< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Методи оцінювання екологічного ризику

Тлумачний словник з охорони природи визначає поняття “екологічний ризик” як імовірність негативних змін навколишнього середовища або наслідків цих змін, що виникають через негативний антропогенний вплив на навколишнє середовище [1]. Є ще й таке визначення: екологічний ризик – імовірність виникнення негативних для навколишнього середовища і людини наслідків здійснення господарської та іншої діяльності.

Оскільки, екологічний ризик – це міра екологічної небезпеки, а екологічна небезпека – ситуація, в якій можуть відбуватися негативні події, що спричинюють відхилення стану здоров'я людини й (або) стану навколишнього середовища від їхнього середньостатистичного значення; відхилення певних параметрів, ознак, чинників, що характеризують стан навколишнього середовища, від їхніх установлених (оптимальних, припустимих) значень, то фактично оцінка екологічного ризику зводиться до оцінювання ймовірностей виникнення збитків – різного роду, але одного походження, а саме зумовлених змінами у стані навколишнього середовища. Екологічні чинники істотно впливають на зростання захворюваності і смертності населення, генетичних змін, збільшення кількості спадкових хвороб. Доволі складно охопити все різноманіття проблем, пов'язаних з оцінюванням екологічного ризику, тому наведений нижче матеріал описує лише найважливіші методи і підходи.

Оцінювання ризику впливу шкідливих речовин на здоров'я населення

Участь шкідливих речовин, які потрапили в навколишнє середовище, різна: одні вступають у хімічні реакції (при цьому можуть утворюватися небезпечні сполуки), інші зазнають трансформації (радіонукліди розпадаються по радіоактивному ланцюжку) або мігрують у водних потоках, ґрунті, атмосфері, акумулюються в коренях, листках, плодах і стеблах рослин, донних відкладах тощо. Безпосередньо в людський організм шкідливі речовини потрапляють в основному трьома шляхами: інгаляційно (через легені з повітрям), перорально (через рот та органи травлення – з питною водою, продуктами харчування), шкірорезорбтивно (через поверхню шкіри – під час купання, приймання душу тощо). Людина може також піддаватися внутрішньому опроміненню в разі потрапляння радіонуклідів усередину організму, зовнішньому опроміненню – за наявності радіоактивних речовин у навколишньому середовищі.

У 1990-х роках велику роботу з розробки підходів щодо аналізу екологічного ризику і систематизації методів оцінювання екологічного ризику виконало Агентство з охорони навколишнього середовища США (ЕРА).

На рис. 7.1 наведено загальну схему аналізу та оцінювання екологічного ризику, згідно з якою аналіз ризику включає вивчення впливу токсичних речовин на людину та навколишнє середовище. При цьому враховують кліматичні характеристики регіону, моделі поширення токсичних речовин, частоту виникнення аварій, сценарії їх розвитку, прогнозовані розміри збитків як для населення, так і природного середовища.

У звітах ЕРА знайшли відображення методики аналізу ризику впливу окремих чинників на навколишнє середовище, у тім числі тих, що не мають порогового характеру дії (радіонукліди, хімічні канцерогени) [2, 3].

У звіті Національної академії наук США узагальнено результати досліджень впливу низьких рівнів радіації на здоров'я популяції [4]. Науковий Комітет ООН із вивчення впливу ядерного випромінювання узагальнив результати досліджень щодо оцінювання ризику для здоров'я людини за впливу джерел іонізуючого випромінювання [5]. Розроблено різні моделі радіаційного впливу для оцінювання онкогенного ризику [6].

Нині пропонуються різні трактування і визначення поняття екологічного ризику, що потрібно враховувати під час оцінювання небезпеки шкідливих чинників для здоров'я населення.

Загальна схема аналізу та оцінювання екологічного ризику

Рис. 7.1. Загальна схема аналізу та оцінювання екологічного ризику

Програмний комплекс “Risk Assistant” призначений для кількісного оцінювання ризиків для здоров'я населення від впливу хімічних (канцерогенних і неканцерогенних) шкідливих речовин. Він розроблений у США і грунтується на алгоритмах і моделях, запропонованих Агентством з охорони навколишнього середовища США (USEPA), розвинений Гемпширським науково-дослідним інститутом за участю Національного екологічного центру (NCEA). Згодом його адаптували російські науковці й у “Керівництві користувача” комплексу “Risk assistant для Windows [7] наведені моделі і формули для розрахунку кількостей (концентрацій) шкідливих речовин, що надходять в організм людини за різними сценаріями (шляхи надходження, умови впливу).

Для формування сценаріїв використовують такі дані: характеристики джерел шкідливих речовин і метеорологічних умов (під час розрахунку полів концентрацій шкідливих речовин у приземному шарі повітря за моделлю атмосферної дисперсії ISC2, яка рекомендована для застосування Агентством з охорони навколишнього середовища США); характеристики населення и окремих його груп (маса тіла, вік, середня тривалість життя, відмінності в раціоні харчування і способі життя, специфіка уразливих груп населення); інформація про шляхи надходження шкідливих речовин в організм (інгаляційно, перорально, шкірорезорбтивно).

Програмне забезпечення містить базу даних для екологічних нормативів рівнів зараження у поверхневій воді, питній воді та повітрі. Крім того, застосовують бази даних, які включають токсикологічну і фізико-хімічну інформацію для кожного шкідливого забруднювача. “Risk assistant” має користувацький інтерфейс, проте закладені моделі досить складні і для ефективного використання необхідні відповідні навики та знання.

Серед методик оцінювання зон зараження шкідливими речовинами варто виділити методику “Токси+” та “Методику прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті”, які розглянуті у попередньому розділі. Тут охарактеризуємо методики, які застосовують багато науковців і фахівців під час аналізу ризиків, зокрема “Методику оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі Гомперца–Мейкема”, “Методику оцінювання наслідків аварій, пов'язаних із впливом іонізуючого випромінювання”, “Методику оцінювання радіологічних наслідків аварій на основі системи COSYMA”, “Методику аналізу розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних речовин у природному середовищі за допомогою системи MEPAS”.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >