ПЛАНУВАННЯ ЛОГІСТИЧНИХ ПОТУЖНОСТЕЙ ЛАНЦЮГІВ ПОСТАВОК
Сутність планування логістичних потужностей
При виборі ланцюга поставок необхідно брати до уваги його логістичні потужності. Логістична потужність ланки ланцюга поставок визначає її максимальну пропускну здатність у конкретний період часу. Розрізняють такі види логістичних потужностей [13; 72; 75]:
- 1. Проектна логістична потужність Qпр – це максимально можлива пропускна здатність ланцюга поставок в ідеальних умовах.
- 2. Ефективна логістична потужність Qеф – це максимально можлива пропускна здатність ланцюга поставок у реальних умовах.
- 3. Фактична логістична потужність Офакт – це найбільш можлива пропускна здатність ланцюга поставок у реальних умовах.
При цьому виконуються співвідношення:
(5.7)
Визначення потужностей ланцюга поставок уже в першому наближенні може вказати на наявність "вузьких" місць (bottleneck) (рис. 5.20).
Рис. 5.20. Схема формування "вузького місця" потужностей ланцюга поставок
Тобто під час проходження матеріального потоку в межах ланцюга поставок може виникнути ситуація, коли його певна ланка має низьку потужність, що стримує функціонування інших ланок.
За таких умов у кінцевому результаті ставиться під сумнів реалізація всієї логістичної стратегії. Так, за визначення у вигляді функціональної стратегії підвищення обсягів продажу товарів, стримувальним фактором може стати мала потужність складів, виробничих цехів, пакувальних дільниць і т. ін.
Базові стратегії "логістичні потужності – попит" полягають у такому (рис. 5.21).
Рис. 5.21. Можливі варіанти співвідношення "логістична потужність – попит"
Логістична потужність постійно перевищує попит. Стратегічний підхід полягає у забезпеченні на початку нарощування попиту еквівалентного значення логістичної потужності. За таких умов необхідні значні інвестиції у формування логістичних потужностей, що у свою чергу знижує ефективність їх використання.
Попит постійно перевищує логістичні потужності. Стратегічний підхід полягає у нарощуванні потужностей тільки за умов, коли використані всі резерви учасників ланцюга поставок. Це потребує порівняно невеликих інвестицій, що, у свою чергу, підвищує ефективність їх використання. Однак за цим підходом можливі обмеження пропускної здатності цього ланцюга.
Логістична потужність і попит мають близькі значення показників. Стратегічний підхід полягає в утриманні певний час співвідношення "логістичні потужності – попит" у визначеному інтервалі відхилень.
У випадку проходження через ланцюг поставок великих партій готової продукції може розглядатися питання доцільності встановлення обсягів постійного резервування певних видів потужностей (складських, транспортних і ін.), які здатні задовольнити найбільший попит на відповідному ринку. За умови, що обсяг реалізації продукції може змінюватися віддо
, то резервування логістичних потужностей складає:
(5.8)
де – встановлений обсяг резерву логістичних потужностей;
– відповідно максимальний і мінімальний обсяг логістичних потужностей.
На рис. 5.22 представлений приклад можливих варіантів резервування складських потужностей ланцюгу поставок.
Рис. 5.22. Ілюстрація варіантів резервування складських потужностей ланцюга поставок
У випадку, коли визначена максимальна складська потужність (рис. 5.22, а) не може забезпечити значне зростання попиту на вироблену продукцію на певному ринку (чи необхідність освоєння нових ринків) проводять нарощування її виробництва з збільшенням складських потужностей від Omim до Q'тах (рис. 5.22, б) за умови збереження обсягів резервування складських потужностей.
Рівень резервування логістичних потужностей розраховують так:
(5.9)
Рекомендована величина рівня резервування логістичних потужностей складає q = 10 – 15 %. Дії персоналу служб логістики у випадку звільнення потужностей визначаються відповідною програмою їх використання: технічне обслуговування устаткування, профілактичні й ремонтні роботи тощо.