< Попер   ЗМІСТ   Наст >

МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ ЛОГІСТИЧНОЇ СТРАТЕГІЇ

Структура і загальна характеристика економічних механізмів формування логістичної стратегії

Ефективність стратегії логістичного управління підприємства залежить від якості інструментів, що складають відповідні економічні механізми, як сукупність певних станів та дій, що складають процес розробки і реалізації системи логістичного управління.

Економічний механізм формування логістичної стратегії – це спосіб управління логістинними ресурсами, який включає множину функцій управління, форми й методи реалізації таких функцій, взаємозв'язки функцій і організаційну структуру логістичного управління.

Економічні механізми розділяють відповідно на власне економічні механізми, організаційно-економічні та організаційно-управлінські механізми (рис. 4.8) [52].

Структура і загальна характеристика економічних механізмів формування логістичної стратегії

Рис. 4.8. Структура і загальна характеристика економічних механізмів формування логістичної стратегії

Організаційно-економічний механізм формування логістичної стратегії – це сукупність концептуальних, методичних та програмних інструментів логістики, яка дозволяє органам логістичного управління підприємства моделювати варіанти управлінських рішень, розробляти засоби їх аналізу та реалізації з метою підвищення обґрунтованості та зниження ризику їх упровадження.

Економічні механізми формування логістичної стратегії базуються на системі економічних законів та закономірностей, принципів, методів управління та відповідних важелів виробничо-логістичної діяльності: ціни, прибуток, стимулювання персоналу підприємства, розвиток відносин власності, маркетингу і т. д.

До найбільш важливих елементів організаційних механізмів формування й розвитку логістичної стратегії відносять цілі, принципи, функції, методи, кадри, техніку і технології, інформацію, структуру управління підприємства тощо. Якщо у системі логістичного управління будь-який елемент економічного механізму виявиться малодієвим, то така система втрачає свою ефективність.

Відповідно до мети комплексної реалізації логістичного менеджменту на підприємстві виділяють такі завдання організаційно-економічних механізмів формування логістичної стратегії':

■ забезпечення загальної збалансованості всіх складових виробничо-логістичної діяльності підприємства;

■ стимулювання розширення та зростання обсягів реалізації продукції й послуг, удосконалення логістичних технологій у контексті формування й реалізації системи логістичного управління;

■ реалізація засобів оптимізації системи логістичного управління підприємства;

■ реалізація ефективних інструментів логістичного менеджменту: методи планування, управління й контролю ресурсів, технології управління взаємовідносинами у ланцюгах поставок, обслуговування споживачів тощо;

■ досягнення визначеного ступеня раціонального використання матеріальних ресурсів, оптимізація системи матеріально-технічного забезпечення виробництва;

■ створення та підтримка необхідного стану професійно-кваліфікаційної бази логістичного персоналу підприємства;

■ забезпечення системи логістичного менеджменту оперативною, достовірною та повною інформацією про стан підприємства з метою прийняття досконалих управлінських рішень та своєчасного їх коригування.

У логістичному менеджменті провідне місце відведене економічним механізмам, які у значній мірі впливають на формування й функціонування організаційних механізмів. Але, як правило у практиці логістичної діяльності підприємств вони досить тісно взаємопов'язані і реалізуються при вирішенні завдань управління різного рівня ланцюгів поставок.

Структура економічних механізмів формування логістичної стратегії визначається такими головними елементами:

■ відпрацювання логістичної стратегії підприємства та цілей його логістичної діяльності;

■ технологія логістичного управління, основними етапами якої є планування, моніторинг та регулювання (реконфігурація системи);

■ внутрішньофірмовий підприємницький розрахунок.

Система логістичного управління підприємства у ринкових умовах може розглядатися як своєрідний механізм управлінських відносин, що включає в себе таке:

■ закони та закономірності логістичного менеджменту, найбільш суттєві взаємозв'язки між елементами системи логістичного управління, які забезпечують їй цілісність та функціональність;

■ методи логістичного управління, інструментарій та важелі впливу органів логістичного управління підприємства на інтереси й потреби всіх учасників економічних відносин (плани, рішення, замовлення, норми і нормативи запасів, форми матеріального та морального стимулювання персоналу тощо);

■ організаційну структуру, тобто внутрішній устрій системи логістичного управління, яка відображає особливості взаємодії підприємства з бізнес- партнерами та їх кооперацію, специфіку виконання конкретних логістичних функцій і методів управлінської діяльності;

■ інформацію, тобто сукупність даних про внутрішнє і зовнішнє середовище логістики підприємства, відповідно технічні засоби її збору, відпрацювання та зберігання, що суттєво підвищують продуктивність системи логістичного управління;

■ логістичний персонал підприємства.

Формування та реалізація на підприємстві механізму формування логістичної стратегії розглядається як певна логістична інновація та віднесення її до функціональних обов'язків його топ-менеджменту. Життєвий цикл логістичної інновації' пов'язаний із загальною структурою менеджменту підприємства, оскільки реалізація такого процесу розглядається як певна послідовність дій, що містить розробку теоретичної бази логістики та практичну реалізацію за допомогою організаційно-економічних механізмів управління.

У проблемі визначення сутності організаційно-управлінського механізму формування логістичної' стратегії виділяють такі найбільш важливі завдання:

■ розробка загальних підходів та методик формування стратегії логістичного управління підприємства;

■ розробка методик аналізу впливу кожної із ланок організаційно-управлінського механізму на реалізацію стратегії логістичного управління та ефективність загальної стратегії у цілому;

■ синтез структури організаційно-управлінського механізму для конкретних видів логістичної стратегії підприємства.

Логістична стратегія підприємства складає особливу програму обґрунтованих дій, яка визначає їх послідовність для досягнення головної мети його логістичного менеджменту. Вибір такої стратегії у значній мірі можливостей підприємства та наявності ресурсного потенціалу, що зумовлюють його успішне (чи неуспішне) положення на ринку, з очікуваним (прогнозованим) ступенем підприємницького ризику.

Основними стадіями механізму формування логістичної стратегії є планування, моніторинг і регулювання [17].

До завдань планування робіт з формування логістичної стратегії відносять вибір на певній множині альтернатив найкращої конфігурації системи логістичного управління з урахуванням прогнозованих параметрів замовлень споживачів (терміни поставок, ціни, кількість продукції та її якість, технології тощо), а також характеристик досяжних на даний час і у перспективі компетенцій підприємства. В основу такого планування покладені підходи:

■ всебічне відображення у стратегічних планах всіх взаємозв'язків між постачальницькою, виробничою та збутовою діяльністю підприємства;

■ ієрархія планів – від стратегічного плану всього підприємства до плану роботи його окремого працівника;

■ послідовне проходження планової документації та багатостадійність процесу стратегічного планування – як по вертикалі (від керівництва підприємства до робочого місця і навпаки), так і по горизонталі – вздовж руху бізнес-процесу.

Метою моніторингу процесу формування логістичної стратегії є відслідковування впливу збурюючих факторів на параметри її реалізації'. Завдання мо-

ніторингу полягає у якнайбільш ранньому розпізнанні виникнення критичних логістичних ситуацій, які можуть призвести до незворотних негативних змін у процесі формування стратегії логістичного управління.

Метою регулювання (реконфігурації) процесу формування логістичної стратегії є компенсація відхилень, що виникають у такому процесі, за рахунок структурних, функціональних та інших дій. Завданням регулювання є розв'язання проблемних логістичних ситуацій за допомогою певних управлінських впливів. Як базові показники, на підставі яких відбувається таке регулювання, приймають:

■ співвідношення фактичного і планового випуску готової продукції у натуральному і вартісному вираженні;

■ відхилення прямих фактичних логістичних витрат від нормативних;

■ рівень накладних витрат;

■ рівень використання капітальних вкладень;

■ обсяги матеріальних ресурсів за статтями споживання;

■ обсяги логістичних потужностей та їх узгодження зі споживчим попитом;

■ рівень бракованої продукції, об'єми зворотних матеріальних потоків у каналах дистрибуції;

■ динаміка об'ємів виконаних замовлень;

■ рівень економії матеріальних ресурсів і т. ін.

На рис. 4.9 подана кібернетична модель механізму формування стратегії логістичного управління (на підставі [17]), яка складається із п'яти основних елементів:

■ процесу формування логістичної стратегії як об'єкта управління;

■ блоку планування, що містить відповідні моделі й алгоритми;

■ системи моніторингу;

■ вектора завдання параметрів;

■ блоку регулювання.

Такі частини моделі взаємопов'язані й утворюють два контури управління: основний контур (блоки 1,2 і 3) і додатковий блок (4,5). Основний контур забезпечує виконання процедури функціонування процесу формування логістичної стратегії і відслідковування відповідності фактичних значень параметрів функціонування такого процесу плановим значенням так, щоб відхиленнябули мінімальними.

Додатковий контур визначає процедуру моніторингу виконання процесу формування логістичної стратегії відпрацювання регулювальних керуючих впливів u і u* у випадку відхилень від планового стану чи змін цільових настанов.

Кібернетичная модель механізму формування логістичної стратегії

Рис. 4.1 Кібернетичная модель механізму формування логістичної стратегії

Головним завданням блоку планування є побудова процесу формування логістичної стратегії відповідно до значень вектора параметрів.

Основними завданнями блоку моніторингу є вимірювання фактичних параметрів функціонування процесу формування логістичної стратегії та порівняння їх з плановими. У випадку відхилення від планового стану запускається блок регулювання. Таким чином, регулюючі впливи відпрацьовуються на основі актуальної інформації про поточний стан функціонування процесу формування логістичної стратегії. Блок регулювання служить для відпрацювання компенсуючи впливи u і u* на основі актуальних даних Zj. Компенсуючі впливи (наприклад, зміна структури процесу формування логістичної стратегії, зміна термінів початку чи закінчення робіт з формування логістичної стратегії, зміна структури чи значень вхідних параметрів, зміна моделі чи алгоритму планування тощо) відпрацьовуються на основі аналізу поточного стану процесу формування логістичної стратегії. У подальшому сформовані управлінські впливи передаються у блок планування, де здійснюється зміна конфігурації процесу.

Таким чином, забезпечується моделювання механізму формування логістичної стратегії у взаємозв'язку моделей планування, моніторингу і реконфігурації процесу формування стратегії логістичного управління.

Підприємницький розрахунок, як важлива складова механізму формування стратегії логістичного управління, залежить від об'ємів та структури підприємства; організації управління підприємством; ступеню оперативно-господарської самостійності підприємства, компетенції та відповідальності вищого менеджменту підприємства.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >