< Попер   ЗМІСТ   Наст >

ЕМІСІЯ ЦІННИХ ПАПЕРІВ У РАЗІ ВІДКРИТОГО (ПУБЛІЧНОГО) ТА ЗАКРИТОГО (ПРИВАТНОГО) ЇХ РОЗМІЩЕННЯ

Розміщення цінних паперів – відчуження цінних паперів емітентом або андеррайтером шляхом укладення цивільно-правового договору з першим власником.

Публічне (відкрите) розміщення цінних паперів – їх відчуження на підставі опублікування в засобах масової інформації або оголошення будь-яким іншим способом повідомлення про продаж цінних паперів, зверненого до заздалегідь не визначеної кількості осіб.

Приватне (закрите) розміщення цінних паперів – розміщення цінних паперів шляхом їх безпосередньої пропозиції заздалегідь визначеному колу осіб, кількість яких не перевищує 100.

Стосовно кожного розміщення цінних паперів емітентом приймається рішення, яке оформляється протоколом. Вимоги до змісту протоколу встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Перше розміщення акцій відкритого акціонерного товариства є виключно закритим (приватним) серед засновників.

Закон України “Про цінні папери та фондовий ринок”

від 23 лютого 2006 р. № 3480-IV

Вторинний фондовий ринок – це ринок, на якому відбувається вільний обіг раніше емітованих цінних паперів після завершення їх первинного розміщення. Операції на цьому ринку забезпечують постійний перехід прав власності на цінні папери від одного власника до іншого, не збільшуючи загальної кількості цінних паперів та загального обсягу інвестицій в економіку. Таким чином, основна функція вторинного фондового ринку полягає у забезпеченні ліквідності цінних паперів, тобто створенні умов для купівлі, продажу та проведення інших операцій з цінними паперами після їх первинного розміщення.

Практика свідчить, що вторинний ринок цінних паперів є активною складовою фондового ринку, що забезпечує перерозподіл капіталів до ефективних та перспективних галузей і підприємств економіки. У переважній більшості країн світу обсяг угод на вторинному фондовому ринку значно перевищує обсяг угод на первинному ринку.

Основними суб'єктами вторинного фондового ринку є держава, акціонерні товариства, громадяни, інвестиційні фонди і компанії, комерційні банки та інші суб'єкти господарювання. Оскільки обіг цінних паперів на вторинному ринку пов'язаний в основному з їхнім перепродажем, більша частина угод на ньому здійснюється за участі посередників: брокерів, інвестиційних дилерів, трейдерів тощо. Порівняльний аналіз первинного та вторинного фондових ринків наведено в табл. 1.4.

2. Залежно від рівня врегульованості розрізняють організований та неорганізований фондові ринки.

Організований фондовий ринок – це ринок, на якому обіг цінних паперів здійснюється відповідно до встановлених правил, що твердо регулюють практично всі аспекти його функціонування. Практика засвідчує, що організований ринок цінних паперів є ринком аукціонного типу, який характеризується відкритістю у здійсненні торгових операцій, строгими правилами проведення торгів, офіційним порядком встановлення курсів і котирувань, наявністю обладнаних приміщень, сучасних комп'ютерних систем зв'язку та інформації, обов'язковою участю професійних посередників тощо.

Неорганізований фондовий ринок – це ринок, на якому учасники угоди самостійно домовляються з усіх питань. Зазначений ринок характеризується стихійністю, відсутністю єдиних правил проведення операцій з цінними паперами та системи фіксації ін-

Таблиця 1.4. Порівняльний аналіз первинного та вторинного фондових ринків

Первинний фондовий ринок

Вторинний фондовий ринок

Ринок перших і повторних емісій та первинного розміщення цінних паперів

Ринок вільного обігу раніше емітованих цінних паперів після завершення їх первинного розміщення

Основне призначення: організація первинного випуску та розміщення цінних паперів

Основне призначення: забезпечення вільного обігу вже випущених та розміщених цінних паперів

Основні функції: організація емісії та продажу цінних паперів нового випуску емітентами та придбання їх першими власниками (інвесторами), державна реєстрація випуску та облік цінних паперів, визначення їхньої ринкової вартості, оцінювання інвестиційного ризику тощо

Основні функції: створення умов для купівлі, продажу та проведення інших операцій з цінними паперами після їх первинного розміщення; збалансування попиту та пропозиції цінних паперів, забезпечення перерозподілу капіталів до найбільш перспективних та ефективно працюючих галузей і підприємств

Основні суб'єкти: емітенти, інвестори, посередники

Основні суб'єкти: інвестори, посередники

Забезпечує мобілізацію тимчасово вільних грошових коштів, їх розподіл та інвестування в економіку

Забезпечує перерозподіл капіталів до перспективних галузей і підприємств економіки

формації про здійснені угоди, високим ступенем ризику. Саме тому законодавство багатьох країн регулює діяльність учасників фондового ринку з метою обмеження укладання операцій на неорганізованому ринку цінних паперів.

3. Залежно від типу торгівлі розрізняють традиційний та комп'ютеризований фондові ринки.

Традиційний ринок цінних паперів – традиційна форма торгівлі цінними паперами, за якої покупці та продавці цінних паперів зустрічаються у певному місці і відбувається публічний торг (біржова торгівля) або ведуться закриті торги, переговори, які з певних причин не підлягають широкому розголосу.

Комп'ютеризований ринок цінних паперів – найрізноманітніші форми торгівлі цінними паперами на основі використання комп'ютерних мереж та сучасних засобів зв'язку. Характерними рисами комп'ютиризованого фондового ринку є такі:

  • – відсутність фізичного місця зустрічі покупців та продавців;
  • – автоматизація процесу торгівлі цінними паперами;
  • – непублічний характер ціноутворення;
  • – неперервність у часі та просторі процесу торгівлі цінними паперами.
  • 4. Залежно від місця здійснення операцій з цінними паперами, розрізняють біржовий і позабіржовий фондові ринки.

Біржовий ринок – це інституційно організований ринок цінних паперів, торгівля цінними паперами, що здійснюється строго за правилами на фондовій біржі і тільки між біржовими посередниками. Фондова біржа – організаційно оформлений, регулярно функціонуючий ринок цінних паперів. На фондову біржу допускаються цінні папери лише тих емітентів, які відповідають вимогам, що ставляться біржею до емітента та цінних паперів, ним емітованих.

На біржовому ринку здійснюється торгівля цінними паперами найбільш надійних емітентів, які допускаються на біржу по проходженні процедури лістингу (делістингу). Лістинг (від англ. list – список) – сукупність процедур щодо включення цінних паперів до реєстру організатора торгівлі (списку цінних паперів, допущених до біржових торгів) та здійснення контролю за відповідністю цінних паперів та їх емітента умовам і вимогам, встановленим правилами біржі.

З організаційно-правового погляду фондова біржа є фінансово-посередницькою установою з регламентованим режимом роботи, де укладаються угоди між продавцями і покупцями фондових цінностей за участі біржових посередників згідно з правилами, встановленими біржовим (статут біржі) та державним законодавством. Потрібно взяти до уваги, що персонал фондової біржі не здійснює операцій з цінними паперами, а лише створює необхідні для цього умови: надає приміщення, консультаційні та арбітражні послуги, технічне обслуговування та все необхідне для укладання угод між покупцями та продавцями цінних паперів.

Біржова торгівля здійснюється в спеціально обладнаному приміщенні (операційній залі), відповідно до чіткого графіка протягом строго обумовленого часу (біржових сесій), за правилами, встановленими біржею та обов'язковими для всіх учасників торгів. Водночас зазначимо, що в сучасних умовах все більш пошире-

ними стають електронні біржі, які не потребують спеціальних приміщень.

Електронна біржа – це біржа, на якій операції купівлі-продажу цінних паперів здійснюються за допомогою абонентських систем, інтегрованих в єдину інформаційну мережу. Основними перевагами електронної біржі є швидкість обміну пропозиціями, можливість одночасного укладання різноманітних угод у режимі реального часу, зменшення витрат внаслідок виключення посередників та ін.

Позабіржовий ринок – це обіг цінних паперів поза межами фондової біржі. На цьому ринку відбувається первинне розміщення та перепродаж цінних паперів тих емітентів, які з певних причин не бажають або не можуть виставити свої активи на біржу.

Позабіржовий ринок може бути як організованим, так і неорганізованим (“вуличним”, “стихійним”). “Вуличний” ринок – це позабіржовий неорганізований ринок цінних паперів. Водночас у сучасних розвинутих країнах переважає організований позабіржовий ринок цінних паперів, який функціонує у вигляді широко розгалуженої телекомунікаційної мережі (позабіржової системи електронної торгівлі), що об'єднує учасників торгів і забезпечує надання їм інформації, необхідної для укладання угод. У західних країнах цей ринок називають торгівлею “з прилавку” (over the counterOTC-market). Торгівля “з прилавку – це ку- півля-продаж цінних паперів підприємств, результати діяльності яких не дозволяють їм потрапити на фондову біржу. Як правило, це акції молодих маловідомих компаній, торгівля якими жорстко не регламентована. Крім торгівлі “з прилавку” в розвинутих країнах існує так званий “третій ярус” – позабіржовий ринок, на якому діють такі самі правила укладання угод, що й на біржі. Водночас процедура лістингу, необхідна для того, щоб цінні папери були допущені до обігу на організованому позабіржовому ринку, є набагато м'якшою, ніж лістинг на біржі.

Порівняльний аналіз біржового та позабіржового фондових ринків подано в табл. 1.5. Важливо зауважити, що позабіржовий ринок не є альтернативою біржового ринку, а лише доповнює й розширює його як на вторинному, так і на первинному рівнях.

Потрібно зауважити, що нині співвідношення біржових і позабіржових ринків в організації торгівлі цінними паперами в різних країнах суттєво розрізняється. Хоча в країнах з розвиненою ринковою економікою фондові біржі все ще відіграють важливу

Таблиця 1.5. Порівняльний аналіз біржового та позабіржового фондових ринків

Біржовий ринок

Позабіржовий ринок

Обіг цінних паперів здійснюється строго за правилами на фондовій біржі

Обіг цінних паперів поза межами фондової біржі

Забезпечує купівлю-продаж цінних паперів найбільш надійних емітентів, які допускаються на біржу по проходженні процедури лістингу (перевірки відповідності цінних паперів та їх емітентів умовам і вимогам біржі)

Забезпечує первинне розміщення та перепродаж цінних паперів тих емітентів, які з деяких причин не бажають або не можуть виставити свої активи на біржу

Офіційне котирування цінних паперів здійснюють спеціальні органи біржі чи уповноважені державні установи

Ринкове котирування цінних паперів здійснюється банками і компаніями

Переважно брокерський

Переважно дилерський

Обороти коштів у 5–10 разів менші, ніж обороти позабіржового ринку

Обороти коштів у 5–10 разів перевищують обороти біржового ринку

роль у забезпеченні обігу цінних паперів, проте концентрація величезних пакетів цінних паперів у кредитно-фінансових інститутах та посилення конкуренції на ринку цінних паперів призводить до поступового зменшення значення традиційної біржової торгівлі фондовими цінностями. Йдеться про поширення прямих угод між кредитно-фінансовими установами з реалізації та придбання цінних паперів; розширення функцій комерційних та інвестиційних банків, які перетворюються на розрахункові центри та центри торгівлі фондовими цінностями; розвиток нових форм організації позабіржової торгівлі цінними паперами з використанням сучасної комп'ютерної техніки; появу нових організаційних форм, механізмів і технологій торгівлі цінними паперами, зокрема перехідних форм, прикладом яких є так звані “другі”, “треті” та “паралельні” ринки, що створюються фондовими біржами і перебувають під їх регулюючим впливом.

Яскравим прикладом організованих комп'ютерних ринків позабіржової торгівлі в розвинутих країнах світу є створена в США Система автоматичного котирування Національної асоціації дилерів з цінних паперів (National Association of Securities Dealers Automated Quotations, NASDAQ), Канадська система позабіржо- вої автоматичної торгівлі (Canadian Over-the-Counter Automated, СО АТС), Система автоматичної котирування і дилінгу при Сингапурській фондовій біржі (Singapore Stock Exchange Dealing And Automated Quotation System, SESDAQ) та ін.

5. Залежно від суб'єктів випуску цінних паперів фондовий ринок поділяється на ринок державних і недержавних цінних паперів.

Ринок недержавних цінних паперів забезпечує мобілізацію фінансових ресурсів для підприємницького сектору економіки.

Ринок державних цінних паперів є важливою складовою фондового ринку будь-якої країни, що забезпечує мобілізацію необхідних для фінансування дефіциту державного бюджету ресурсів та регулювання рівня процентної ставки в короткостроковому періоді. Крім державних облігацій центральної влади на ринку державних цінних паперів обертаються і муніципальні облігації місцевої влади.

Як відомо, держава випускає цінні папери з метою залучення коштів для забезпечення касового виконання державного бюджету та фінансування його поточного дефіциту, погашення раніше розміщених позик, згладжування нерівномірності надходження податкових платежів, забезпечення комерційних банків ліквідними резервними активами, а також підтримки соціально значимих установ і організацій та фінансування цільових програм місцевих органів влади. Отже, найважливішими функціями ринку державних цінних паперів є такі:

  • – організація централізованого запозичення державою тимчасово вільних грошових коштів з метою неінфляційного фінансування дефіциту державного бюджету;
  • – забезпечення реалізації грошово-кредитної політики шляхом регулювання за допомогою державних зобов'язань розмірів грошової маси, що перебуває в обігу;
  • – підтримка ліквідності балансів фінансово-кредитних установ.
  • 6. Залежно від економічної природи цінних паперів виокремлюють ринки боргових, пайових та похідних цінних паперів.

Ринок боргових цінних паперів – ринок, на якому обертаються строкові цінні папери, що характеризуються визначеним терміном обігу, засвідчують відносини позики і, як правило, пе-

Історично першим сформувався стихійний позабіржовий, так званий “вуличний” ринок. У міру розширення обігу та урізноманітнення операцій з цінними паперами виникла потреба у формуванні організованого фондового ринку та регламентації роботи фондових бірж. Водночас організований позабіржовий ринок розвивався паралельно з біржовою торгівлею. Активними учасниками позабіржового ринку були банки, службовці яких здійснювали біржові операції з інвесторами через банківську конторську стійку. У подальшому такий вид операцій отримав назву over the counter (торгівлічерез прилавок”), а відповідний позабіржовий ринок – over the counter market (OTC).

Початок 70-х років XX ст. пов'язаний з формуванням так званих “третіх” і “четвертих” позабіржових ринків, на яких укладаються угоди з купівлі-продажу цінних паперів, що мають біржові котирування. Виникнення таких ринків було зумовлено недосконалістю правил біржової торгівлі. Так, зокрема, фіксовані ставки комісійних процентів за біржові операції були економічно невигідні інституціональним інвесторам, які проводили великомасштабні операції з цінними паперами. Водночас брокерські фірми позабіржового ринку застосовували гнучкі комісійні ставки, які зменшувалися у міру збільшення масштабів операцій. Наслідком цього стало формування так званого “третього” ринку, на якому здійснюється позабіржова торгівля зареєстрованими на біржі цінними паперами. “Третійринок традиційно використовується потужними інституціональними інвесторами у процесі укладання угод щодо великих пакетів акцій. “Четвертийринок – це електронні системи торгівлі великими пакетами цінних паперів, у яких безпосередню участь беруть інституційні інвестори (системи InstiNet, POSIT, Crossing Network).

редбачають виплату доходу інвестору за надану емітентові позику (облігації, векселі, казначейські зобов'язання, ощадні сертифікати тощо).

Ринок пайових цінних паперів – ринок, на якому обертаються безстрокові цінні папери, що засвідчують часткову участь інвестора у статутному капіталі емітента (крім інвестиційних сертифікатів), тобто характеризують відносини співвласності та надають право їх власнику на отримання доходу у вигляді дивідендів, право на частку майна товариства при його ліквідації тощо (акції, інвестиційні сертифікати).

Ринок похідних цінних паперів (деривативів) – ринок, на якому обертаються цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов'язаний з випуском та обігом інших фінансових інструментів або з купівлею-продажем фінансових та матеріальних активів.

Основою похідних фінансових інструментів є ф'ючерсні, форвардні, опціонні угоди та свопи, пов'язані з виконанням певних дій протягом визначеного періоду або у визначений момент у майбутньому. За сучасних умов зазначені строкові угоди е ефективним механізмом страхування цінових ризиків та високодохідним об'єктом інвестування фінансових ресурсів з боку інвесторів та професійних учасників ринку.

7. За умовами емісії та територією обігу цінних паперів розрізняють національний і міжнародний фондові ринки.

Національний фондовий ринок – це ринок, на якому обертаються цінні папери, емітовані резидентами або нерезидентами відповідно до законодавства певної країни.

Міжнародний фондовий ринок – це ринок, на якому обертаються цінні папери, емітовані поза межами будь-якого національного регулювання емісій, що пропонуються для продажу інвесторам різних країн. На сьогодні міжнародний ринок цінних паперів є насамперед первинним фондовим ринком. Можливість залучати кошти з такого ринку залежить від кредитного рейтингу емітента та інтересу до нього з боку потенційних інвесторів.

Основне призначення міжнародного ринку цінних паперів полягає в перерозподілі грошових ресурсів у глобальному масштабі. Передумовою його формування стала лібералізація світогосподарських відносин, поглиблення інтернаціоналізації економіки та широке застосування нових комп'ютерних технологій, які уможливили проведення фінансових операцій у планетарному масштабі в режимі реального часу.

Потрібно взяти до уваги, що міжнародний ринок цінних паперів складається з двох основних сегментів:

  • – купівлі-продажу цінних паперів, емітованих фінансовими інститутами різних міжнародних організацій;
  • – купівлі-продажу національних цінних паперів, які надійшли для реалізації на міжнародний ринок.

У ширшому трактуванні міжнародний ринок цінних паперів розглядається як сукупність міжнародних та іноземних емісій (випуску цінних паперів іноземними емітентами на національному ринку інших країн).

У цьому контексті заслуговує на увагу класифікація, згідно з якою фондовий ринок може бути повністю сегментованим, повністю або частково інтегрованим.

На повністю сегментованому ринку інвестор однієї країни не може інвестувати кошти в цінні папери іншої країни. Цінні папери однакового ступеня ризику на різних ринках мають різний рівень дохідності, що пояснюється різницею в курсах валют та особливостями в системах оподаткування. У зв'язку з обмеженнями свободи дій інвестора він втрачає частину доходу.

На повністю інтегрованому ринку інвестор може інвестувати кошти будь-де. При цьому цінні папери однакового ступеня ризику забезпечують йому однаковий рівень доходу.

На частково інтегрованих ринках емітенти мають обмежені можливості щодо залучення дешевшого капіталу поза місцевим ринком, а інвестори мають обмежені можливості щодо розміщення коштів на ринках інших країн та світовому ринку.

8. Залежно від механізму виплати доходу фондовий ринок поділяють на ринок цінних паперів з фіксованим доходом і ринок цінних паперів зі змінним доходом.

На ринку цінних паперів з фіксованим доходом обертаються цінні папери, що становлять зобов'язання щодо сплати інвестору певних сум грошей протягом чітко визначеного періоду, а саме:

  • – безкупонні цінні папери, виплати за якими здійснюються одноразово, як правило, після закінчення терміну функціонування цінного папера;
  • – купонні цінні папери, виплати за якими здійснюються частинами протягом усього терміну функціонування цінного папера, та привілейовані акції;

На ринку цінних паперів зі змінним доходом обертаються боргові зобов'язання зі змінними процентними виплатами та прості акції, дивідендні виплати за якими наперед не визначені і залежать від величини прибутку, отриманого підприємством протягом звітного періоду.

9. Залежно від специфіки організаційної структури розрізняють вертикально і горизонтально організовані фондові ринки.

Горизонтально організований ринок передбачає, що цінні папери різних за економічним статусом компаній обертаються на різних біржах. Прикладом такого ринку є фондовий ринок США. Так, на головній біржі США (Нью-Йоркській) котируються акції корпорацій найвищого рівня (групи А), на Американській – акції корпорацій нижчого рівня (групи В) і т. д. При цьому цінні папери різних груп корпорацій обліковуються в різних депозитаріях.

Вертикально організований ринок передбачає обіг на фондовій біржі цінних паперів різної якості. Прикладом такого ринку є фондовий ринок Франції, де всі цінні папери зберігаються й обліковуються в національному депозитарії та котируються в системі Товариства французьких бірж. При цьому всі цінні папери, що перебувають в обігу, поділяються на три групи котирування: K1, К2, К3. До офіційного котирування в групі К1 допускаються цінні папери найвищої якості, до К2 – цінні папери, які не допущені до офіційного котирування, але мають значний економічний потенціал, до #3 – цінні папери середніх і малих компаній, які не претендують на лістинг.

10. Залежно від термінів, на які укладаються угоди з цінними паперами, розрізняють касовий та терміновий фондові ринки.

Касовий (спотовий) ринок – це ринок негайного виконання укладених угод (протягом одного-трьох робочих днів). Спотові угоди (від англ. spot – готівкові, негайно оплачені) є швидкими у виконанні найпростішими угодами фондового ринку, які найчастіше здійснюються в усній формі.

Строковий ринок – це ринок з відстроченими термінами виконання угод. Йдеться про строкові угоди, які передбачають передачу цінних паперів покупцеві в момент укладання угоди з їх оплатою через певний період часу, як правило, протягом місяця. Для таких угод визначається обов'язковий мінімальний обсяг цінних паперів.

Світовий досвід показує, що традиційні цінні папери (акції, облігації), як правило, обертаються на касовому ринку, а контракти на похідні інструменти ринку цінних паперів – на строковому ринку.

11. Залежно від поведінки суб'єктів фондового ринку останній поділяють наведмежий” і “бичий”.

На ведмежому” фондовому ринку переважають учасники, які розраховують на зниження цін на цінні папери і продають їх з надією купити пізніше, коли ціни знизяться ще більше. На “биному” фондовому ринку переважають суб'єкти, що купують цінні папери, розраховуючи на подальше підвищення цін.

Зазначена класифікація ґрунтується на виокремленні таких чотирьох стадій зміни фондового ринку:

  • 1) пожвавлення кон'юнктури, що супроводжується збільшенням попиту на окремі цінні папери, підвищенням рівня цін, процентних ставок, зростанням конкуренції серед фінансових посередників. Фондовий ринок у цей період характеризується як “бичий”;
  • 2) кон'юнктурний бум, що характеризується різким збільшенням попиту на цінні папери, зростанням рівня цін і процентних ставок, підвищенням доходів інвесторів, фінансових посередників і операторів фондового ринку. На цій стадії “бичий” ринок досягає найвищого рівня розвитку;
  • 3) послаблення кон'юнктури, пов'язане зі спадом інвестиційної активності, зменшенням попиту на цінні папери, зниженням цін. У цей період починає формуватися “ведмежий” фондовий ринок;
  • 4) кон'юнктурний спад, що є найбільш несприятливим з погляду інвестиційної активності, обсягів продажу цінних паперів та рівня їх дохідності (крім боргових цінних паперів). На цій стадії “ведмежий” ринок сягає свого піку.

Потрібно взяти до уваги, що в сучасній літературі існують й інші підходи до класифікації фондового ринку. Так, залежно від економічної природи цінних паперів розрізняють ринки боргових, пайових, похідних, іпотечних, приватизаційних та товаророзпорядчих цінних паперів. За способом розміщення цінних паперів виокремлюють фондовий ринок, на якому цінні папери розміщуються прямим зверненням емітента до покупця, та ринок, на якому цінні папери розміщуються через інституціонального інвестора.

Таким чином, сучасний фондовий ринок є складною системою. Її структурні елементи конкурують і взаємодоповнюють один одного тому, що забезпечуючи обіг цінних паперів та мобілізацію капіталу, окремі види фондового ринку виконують специфічні функції відбору та реалізації цінних паперів.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >