< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

Однією з найгрізніших на сьогодні є загроза ядерного чи радіологічного тероризму [47]. Небезпека потрапляння в руки терористичних організацій ядерних компонентів або радіоактивних матеріалів значно підвищує руйнівний потенціал міжнародного тероризму і створює реальну загрозу життю мільйонів людей. За відомими на сьогодні даними понад 200 терористичних угруповань виявляють підвищену зацікавленість придбанням ЯР- матеріалів і ДІВ.

З аналізу існуючого стану проблеми ядерно-радіаційної безпеки на сьогодні визначено 4 ймовірні основні сценарії прояву ядерно-радіаційного тероризму (рис. 9.6) [48, 49].

Види загроз ядерного тероризму

Рис. 9.6. Види загроз ядерного тероризму

Усі ці ядерні загрози реальні і потребують залучення значних ресурсів для зменшення ймовірності їх реалізації.

Радіологічна зброя

У червні 2002 р. МАГАТЕ офіційно заявило, що радіоактивні матеріали, з яких можна виготовити “брудну бомбу”, можна знайти на територіях більш ніж 100 країн. У доповіді МАГАТЕ зазначалось, що терористами чи іншими зловмисниками деякі джерела радіації можуть бути використані зі злочинною метою, наприклад, для виготовлення засобів для розпилювання радіаційних матеріалів – так званих “брудних бомб” [50]. Радіоактивні джерела, які широко використовують в усьому світі у сільському господарстві, промисловості, медицині, науково-дослідних установах, не мають такої системи контролю та обліку, які існують для ядерних матеріалів.

За даними МАГАТЕ, у світі сьогодні використовується понад 10 млн ДІВ, які відповідно до міжнародної класифікації поділені за ступенями небезпеки на 5 категорій [51]. Як показує аналіз випадків, загублене або викрадене ДІВ може призвести до серйозного радіологічного інциденту: завдати значної шкоди здоров'ю, спричинити радіоактивне забруднення навколишнього середовища, мати негативні економічні наслідки. Аварії, пов'язані з ДІВ, належать до категорії високого ризику, причому факти незаконного обігу відбивають високий ступінь загрози щодо безпеки і зберігання ДІВ, не охоплених ефективним результуючим контролем.

Теорія створення “брудної бомби” і метод її застосування беруть початок із 1950-х років. У період “ядерного протистояння” СРСР і США була реалізована ідея створення “дешевого сурогату” – зброї масового ураження, до складу якої входять: підривний пристрій і високорадіоактивні відходи, які передбачалося розпилювати над військами й містами супротивника (для ураження живої сили, тривалого забруднення територій та об'єктів). Очевидно, цей принцип був взятий на озброєння технічними ідеологами тероризму, а саме: поєднання високорадіоактивного матеріалу з вибухівкою. Під час детонації утворюється дрібнодисперсний пил, що уражує населення, і спричинює тривале радіоактивне забруднення навколишнього середовища. Вважається незаперечним реальний факт трансформації споживчих властивостей ЯР-матеріалів з науково-практичного і технологічного застосування в зброю масового знищення. Це обумовлено різними чинниками, головними серед яких є неможливість створення ефективного захисту від іонізуючого випромінювання, значна уразливість населення і навколишнього середовища в результаті радіоактивного забруднення, тривала його післядія.

Небезпека застосування ЯР-матеріалів і ДІВ у воєнних конфліктах підкреслювалась у рішеннях міжнародних резолюцій, починаючи із середини 1950-х років. Так, Комісія ООН із проблем звичайного озброєння, починаючи з 1948 р. й у наступних своїх ініціативах (1969, 1978, 1979, 2002 pp.), указувала на те, що “зброя з радіоактивними матеріалами” має підпадати під визначення зброї масового знищення.

У цей час дії щодо запобігання радіологічному тероризму мають бути пов'язані з посиленням захисту семи поширених радіонуклідів: 60Со, ,37Cs, 192Іг, 90Sr, 238Pu, 241Am, 252Cf.

В Україні склалася непроста ситуація, коли відсутність механізмів належного контролю за ДІВ створює сприятливі умови для їх викрадення. За існуючими оцінками, в країні є понад 100 000 джерел, які використовуються приблизно у 2500 підприємств [52]. При цьому на деяких підприємствах є по кілька сотень джерел високої активності. Наприклад, на УДО “Радон” (м. Київ) 190 джерел 60Со із сумарною активністю 1,6 • 1015 Бк, на ВАТ “Гемопласт” – 394 джерела ^Со з активністю 1,3 • 1016 Бк, на заводі “Електрон-ГАЗ” (м. Жовті Води) накопичено 60Со з активністю 14 кЮ, причому характеристики системи безпеки і захисту технологій застосування ДІВ, як правило, не відповідають сучасним вимогам протидії розкраданню.

Особливу небезпеку становлять також ДІВ, які використовувались у Міністерстві оборони України.

Отже, можна дійти висновку, що широка доступність ДІВ і радіоактивних відходів створює неможливість їх надійного фізичного захисту. Тому правомірно припустити, що терористи не потребують значних фінансових і матеріальних ресурсів для отримання компонентів радіологічної зброї і нанесення радіологічного удару.

Радіоактивні відходи об'єктів ЯПЦ, яких у світі накопичено понад 200 тис. т, та кількість яких збільшується на 10 тис. т щорічно, також можуть бути використані як компонент для створення радіологічної зброї.

Проблеми обігу радіоактивних відходів в Україні мають відому специфіку: крім “звичайних” РАВ, які утворюються на підприємствах ЯПЦ, а також в інших галузях, значні обсяги радіоактивних матеріалів з'явилися внаслідок Чорнобильської катастрофи. В Україні сьогодні накопичено величезну кількість ра-

Розподіл радіоактивних відходів в Україні за типами (тис. м3)

Рис. 9.7. Розподіл радіоактивних відходів в Україні за типами (тис. м3)

діоактивних відходів. Загальний обсяг РАВ становить близько 3300– 4600 тис. м3, і щорічно тільки на АЕС утворюється 13 000 м3 рідких радіоактивних відходів (РРВ) і 28 000 м3 твердих радіоактивних відходів (ТРВ) (рис. 9.7).

Крім того, практично всі місця локалізації РАВ у Чорнобилі (за винятком ПЗРВ “Буряківка”) тією чи іншою мірою потенційно небезпечні, оскільки захисні бар'єри або недосконалі, або зовсім відсутні. Такий стан справ у сфері обігу з РАВ не дає змоги забезпечити необхідний рівень їх захисту, що збільшує ймовірність терористичних актів.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >