Моніторинг економічних результатів функціонування соціальних об'єктів

Однією зі складових системи заходів забезпечення соціальної відповідальності промислового підприємства є трансформація принципів діяльності об'єктів соціальної сфери. Важливість функціонування об'єктів соціальної сфери на промислових підприємствах пояснюється такими причинами: працівники промислового підприємства є стейкхолдерами, що характеризуються значною релевантністю заходів соціальної відповідальності підприємства; надання послуг об'єктів соціальної сфери є способом формування у працівників ідентичності інсайдера, а отже сприяє підвищенню ефективності їхньої праці та зниженню моральних ризиків, джерелом яких є персонал підприємства; ефективний шлях розвитку соціальної відповідальності підприємства передбачає перехід на третій рівень соціальної відповідальності, що в свою чергу передбачає соціальні інвестиції підприємства, до яких відносяться витрати на розвиток та утримання об'єктів соціальної сфери підприємства.

Для дослідження можливостей оптимізації закладів соціальної сфери було обрано підприємство ВАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе". Аналіз процесів соціалізації діяльності даного підприємства засвідчив, що підприємство несе добровільні та несистемні витрати, пов'язані з його соціальною відповідальністю. Пошук внутрішніх резервів для переходу промислового підприємства на більш ефективний рівень соціально орієнтованих витрат, що характеризує їх системне використання, планується здійснити шляхом оптимізації економічних результатів діяльності об'єкту соціальної сфери підприємства.

ВАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе" має стійкі традиції соціальної відповідальності, які пов'язані з історією підприємства та втілюються у багатьох формах та сферах діяльності. Серед пріоритетних соціальних ініціатив – створення належних умов праці, відпочинку та оздоровлення співробітників, підтримка дозвілля як працівників так і членів їх родин, турбота про пенсіонерів та ветеранів праці. Багаторічна історія профспілкового руху пояснює той значний досвід співпраці між трудовим колективом та власниками підприємства що відображається у створенні сприятливих умов праці, забезпеченні належного рівня заробітної плати та соціальних гарантій. Ще однією особливістю підприємства є те, що за більше ніж сторічну історію підприємства був створений ряд організацій, який включає профспілку працівників, жіночу раду, раду ветеранських організацій, товариство Червоного хреста молодіжне об'єднання [151; 156].

Проте відповідно до нових реалій традиції соціальної відповідальності поступово зазнають змін. Серед причин цього зміна структури власників за рахунок скорочення міноритарних акціонерів, прихід нового керівництва особливості політичних процесів в країні та кризові явища в економіці. Все це призводить до комерціалізації навіть тих сфер діяльності підприємства які до цього переслідували соціальні цілі.

Починаючи з 2006 року, проводиться реструктуризація підприємства, внаслідок чого було створено ряд дочірніх підприємств, зокрема товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ "Фрунзе- Сервіс", що опікується об'єктами соціальної сфери.

Основні напрямки діяльності ТОВ "Фрунзе-Сервіс": готельна справа, заклади громадського харчування, організація спортивних та культурних заходів, відпочинок, оздоровлення та ін. Серед закладів, що отримало під час заснування в підпорядкування ТОВ "Фрунзе- Сервіс" і які належали до соціальної сфери, числилися такі: бази відпочинку "Сонячна галявина" та "Зелений гай"; санаторій-профілакторій; дитячий оздоровчий центр "Чайка"; палац культури; стадіон "Авангард"; спорткомплекс "Фрунзенець"; "Клуб юного техніка"; заклади громадського харчування.

Зміни на підприємстві упродовж останніх років призвели до зміни структури закладів соціальної сфери, а основними тенденціями в діяльності ТОВ "Фрунзе-Сервіс" на сьогодні є скорочення закладів соціальної сфери, продаж об'єктів і підвищення ціни на послуги закладів. У 2010 році були передані до об'єктів комунальної власності міста стадіон "Авангард" та спорткомплекс "Фрунзенець", які керівництво підприємства не вважало за доцільне утримувати надалі. Теж саме відбулося із "Клубом юних техніків".

Передача у міську власність саме цих об'єктів пояснюється у ряді випадків неможливістю надання послуг за ринковими цінами, а також значними інвестиціями для відновлення інфраструктури. Зараз відбувається подальше скорочення закладів соціальної сфери. Зокрема підприємством виставлені на продаж бази відпочинку та заклади громадського харчування [156].

Для закладів, що залишилися в підпорядкуванні ТОВ "Фрунзе- Сервіс" нині характерним є перегляд принципів діяльності, збільшення платних послуг та поступовий перехід до ринкових принципів функціонування. У якості об'єктів соціальної сфери досліджуваного підприємства ВАТ "СНВО ім. М.В. Фрунзе", що є підходящими для цілей дослідження, виступають заклади, які не лише отримують кошти від керуючої компанії, але і можуть надавати платні послуги, а отже потенційно здатні отримувати прибуток, або покривати частину витрат на утримання.

База відпочинку "Сонячна галявина" натепер є найбільшим соціальним об'єктом підприємства і в середньому на рік надає можливість відпочити за путівками 1500-1800 робітникам підприємства, а також зовнішнім споживачам послуг. Для порівняння інший заклад подібного типу, яким володіє підприємство, – база відпочинку "Зелений гай" – надає послуги лише 630 робітникам.

База відпочинку "Сонячна галявина" надає послуги проживання, харчування, оздоровлення, дозвілля. При цьому існує декілька способів надання основної послуги проживання: придбання десятиденної путівки на зміну, путівки вихідного дня а також нерегламентований в часі відпочинок. База відпочинку надає послуги як робітникам ВАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе", так і зовнішнім споживачам. При наданні послуг працівникам підприємства та членам родини працівників, 20% вартості сплачують споживачі послуг, а ВАТ сплачує ще 80%. Загалом у 2010 році було виділено 2 млн. 300 тис. грн на відпочинок робітників та членів їх родин. Варто відзначити, що структура споживачів послуг, що є робітниками підприємства, ніяким чином не регламентується і не обмежується.

Керівництво профспілки пояснює це відсутністю потреби, оскільки рівень попиту на послуги менше, ніж загальна пропозиція послуг бази відпочинку, а обсяг коштів, призначений для покриття витрат на послуги відпочинку, розраховується на основі даних за попередні роки і є постійним. Таким чином, попит на послуги з боку робітників є меншим, ніж пропозиція. При цьому бувають сезонні коливання в попиті на послуги бази відпочинку.

Найбільшим попитом користуються путівки на зміни у липні та серпні. Також не регулюються квоти на категорії місць, які можуть придбати працівники.

Таким чином, проблема існування бази відпочинку полягає в тому, що попит на платні послуги низький, і прибуток від надання послуг на умовах повної оплати не здатен покрити витрати підприємства на оздоровлення працівників. Ціни на платні послуги встановлюється з огляду на конкурентні ціни та з урахуванням витрат на утримання бази відпочинку.

Останні роки попит на платні послуги незначним чином знижується, що може пояснюватися декількома причинами, серед яких може бути зміна уподобань та поступовий розвиток ринку послуг відпочинку; економічна нестабільність та зниження реальних доходів споживачів; неправильна цінова політика.

Проте незалежно від причин цього необхідно дослідити резерви покращення економічних результатів діяльності закладу. Оскільки обсяг послуг, що надаються базою відпочинку працівникам підприємства, перевищує попит на повнооплатні послуги, то метою оптимізації буде орієнтація на беззбитковість діяльності чи зниження витрат на утримання закладу.

Говорячи про трансформації підприємства, традиційно виокремлюють три періоди діяльності: миттєвий, короткостроковий, довгостроковий. Розглянемо більш докладно характеристики цих періодів [53]. При цьому проаналізуємо можливі зміни, які можуть бути втілені упродовж даних періодів закладом соціальної сфери з метою покращення економічних результатів.

Миттєвий період – період діяльності виробництва, упродовж якого усі фактори виробництва вважаються постійними. За цей період виробники не здатні збільшити обсяг виробництва чи змінити номенклатуру послуг. Однак постійність факторів виробництва не означає те, що не можуть бути прийняті рішення стосовно нематеріальних змін та умов діяльності. У нашому випадку такими рішеннями є зміна цін на послуги, а також зміна співвідношення між кількістю місць, що продаються за повного вартістю та за умови часткового покриття вартості.

Короткостроковий період – період, упродовж якого можуть бути змінені деякі фактори виробництва. Зазвичай розглядається часовий період тривалістю до одного року. Вважається, що за цей період можна внести незначні зміни, проте суттєво змінити основні фонди неможливо. По відношенню до обраного закладу соціальної сфери – це означає більш широке коло змін у порівнянні з миттєвим періодом. А саме, на додаток до змін, що були в миттєвому періоді, ми пропонуємо змінити кількість покрашених номерів за рахунок переобладнання вже існуючих номерів, що може призвести до збільшення прибутків.

Довгостроковий період – проміжок часу, за який можуть зазнати змін усі фактори виробництва. Для досягнення цілей розрахунку доцільно зосередитися на розгляді змін у миттєвому та короткостроковому періоді. Доцільність цього пояснюється тим, що в миттєвому періоді обсяг змін обмежений, а витрати на них порівняно невеликі. Перевагами розгляду короткострокового періоду є більша кількість змін (а значить, і можливостей для оптимізації), обмежений обсяг витрат на внесення змін у діяльність закладу, а також прогнозованість наслідків змін відносно поточного стану закладу та середовища.

Існує ряд причин того, чому ми не розглядаємо зміни в діяльності закладу у довгостроковому періоді, зокрема такі:

• – Упродовж тривалого періоду можуть суттєво змінитися чинники, що обумовлюють соціальну активність. Це є важливим, оскільки для значної кількості компаній можливості проводити соціальні ініціативи залежать від особливостей економічної кон'юнктури та можуть обмежуватися в умовах економічної нестабільності [141, с. 84].
• – Довгостроковий період передбачає розгляд широкого кола можливих змін, які потребують значного обсягу витрат.
• – Перед більшістю підприємств зараз не постає питання додаткового розвитку соціальної сфери, а лише оптимізації наявної інфраструктури.
• – Збільшення кількості платних послуг обумовлює необхідність додаткового вивчення ринку. Введення додаткових послуг, які принос йтимуть прибуток, є необхідним для покриття збитків від послуг, що надаються за частковою оплатою. Зміни в миттєвому та короткостроковому періодах не потребують змістовних досліджень, оскільки суттєво не впливають на структуру ринку.

Слід відзначити, що існують певні особливості попиту на послуги бази відпочинку з боку різних категорій споживачів. Для номерів, що надаються за повного оплатою (стандартних та покращених), функція попиту буде спадаючою (рис. 8.6, а), а для номерів, що надаються за частковою оплатою, функція попиту буде задаватися горизонтальною лінією (рис. 8.6, б) оскільки ця ціна є однаковою для усіх співробітників підприємства та значно нижчою за ринкову.

Рис. 8.6. Лінії попиту та пропозиції для послуг, що надаються за умови повної оплати (а) та за умови часткової оплати (б)

Таким чином, на рис. 8.6, а зображена спадаюча лінія попиту та вертикальна лінія пропозиції, яка має такий характер внаслідок обмеженості місць. У точці рівноваги буде встановлюватися ціна на послуги за умови повної оплати РПО. Ціна на послуги за умови часткової оплати Рчо складає 20% від повної ціни. Оскільки ціна для робітників в конкретний період часу не змінюється і є однаковою для усіх груп співробітників підприємства, то лінія попиту є горизонтальною лінією (рис. 8.6, б). Лінія пропозиції є вертикальною та наближеною до вертикальної осі внаслідок того, що кількість номерів для працівників складає лише частину від загальної кількості.

Якщо ціна при повній оплаті задається лише лінією попиту, що описується функцією

(8.6)

то рівень ціни при частковій оплаті буде задаватися рівнянням

(8.7)

Максимальна пільгова ціна для співробітників визначається шляхом порівняння із аналогічними закладами інших підприємств регіону та галузі з урахуванням рівня доходів працівників. Соціальний ефект від надання послуги (відпочинок на базі) досягається внаслідок двох складових. По-перше, працівник отримує послугу за ціною, яка є дешевшою за ринкову, і зекономлені кошти може спрямувати на отримання інших благ. По-друге, працівник обирає варіант витрачання коштів саме на отримання послуги відпочинку, замість того щоб спрямувати їх на придбання інших благ, споживання яких не принесе користі підприємству. З точки зору підприємства більш важливим є друга складова соціального ефекту. Таким чином, ціна послуги для працівників підприємства повинна бути меншою за ринкову настільки, щоб вони були зацікавлені саме у цьому варіанті витрат. Аналіз практики забезпечення послуг відпочинку за пільговими цінами на промислових підприємствах дозволив визначити обмеження для розрахунку по цьому показнику в розмірі 20% від повної вартості.

Традиційне використання об'єктів соціальної сфери промислових підприємств відбувалося на основі використання наявної пропозиції послуг, а не аналізу характеристик попиту. З огляду на це, запропоновано науково-методичний підхід до оптимізації економічних результатів діяльності закладів соціальної сфери промислового підприємства, який передбачає врахування еластичності попиту споживачів на різні категорії послуг, що надаються даними об'єктами.

Метою розрахунку є аналіз та оптимізація діяльності об'єкту соціальної сфери, що передбачає вирішення таких задач:

• – дослідити резерви для підвищення ефективності діяльності підприємства;
• – оптимізувати витрати на утримання соціального об'єкту.

Для вирішення поставлених задач ми пропонуємо визначити можливі напрями покращень діяльності обраного закладу залежно від періоду часу, якого вони потребують. Цю задачу пропонуємо вирішувати методом лінійного програмування. На основі отриманих результатів наведемо рекомендації стосовно подальшого функціонування об'єкту соціальної сфери.

Економічний результат діяльності закладу визначається різницею між доходом за користування послугами та витратами на їх надання. При цьому для визначення економічного результату використовуються фіксовані значення цін послуг. У запропонованому підході замість фіксованих цін на окремі типи послуг пропонуємо використовувати обернені функції попиту, що характеризують залежність між ціною та обсягом споживаних послуг. Це дозволяє на основі врахування еластичності ринкового попиту на різні категорії послуг визначити їхню оптимальну структуру та ціни, що забезпечать максимальне значення економічних результатів.

На основі даних діяльності досліджуваного закладу соціальної сфери методом кореляційно-регресійного аналізу необхідно визначити обернені функції попиту на ті види послуг, користування якими відбувається на умовах повної оплати. За умови використання в розрахунку замість цін обернених функцій попиту й урахування витрат на зміну структури послуг, цільова функція в загальному вигляді буде представлена таким чином:

(8.8)

де R – економічний результат діяльності закладу (прибуток або збиток), гр. од.; Qi – обсяг попиту на послуги і-го виду, од.; Fi – обернена функція попиту, що характеризує ціну на послуги і-го виду; k – кількість видів послуг, од.; ТС – витрати на надання послуг, а також на заходи по зміні структури послуг закладу, гр. од.

Першим етапом розрахунку є дослідження даних діяльності закладу, до яких відноситься структура послуг, обсяг, собівартість, ціна, видатки. Інформація, що характеризує показники діяльності закладу соціальної сфери, наведена у табл. 8.6.

Як слідує з табл. 8.6, існує п'ять типів номерів – у корпусі (стандартні та покращені) та у котеджах (покращені, а також стандартні у котеджах 1-го та 2-го типу).

Відносно структури споживачів основний критерій, що буде братися до уваги, це вартість оплати послуг. Працівники підприємства користуються стандартними номерами та оплачують 20% від встановленої для них вартості місця. Інші споживачі мають доступ до усіх типів місць за умови повної оплати.

Сума коштів, необхідних для підтримки функціонування об'єкту соціальної сфери, розраховується як різниця між сукупними доходами від надання послуг та сукупними видатками й виділяється з коштів підприємства. У табл. 8.6 поруч з чисельними значеннями показників вказані змінні, які відповідають показникам. Використовуючи їх, складаємо функціональну залежність економічного результату діяльності закладу:

(8.9)

Для оптимізації замість цін на окремі типи місць Р і пропонується використовувати обернені функції попиту, що характеризують залежність між ціною та обсягом споживаних послуг. Метою розрахунку є пошук структури послуг, яка забезпечує рівень беззбитковості закладу. Для цього визначимо структуру послуг закладу за умови оптимізації структури споживачів, яка може буде проведена у миттєвому та короткостроковому періоді. При цьому цільова функція повинна наближуватися до нуля: R→0.

Таблиця 8.6

Дані діяльності досліджуваного об'єкту соціальної сфери

На основі даних за три роки, були визначені обернені функції попиту для кожного типу місць:

– покращені в корпусі:

(8.10)

– стандартні в корпусі:

(8.11)

– покращені в котеджі:

(8.12)

– стандартні в котеджі 1-го типу:

(8.13)

Оскільки стандартні місця в котеджах 2-го типу не надаються на умовах повної оплати, оберненої функції попиту для них не розраховувалося.

За умови використання замість фіксованих цін обернених функцій попиту та урахування витрат на переобладнання номерів формула видозміниться.

Цільова функція моделі дорівнює:

(8.14)

Поруч із показниками діяльності обраного об'єкту, які будуть використовуватися для розрахунку, слід урахувати обмеження. При цьому у якості величин, що змінюються, розглядаються ціни на послуги для обох категорій споживачів (що отримують послугу за повною та пільговою ціною), а також співвідношення місць з повною оплатою та з частковою. Однак, оскільки ціна задається функцією Р = f (Q), то змінюватися буде кількість споживачів.

Чисельні значення обмежень для розрахунку в миттєвому періоді визначаються таким чином:

• – мінімальна повна вартість номерів у корпусі та у котеджах визначається виходячи з розрахунку собівартості даних послуг;
• – загальна кількість покращених та стандартних місць у номерах корпусу та котеджів вважається обмеженою та постійною величиною, оскільки вона може бути змінена лише у довгостроковому періоді;
• – частка пільгових місць для працівників визначається залежно від обсягу послуг закладу та чисельності підприємства. Оскільки за час від початку введення закладу в експлуатацію суттєво змінилась кількість працівників підприємства, доцільним може бути перегляд частки пільгових міст. Проте для цілей розрахунку ми прийняли обмеження у розмірі кількості місць протягом останнього літнього сезону (18200 людино-днів). Такі значення пояснюються необхідністю збереження обсягу послуг, що надаються працівникам підприємства;
• – обмеження по заповнюваності номерів пояснюється сезонним характером діяльності закладу і визначається кількістю змін. На даний момент заклад працює в повному обсязі упродовж 14 змін, або 140 днів.

У табл. 8.7 дані обмеження для розрахунку представлені в аналітичному вигляді.

Оскільки ми ставимо за мету змінити структуру витрат на утримання закладу впродовж обмеженого періоду часу, то при виборі обмежень слід орієнтуватися на зміни, що можуть бути досягнуті як в миттєвому, так і в короткостроковому періоді (упродовж одного сезону).

Поруч із обмеженнями, що застосовувалися для розрахунку показників діяльності обраного закладу в миттєвому періоді, у короткостроковому періоді слід урахувати додаткові обмеження.

При оптимізації діяльності закладу в короткостроковому періоді, окрім величин, що зазнавали змін при аналізі миттєвого періоду, важливим напрямом покращення економічних результатів є можлива зміна структури послуг закладу внаслідок зміни кількості місць певного типу за рахунок переобладнання інших. Зокрема покращені номери можуть бути переобладнанні зі стандартних, при цьому загальна кількість місць залишається незмінною.

Таблиця 8.7

Обмеження для розрахунку в миттєвому періоді

Упродовж року можна змінити частку покращених місць у їх сукупній величині за рахунок переобладнання стандартних номерів в покращені. При цьому слід урахувати витрати на переобладнання та існуючий попит на такі номери. Будемо вважати, що за умови наявного попиту можна переобладнати усі номери корпусу. Відповідно може збільшитися частка покращених місць та скоротитися частка місць у стандартних номерах. Загальна кількість номерів залишиться незмінною.

З метою зменшити витрати на утримання закладу кількість місць, що можуть бути надані працівникам, обмежується кількістю місць у номерах котеджів першого та другого типу, оскільки при цьому підприємство повинне компенсувати менший обсяг витрат. Кількість місць у покращених номерах корпусу – 8, загальна кількість місць – 187. При переобладнанні номерів котеджів повинно враховуватися те, що зберігається незмінною частка послуг, що надається працівникам підприємства за пільговими цінами.

Переобладнання стосується лише номерів першого типу (усі номери другого типу запропоновано надавати працівникам підприємства). При збереженні обсягу послуг для робітників у кількості 18200 людино-днів, межі переобладнання котеджів 1-го типу також обмежені. Потребу у наданні даного обсягу послуг відпочинку (18200 людино-днів) пропонується задовольняти шляхом надання послуг проживання в котеджах 1-го та 2-го типів. При максимальній завантаженості протягом сезону ми отримаємо повну заповнюваність усіх місць котеджів 2-го типу (78 місць × 140 днів = 10 920 людино- днів) та повну заповнюваність 52 з 55 місць котеджів 1-го типу (52 місця × 140 днів = 7 280 людино-днів). Таким чином, в котеджах 1-го типу лише 3 місця можуть бути покращені. У табл. 8.8 дані обмеження для розрахунку представлені в аналітичному вигляді.

Таблиця 8.8

Обмеження для розрахунку в короткостроковому періоді

Отже, розглянувши варіанти змін у миттєвому та короткостроковому періоді діяльності закладу соціальної сфери можемо встано-

вити ряд обмежень, які необхідно враховувати при оптимізації функції (8.13):

– по кількості днів протягом сезону:

(8.15)

(8.16)

(8.17)

– по кількості місць окремих категорій:

(8.18)

(8.19)

(8.20)

(8.21)

– по сумарній кількості місць в корпусі та котеджі:

, (8.22) де 187 – кількість місць усього в корпусі.

(8.23)

де 63 – кількість місць в покращених котеджах та котеджах першого типу.

– є цілими додатними числами.

Для розв'язання поставленої задачі було використано надбудову "пошук рішення" у програмі Microsoft Excel. Результати розрахунку наведено у табл. 8.9.

Проаналізуємо отримані дані щодо того, за якими позиціями відбуваються зміни при урахуванні можливих змін для миттєвого та короткострокового періодів:

1. Знизилася середня завантаженість покращених та звичайних місць в корпусі (відповідно з 24 днів до 19,97 днів та з 15 днів до 10,55 днів) та в котеджах першого типу (з 17 днів до 10,02 днів), що надаються за умовах повної оплати. Цей результат розрахунку пояснюється тим, що величина прибутків (збитків) визначається різницею між ціною та витратами на утримання. Для даного розрахунку більш висока ціна, і, як наслідок, більш високий прибуток буде забезпечуватися паралельно зі зменшенням завантаження окремих категорій місць.

Таблиця 8.9

Показники діяльності закладу після оптимізації

• 2. В результаті розрахунку не було змінено величину витрат на утримання місць та обсяг послуг відпочинку, що надається працівникам підприємства. Також не зазнала змін структура номерів різних типів. Це пояснюється тим, що в умовах неповного використання наявних номерів, витрати на переобладнання не будуть сприяти покращенню економічних результатів підприємства.
• 3. Загальні витрати на утримання закладу з боку підприємства суттєво скоротилися. Цільова функція передбачала пошук максимального значення. І хоча за результатами розрахунків заклад соціальної сфери не став прибутковим, витрати на утримання закладу соціальної сфери були знижені на 14,82% або на 214 321,2 грн. (з 1 446 561,78 грн. до 1 232 240,58 грн.).