Етнічна соціологія як навчальна дисципліна

Становлення та сучасний стан

Етнічна соціологія перетворюється сьогодні, в умовах зростання значення етнонаціональної проблематики в суспільному житті, на одну з важливих галузей соціологічного знання. Характеризуючи її становлення та стан у добу незалежності, професор В. Євтух у 2007 р. свідчив, що “становлення етносоціології в Україні як дослідницької та як навчальної дисципліни відбувалося майже одночасно: на початку 1990-х років спецкурс "Етносоціологія" був введений у Київському національному університеті ім. Т. Шевченка, згодом він з'являється у навчальних планах Національного університету "Києво-Могилянська академія", Міжнародного Соломонового університету, Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Сьогодні "Етносоціологія" належить до стандартів зі спеціальності "соціологія" й викладається практично у всіх ВНЗ, де готують соціологів. Варто також згадати, що починають з'являтися навчальні посібники, підручники чи розділи у підручниках з етносоціології..., що засвідчує інтенсивний процес формування етносоціології як навчальної дисципліни” (виділення автора. Ред.) [5, с. 8,9].

Однак маємо зауважити, що нині, попри зазначену інтенсивність, рівень забезпечення етносоціології як самостійної навчальної дисципліни навчальними посібниками є в Україні вкрай незадовільним. Фактично мову можна вести лише про виданий вдруге навчальний посібник харківського етносоціолога В. Арбєніної (X., 2007) та навчальний посібник львівського етносоціолога В. Середи (Л., 2007). Причому другий з них швидше підпадає під назву методичний посібник. Те ж видання, що його здійснено колективом дослідників під керівництвом професора В. Євтуха, хоч і має назву “Навчальний посібник”, насправді є виданням довідково-словниковим [17].

Щодо підручників, то їх немає взагалі. Втім, на нашу думку, все це свідчить передусім про те, що ми маємо справу із поки що молодою навчальною дисципліною.

Принагідно слід зауважити, що єдиної методики викладання етносоціології в Україні не існує, як, втім, не існує її і для соціології взагалі. Так, відомий український соціолог В. Тарасенко свідчить, що “в українських ВНЗ соціологія досі викладається без якихось загальноприйнятих методик. Справу пущено на самоплив, і "методична стихія" та невизначеність, здається, не мають меж. Ситуація така, що кожен викладач застосовує свою (індивідуальну) методику” [18, с. 31].