Геохімічна класифікація елементарних ландшафтів та ценозів
На тип водного режиму ґрунту впливають різні чинники, з яких найбільш вагомими є ступінь підвищення елементарного ландшафту над місцевим базисом дренування, літологічна будова і потужність зони аерації, умови ґрунтового живлення. За водно-фізичними властивостями ґрунтів Українського Полісся і висотою капілярного підйому вологи залежно від їх механічного складу, а також за режимом ґрунтової вологи і провідними тенденціями вологомасопереносу на досліджуваній території виділено такі основні групи елементарних геохімічних ландшафтів – ландшафтно-геохімічних фацій (табл. 3.5).
I. Група елементарних геохімічних ландшафтів прямого зв'язку ґрунтової вологи з ґрунтовими водами. Об'єднує елементарні ландшафти, в межах яких ґрунтові води залягають на глибині до 1,5–2 м.
I-1. Елювіальні ландшафти з низхідним і епізодично обернено-низхідним режимом ґрунтової вологи. Геохімічно практично автономні. Охоплюють відносно підвищені вододільні площі та схили похило-хвилястої низинної рівнини.
I-2. Транссупераквальні ландшафти з обернено-низхідним режимом ґрунтової вологи (напівгідроморфні, геохімічно підпорядковані): перші надзаплавні тераси, ділянки пригирлових заплав і внутрішньозаплавні підвищення в межах низьких заплав. Характеризуються дерновим типом ґрунтоутворення з широким розвитком глейових процесів і залізистого оксидогенезу. Ґрунтові води – проточні.
I-3. Супераквальні ландшафти з випітним режимом ґрунтової вологи (гідроморфні, геохімічно підпорядковані). Охоплюють плоскі знижені ділянки рельєфу низьких терас і заплави річок та озер, де дзеркало ґрунтових вод залягає поблизу поверхні чи виходить на поверхню. Тут розвиваються лучно-болотні і торф'яно-болотні ґрунтотвірні процеси з безкарбонатним оглеєнням. Ґрунтові води застійного типу.
I-4. Елювіально-трансакумулятивні супераквальні ландшафти притерасних частин річкових та озерних заплав, заболочених улоговин з переважно випітним режимом ґрунтової вологи (гідроморфні). Геохімічна підпорядкованість визначається високим рівнем ґрунтових вод, припливом з прилеглого водозбору схилових і ґрунтових вод, затопленням і підтопленням талими і повеневими водами. Ґрунтовні води – проточні.
I-5. Акумулятивно-елювіальні супераквальні ландшафти з випітним і обернено-низхідним режимом ґрунтової вологи (гідроморфні, геохімічно обмежено гетерономні). Приурочені до понижень на плоских вододілах, складених з поверхні піщаними породами значної потужності. Режим ґрунтового зволоження – непостійний.
II. Група елементарних геохімічних ландшафтів ускладненого зв'язку ґрунтової вологи з ґрунтовими водами, в межах яких останні залягають на глибині до 3–5 м.
II-1. Елювіальні (геохімічно автономні) ландшафти з низхідним режимом ґрунтової вологи і розвитком процесів опідзолювання. Охоплюють підвищені ділянки вододільних просторів.
II-2. Транселювіальні (геохімічно гетерономні) ландшафти з низхідним і боковим стоком ґрунтової вологи і розвитком процесів опідзолювання. Охоплюють верхні схилові ділянки вододільних просторів, опуклі вершини.
ІІ-3. Транселювіально-акумулятивні, елювіально-акумулятивні (геохімічно гетерономні) ландшафти з низхідним режимом ґрунтової вологи за відсутності глейових і суглинкових водотривких шарів.
Таблиця 3.5
Індикаторні біогеоценози і ландшафтно-геохімічні умови в точках моніторингу Українського Полісся
Біогеоценоз |
Ландшафтно-геохімічні умови |
|||||||||
Приуроченість до форм рельєфу |
Літолого-генетичний комплекс |
Ландшафтно-геохімічна фація |
Глибина залягання ґрунтових вод, м |
Умови дренування, живлення боліт |
Ґрунти, ступінь оглеєння, заболочування |
|||||
Соснові ліси лишайникові, незакріплені ділянки пісків |
Вершини і верхні частини схилів, паем і горбів; дюни, часом надзаплавні тераси |
Водно-льодовикові і алювіальні рівнини; дюни; ози; ками |
ІІІ-1 |
3–5 та глибше |
Добрі |
Дерново-слабопідзолисті пішані неоглеєні |
||||
Соснові ліси лишайниково-зеленомохівникові, верескові |
Плоскі вершини і схили горбів, надзаплавні тераси, улоговиноподібні міжпасмові пониження |
Еолові пасма і горби, ози, ками |
II-1, II-2, 1-1 |
2–5 та глибше |
СE |
Дерново-підзолисті піщані, дерново-підзолисті глеюваті |
||||
Соснові ліси чорнично-зеленомохівникові |
Рівнинні місцеположення; пологі схили, невеликі пониження |
Водно-льодовикові і алювіальні рівнини |
ІІ-3 |
1,5-2 |
Середні |
Дерново-підзолисті глеюваті і глейові; торф'янисто-глейові |
||||
Соснові ліси буяхово-довгомохівникові, орля- ково-чорничні з березою |
Пониження на вододілі, окраїни замкнених котловин |
Водно-льодовикові і алювіальні рівнини |
ІІІ-3 |
0,5-1,0 (верховодка) |
Погані; атмосферне |
Дерново-підзолисті глейові, торф'янисто-глейові |
||||
Соснові ліси з дубом, мішані ліси |
Плато, пологі схили вододілів, подекуди надзаплавні тераси |
Ерозійна рівнина, тераси надзаплавні |
ІІІ-2 |
Понад 5; часто трапляється верховодка |
Добрі; у разі верховодки – середні |
Дерново-підзолисті пилувато-піщані і супіщані, у разі верховодки – глеюваті |
||||
Соснові ліси орлякові |
Рівнинні ділянки вододілів |
Водно-льодовикові рівнини |
I-1 |
1-3 |
Середні |
Дерново-підзолисті, дер- і ново-підзолисті глеюваті і |
||||
Соснові ліси багново-сфагнові, кущово-сфагнові |
Обширні замкнені пониження, часто по периферії сфаг- |
Водно-льодовикові алювіальні рівнини, надзаплавні те- |
I-3, ІІ-З |
0,2-0,8 |
Погані; атмосферно-ґрунтове |
Торф'янисто-глейові, торф'яники перехідні |
||||
нових олігомезотрофних болот |
раси |
|
||||||||
Соснові ліси пухівково-сфагнові; оліготрофні болота з сосново-березовим рідколіссям |
Обширні вирівняні пониження на вододілах, замкнені котловини |
Водно-льодовикові алювіальні рівнини, озерно-льодовикова рівнина |
ІІІ-4 |
0,1-1,0 |
Погані; атмосферне |
Торф'яники верхові, болота |
|
|||
Березово-соснові осиково-сфагнові ліси |
Улоговинно-пла- корні ділянки межиріч і надзаплавних терас |
Водно-льодовикові алювіальні рівнини, надзаплавні тераси, давні улоговини стоку |
ІІІ-4 |
0,4-1,5 |
Погані; атмосферно-ґрунтове |
Торф'яники перехідні, заболочені |
|
|||
Чорновільшаники осоково-трав'яні |
Заплави рік, долини струмків, притерасні пониження, плоскі міжпасмові пониження на вододілах, улоговини стоку |
Алювіальні рівнини, долини річок |
1-4, 1-5, ІІ-З |
0,5–1; у заплавах, як правило, проточні |
Погані |
Торф'яно-глейові, дерново-перегнійно-глейові |
|
|||
Сирі луки різнотравно-злакові, злаково-осоково- різнотравні |
Низька заплава, улоговини стоку, пониження на заплаві високого рівня і І надзаплавній терасі |
Долини річок |
1-3 |
0,3-1 |
м |
Торф'яно-глейові, торф'яно-болотні |
|
|||
Сухі і вологі луки різно- травно-білову- сові, різнотрав- но-тонконіжні, дрібнотравні |
Перші надзаплавні тераси, заплави високого рівня, підвищення в низькій заплаві |
Те саме |
1-2 |
1,5-2 |
Середні і добрі |
Дерново-алювальні глейові |
|
|||
III. Група елементарних геохімічних ландшафтів відсутності зв'язку ґрунтової вологи з ґрунтовими водами, в межах яких останні залягають глибше 3–5 м або екрануються водотривкими породами.
III-1. Елювіальні (геохімічно автономні) ландшафти з низхідним режимом ґрунтової вологи. Охоплюють найбільше підвищені ділянки вододільних просторів водно-льодовикових і давніх елювіальних рівнин та еолових утворень.
IIІ-2. Елювіальні (геохімічно автономні) ландшафти, сформовані на лесових і моренно-водно-льодовикових рівнинах, де ґрунтові води екрануються водотривкими відкладами. Природний дренаж і стік надлишкової вологи утруднені, дерново-підзолисті пилувато-піщані ґрунти різною мірою оглеєні.
ІІІ-3. Акумулятивно-елювіальні (геохімічно практично автономні) ландшафти біля вододільних понижень, замкнених мікроулоговин з близьким від поверхні заляганням водотривких шарів. Джерело водного живлення – виключно атмосферні опади прямого і бокового підтоку з прилеглого водозбору. Зміна вологості залежить від кліматичних особливостей. Режим ґрунтової вологи – напівгідроморфний, періодично – обернено-низхідний.
III-4. Супераквальні ландшафти міжрічкових безстічних просторів і надзаплавних терас з випітним і обернено-низхідним режимами ґрунтової вологи. Живлення переважно атмосферне.
IV. Група елементарних геохімічних ландшафтів лощинно-балкової мережі із значним ерозійним урізом, що дренує ґрунтові води. Гравітаційні явища обумовлюють домінування поверхневих процесів схилового і лінійного винесення розчиненого і завислого матеріалу, а також внутрішньоґрунтового відтоку.
IV-1. Ерозійно-акумулятивні (трансакумулятивні) супераквальні ландшафти, що розвиваються в нижній частині ерозійного схилу і на плоских днищах на делювіальних і пролювіальних відкладах в умовах близького залягання ґрунтових вод і схилового підтоку. Ґрунти збагачені грубим гумусом, погано структуровані, різною мірою оглеєні, підстилаються піщано-суглинковим перевідкладеним матеріалом і похованими ґрунтами.
IV-2. Ерозійно-транзитні супераквальні ландшафти звужених долин з гирлами постійних і тимчасових водотоків. Дернові ґрунти слабкорозвинуті, оглеєні в нижній піщано-суглинковій частині та озалізнені у верхній дренованій частині. Можливе посилене винесення солей.