< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Класифікація логістичних систем

Найбільш поширеною є класифікація логістичних систем, за якою виділяють макро- і мікрологістичні системи (рис 2.8) [72].

Макрологістична система – це велика економічна система управління потоковими процесами, яка включає підприємства й організації промисловості, постачальницько-збутові, транспортні та інші посередницькі структури різних відомств і форм власності, не обмежених у територіальному розташуванні.

Виходячи з поданих у розділі 1 уявлень щодо сутності та призначення логістики, метою створення макрологістичних систем на рівні формування й виконання наскрізних логістичних бізнес-процесів є підтримка корпоративної стратегії підприємства, яка спрямована на оптимізацію витрат всіх ресурсів, що пов'язані з управлінням основними та супутніми потоковими процесами.

Представлення узагальненого підходу до формування макро- і мікролагісіличної системи

Рис. 2.8. Представлення узагальненого підходу до формування макро- і мікролагісіличної системи

Усі макрологістичні системи розмежовують за класифікаційними ознаками:

за адміністративно-територіальним поділом (районні, міські, регіональні / обласні, міжрегіональні, національні, міжнародні);

за об'єктно-функціональним поділом (галузеві, відомчі, міжгалузеві, інституціальні, військові, транспортні, інформаційні).

Мікрологістична системаце економічна система, що охоплює внутрішньовиробничу логістичну сферу одного підприємства або групи підприємств, об'єднаних на корпоративних основах.

Мікрологістичні системи розділяють за такими класифікаційними ознаками:

за об'єктом управління (матеріальні / товарні потоки, сервісні потоки чи змішані товарно-сервісні потоки);

за галузевою спеціалізацією діяльності підприємства (наприклад, логістичні системи машинобудівних підприємств, металургійних заводів, будівельних комбінатів, підприємств хімічної промисловості, дистрибуція тощо);

за сектором бізнесу, у якому діє підприємство / бізнес-платформа підприємства (наприклад, електронний бізнес: "business to business" – B2В; "business to customer" – B2C).

за рівнем бізнесу (наприклад, концентрація капіталу та підприємницької потужності підприємства).

Як правило, мікрологістична система формується на основі одного підприємства і спрямована на управління внутрішніми і зовнішніми логістичними потоками, що охоплюють постачання сировини і матеріалів, виробництва готової продукції та її збуту.

Значний вплив на функціонування мікрологістичної системи має визначений сектор бізнесу: спрямування бізнесу на підприємство-партнера, логістичного посередника / покупця чи кінцевого споживача. За таким визначаються і реалізуються певні пріоритети логістичного менеджменту, ключові фактори конкурентних переваг, логістичні стратегії і концепції.

В останні роки серед зарубіжних фахівців набув поширення термін мезологістинна система. Виділення такого типу логістичних систем викликане формуванням і стрімким розвитком потужних бізнес-систем глобального характеру До них відносять міжнародні структури зі складною, географічно розподіленою структурою виробничих та логістичних потужностей (транснаціональні корпорації, фінансово-промислові групи, міжнародні холдинги).

У зарубіжній літературі при розгляді мезалогістичних систем досить часто використовуються такі терміни, як "глобальнілогістичні системи" чи "глобальні логістичні ланцюги", оскільки їх компоненти (ланки, підрозділи тощо) розташовані на територіях різних країн та континентів. Це вимагає формування принципово нової стратегії конкуренції, яка виходить з урахування тенденцій розвитку світових ринків. При визначені цілей таких стратегій враховуються чотири базових взаємовизначених і взаємозалежних компонента будь-якої підприємницької діяльності: технологію, виробництво, маркетинг і логістику

Отже логістичний менеджмент, узгоджуючи такі компоненти, набуває значимості фундаментальної системи управління, яка виділяє пріоритетність безперечного задоволення потреб і вимог споживачів та партнерів, що знаходяться у різних куточках світу У практичній площині логістичний менеджмент складає певну систему, яка забезпечує дотримання чи скорочення терміну виконання замовлення й ефективну роботу підприємства за рахунок виготовлення обмежених партій продукції з відповідним набором сервісу незалежно від географічного розташування споживачів.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >