властивостей, існуючих у кожного елемента окремо, які увійшли до складу цілого. Отриманий сумарний ефект має назву синергічного ефекту.
  • [2] Дефініція (від лат. definition – визначення) – встановлення сутность незнайомою терміна (слова) за допомогою термінів (слів) знайомих і вже осмислених (номінальне визначення). Це очевидне формулювання рівності (комцептуальне визначення), до лівої частини якого входить термін, що визначається, а до правої – визначальний вираз, який місить тільки знайомі терміни.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >