< Попер   ЗМІСТ   Наст >

БЕНЧМАРКІНГ, ЯК ЕФЕКТИВНА ТЕХНОЛОГІЯ ВПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО БІЗНЕСУ

Підрозділи:

  • 6.1. Теоретичні аспекти бенчмаркінгу в управлінні бізнес-процесами підприємства.
  • 6.2. Застосування бенчмаркінгу на підприємствах України. 6.3 Практична реалізація бенчмаркінгу в документно- інформаційній сфері.

В останні два десятиліття в розвинених країнах та економіках, що стрімко розвиваються, значне поширення отримала методологія бенчмаркінгу, суть якого в тому, що суб'єкти господарювання мають здійснювати спеціальні дослідження, проводити збір інформації та порівняння своєї діяльності з діяльністю

кращих підприємств у галузі.

Теоретичні аспекти бенчмаркінгу в управлінні бізнес-процесами підприємства

Коло питань: історіографія бенчмаркінгу, сутність, мета і завдання бенчмаркінгу, види бенчмаркінгу та його принципи, організація проведення бенчмаркінгових досліджень, переваги і недоліки впровадження бенчмаркінгу

Історіографія бенчмаркінгу

Основи бенчмаркінгу вперше були досліджені наприкінці XIX століття фундатором школи менеджменту Фредеріком Тейлором (1856–1915 pp.), який активно займався впровадженням наукових методів організації праці. Своїми експериментами і науковими працями він довів, що розроблені ним методи наукової організації праці й сформовані на їх підставі "принципи наукового менеджменту", замінять авторитарні методи управління на більш раціональні наукові підходи.

Концепція бенчмаркінгу не є абсолютно новою, оскільки в історії розвитку підприємництва було чимало випадків, коли одні підприємства переймали досвід інших для досягнення успіху. Вже на початку XX століття американський промисловець Генрі Форд (1863–1947 pp.), запровадив свій знаменитий конвейєр зі складання автомобілів. Це відбулось після його поїздки в Чикаго, де на бойнях він спостерігав оброблення підвішених на гаки туш, які рухалися по монорейках.

Саме Г. Форд, король автомобілебудування, ім'я якого стало символом XX ст., зразковим утіленням "американської мрії", продовжив справу започатковану Ф. Тейлором і сформулював організаційно-технічні принципи управління, якими й користувався в своїй практичній діяльності.

Хоча й вважається, що бенчмаркінг походить з США, є інформація про те, що японці вважають його власним надбанням, адже вони навчилися ідеально досліджувати чужі досягнення (йдеться про американські та європейські товари і послуги), виявляти їх переваги та недоліки, а потім копіювати, продаючи значно дешевше. При цьому японці вміють успішно переносити технології і ноу-хау з однієї сфери бізнесу в іншу.

Проте, як поняття, "бенчмаркінг" виник у 1972 р. в Інституті стратегічного планування Кембриджу під час проведення дослідницької діяльності консалтинговою групою PIMS. Тоді ж й був сформульований основний принцип бенчмаркінгу: "для того, щоб знайти ефективне рішення у сфері конкуренції, необхідно знати кращий досвід інших підприємств, які досягли найбільшого успіху у подібних умовах".

У 1979 р. фірма Rank Xerox вирішила дослідити діяльність японських конкурентів, що серйозно потіснили її на ринку. Так фірма детально досліджувала досвід японської компанії Fuji. Τοπ-менеджери цієї фірми навіть переїхали на якийсь час до Японії, щоб вивчити не тільки технічні досягнення, але й нововведення в галузі менеджменту, впроваджені різними компаніями, у тому числі з інших сфер бізнесу.

Використання цього досвіду дозволило Xerox знизити витрати, підвищити продуктивність праці й ефективність. З тих пір бенчмаркінг став частиною бізнес-стратегії Xerox і багатьох інших компаній, що перейняли її досвід [4].

Безпосереднє знайомство з чужим досвідом може служити невичерпним джерелом ідей. Це означає, що питаннями бенчмаркінгу слід займатися серйозно.

Так на Заході, на початку XXI століття бенчмаркінг набуває статусу глобального і розглядається як інструмент міжнародного обміну бізнес-інформацією. Багато в чому це викликано тим, що з'являються організації, що спеціалізуються на пошуку партнерів для еталонного зіставлення. У 1993 р. бенчмаркінгові центри Великобританії, США, Німеччині, Швеції та Італії вирішили об'єднати зусилля з розвитку методу еталонного зіставлення в світі. Вже в 1994 р. було встановлено Глобальну мережу бенчмаркінгу (Global Benchmarking Network), яка об'єднує подібні центри з 20 країн світу. З наших найближчих сусідів присутні тільки Росія і Молдова.

На європейському рівні в 1997р. було сформовано робочу групу експертів – Європейський форум із бенчмаркінгу (EBF), в якій зібрано представників промисловості, урядових органів, навчальних закладів і консалтингових фірм. Цією групою вивчено глибинні причини проблем, що перешкоджають широкому застосуванню бенчмаркінгу в масштабах Європи.

У 1997 р. в Дубліні було проведено нараду, в якій брало участь 96 делегатів, що представляли престижні галузі промисловості, уряд, навчальні заклади і консалтингові фірми 12 країн – членів ЄС. Саме на цьому засіданні був схвалений "Європейський кодекс правил проведення бенчмаркінгу".

Також було визнано необхідність подальшого затвердження прийнятого кодексу і висловлено побажання консолідувати роботу ЕВБ та продовжити розробку основ методології бенчмаркінгу. Було запропоновано створити інформаційну мережу, що охоплює основні зацікавлені сторони, і підтверджена необхідність створення національних центрів, покликаних популяризувати бенчмаркінг на національному рівні.

У своєму розвитку бенчмаркінг за класичною схемою пройшов кілька етапів (див. рис.6.1.).

Етапи розвитку бенчмаркінгу

Рис. 6.1. Етапи розвитку бенчмаркінгу

Філософія бенчмаркінгу використовується у багатьох фірмах – ZM, HP, Dupont, Motorola, IBM, Ford Motor, General Electric, Shell. В Україні бенчмаркінг ще не розвинений, проте його вже вдало використовують такі українські підприємства, як ПрАТ "Оболонь", ПуАТ "Фармак", компанія "Сандора" та ін.

Технологія бенчмаркінгу активно використовується в Інтернеті для досягнення конкурентної переваги перед сайтами-лідерами. На сьогодні бенчмаркінг вважають найефективнішим напрямом консалтингу.

Основні характеристики етапів розвитку технології бенчмаркінгу зведено в таблицю 6.1.

Таблиця 6.1.

Основні характеристики етапів розвитку бенчмаркінгу

№ п/п

Етапи розвитку

Характеристики етапів розвитку бенчмаркінгу

1

Реінженіринг (ретроспективний аналіз продукції)

Орієнтація на продукт, вивчення технічних переваг продукції конкурентів і впровадження відповідних змін у власному виробництві. Порівняння характеристик продукту, його функціональних можливостей та рентабельності з аналогічними пропозиціями конкурентів. Конкурентний аналіз особливостей продукту, орієнтованих на потреби ринку

2.

Конкурентний бенчмаркінг (кінець 1970-х – перш. пол. 1980-х)

Використання комплексного підходу застосування бенчмаркінгу у впровадженні якого лідером була компанія Ксерокс, особливо в період 1976-1986 pp.; порівняння параметрів власних внутрішніх процесів із конкурентами

3.

Реверсии й бенчмаркінг (з другої пол. 1980-х)

Початок вивчення найкращої практики в інших галузях (тобто неконкурентний підхід до бенчмаркінгу), приблизно в період 1982- 1988 pp.

Поглиблення вивчення внутрішніх процесів, розширення наукової та інформаційної бази бенчмаркінгу

4.

Стратегічний бенчмаркінг

Систематичний процес оцінки стратегічних альтернатив та підвищення результативності бізнесу через запозичення успішних стратегій від зовнішніх партнерів; оцінка перспектив ділового партнерства.

Орієнтація на довгострокове вдосконалення; внесення фундаментальних змін у бізнес- процеси

5.

Глобальний бенчмаркінг

Вивчення досвіду глобальних компаній; дослідження питань, пов'язаних із міжнародною торгівлею; вивчення можливостей подолання міжнаціональних бар'єрів; зменшення різниці між бізнес-процесами у глобальному середовищі

На початку XXI століття все більшу популярність завойовують концепції стратегічного і глобального бенчмаркінгу, з допомогою яких провідні компанії посилюють свою конкурентоздатність.

Звичайно, ці концепції недоцільно впроваджувати у тих компаніях, які не відчувають у них потреби.

Причини зростання популярності бенчмаркінгу, висловлені головою International Benchmarking Clearinghouse Дж. Грейсоном молодшим (Jason Grason Jr.), зведено в табл. 6.2.

Таблиця 6.2.

Причини популярності бенчмаркінгу

Причина

Сутність

1.

Глобальна конкуренція

В умовах глобалізації бізнесу компанії усвідомлюють необхідність всебічного й детального вивчення кращих досягнень конкурентів і використання отриманої інформації з метою власного виживання

2.

Винагорода за якість

Поширюються конкурси на звання лідера стосовно якості, які проводяться на національному рівні. Умови участі в них припускають, крім демонстрації учасниками конкурентних переваг своїх продуктів, обов'язкове застосування концепції бенчмаркінгу

3.

Необхідність адаптації до світових досягнень в бізнесі

Щоб не залишатися позаду конкурентів, компаніям, незалежно від розміру й сфери діяльності, необхідно постійно вивчати й застосовувати передовий досвід у галузі виробничих і бізнес-технологій

Одні вважають бенчмаркінг продуктом еволюційного розвитку концепції конкурентоспроможності, інші – програмою з поліпшення якості, треті ж зараховують його до продуктів японської бізнес-практики.

Бенчмаркінг на сучасному етапі – це процес виявлення, дослідження, запозичення та адаптації організацією передового досвіду підприємств однієї галузі, а також підприємств інших галузей із метою її ефективного розвитку. Це систематичний пошук, оцінка, навчання на кращих прикладах діяльності підприємств, незалежно від їх розміру, сфери бізнесу і географічного положення, адаптація отриманого досвіду до своєї специфіки та його застосування.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >