< Попер   ЗМІСТ   Наст >

МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЛОГІСТИЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

Суть стратегії полягає в умінні вибрати те, від ного потрібно відмовитися.

Майкл Портер

Місія і цілі логістичної діяльності підприємства

Логістична місія

Місія підприємства характеризує можливості підприємства сформувати та ефективно розвивати свою діяльність у напрямку задоволення потреб і вимог споживачів швидше і краще, ніж конкуренти, і отже, досягти конкурентних переваг у довгостроковій перспективі.

Внесок логістики у формування місії підприємства залежить від рівня логістизації його діяльності, рівня залучення до інфраструктури логістичних процесів. За умов спеціалізації підприємства у виконанні саме логістичної діяльності як її профільного виду сформована логістична місія на корпоративному рівні і трактується як визначення довгострокових цілей логістичної діяльності підприємства, які мають бути досягнуті у межах певних ринкових ситуацій.

Логістична місія деталізує статус підприємства у світлі його логістичної діяльності, визначення цілей і логістичної стратегії на різних організаційних рівнях підприємства, напрямки логістичної реорганізації цього підприємства в структурі бізнес-партнерства [23, с. 164-179] дає відповіді на запитання: хто є реальними (потенційними) споживачами проектованої (виробленої) продукції і її сервісного забезпечення; у який спосіб необхідно створити керовану ринком стратегію логістичного ланцюга, на підставі якої цінність найефективнішим способом доставлятиметься покупцям і споживачам [23, с. 164-179].

Логістичні цілі та завдання логістичного менеджменту

На кожному рівні управління логістична місія повинна трансформуватися у конкретні стратегічні цілі та деталізовані завдання стратегії логістичного менеджменту підприємства. Наприклад, стратегічні цілі логістичного менеджменту можуть ідентифікуватися як [8]:

  • • доставка продукції відповідної якості та відповідної кількості “точно у термін”, за порівняно мінімальних витрат на постачання, зберігання, виробництво, пакування, збут, транспортування продукції, а також на отримання, опрацювання та передавання інформації;
  • • формування набору синергетичних ефектів, зокрема активовані логістикою підприємства;
  • • підвищення рівня логістичного сервісу;
  • • підвищення додаткової користі для клієнта;
  • • поглиблення інтеграційних зв'язків з учасниками ланцюга створення вартості;
  • • підвищення адаптаційної гнучкості;
  • • поглиблення спеціалізації у логістичних процесах;
  • • поглиблення стандартизації у логістичних процесах.

Варто зазначити, що для виділених груп цілей важливим є встановлення пріоритетності цілей тієї або іншої групи. У разі незадовільного фінансового стану підприємства пріоритет потрібно віддавати фінансовим цілям. У разі задовільного фінансового стану підприємства значущішими потрібно вважати ринкові чи логістичні цілі, оскільки вони забезпечують стійкість фінансових результатів і стан підприємства на ринку на тривалішому відрізку часу.

Необхідно зазначити, що залежно від періоду реалізації, виділяють довгострокові і короткострокові цілі. Загалом в різних галузях можуть бути різні часові проміжки для короткострокових і довгострокових цілей. Проте на практиці переважно короткостроковими вважаються цілі, які досягаються впродовж одного-двох років, і відповідно довгостроковими, – цілі, що досягаються через три-п'ять років.

Період стратегічного цілепокладання залежить від специфіки підприємства, його галузевої належності, рівня невизначеності та динамічності середовища. Так, на підприємствах різних галузей заміна технологічних процесів та оновлення продукції здійснюються через різні проміжки часу, що і визначає часовий горизонт розроблення стратегічних планів: лісотехнічне господарство – 10-20 років; транспортне машинобудування та автомобілебудування – 10-20 років; хімічна та фармацевтична промисловість – до 10 років; електротехнічна промисловість – 5-10 років; легка промисловість – до 5 років; виробництво комп'ютерної техніки – 2-3 роки тощо [12].

Деталізовані завдання стратегії логістичного менеджменту – це виконувані підприємством зобов'язання перед внутрішніми і зовнішніми споживачами у певному часовому періоді, які сприяють досягненню найбільшої ефективності роботи підприємства, підвищенню його ринкової частки для отримання переваг перед конкурентами. Вони мають бути реальними, планованими, порівнюваними та мати вартість [10].

Для деталізованих завдань стратегії логістичного менеджменту характерна набагато більша, ніж для стратегічних цілей, конкретизація і деталізація у таких питаннях, як, хто, що і коли повинен виконувати.

Формулювання цілей логістичного менеджменту ґрунтується на виявленні конкретних проблем та їх структуризації на основі побудови графа проблем логістичної діяльності та вибору найкращої альтернативи з робочих гіпотез щодо формулювання цілей логістичного менеджменту.

Згідно з результатами опитування керівників провідних вітчизняних компаній [17; 18] щодо наявності проблем у межах окремих ланок логістичної системи, виявлено, що 70 % опитуваних головні проблеми співвідносять з потребою впровадження ЕОМ; 60 % наголошують на необхідності скорочення виробничих запасів; ЗО % вимагають інтегрування технології та підвищення компетенції керівників виробничих підрозділів.

Під час формулювання стратегічних логістичних цілей підприємства необхідно враховувати цілі темпів зростання підприємства. Ці цілі характеризують співвідношення темпів зміни обсягу продажів і прибутку підприємства порівняно з темпами зміни обсягу продажів і прибутку по галузі загалом. Залежно від рівня цього співвідношення, темпи зростання підприємства можуть бути швидкими, стабільними або ж може спостерігатися їхнє скорочення. Відповідаю до напрямків розвитку підприємства можна встановлювати цілі зростання, стабілізації чи скорочення.

Цілі зростання є найперспективнішими для підприємства, однак і складними до виконання. Швидке зростання підприємства передбачає стійке фінансове становище на ринку, глибоку обізнаність із кон'юнктурою ринку, уміння формувати і використовувати свій потенціал, мати відповідні конкурентні переваги, чітко сформовану стратегію підприємства.

Ціль стабілізації припускає, що за її досягнення підприємство розвиватиметься однаковими темпами щодо галузі загалом. Ця мета не передбачає експансії підприємства, а означає, що підприємство прагне зберегти незмінною свою частку ринку.

Цілі скорочення формуються у випадку, коли розвиток підприємства характеризується повільнішими темпами, ніж галузь загалом, або навіть в абсолютному вираженні може скорочувати свою присутність на ринку. Потрібно зауважити, що ці цілі не вказують на наявність на підприємстві кризових явищ. Наприклад, темпи швидкого зростання можуть чергуватись із поміркованим зростанням чи скороченням. При цьому порядок чергування цілей є довільним.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >