Властивості та зв'язки логістичних систем

Вище зазначене досить у загальній формі відбиває уявлення про логістичну систему. При вивчені логістичних систем важливо спершу розглянути їх властивості. Вони ж є визначальними у виборі, проектуванні і організації логістичних систем.

До загальних властивостей будь-якої системи, у тому числі і логістичної, належать: цілісність, організація, подільність, структурованість, інтегративність.

Цілісність системи виявляється в тім, що існує якась сукупність елементів, які знаходяться в тісній взаємодії один з одним. Практично завжди в системах взаємодія обумовлює і взаємозалежність даної сукупності елементів.

Організація являє собою обов'язкове упорядкування, приведення сукупності елементів, що сформувалася, у конкретну систему.

Структурованість відбиває внутрішню будову чого-небудь і конкретний взаємозв'язок складових частин цілого.

Ділимість описує можливість системи поділятися на окремі частини, наприклад, підсистеми чи ланки. Дані підсистеми або ланки можуть бути різнорідними, але одночасно і сумісними.

Логістична система має єдність усіх зазначених підсистем, які у визначений час можна виділити в окремі самостійно функціонуючі системи.

Інтегративність визначає наявність специфічних якостей системи, що властиві їй і тільки їй. Дані якості формуються визначеною сукупністю елементів, які не можуть окремо відтворити специфічну (тобто інтегративну) властивість системи.

Виходячі з аналізу структури логістичної системи, економічних цілей і завдань її підсистем, випливають відмітні ознаки останньої.

Ознака перша – наявність динамічної складової у логістичній системі, тобто потокового процесу, основним виразником якого виступає матеріальний потік, не говорячи вже про супутні йому інформаційні й фінансові потоки.

Ознака друга – певні й чітко виражені системна цілісність, об'єднана єдністю, і своєрідна організованість, тобто планомірність, що відрізняється строгим порядком і взаємозалежністю матеріальних потоків.

Ознака третя – наявність системи взаємозв'язаних і взаємозалежних потокових процесів (матеріальних, фінансових та інформаційних).

Таким чином, після виділення зазначених ознак можна стверджувати, що логістична система має всі властивості, які властиві системам, а саме:

• • цілісність і подільність: логістична система розглядається як єдність підсистем М1 – М9, які в певний час можна виділити в окремі самостійно функціонуючі системи;
• • організованість і структурованість: підсистеми М1 – М9 для здійснення логістичної діяльності організовані і структуровані в певному строгому порядку;
• • інтегративність: дана властивість обумовлена наявністю певних зв'язків і взаємозалежності між підсистемами М1 – М9. Ці зв'язки, що по суті формують унікальну і неповторну "кінцеву" якість і одночасну можливість логістичної системи, а саме доставку потрібного товару у необхідній кількості, потрібної якості, у вказане місце і зазначений час, з мінімальними витратами і конкретному споживачеві. Саме це прийнято називати інтегративною властивістю логістичної системи, яка не властива ні одній з її підсистем.

Крім перерахованих вище загальних властивостей, логістична система володіє ще і специфічними. До таких належать наступні:

• 1) стохастичність виконуваної логістичної функції: ця властивість обумовлена використанням запасів для виготовлення готового продукту, який потребує ринок у конкретний час, заданої кількості і т. д.;
• 2) багатофункціональність: у логістичній системі реалізуються функції планування, організації, обліку, контролю і ін.;
• 3) адаптивність: ця властивість описується пристосуванням до вимог ринку;
• 4) інерційність: логістична система, маючи так званий "заділ", не може призупинити свою діяльність відразу. Вивчивши структуру логістичної системи, слід зазначити, що вона, як і будь-яка інша система, має строго визначені зв'язки. До них варто віднести наступні:
  • а) зовнішні – це зв'язки, що характеризуються відносинами логістичної системи із постачальниками, посередниками і клієнтами, тобто з ринком;
  • б) внутрішні – зв'язки, що характеризують відносини усередині логістичної системи, тобто між її підсистемами Μ1 – М9. Зовнішні й внутрішні зв'язки логістичної системи підтримуються за рахунок транспортних та інформаційних зв'язків.

У залежності від типу логістичної системи зовнішні зв'язки ґрунтуються ще і на товарно-грошових відносинах, що відбивають зв'язки між окремими підсистемами логістичної системи (за умови їх юридичного виокремлення) або між самою системою і ринком.

Це добре ілюструється принципом "сплата грошей – одержання грошей" (рис. 3.3).

Згідно наведеної схеми (рис. 3.3) першочергово при організації і "запуску" логістичної системи на ринку проводиться закупівля за грошові кошти ГК1 засобів виробництва. Далі вони у вигляді вже матеріального потоку МП1 надходять у дану логістичну систему, складуються, обробляються, знову зберігаються і потім "ідуть" із логістичної системи на ринок у споживання МП2 і обмін на фінансові ресурси ГК2, що поступають у логістичну систему. За такої постановки питання логістична система тісним чином зв'язана із зовнішнім середовищем (тобто ринком) за допомогою товарно-грошових відносин, тобто матеріальних і фінансових потоків (ще раз треба підкреслити, що даний зв'язок заснований саме на принципі "сплата грошей – одержання грошей").

Рис. 3.3. Ілюстрація до принципу "сплата грошей – одержання грошей":

1, 2, 3, 4 – позначення послідовності кроків у циклі обігу;

ГК1 – грошові кошти (фінансовий потік), які платить логістична система за вхідний МП;

ГК2 – грошові кошти (фінансовий потік), які платить споживач за одержуваний з логістичної системи МП;

МП1 – матеріальний потік, що входить в логістичну систему;

МП2 – матеріальний потік, що виходить з логістичної системи.