< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Особливості оцінки економічної ефективності витрат на природоохоронні заходи в енергетиці

Важливою складовою техніко-економічного обґрунтування господарських заходів в енергетиці є оцінювання ефективності витрат на природоохоронні заходи в цій галузі. Це пов'язано з тим, що енергетичні підприємства є основними забруднювачами навколишнього природного середовища серед стаціонарних джерел забруднення. Зокрема, в Україні їх частка в загальному забрудненні довкілля становить близько 35–45 %.

Подробиці

На сучасному етапі ПЕК є одним з основних забруднювачів навколишнього природного середовища. На частку ПЕК припадає більш ніж 50 % забруднень атмосфери, близько 30 % загального відведення стоків у природні водойми, до 30 % твердих відходів.

Зі шкідливих викидів в атмосферу галузями ПЕК тверді частинки становлять понад 20-25 %, газоподібні – 70-80 %, із них 30 % становить двоокис сірки, до 10 % – двоокис азоту та 23 % – вуглеводні.

Основними забруднювачами повітряного басейну є стаціонарна електроенергетика та котельні. На частку підприємств електроенергетики та теплопостачання припадає близько 76 % забруднень повітряного басейну серед галузей ПЕК, у тому числі 96 % – золою та сірчистим ангідридом, 88 % – окислами азоту, причому близько 50 % усіх забруднень припадає на котельні. Відповідно до експертних оцінок середній коефіцієнт корисної дії золовловлювання на котельних становить не більше ніж 60 %, на 30-40 % котелень взагалі відсутнє золоочищування. Очищування димових газів від окислів сірки та азоту на теплових електростанціях не застосовується. Питомі викиди окислів сірки у 3 рази перевищують зарубіжні показники, окислів азоту – у 1,5–2 рази. Узагальню вальна характеристика забруднення атмосфери підприємствами ПЕК подана в табл. 7.6.

Галузями ПЕК споживається значна кількість води, з якої 93 % скидається назад у водойми. Із скинутих вод 99,3 % – нормативно чисті та очищені стоки та 0,7 % – забруднені. Основними споживачами води є стаціонарна електроенергетика та теплоспоживання. На частку цієї галузі припадає 95 % споживання свіжої води серед інших галузей ПЕК. Результатом скидання стічних вод електростанцій та котелень у природні водойми є мінералізація й теплові забруднення.

Сучасні очисні споруди теплоелектростанцій забезпечують очищування лише 95-98 % стічних вод, 18,5 % від усіх забруднених стоків ПЕК припадає на електро- та теплоенергетику. У той самий час 75 % потреб електро- та теплоенергетики у водних ресурсах покривається за рахунок оборотних иодосистем (Мельник та ін., 2006).

Таблиця 7.6 – Узагальнюванні відносні характеристики шкідливих викидів в атмосферу підприємствами ПЕК (у відсотках від викидів усіх галузей України) (Инновационное, 2004)

Джерела викидів

Усього

У тому числі

тверді

рідкі та газоподібні

із них

SO2

NOx

СО

інші

Усі галузі України

100

22

78

29

8

33

8

Галузі ПЕК

40

8

32

20

46

4,8

2,6

Теплоенергетика

29

6,8

22,2

17,6

4,3

0,2

0,1

У тому числі ТЕС,

26,5

6,8

9,9

6,2

3,6

0,1

0,1

ТЕЦ та котельні

2,5

0,2

2,3

1,4

0,7

0,1

-

Вугільна промисловість

9,5

1,2

8,3

2,4

0,2

4,2

1,5

Нафтогазова промисловість

1,5

-

1,5

-

ο,ι

0,4

1,2

Інші галузі

60

14

46

9

3,4

28,2

5,4

Розглянемо особливості оцінки економічної ефективності природоохоронних заходів в енергетиці.

Витрати на природоохоронні заходи в енергетиці зіставляються з кінцевим комплексним соціально-економічним ефектом, який досягається в результаті їх реалізації.

Економічний ефект полягає в економії або запобіганні втратам живої й упредметненої праці (при проектованому порівняно зі сформованим станом навколишнього середовища) у матеріальному виробництві (приріст чистої продукції або прибутку) і невиробничій сфері (економія витрат із надання послуг), в особистому споживанні трудящих (скорочення витрат власних коштів, обумовлених забрудненням навколишнього середовища).

Соціальні результати (скорочення захворюваності населення, поліпшення умов праці й відпочинку, створення умов для розвитку культури та ін.) не завжди можуть бути виражені у грошовій формі. Тому поряд із суто економічним ефектом додаються економічні наслідки соціального ефекту, виражені у грошовій формі. Сумарна величина економічних результатів та економічних наслідків соціальних ефектів називається повним (загальним) економічним ефектом. Розрізняють також додаткові показники економічної ефективності, що визначаються як співвідношення первинних ефектів у натуральному вираженні (скорочення викидів шкідливих речовин, зменшення обсягів скидів неочищених стічних вод та ін.) до витрат, що їх забезпечують.

Показником загальної (абсолютної) економічної ефективності усієї величини природоохоронних витрат є відношення річного обсягу повного економічного ефекту (тобто суми економічних ефектів i-ГО виду від запобігання або зменшення втрат на j-му енергетичному об'єкті)

до еталонних витрат, що викликали цей ефект (тобто до суми річних експлуатаційних витрат і капітальних вкладень в об'єкти природоохоронного призначення К, приведених до річної розмірності за допомогою нормативного терміну окупності ). Отже,

(7.28)

Загальна (абсолютна) економічна ефективність капітальних вкладень у природоохоронні заходи Ек може бути розрахована за формулою

(7.29)

Приклад 14

Визначимо абсолютну ефективність усіх природоохоронних витрат та капітальних вкладень у систему оборотного водопостачання енергетичного підприємства, якщо капітальні витрати становили 4,8 млн грн, щорічні поточні – 26 тис. грн, економічні ефекти від зниження забруднення води та її економії становлять 48 і 85 тис. грн/рік. Нормативний термін окупності витрат = 10 років.

Абсолютна економічна ефективність усієї величини природоохоронних витрат становить= (48 + 85) / (4800 / 10 + 26) = 0,2628, або 26,28 %.

Абсолютна економічна ефективність капітальних вкладень становить = (48 + 85 – 26) / 4800 = 0,0223, або 2,23 %.

Показником порівняльної економічної ефективності заходів щодо охорони навколишнього середовища в енергетиці є мінімум приведених витрат з урахуванням приведення витрат, різних за часом здійснення, за нормативним терміном окупності . Зворотна величина останнього – нормативний коефіцієнт приведення витрат показує, яка частина капітальних вкладень має обов'язково скуповуватися за 1 рік.

Приклад 15

Використовуючи приведені витрати, визначити порівняльну ефективність двох альтернативних за результатами природоохоронних заходів, якщо капітальні витрати за першим заходом становлять = 1,2 млн грн, за другим -= 800 тис. грн. Поточні витрати за варіантами: = 120 тис. грн, С2 = 215 тис. грн. Нормативний коефіцієнт приведення витрат: =0,1.

Приведені витрати за варіантами заходів:

= 1200 • 0,1 + 120 = 240 тис. грн;

= 800 • 0,1 + 215 = 295 тис. грн.

Відповідно до критерію мінімуму приведених витрат кращим є перший варіант.

При розроблені планів показники загальної економічної ефективності природоохоронних заходів порівнюються із відповідними галузевими нормативами і нормативами передових підприємств.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >