< Попер   ЗМІСТ   Наст >

МЕНЕДЖМЕНТ ЕКОЛОГІЧНИХ ІННОВАЦІЙ

ТЕМИ РОЗДІЛУ

  • • Управління екологічно спрямованим інноваційним розвитком у ринковій економіці
  • • Економічні основи управління формуванням та розвитком ринку екологічних інновацій
  • • Методичні засади управління процесами формування ринку екологічних інновацій
  • • Управління екологічно спрямованою інноваційною діяльністю на основі прогнозування життєвого циклу екологічних інновацій

УПРАВЛІННЯ ЕКОЛОГІЧНО СПРЯМОВАНИМ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ У РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

Соціально-економічні передумови екологізації інноваційного розвитку економіки

Як правило, розрізняють виділяють два типи ринкових стратегій функціонування суб'єкта господарювання – стабілізаційні (збереження досягнутого рівня виробництва, частки ринку і т. п.) і такі, що розвивають (розширення виробництва, частки ринку, збільшення прибутку тощо). Проте, як доводить практика, перші можуть принести лише тимчасовий успіх і не можуть забезпечити тривале виживання підприємств на ринку відповідно до їхньої місії та прийнятої мотивації бізнесу.

Розвиток суб'єктів господарської діяльності й економіки країни в цілому може бути забезпечений різними шляхами.

Екологічно спрямований інноваційний розвиток (ЕСІР) передбачає неухильне і послідовне створення, впровадження та поширення екологічних інновацій, які сприяють задоволенню фактичних і потенційних потреб та запитів споживачів та суспільства в цілому, який не містить загрози вичерпання потенціалу інтегрального ресурсу та сприяє забезпеченню інтересів та потреб майбутніх поколінь у довгостроковій перспективі.

Передумовою формування та поширення екологічно спрямованого інноваційного типу розвитку є зміна усвідомлення суспільства про дію прискореного техногенного розвитку сучасної цивілізації та його наслідки, викликана глибокою еколого-економічною кризою. Після Стокгольмської конференції, на якій уперше постали питання глобального значення екологічних проблем та необхідності контролю за процесом розвитку сучасної цивілізації, та Всесвітньої конференції ООН з питань навколишнього середовища та розвитку (Ріо-де-Жанейро, 1992 р.), на якій було затверджено стратегію розвитку людства, більш очевидним стало протиріччя між подальшим соціально-економічним розвитком суспільства, що неможливо без НТП, та необхідністю постійного зниження гіриродоємності життєзабезпечуючих виробничих систем. Вирішення цих суперечностей полягає у трансформації погляду на інноваційну діяльність як чинник розвитку соціо-еколого- економічної системи (СЕЕС) (рис. 6.1).

Як видно з рис. 6.1, інноваційна діяльність, обумовлена прискоренням темпів розвитку Н і 11, ініціюється самою СЕЕС для забезпечення стійкості свого внутрішнього розвитку та є одним з факторів, що визначає динаміку та рівень її розвитку. Подвійна природа взаємозв'язку інноваційного процесу та СЕЕС пояснюється тим, що НТП є рушійною силою самої СЕЕС, але його спрямованість визначається рівнем усвідомлення суспільства щодо забезпечення еколого-економічної безпеки інноваційного процесу та досягненні сталого розвитку, тобто створенням умов для забезпечення самоорганізації та саморозвитку СЕЕС вищого та нижчого рівня. Зростання ролі екологічної складової в структурі різних компонентів СЕЕС пояснюється необхідністю задоволення існуючих і потенційних потреб, що формуються з урахуванням стану СЕЕС та рівня впливу екодеструктивних факторів, без загрози вичерпання потенціалу энтерального ресурсу та можливості забезпечення інтересів і потреб майбутніх поколінь у довгостроковій перспективі. Саме потреби людини як біологічної та соціальної істоти, які формуються в тісній взаємодії з факторами природного середовища, обумовлюють необхідність екологізації інноваційної діяльності в усіх сферах господарювання.

Інноваційна діяльність в СЕЕС

Рис. 6.1. Інноваційна діяльність в СЕЕС

Екологізація інноваційної діяльності – це процес неухильного і послідовного створення, впровадження та поширення екоінновацій, які дають можливість задовольняти фізіологічні (первинні), економічні, соціальні та екологічні потреби, як існуючі, так і потенційні, без загрози вичерпання потенціалу інтегрального ресурсу та можливості забезпечення інтересів і потреб майбутніх поколінь у довгостроковій перспективі. Екологізація інноваційної діяльності є похідною системи екологізації інноваційного розвитку в забезпеченні сталого розвитку держави та регіону.

Екологізація інноваційного розвитку – це зміни в СЕЕС, що відбуваються в результаті створення, впровадження та поширення екоінновацій в усіх сферах діяльності, які спрямовані на підвищення екоконструктивного та зменшення екодеструктивного впливу на навколишнє природне середовище, сприяють зростанню її соціальної та еколого-економічної ефективності та забезпечують її сталий розвиток.

Екологізація інноваційного розвитку реалізує цілі, виражені в Концепції сталого розвитку, яка відповідає основним принципам ноосферного розвитку. На відміну від техносферной) розвитку, який призводить до виснаження біосфери та екологічної катастрофи, сутність ноосферного розвитку полягає в усвідомленні того, що:

  • – людство є фактором, який визначає перебудову біосфери;
  • – людство мусить взяти на себе відповідальність за характер перебігу основних еволюційних процесів на нашій планеті;
  • – без збереження природи Землі неможливе продовження роду людського;
  • – необхідно розробити загальнопланетарну стратегію, яку буде підтримувати все людство;
  • – необхідним є створення єдиного екологічного простору і міждержавного регулювання ноосферного розвитку;
  • – майбутнє людства визначається його здатністю дотримуватись екологічного імперативу (не порушувати поріг стійкості екосистем).

Ці принципи покладено в основу ідеології сталого розвитку, яка виникла в середині 1980-х pp., під яким слід розуміти такий розвиток економіки, за якого поліпшуються умови життя людини, а вплив на навколишнє середовище залишається в межах господарської ємності біосфери, і тому не руйнується природна основа функціонування людства.

В умовах сталого розвитку задоволення потреб здійснюється без збитку для майбутніх поколінь. Концепція сталого розвитку розглядається як передумова довгострокового прогресу людства на основі ЕСІР, який супроводжуватиметься збільшенням капіталу та поліпшенням екологічних умов.

ЕСІР – це кількісно-якісні зміни в межах соціо-еколого- економічної системи, її перехід на новий якісний рівень та удосконалену форму, що означає постійне підвищення рівня її екологічної безпеки та ефективності виробництва на основі використанням організаційно-управлінських, продуктових, техніко-технологічних та інших видів екологічних інновацій.

Викладене вище дає підстави запропонувати схему вибору шляхів розвитку економіки України та розв'язання існуючих еколого- економічних проблем (рис. 6.2). Оптимальний варіант базується на виробництві та споживанні екологічних інновацій.

Шляхи виходу України з еколого-економічної кризи

Рис. 6.2. Шляхи виходу України з еколого-економічної кризи

Екологічна інновація – це запропоновані на ринку нові або вдосконалені матеріальні чи інтелектуальні продукти (послуги), виробництво та споживання яких сприяє зменшенню інтегрального екодеструктивного впливу, підвищенню ефективності задоволення потреб споживачів та розвитку суб'єктів господарювання, що їх використовують. До екологічних інновацій слід відносити екологічно нейтральні та екологічно спрямовані інновації. Екологічно нейтральні – інновації, виробництво та споживання яких не руйнує довкілля. Екологічно спрямовані – це інновації, виробництво та споживання яких вносить позитивні зміни в довкілля [13].

Неекологічні інновації це екологічно небезпечні та екологічно прийнятні нові товари та послуги. Екологічно небезпечні – інновації, при розробці, виробництві, споживанні та утилізації яких сумарний екодеструктивний вплив перевищує асиміляційні можливості довкілля. Екологічно прийнятні – інновації, що вносять екодеструктивні зміни в межах асиміляційних можливостей довкілля [13].

Екологічну інновацію слід розглядати як складну систему, яка переходить з однієї категорії в іншу, набуваючи нового змісту, тобто має свій еволюційний розвиток у часовому інтервалі та охоплює кілька історичних форм (рис. 6.3):

Еволюційні форми екологічної інновації

Рис. 6.3. Еволюційні форми екологічної інновації

  • 1) ідея – пропозиція нового проекту, уявлення про можливу екологічну інновацію як екотовар. Перехідними формами між ідеєю та екологічною новинкою є:
    • – задум (концепція) – розроблена ідея, сформульована з позицій значущих для споживача характеристик нового екотовару як науково обґрунтоване і розгорнене уявлення;
    • – експериментальний зразок – матеріальне втілення прийнятої до розробки та сприйнятої споживачем ідеї як образу майбутньої інноваційної продукції (або екотовар за задумом);
  • 2) екологічна новинка (або промисловий зразок) – експериментальний зразок, що пройшов лабораторні випробування та тестування й прийнятий для подальших випробовувань у ринкових умовах;
  • 3) екологічна новація – промисловий зразок, що успішно пройшов ринкове випробування й прийнятий до впровадження в комерційне виробництво;
  • 4) екологічне нововведення – еконовація, що виходить на ринок;
  • 5) екологічна інновація – екологічне нововведення, яке мало успіх та знайшло поширення на ринку;
  • 6) традиційний екотовар – форма екологічної інновації, яка має місце після виведення на ринок іншого екологічного нововведення.

Отже, перехід від однієї категорії до іншої визначає початок нового етапу розвитку екологічної інновації, який є одним із сукупності послідовних етапів всього її життєвого циклу.

Характеристика екологічних інновацій за рівнем новизни та розподілу альтернатив задоволення споживчих запитів наведена в табл. 6.1.

Таблиця 6.1. Характеристика видів екологічних інновацій

Характеристика

Принципово нові (базисні)

Поліпшуючі

Псевдо- інновації*

радикальні

доповнюючі

заміняючі

ординарні

модифікуючі

1

2

3

4

5

6

Специфіка

Принципова новизна

Нові способи задоволення екопотреб

Нові споживчі властивості екологічних товарів та підвищення корисності споживання нових екологічних товарів

Часткове або незначне поліпшення існуючих аналогів екопродукції

Властивості

Дивуючі

Дивуючі

Цікавлячі, очікувані

Очікувані

Рівень розвитку екологічної інновації як технічної системи

Технічна система I, II рівнів

Технічна система I, II

рівня

Технічна система II, ІII та IV рівнів

Технічна система 11 рівня

Технічна система 111 рівня

Потреби

Нові (потенційні)

Існуючі (фактичні, специфічні)

Альтернатива використання (споживання)

Залежить від рівня актуальності нової екологічно орієнтованої потреби та необхідності її задоволення

Диференціація у підходах до задоволення існуючих екологічно орієнтованих потреб

Безальтернативна заміна задоволення існуючої екологічно орієнтованої потреби новою екологічною продукцією

Задоволення існуючих екологічно орієнтованих потреб одночасно з екологічними товарам и- аналогами

Замінність

Аналогів не існує

На основі існуючої моделі

Рівень кастомізації**

Повна антикастомізація або неправдива уніфікація

Компонентна (комбінація складових кінцевого екопродукту за запитами споживача) та універсальна кастомізація

Повна кастомізація (цілого екопродукту) для різних сегментів ринку (за принципом самонастроювання екопродукту завдяки його технічним властивостям)

Компонентна, універсальна та повна кастомізація для окремих сегментів ринку (за принципом самонастроювання екопродукту завдяки його технічним властивостям)

Умови використания (споживання)

Спеціальні

Звичні

Мотивація споживання

Імідж

Імідж, відчуття нестачі

Відчуття нестачі, звичка

Відчуття нестачі

Звичка

Етап розвитку ринку

І, II

І, II

II, ІП, IV

II

ПІIV

Сегментування (виділення ринків)

Формування нових ринків (нових сегментів)

Поступове виділення нового цільового сегменту

Існуючий цільовий сегмент (споживачі попереднього покоління продукту)

Орієнтація на існуючий цільовий сегмент та можливий вихід на нові ринки

Примітки: * Оскільки в сучасних умовах стрімкого прискорення темпів розвитку НТП та загострення конкурентної боротьби найбільш доцільним є орієнтація суб'єктів господарювання на екологічно орієнтований інноваційний шлях розвитку, у подальшому дослідженні гісевдоінновації будемо розглядати як часткове поліпшення принципово нових та поліпшуючих екологічних інновацій після еволюціонування їх у традиційний екотовар.

** Кастомізація – зміна продукту відповідно запитам певних споживачів [24].

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >