< Попер   ЗМІСТ   Наст >

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ПРИНЦИПИ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ

Поняття інноваційної програми як об'єкта управління

Інноваційна програма це комплекс взаємопов'язаних інноваційних проектів і проектів підтримки інноваційної діяльності.

Інноваційна діяльність – діяльність, спрямована на реалізацію накопичених досягнень (науково-технічних знань, технологій, устаткування), з метою отримання нових товарів (послуг) чи товарів (послуг) з новими якостями.

Методика керованої ринком інноваційної діяльності базується на розумінні ринку (кожного з трьох його компонентів: споживачі, конкуренти, технології) і урахуванні його потреб (рис. 7.6). У разі якщо нововведення має глибокий, проривний характер, зумовлюючи створення товароруху (послуги), раніше відсутнього на ринку, необхідне попереднє формування потреб ринку у цьому новому товарі (послузі).

Здійснюючи інноваційну діяльність, фірма має розуміти потреби ринку, намагатися стати лідером у тому секторі ринку, який було обрано для роботи, забезпечувати якнайкраще виконання і постійно орієнтуватися на споживача.

Принципи урахування потреб ринку

Рис. 7.6. Принципи урахування потреб ринку

Одночасно з активізацією інноваційної діяльності відбувається усвідомлення необхідності зміни традиційного уявлення про організації. Промислова модель ієрархічної структури – розбиття роботи на все менші й менші частини так, щоб кожен працівник виконував тільки свою, визначену частину роботи – суперечить необхідності мобільно реагувати на мінливі вимоги ринку, активно запроваджувати інновації.

На передній план виходить соціотехнічний підхід у структурах організації. "Організація, що навчається", "організація, що керується замовником", "віртуальна інноваційна організація" – саме ці терміни й назви відображають зміни в структурних підходах до організації.

Види науково-технічних програм у сфері інноваційної діяльності

Ідеї, задуми і технічні рішення, а також проекти, що їх реалізують мають різні рівні науково-технічної значущості:

  • модернізаційний (псевдоінновації), коли конструкція прототипа чи базова технологія кардинально не змінюється. Наприклад, розширення розмірних рядів й асортименту виробів, встановлення більш потужного двигуна, що підвищує продуктивність устаткування, автомобіля;
  • новаторський (покращуючі інновації), коли конструкція нового виробу за виглядом своїх елементів значною мірою відрізняється від попередника. Наприклад, додавання нових якостей, введення засобів автоматизації чи інших, що раніше не використовувались у конструкціях даного типу, але застосовувалися в інших типах виробів;
  • випереджуючий (базисні інновації), коли конструкція базується на випереджуючих технічних рішеннях. Наприклад, введення герметичних кабін у літакобудуванні, турбореактивних двигунів, що раніше ніде не застосовувалися;
  • піонерський (базисні інновації), коли з'являються раніше не існуючі матеріали, конструкції й технології, що виконують попередні або навіть нові функції. Наприклад, композитні матеріали, перші радіоприймачі, електронні годинники, персональні комп'ютери, ракети, атомні станції, біотехнології.

Рівень значущості проекту, а згодом і всієї інноваційної програми, визначає складність, тривалість, склад виконавців, масштаб, характер просування результатів інноваційного процесу, що впливає на зміст проектного управління.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >