< Попер   ЗМІСТ   Наст >

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОДУКТ як ТОВАР, ЩО НАДАЄТЬСЯ СУБ'ЄКТАМИ РИНКУ

Підрозділи:

  • 2.1. Інформація як головний чинник ринку
  • 2.2. Види інформаційних продуктів і послуг
  • 2.3 Методи отримання й обробки маркетингової інформації

Інформація як головний чинник ринку

Коло питань: проблеми інформаційного забезпечення на ринку, типи маркетингової інформації, механізм роботи з інформацією

Проблеми інформаційного забезпечення на ринку

Для того щоб працювати на ринку інформаційної продукції та послуг з виробниками або постачальниками сировини чи матеріалів й не мати справи з посередниками, треба завжди знати стан цього ринку, його суб'єкти. Отже, потрібні маркетингові дослідження достовірної своєчасної інформації. Саме кваліфікована обробка такої інформації дасть змогу визначити споживчий попит, з'ясувати, яку продукцію, хто, за якою ціною, в якій кількості купуватиме; вона допоможе виявити конкурентів і знайти партнерів по бізнесу, сприятиме визначенню і використанню ефективних каналів та методів просування продукції на ринки [131].

Однією з проблем маркетингу є проблема інформаційного забезпечення. І залежно від того, якого типу ця інформація, якими є джерела інформації, які засоби збирання, передавання, дослідження та тлумачення результатів, вирішуються питання використання її керівниками організацій. За допомогою обґрунтованих маркетингових рішень організація в змозі пристосувати свою продукцію і послуги до потреб споживачів. Ефективність цього процесу буде залежати від організування зворотного інформаційного зв'язку (від ринку до суб'єкта підприємництва), який дасть змогу оцінити існуюче її становище та можливості і напрями його поліпшення.

Якість надання інформації залежить від форми й точності її представлення, кількості, каналу передавання, засобів, техніки обробки і т. ін. При цьому завжди вважається, що інформація була, є та буде, а якщо її бракує, то завжди можна знайти ту, якої не вистачає.

Якщо йдеться про вірогідність інформації, то найчастіше розуміють вірогідність представлення і введення, якщо про надійність – то про надійність роботи ЕОМ та програмного забезпечення. Сама ж інформація вважається визначеною [37].

Кожний об'єкт чи система існують у реальному житті, перебуваючи у певній взаємодії із зовнішнім середовищем. Це об'єктивна реальність, незалежна від людини. Якщо певний об'єкт не впливає на життя і поведінку людини, то вона нічого не знає про нього, він для неї (суб'єктивно) не існує й не береться до уваги для прийняття рішень. Якщо ж, навпаки, існування об'єкта якимось чином причетне до людини, то, щоб визначити, яким є його вплив, необхідно дізнатись про нього "все" або принаймні ті його характеристики, що допоможуть скласти про нього уяву.

Чим більше та чи інша особа знатиме про об'єкт, тим точніше уява про нього збігатиметься з реальним об'єктом. Уявлення про об'єкт є його моделлю, побудованою на тих даних (характеристиках), які їй відомі. Уявлення про поведінку об'єкта насправді є поведінкою моделі з урахуванням теж відомих даних. І якщо вони не збігаються, то це означає, що людина мало знає про об'єкт, тобто існує деяка невизначеність щодо нього. Щоб позбутися цієї невизначеності або принаймні зменшити її, потрібні додаткові дані про об'єкт.

Таким чином, якщо ігнорувати технічні та технологічні проблеми, що супроводжують інформацію, то можна дати таке визначення інформації:

Інформація – знання або сукупність даних, які зменшують невизначеність об'єкта чи проблеми

Людина живе у світі невизначеності, в уявному світі саме тому, що ніколи не володіє повною і достовірною інформацією про зовнішній світ. І тільки використовуючи та обробляючи саме цю відому їй інформацію, вона приймає рішення щодо подальших дій.

Характеристики інформації і їх сутність зведено в таблицю 2.1.

Таблиця 2.1.

Характеристики інформації

№ п/п

Характеристики інформації

Сутність характеристики інформації

1.

Вірогідність

Наближеність інформації до першоджерела або точність передавання її. Треба враховувати, що джерело інформації може помилятися, знаючи лише ту інформацію, що йому доступна

2.

Об'єктивність

Інформація, позбавлена суб'єктивних викривлень психологічного плану, а також тих, що виникли під час передавання

3.

Однозначність

Навіть достовірну та об'єктивну інформацію варто повторно перевірити

4.

Своєчасність

Інформація необхідна у конкретний момент, відповідний моментам формування, передавання, надходження, обробки, прийняття управлінських рішень, оскільки вона застаріває

5.

Релевантність

Ступінь відповідності інформації розв'язуваній проблемі, необхідність її та здатність сприяти вирішенню проблеми

6.

Пертинентність

Придатність інформації (за формою, змістом, з мінімальною обробкою) безпосередньо брати участь у вирішенні проблеми

7.

Актуальність

Важливість інформації в конкретний момент часу, у прийнятті конкретного рішення

8.

Повнота

Інформація без пропусків за всіма характеристиками, необхідна і достатня для прийняття рішення з управління маркетинговими процесами, тобто для досягнення поставленої мети

9.

Цінність

Ціннісна характеристика інформації для вирішення конкретного завдання

10.

Економічність

Мінімізація всіх витрат, пов'язаних з отриманням маркетингової інформації у повному обсязі для забезпечення потреб фірми

Математика дає інструменти аналізу інформації і навчає з їх допомогою давати правильні кількісні оцінки подіям і залежностям, але при цьому ніяким чином не пояснює і не тлумачить їх. Постановка будь-якого завдання починається з прийняття деякого припущення про об'єкт чи систему. Ступінь адекватності реальних даних цим припущенням і визначає правильність висновків. Причому існують засоби, що дадуть можливість визначити, наскільки відхилення тих або інших даних впливають на достовірність результату.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >