< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Умовне позначення і маркіровка матеріалів, штрихове кодування продукції

З розвитком ринкових відносин виникає проблема інформаційного забезпечення суб'єктів ринку.

Інформація є сукупністю знань про фактичні дані і залежність між ними.

Повідомлення про товар цілеспрямовано переміщаються від їх виробника до споживача.

Повідомлення викликають інтерес на ринку завдяки наявності інформації про товар, не відомий споживачам і необхідний їм для успішного вирішення комерційно-господарських задач.

Кожний вид товару, що входить в широку і різноманітну товарну масу, повинен бути інформаційно доведений до справжніх і потенційних споживачів.

В практиці сформувалися відповідні засоби передачі інформації про товар.

Маркіровка – нанесення на продукцію, тару, упаковку умовних малюнків, цифрових, літерно-числових або символічних знаків, що позначають найменування підприємства – виробника, його місцезнаходження і підлеглість, марку, сорт виробу.

Розрізняють маркіровку споживчу і транспортну.

Споживча маркіровка застосовується для позначення різних типів, видів, марок продукції і її відповідності ДСТУ і технічним умовам.

Транспортна маркіровка містить дані про перевезення продукції: найменування пунктів відправлення і призначення, вантажоодержувача, способи обігу продукції, що перевозиться (наприклад, "крихкий вантаж", не "кантувати", не "кидати", "Вибухонебезпечно").

Постачальник сплачує штрафи споживачу у випадку поставки не маркірованої ним або неналежним чином маркірованої продукції.

Маркіровка виражає товарну марку: ім'я, знак або символ (або поєднання їх), який ідентифікує продукцію.

Торгові підприємства, використовуючи добре відомі марки, можуть одержувати суспільне визнання, високі доходи.

В сучасних ринкових умовах маркіровка товарів дуже необхідна з наступних причин:

  • – відбувається ідентифікація продукції (створюється особливий образ), при якій споживач, маючи намір придбати товар (замість опису його), орієнтується не на опис продукту, а на ім'я виробника або продавця;
  • – стає відомо, який суб'єкт ринку відповідає за дану продукцію;
  • – забезпечується гарантія того, що товар володіє певним рівнем якості;
  • – знижується комерційний ризик споживачів;
  • – мазка – це реклама продукції, уява покупців про орієнтацію на товарну марку з її параметрами;
  • – зменшується вплив цінового чинника, оскільки споживачі орієнтуються на відмінність товарів по марках;
  • – підвищується престижність продукції у міру зростання суспільного визнання товарної марки;
  • – товарна марка, що позитивно зарекомендувала себе на ринку дуже приваблива для каналів збуту, має високий ступінь конкурентоспроможності;
  • – використання товарних марок полегшує маркетингову ситуацію на ринку.

Існує чотири типи товарної марки.

■ Фірмовий знак є символом, особливий колір, малюнок позначення.

■ Фірмове ім'я – слово або група слів, літера або група літер, які можуть бути вимовлені.

■ Торговий образ – персоніфікована товарна марка.

■ Товарний знак – це фірмове ім'я, фірмовий знак, товарний образ або поєднання їх, захищене юридично, тобто три попередні типи позначення марок не забезпечують юридичного захисту від використання конкурентами, якщо не зареєстровані як товарний знак.

Отже товарний знак є найважливішим елементом маркіровки. Основне комерційне призначення товарного знака – засвідчити про високу якість пропонованого товару, викликати довіру покупця завдяки високій репутації на ринку власника товарного знака. Товарний знак є позначенням, що розміщується на товарі, упаковці, друкарських виданнях, в рекламі, офіційних бланках, вивісках для індивідуалізації товару і його виробника.

Такий знак може бути словесним (поєднання окремих букв, цифр), образотворчим (малюнок, графічні символи, поєднання кольорів), об'ємним (форма виробів). Завдяки товарному знаку виробник прагне завоювати на

ринку високу репутацію, несе відповідальність за поставку високоякісного товару.

Для покупця товарний знак є рушійним мотивом покупки, своєрідною гарантією якості продукції. На території країни товарному знаку надається правова охорона на основі його реєстрації. Товарний знак реєструється у відповідних установах.

На товарі зареєстрований товарний знак супроводжується позначкою – ®. Це особливий вид товарної відповідальності, який вказує кому належить виняткове право мати в своєму розпорядженні даний товар. Реєстрація товарного знака діє протягом десяти років, але цей термін може бути подовжений за заявою власника кожного разу на 10 років.

Власником товарного знаку є суб'єкт ринку (підприємство-виробник, торгове підприємство, комерційні посередники), шо має в своєму розпорядженні ліцензію на такий знак. Ліцензія може бути продана (за ліцензійним договором), що викликає зміну власника даного товарного знака. Власник товарного знака має виняткове право користуватися і розпоряджатися товарним знаком, використання цього знака без дозволу її власника не допускається.

Товарний знак гарантує для його власника винятковість, може бути індивідуальним або колективним, тобто є власністю добровільного об'єднання підприємств, спілки, асоціації.

Приклади транспортної маркіровки: – Крихкий вантаж; – Боїться вологості; – не перевертати – Боїться дії сонячного проміння; – Зверху не більше 8 упаковок.

В світовій торгівлі штрихове кодування вже давно стало нормою. Основним об'єктом штрихового кодування є товар. Конкретна одиниця товару характеризується ціною, розміром, масою, кольором, якістю ідентифікується шляхом привласнення їй штрихового і цифрового коду. Штриховий код ΕΑΝ (European Article Numbering) розроблений міжнародною асоціацією ΕΑΝ – 13-розрядний, 8-розрядний цифровий код, що є поєднанням штрихів і пропусків різної ширини. При цьому найвужчий штрих або пропуск приймається за одиницю товщини – модуль. Інші штрихи і пропуски складають два і три модулі тобто дві або три товщини найвужчого штриха або пропуску. Кожна цифра коду ΕΑΝ є поєднанням двох штрихів і двох пропусків.

Асоціація ΕΑΝ видає цифровий код кожній країні централізовано.

Низці країн виділені діапазони кодів, а деяким країнам представлена можливість доповнювати двох розрядний код третім розрядом. Наприклад, код, виданий колишньому СРСР – 46, може деталізуватися на третьому розряді в діапазоні 460-469. Тому підприємства виробники СНД можуть використовувати тільки 4 розряди замість п'яти.

Деяким країнам відразу виділені трьох розрядні коди (Польща, Китай, Україна).

Перелік кодів ΕΑΝ для штрихового кодування деяких країн представлений в табл. 8.1.

Цифровий код країни – це єдина інформація, що міститься в штриховому коді, яку можна перевірити візуально за наявності приведеного вище переліку.

Штриховим кодуванням займається національний орган країни, що представляє інтереси своїх членів в міжнародній асоціації ΕΑΝ. Національний орган видає підприємствам країни коди, а також веде відповідний банк даних; крім того, він розробляє методику щодо використання кодів ΕΑΝ. Ця асоціація займається впровадженням технології кодування в самих різних сферах діяльності.

Практично майже всі товари широкого споживання, що випускаються в розвинених країнах світу для споживчого ринку, мають штриховий код ΕΑΝ, що визначає виробника і товар. В області зовнішньоекономічній торгівлі

наявність на товарі штрихового коду обов'язкова. Це пояснюється тим, що система штрихового кодування товарів стає економічно виправданою тільки у випадку, якщо вона охоплює не менше 85% товарів, що випускаються.

Таблиця 8.1

Перелік кодів ΕΑΝ для штрихового кодування

Коди

Країни

Коди

Країни

00-09

США, Канада

729

Ізраїль

30-37

Франція

73

Швеція

380

Болгарія

750

Мексика

383

Словенія

76

Швейцарія

400 – 440

Німеччина

759

Венесуела

460 – 469

Країни СНД

779

Аргентина

482

Україна

780

Чилі

489

Г онконг

789

Бразилія

45-49

Японія

80-83

Італія

50

Великобританія

84

Іспанія

520

Греція

850

Куба

529

Кіпр

859

Чехія

539

Ірландія

860

Югославія

54

Бельгія

869

Туреччина

560

Португалія

87

Нідерланди

569

Ісландія

880

Південна Корея

57

Данія

888

Сінгапур

590

Польща

90-91

Австрія

64

Фінляндія

93

Австралія

690

Китай

94

Нова Зеландія

70

Норвегія

Нанесення штрихового коду на упаковку або етикетку стало обов'язковою вимогою в США, Канаді, країнах Західної Європи, Південно- Східної Азії. В США і Канаді заборонено імпортувати і реалізовувати товар без штрихового коду.

Слід зазначити, що штриховий код ΕΑΝ не класифікує товар, а ідентифікує його так, що будь-який інший товар, що продається на міжнародному ринку, не може мати такого ж коду.

Присутність штрихового коду на товарі дозволяє визначити країну – імпортера, фірму-виробника, а також конкретний номер товару, що дає можливість (при необхідності) пред'явити претензію виробнику.

Використання системи штрихового кодування дозволяє відмовитися від численних паперових документів, що відображають таку інформацію, як: виробництво продукції, її технічні характеристики, збір замовлень покупців, облік надходження товару, його комплектування відповідно до запитів покупців, облік і контроль збуту товару, контроль товару на складі крамниці.

Штрихове кодування сприяє підвищенню конкурентоспроможності товару, збільшує попит на нього. У ряді випадків в розвинених країнах відсутність штрихових кодів робить реалізацію продукції практично неможливою, оскільки у виробника товар можуть не прийняти.

Нанесення штрихового коду на товар підвищує його значимість і грає роль реклами товару або підприємства, покращує культуру обслуговування покупців.

Використання штрихових кодів дає можливість організувати ефективний контроль за проходженням товарів, починаючи з підприємства виробника і закінчуючи складом крамниці, а також здійснює електронний обмін даними про товари між торговими партнерами, що прискорює рух товару до споживача.

Штрихові коди можуть бути використані не тільки для продукції, виробів на експорт але і для їх обліку і контролю усередині підприємства. Відомо, що тільки використання штрихових кодів для обліку продукції на складі виробника і при відправці її* споживачам дозволить знизити витрати на 10-15% від вартості товару за рахунок точного обліку складованої продукції і швидкого контролю запасів.

Як видно з рис. 8.1 цифровий 13-розрядний код товару включає код країни, код підприємства, яке виробило товар, код самого товару, контрольне число. Наступні п'ять цифр, тобто код виробника привласнює національний орган країни централізовано конкретному підприємству-виробнику. Подальші п'ять цифр коду привласнює підприємство-виробник товару самостійно. Цей код відображає або реєстраційний номер, встановлений підприємством-виробником, або які-небудь ознаки товару, необхідні для конкретного виробника. Остання цифра (розряд) є контрольним числом, яке призначене для перевірки правильності прочитання штрихового коду сканером. Перевірка проводиться автоматично по алгоритму ΕΑΝ. Сканери бувають різних типів, вони сприймають штрихи, пропуски, їх поєднання, декодують штриховий код за допомогою мікропроцесорних пристроїв і здійснюють введення інформації про товар в ЕОМ

На початку і в кінці штрихового коду знаходяться краєві подовжені штрихи, які указують на початок і кінець прочитання коду. В . центрі штрихового коду є центральні подовжені штрихи, які полегшують візуальну перевірку повноти запису коду. Максимальні розміри коду, мм: довжина 74,6; ширина 52,5.

Існує також структура коду ΕΑΝ-13, яка призначена для товарів невеликих розмірів. Код ΕΑΝ-8 складається з коду країни, коду виробника і контрольного числа.

Прийняті наступні правила розміщення штрихових кодів на упаковках товарів або етикетках. Кожний товар може мати тільки один код ΕΑΝ, який повинен знаходитися на зворотній стороні упаковки (лицьовою стороною звичайно вважають сторону з назвою товару) в правому нижньому кутку на відстані не менше 20 мм від країв. Якщо це не представляється можливим, код наноситься справа на лицьовій стороні. Якщо поверхня товару зігнута, то штриховий код ставлять вертикально. Оскільки читаючий оптичний пристрій – сканер не розрізняє кольорів, то штриховий код повинен бути темного кольору. Друкуватися штриховий код повинен обов'язково на світлому фоні.

Якщо виробник товару використовує код ΕΑΝ, то він зобов'язаний

Штрихове кодування товарів

Рис. 8.1 Штрихове кодування товарів

своєчасно інформувати контрагента про товар. Первинне сповіщення про товар виробника зобов'язаний направляти у письмовій формі торговому партнеру, який повинен одержати його за 3 тижні до поставки товару.

Інформація про товар, як правило, включає його повне найменування, ціну, конкретні споживчі характеристики, необхідні для вивчення попиту, а також назву підприємства-виробника, його поштову адресу, номер рахунку і ряд інших даних. Одержана інформація про товар заноситься торговим підприємством в ЕОМ, і завдяки цифровому коду через ЕОМ можна одержати всі необхідні відомості про рух товару.

Нанесення штрихового коду не збільшує вартість товару, але:

  • – дозволяє визначити країну імпортера виробника;
  • – дає можливість пред'явити претензії виробнику;
  • – дозволяє відмовитися від численних паперових документів;
  • – сприяє підвищенню конкурентоспроможності товару;
  • – збільшує попит на товар, підвищує його престиж;
  • – грає роль реклами;
  • – покращує культуру обслуговування;
  • – дає можливість організувати ефективний контроль за проходженням товару від підприємства-виробника до складу, магазина, а так само здійснити обмін даними.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >