< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Едафотоп В3 (вологий субір)

У мезорельєфі займає нижню частину схилу піщаної дюни та поступово переходить у плоске пониження із середньорічним рівнем ґрунтових вод 1,5-1,3 м. Рослинний покрив являє собою 50-річний сосновий ліс чорнично-зеленомохівниковий. Склад деревостану сосновий, середня висота – 22,8 м, середній діаметр – 22,9 см, зімкнутість – 0,9, повнота – 1,1. Ярус підросту деревних порід представлений поодинокими деревцями берези пухнастої та сосни звичайної. Підлісок складається з поодиноких екземплярів горобини звичайної (Sorbus aucuparia L.) і кущів крушини ламкої (Frangula alnus Mill.). Трав'яно-чагарничковий ярус щільний, з проективним покриттям 60–75 %. Домінує чорниця (Vaccinium myrtillus L.) – 50–60 %, значну роль у створенні ярусу відіграє брусниця (Vaccinium vitis-idaea L.) – 10–15, буяхи (Vaccinium uliginosum L.) – 1–3, молінія голуба (Molinia caerulea (L.) Moench.) – 1–3 % та ін. Моховий ярус з проективним покриттям 95–98 % створюють переважно плеуроцій Шребера (Pleurozium schreberi) – 45–55 % і дикранум багатоніжковий (Dicranum polysetum) – 40–50 %.

Для біогеоценозу характерні типові добре диференційовані на генетичні горизонти дерново-середньопідзолисті, супіщані свіжі ґрунти, які сформувалися на водно-льодовикових відкладах. Як і в умовах свіжого бору, лісова підстилка також добре диференційована на три фракції за ступенем розкладу. Сучасний опад щільний і знаходиться на поверхні мохового покриву. Напіврозкладена лісова підстилка завтовшки 8–10 см частково захоронена у шарі мохів, а частково знаходиться безпосередньо під ними, складається переважно із шпильок сосни та відмерлих решток мохів, пронизаних їхніми ризоїдами. Перехід до розкладеної лісової підстилки поступовий, товщина останньої 2–4 см. Перехід до гумусово-елювіального горизонту (НЕ) поступовий. Гумусово-елювіальний горизонт темно-сірий, завтовшки 10–12 см, супіщаний свіжий, густо пронизаний тонкими коренями сосни та видів трав'яно-чагарничкового ярусу, перехід до наступного горизонту різкий. Елювіальний горизонт (Е) виявлений чітко, від світло-сірого до майже білого кольору, завтовшки 10–12 см, піщаний свіжий. Перехід до ілювіального горизонту (Il) різкий. Цей горизонт темно-коричневий, завтовшки 1015 см, суглинистий, пронизаний середніми за товщиною коренями сосни, світлішає донизу і поступово переходить у горизонт І2Р. Останній горизонт коричнево-рудуватий, виразно світлішає донизу, супіщаний свіжий, завтовшки 30–40 см, поступово переходить у горизонт ілювійованої материнської породи (Рі) жовтого кольору з окремими рудуватими плямами та новоутвореннями пероксидів заліза (дрібними ортштейнами), завтовшки 40–50 см, нижче він переходить в оглеєну материнську породу (Pgt) – вологий жовтувато-сірий пісок.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >