< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Окремі приклади застосування діяльнісного підходу до вивчення учіння

Вузлові питання теми:

  • 3.5.1. Учіння на основі теорії поетапного формування розумових дій.
  • 3.5.2. Учіння на основі вирішення проблеми.
  • 3.5.3. Учіння на основі теорії Ельконіна-Давидова.
  • 3.5.4. Ступеневий характер процесу засвоєння знань.

Основні поняття теми: розумові дії, поетапне формування розумових дій, проблема, навчальна задача

Учіння на основі теорії поетапного формування розумових дій.

Розглянемо одну з теорій, яка є конкретною реалізацією діяльнісного підходу до навчання взагалі й учіння зокрема. Автор цієї теорії П. Гальперін розглядає знання як утворення, похідне від дій і їх засвоєння. Як згадувалось вище, дія як предмет засвоєння є складним утворенням і включає в себе такі компоненти: предмет перетворення, продукт (мету як кінцевий результат), засоби, процес перетворення, а також відображення і знання про всі перераховані компоненти дій, а також знання ООД-орієнтувальної основи дій, яка служить психологічним механізмом регуляції виконавських і контрольних операцій.

Процес перетворення здійснюється у вигляді операцій, які виконують такі функції: побудова або актуалізація наявної ООД, здійснення самого перетворення, контроль і корекція виконання. Орієнтувальна основа дій може бути: повна – неповна, загальна – конкретна, самостійно створена чи одержана у готовому вигляді.

Дії можуть бути: матеріальні (матеріалізовані); мовні; розумові. Матеріальні дії – це дії реального перетворення реального об'єкта за участю рухливих операцій. Матеріалізовані – дії з об'єктами, репрезентованими у вигляді знаків, схем, моделей при участі операцій зі знаками. Мовні дії: об'єкт дії представлено у зовнішньому описі, а операції перетворення здійснюються у вигляді міркувань уголос або через шепіт. Розумові дії: предмет перетворення уявляється у вигляді образів і понять без участі зовнішніх знаків, форм. Наприклад, піднесення до квадрату чи кубу на основі засвоєного правила. Дії можуть бути змішані за формою, коли деякі з операцій (орієнтувальні) виконуються в розумовій формі, а виконавські – в матеріалізованій.

Розглянемо, як трактується процес засвоєння дій і знань. Згідно з теорією поетапного формування розумових дій, процес засвоєння проходить шість етапів: мотивацію, з'ясування схеми орієнтувальної основи дій, виконання дій у матеріальній (матеріалізованій) формі, виконання дій у голосній мові, виконання дій у мові про себе, виконання дії у розумовій формі.

На етапі мотивації у суб'єкта навчання створюється відповідне особистісне ставлення до засвоєння дій. Це ставлення у своїй основі може мати пізнавальний інтерес (внутрішня мотивація). Підкреслимо, що деякі автори підручників та посібників які описують цю теорію, мотивацію як етап не вважають.

Другий етап – складання схеми орієнтувальної основи дій, характерний з'ясуванням змісту засвоюваних дій. Основне завдання цього етапу: якомога повніше і глибше зрозуміти зміст засвоюваного матеріалу, його структуру. Оволодіння дією – завдання наступних етапів.

Наступний етап – матеріальні (матеріалізовані) дії. Чому саме з матеріальних дій починається оволодіння дією? У теорії П. Гальперіна дійсно стверджується, що принципово нова для учня дія відразу після складання схеми орієнтувальної основи може бути успішно засвоєна тільки в тому випадку, коли її виконання реалізується на матеріальній основі, тобто на реальних предметах, коли і кінцевий продукт перетворення дано у матеріальній формі.

Розумова форма дії – це дія з абстрактними образами властивостей об'єктів у їх відсутності. На цей рівень можна вийти лише поступово, спочатку працюючи з матеріальними предметами, потім у мові без предметів і лише після цього – у “чистих” абстракціях.

Після виконання дії на матеріальному рівні і деякого η засвоєння створюється можливість переходу дій у план його виконання з опорою на голосну мову. Тобто, на цьому етапі голосна мова є своєрідною опорою для повторного здійснення самої дії.

Засвоєння знань у цій теорії розглядається як процес, що відбувається на основі засвоєння дій із застосування засвоєних знань. Знання, насамперед поняття – це система ознак, за якими відрізняють той чи інший предмет. Застосування поняття в розв'язанні різноманітних задач – це використання істотних ознак відповідних понять. Засвоєння дій з використання ознак понять і приводить до засвоєння понять.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >