< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Валютні обмеження і валютний контроль

Режим валютних обмежень і валютного контролю варто враховувати при заснуванні трасту будь-якого типу і з будь-якими цілями. Зазвичай валютний контроль у класичних офшорних центрах або повністю відсутній, або поширюється тільки на діяльність резидентів. Валютний контроль повністю відсутній у таких країнах й офшорних територіях Західної Європи: о. Гернсі і Джерсі, Гібралтар, Ліхтенштейн, о. Мен, Швейцарія. Валютні обмеження для резидентів існують у таких країнах: Ірландія, Кіпр, Мальта, Монако, Португалія (о. Мадейра). Валютні обмеження повністю відсутні в таких країнах й офшорних територіях Карибського регіону: Британські Віргінські о-ви, Кайманові о-ви, Панама, о-ви Теркс і Кайкос. Валютні обмеження не поширюються на діяльність нерезидентів у таких офшорних зонах Карибського регіону: Антигуа, Барбуда, Антильські о-ви, Аруба, Багамські о-ви, Бермудські о-ви, Невіс, Сент-Кіттс. Валютні обмеження для резидентів встановлені в Карибських центрах Барбадос, Беліз. У Тихоокеанському регіоні валютні обмеження повністю відсутні на Вануату, у Гонконгу, на о-вах Кука; валютні обмеження тільки для резидентів існують у Західному Самоа, Сингапурі. Фактор податкового контролю варто розглядати з урахуванням перспектив, особливо в тих випадках, коли траст засновують на тривалий термін, а також із метою мінімізації податкових зобов'язань у межах групи компаній.

Режим конфіденційності Дотримання режиму конфіденційності особливого значення набуває у тих випадках, коли траст засновують для захисту активів від можливості стягнення кредиторів з метою мінімізації поточних податкових зобов'язань. Цей чинник має менше значення при заснуванні сімейних і спадкоємних трастів, трастів для захисту від примусового успадкування і для мінімізації податкових зобов'язань при успадкуванні. Оцінку конкретної території з погляду конфіденційності трасту зазвичай починають з установлення обсягу інформації, що підлягає включенню у трастовый реєстр.

Обов'язковість надання інформації про засновників і бенефіціарів трасту не встановлена в таких країнах й офшорних центрах: Гернсі, Джерсі, Ірландія, Монако, Мен, Швейцарія. Надання публічної інформації про засновника і/або бенефіціарів передбачено для певних цільових трастів (зазвичай для трастів, заснованих відповідно до норм законодавства із захисту капіталовкладень) у таких країнах й офшорних територіях: Гібралтар, Ліхтенштейн, о. Мадейра (Португалія), Мальта. Обов'язковість надання публічної інформації для цілей ведення трастового реєстру не передбачено в таких країнах й офшорних територіях Карибського басейну: на Багамських о-вах, Белізі, Бермудських о-вах, Британських Віргінських о-вах Кайманових о-вах, о-вах Терткс і Кайкос. Надання окремих обов'язкових відомостей передбачено на о. Невиснув й у Панамі. Відомості про засновників і бенефіціарів трасту не обов'язково мають надавати для винесення в трастовий реєстр у таких країнах й офшорних центрах Тихоокеанського регіону: Вануату, Гонконг, Західне Самоа, о-ва Кука (до реєстру вносять тільки назву трасту), Сингапур.

Іншою важливою умовою дотримання конфіденційності можна вважати те, що довірчий управляючий обов'язково повинен бути резидентом країни заснування трасту. У тих випадках, коли таку умову зафіксовано в нормах діючого спеціального законодавства щодо трастів, вибір місцевого агента має здійснюватися з особливою обережністю. Необхідно користуватися послугами спеціалізованих і трастових фірм, що мають гарну репутацію. Зазвичай відомості про бенефіціарів і засновників трастів вносять у трастовий реєстр у тих випадках, коли траст засновують відповідно до норм спеціального законодавства про банкрутство і неможливість діяльності, тобто коли засновують траст для захисту активів від обігу стягнення потенційних кредиторів. Можливість зміни юрисдикції для заснованого трасту має особливе значення в тих випадках, коли існує ймовірність ухвалення несприятливого податкового законодавства, уведення валютних обмежень, а також у випадках зміни резидентства бенефіціарів трасту. Якщо цілями установи трасту є захист активів, мінімізація поточних податкових зобов'язань, зменшення оподатковування при успадкуванні, розширення можливостей діяльності засновника, то даний чинник завжди варто враховувати.

Спеціальне трастове законодавство багатьох офшорних центрів допускає можливість зміни юрисдикції трасту. Важливо підкреслити, що дану можливість зазвичай надають і норми спеціального трастового законодавства окремих країн із системою континентального цивільного права. Політичні ризики існують у цілій низці офшорних центрів. Вони можуть бути пов'язані з небезпекою воєн і міждержавних конфліктів, політичними переворотами, територіальними претензіями інших держав тощо. Так, істотно знизилася привабливість Гонконгу як місця реєстрації довготермінових трастів. Трагічні події в Панамі в період правління президента Нор'єги стримали розвиток цього перспективного офшорного, фінансового і судновласницького центру. Політична нестабільність у метрополії має насторожити потенційного засновника, якщо місцем реєстрації трасту розглядають залежну або контрольовану територію.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >