< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Стратегічний план логістичної діяльності підприємства

Результатом логістичного планування є формування плану логістики. Логістичний стратегічний план повинен містити певні положення (вдосконалено на основі [2, с. 611]):

  • 1. Огляд управління діяльністю підприємства та описання стратегії підприємства (короткий термінологічний огляд).
  • 2. Сформовані цілі логістики на підприємстві.
  • 3. Прийняття рішення щодо виробництва продукції власними силами чи здійснення її закупівлі на стороні. У разі налагодженого процесу постачання/збуту, зазвичай, перевагу надають закупівлі/збуту продукції та обґрунтовують вибір відповідної стратегії. Вагомими чинниками впливу на прийняття цього стратегічного рішення (на прикладі сфери постачання), згідно з моделлю конкуренції М. Портера, є сила тиску з боку постачальників, гострота конкуренції, специфіка технології поставок у галузі. З огляду на врахування двох чинників впливу на процес закупівлі, а саме: сили тиску постачальників та технологічної складності закупівлі можна виокремити такі стратегічні рішення у сфері постачання, показані на рис. 4.4.

Стратегічні рішення у сфері постачання залежно від сили тиску постачальників та технологічної складності закупівлі (бачення авторів)

Рис. 4.4. Стратегічні рішення у сфері постачання залежно від сили тиску постачальників та технологічної складності закупівлі (бачення авторів)

Якщо сила тиску постачальника є значною (в частині диктування умов і термінів поставки, оплата за придбаний матеріал, значної частки на ринку), а процес закупівлі з технологічного погляду для покупця є ускладненим та ризикованим (наприклад, товар є для клієнта важливіш засобом виробництва); витрати переходу на залучення нових постачальників є високими, а використання товарів-замінників є обмеженим чи неможливим, доцільно застосовувати стратегію партнерства з метою забезпечення стабільності і надійності поставок. Процес логістичної інтеграції виробника з постачальником повинен охоплювати їхні інформаційні системи, логістичну інфраструктуру, контролінг переміщення благ у логістичних процесах, а також рішення, що стосуються перспектив логістичного управління.

У разі незначної сили тиску постачальника та низької технологічної складності виробництва у покупця в умовах, коли товарна пропозиція на ринку характеризується однорідністю та здатністю до взаємозамінності товарами конкурентів, чітко окресленими структурними характеристиками; продажем за рівноважними цінами та незначним ризиком придбання, рекомендовано використати стратегію незалежної співпраці та разових трансакцій (за потреби). Широкого застосування набувають такі методи стандартизації', як уніфікація, типізація тощо. Потрібно зауважити, що закупівля стандартної продукції часто не дає можливості займати компанії конкурентне становище на ринку.

При зростанні сили тиску постачальника та незначної технологічної складності процесу закупівлі, наявності незначних витрат переходу для залучення нового постачальника (у разі присутності на ринку значної кількості постачальників, загострення конкуренції між ними) виникає можливість здійснення оптимізації поставок клієнтом за рахунок використання стратегії вибору оптимального постачальника чи глобального джерела поставок. Необхідно зауважити, що закупівля товару в одного постачальника і його реалізація під власною торговою маркою може виявишся прибутковою справою. Поза розглядом переваг і ризиків, впровадження стратегій глобального джерела поставок якісно, кількісно, в просторі і часі видозмінює і ускладнює ідентифікацію матеріальних потоків та логістичних процесів.

Висока технологічна та технічна складність процесу закупівлі матеріалів клієнтом (невідповідність під'їзних шляхів, відсутність належних умов завантаження товарів, невигідні умови оплати за товар, ускладнена оцінка параметрів якості матеріалів тощо) в умовах незначної сили тиску постачальника дає змогу скористатися стратегією “усунення “вузьких” місць” у постачанні, спрямованою на забезпечення високої якості та надійності поставок.

  • 4. Рішення щодо рівнів якості продукції. У процесах закупівлі, виробництва чи збуту (власними силами) актуальності набирає застосування функціонально-вартісного аналізу з метою здешевлення цих процесів та використання за можливості стандартизованих процедур (з використанням таких методів стандартизації, як типізація, уніфікація, специфікація, симплікація, агрегування та програмно-цільовий метод). У разі сертифікованої продукції та її відповідності міжнародним стандартам підвищується рівень довіри до регламентованого рівня якості, підвищується рівень її конкурентоспроможності. Забезпечення рівня якості продукції можливе завдяки перевірці якості на всіх етапах виробництва із використанням планів по нульовому рівню дефектів, програм контролю якості процесу, програм сертифікації якості, за якою постачальник випробовує партію товару та інформує виробника тощо. Здешевлення, наприклад, процесу закупівлі можливе у разі інтеграції з постачальником та уникнення додаткових витрат на процес контролю якості вхідної сировини.
  • 5. Рішення щодо кількості продукції, яку закуповує покупець. Вирішуючи питання кількості продукції, яку закуповує покупець, поряд із застосуванням цінових знижок за гурт набуває розвитку тенденція до закупівлі продукції малими партіями за необхідності, що зумовлює зменшення запасів у логістичній системі виробника, мінімізації інвестицій у формуванні запасу. Актуалізується процес консолідації запасів у продавця із залученням складів покупця.
  • 6. Вирішення питань централізації/децентралізації процесів закупівлі, виробництва та продажу. Зростання масштабів логістичної діяльності приводить до необхідності формалізації відділу логістики та вирішення питань централізації/ децентралізації цих процесів. Чинниками впливу на рівень централізації/ децентралізації є масштаб підприємства та його галузева належність, рівень інформаційного забезпечення підприємства, рівень розвитку управління у режимі реального масштабу часу.
  • 7. Час закупівлі продукції. Важливим є вирішення проблеми моменту закупівлі, пов'язаного із передчасністю закупівлі та політикою запасу на підприємстві.
  • 8. Формування ціни закупівлі/продажу. У формуванні ціни закупівлі/продажу використовуються усі методи ціноутворення, що ґрунтуються на витратах, попиті та конкуренції. Урахування ринкових можливостей вимагає широкого аналізу вартості, аналізу витрат та інтенсивних переговорів. Обґрунтовується рівень транспортних витрат. Розглядаються питання використання одного чи кількох видів транспорту, власного транспорту чи транспорту зі сторони, уніфікованого чи спеціалізованого транспорту, його оренди чи закупівлі.
  • 9. Прийняття рішення щодо тривалості співпраці. Ускладнення купівельних ситуацій (повторна закупівля без змін, повторна закупівля із змінами, закупівля для виконання нових завдань) впливає на зростання тривалості співпраці, формуючи такі стратегічні переваги, як контроль якості розроблення, надійність доставки, доступність продукції, якість доставки, гнучкість доставки, гнучкість оплати тощо.
  • 10. Рівень логістичного інформаційного забезпечення. Розроблення логістичної стратегії вимагає належного інформаційного забезпечення та вимагає наявності таких даних:
    • • у покупця – витрат постачальника, графіка виробництва, динаміки цін, наявності запасу та графіка постачання (у споживача);
    • • у постачальника – даних про плани та графіки виробництва споживача, потреби у сировині, перспективній продукції та плану маркетингу тощо.
  • 11. Урахування факторів впливу на формування логістичної стратегії. Обґрунтування вибору логістичної стратегії повинно відбуватись із врахуванням відповідності обраній стратегії:
    • • ринковим умовам, в яких функціонує підприємство;
    • • потенціалу і можливостям підприємства, узгодженості з іншими стратегіями;
    • • ризиків, пов'язаних із оцінкою реальності передумов, закладених в основу вибору стратегії, наприклад, можливими тенденціями консолідації у галузі, зміною оподаткування в галузі, коливанням цін на сировину тощо.
  • 12. Аналіз атрибутів продукції стосовно логістичної діяльності. Аналіз атрибутів продукції стосовно логістичної діяльності підприємства повинен здійснюватись із врахуванням фінансового ризику, пов'язаного із гарантуванням безпеки товарів та сприяти перекладанню відповідальності за товар на контрагента.
  • 13. Вплив продукції на навколишнє середовище. Розрахунок витрат на етапах життєвого циклу товару повинен передбачати питання впливу продукції на навколишнє середовище з врахуванням витрат на утилізацію відходів, можливих штрафів внаслідок погіршення якості води чи забруднення повітря.
  • 14. Оцінка проектної ефективності від впровадження логістичної стратегії підприємства.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >