< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Оптимізаційні методи ухвалення маркетингових рішень

Ще одна група методів, за якими можна вирішити проблему формування функціональної структури МІС, – оптимізаційні методи. Застосування їх до розв'язання зазначеної проблеми вимагає встановлення конкретних цілей і наявності кількісної інформації.

Інформація повинна містити: кількісні оцінки елементів графа цілей та функцій МІС; витрати ресурсів на реалізацію кожної функції (завдання) нижчого рівня системи; загальні обсяги ресурсів, які може виділити підприємство на створення й експлуатацію МІС.

Генеральна мета МІС значною мірою має абстрактний характер. Це пояснюється тим, що вона охоплює кілька цілей нижчого рівня, і ступінь її досягнення, як правило, неможливо виразити певним економічним показником.

У свою чергу, керівництво підприємства часто ставить водночас кілька цілей, наприклад, розширення частки ринку та скорочення витрат на процес створення інформаційного продукту. У цьому разі необхідно вирішувати завдання багатокритерійної оптимізації, центральним місцем в якій є вибір і обґрунтування компромісу. При цьому сукупність критеріїв повинна бути конструктивною й забезпечувати методологічну єдність визначення ефективності ухвалюваних рішень.

Евристичні методи ухвалення маркетингових рішень

Евристика відрізняється від алгоритму тим, що не дає точної відповіді і не гарантує результат. Вона просто передбачає напрям, корисніший, ніж інші. Евристичні методи є неформалізованими методами розв'язання економічних завдань, заснованими на аналізі ситуації, що склалася, на інтуїції, минулому досвіді, експертних оцінках і становлять основу експертних систем.

Усі питання маркетингової діяльності підприємства вимагають ухвалення рішень у конкретній кількісній формі. Тому для отримання обгрунтованих пропозицій щодо вибору найбільш раціональних рішень як менеджери середньої ланки, так і вище керівництво повинні мати набір не дуже складних методик та моделей, використання яких дає змогу в короткі терміни розглянути, порівняти різні варіанти рішень і вибрати з них найдоцільніші.

Найбільш поширеними в практиці інформаційних установ є традиційні методи аналізу інформації, оскільки 100 % підприємств використовують їх для економічного аналізу своєї діяльності. Такий аналіз, як правило, охоплює оцінку впливу чинників макросередовища і, перш за все, економічного, на діяльність організації, аналіз власних та залучених засобів, активів, доходів, витрат, включаючи маркетингові, і прибутковості, ліквідності й платоспроможності, ризиків, дотримання економічних нормативів, аналіз економічного стану позичальників, оцінку бізнес-плану підприємства, інтегровану оцінку інформаційної діяльності.

Інформаційні установи використовують також статистичні методи, серед яких переважають методи середніх величин, відносних величин, угрупування, балансовий, індексний методи; менше застосування мають такі методи математичної статистики, як регресійний, кореляційний і факторний аналіз.

Набагато менша частка інформаційних установ використовувала для аналізу економіко-математичні методи й моделі (8– 25%), проте і серед них дуже рідко застосовуються такі методи, як теорія зв'язку, мережеве планування, теорія ігор, не говорячи вже про математичні моделі.

Зрозуміло, що застосування математичних методів та моделей – справа нелегка, й не обов'язково їх повинні опрацьовувати особи, які ухвалюють управлінські рішення. Так, для полегшення використання складних моделей створено як стандартні програми і пакети прикладних програм, так і великі програмні комплекси [146].

Аналіз методів та моделей, які мають місце на практиці, дозволяє зробити висновок, що в цілому використання більшості з них при ухваленні маркетингових рішень є випадковим й разовим.

Це пояснюється тим, що менеджери і керівництво підприємств не мають достатнього рівня знань щодо можливостей застосування економіко-статистичних та економіко-математичних методів і моделей для аналізу маркетингової інформації, використання їх при обґрунтуванні та ухваленні маркетингових рішень через недостатність висвітлення даної проблеми в наявній економічній літературі.

Людина без посмішки не повинна відкривати лавку

Китайська мудрість

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >