Місце і роль етнічної соціології у структурі соціологічного знання

Ті уявлення про загальну структуру соціологічного знання, що склалися у 50-х роках XX ст. з виходом у світ праці американського соціолога Роберта Мертона “Соціальна теорія і соціальна структура” [16] без істотних змін зберігаються й донині. Ця структура є триступеневою і виглядає наступним чином:

• 1) загальна соціологічна теорія;
• 2) соціологічні теорії середнього рівня (рангу) (або спеціальні соціологічні теорії, галузеві соціологічні теорії);
• 3) теорія, методика і техніка конкретно-соціологічних (емпіричних) досліджень.

У вітчизняній соціології соціологічні теорії середнього рівня традиційно розкладаються на три підгрупи, а саме [12, с. 28]:

• 1) теорії, що вивчають окремі спільноти (соціологія міста, соціологія села, етносоціологія та ін.);
• 2) теорії, що вивчають життєдіяльність спільнот в окремих сферах (соціологія виховання, соціологія праці, соціологія економіки, соціологія освіти та ін.);
• 3) теорії, що вивчають окремі елементи соціального механізму (соціологія активності, соціологія організації, соціологія соціального контролю).

Але існують й інші підходи. Так, Н. Черниш, здійснюючи поділ соцологічних теорій середнього рівня, виокремлює дві підгрупи [10, с. 29, 30]:

• 1) спеціальні соціологічні теорії, які вивчають суб'єктів суспільного життя (соціологія особистості; соціологія сім'ї; соціологія класу; соціологія стану, прошарку; соціологія етносу; соціологія нації тощо);
• 2) спеціальні соціологічні теорії, які вивчають життєдіяльність соціальних суб'єктів в окремих сферах (соціологія культури; соціологія релігії; соціологія політики; соціологія праці й управління; соціологія дозвілля; соціологія освіти; соціологія виховання тощо).

Таким чином, можна бачити, що місцем етнічної соціології у загальній структурі соціологічного знання є соціологічні теорії середнього рівня (або спеціальні соціологічні теорії, галузеві соціологічні теорії).

Що ж до ролі етнічної соціології у загальній структурі соціологічного знання, то, як соціологічна теорія середнього рівня, вона, так би мовити, “зверху” перебуває у стосунках із загальносоціологічною теорією, завдяки чому опирається на неї як на своє методологічне підґрунтя. Однак, з іншого боку, вона й сама збагачує її тими своїми теоретичними узагальненнями, які виходять за вузькодисциплінарні межі і мають загально- соціологічну вагомість.

Проте етнічна соціологія, мабуть, ще щільніші зв'язки має “знизу” – тобто з рівнем конкретно-соціологічних (емпіричних) досліджень, для яких вона, з одного боку, є теоретико-методологічною базою, а також відіграє роль “постачальника” теоретичних проблем, які треба практично досліджувати, та гіпотез, які необхідно перевіряти. З іншого боку, й самі етнічні соціологи-теоретики постійно накопичують факти й проблеми, які “постачають” їм етносоціологи-емпірики і які потребують узагальнення й концептуалізації. Зрозуміло, що у такий спосіб відбувається розвиток і збагачення етносоціології як соціологічної теорії середнього рівня.

Видається за доцільне звернути увагу на ту обставину, що етнічна соціологія (разом з усіма соціологічними теоріями середнього рівня) зазнає впливів як “зверху”, так і “знизу”, тобто знаходиться у щільних “обіймах”. Це, відповідно, – єдина для всіх соціологічних теорій середнього рівня загальносоціологічна методологія і єдиний для них всіх загальносоціологічний емпіричний інструментарій. При цьому, однак, кожна із “обіймаючих” сторін із кожною із соціологічних теорій середнього рівня має й окремі “ніші” специфічного зв'язку.

Нарешті, заходячи з іншого боку, можливо було б, гадаємо, вдатися й до певного порівняння структури соціологічного знання зі структурою знання етнологічного. Тоді, відповідно, визначаючи місце етносоціології у структурі етнологічного знання, етнологію можна розглядати як загальноетнічну теорію, етносоціологію – як етнічну теорію середнього рівня, а щодо конкретних (емпіричних) етносоціологічних досліджень, то вони навряд потребують якогось порівняння. З аналогічною відповідністю можливо розглядати і роль етносоціології у структурі етнологічного знання.