< Попер   ЗМІСТ   Наст >

ІНФОРМАЦІЙНО-КОНСУЛЬТАТИВНА ДІЯЛЬНІСТЬ – ОСНОВА ІНФОРМАЦІЙНОГО БІЗНЕСУ

Підрозділи:

  • 7.1. Поняття, мета і методи консультативної діяльності.
  • 7.2. Класифікація інформаційно-консультаційних служб.
  • 7.3. Організація консалтингової діяльності.
  • 7.4. Інформаційний консалтинг як вид консультаційної діяльності.
  • 7.5. Побудова ІТ-консалтингу.

Поняття, мета і методи консультативної діяльності

Коло питань: історія виникнення інформаційно-консультаційної діяльності, визначення консалтингової діяльності, мета, завдання і функції консалтингової діяльності, методи роботи консалтингової служби

Історія виникнення інформаційно- консультаційної діяльності

Не менш важливим фактором ніж земля, праця та капітал у сучасному виробництві є інформація. Разом з тим інформація не має ні

форми, ні виміру, й нікуди не зникає і нізвідки не береться. Для того, щоб надати їй вигляд і форму, придатну для використання, над нею необхідна певна впорядкована робота.

Сукупність дій та заходів, спрямованих на задоволення потреб виробників товарів чи послуг, а також населення у підвищенні рівня знань та вдосконаленні практичних навичок ведення господарювання, поліпшення добробуту та розвитку бізнесу йменується інформаційно-консультаційною діяльністю.

Зазначена діяльність може стати ефективним інструментом поширення знань лише тоді, коли вона комбінується з іншими, такими, як інформаційно-аналітичні дослідження, забезпечення матеріальними і трудовими ресурсами, фінансовими кредитами, маркетингом. Вона призначена надавати поради виробникам, як виробляти продукцію чи надавати послуги з найбільшим прибутком, як їм краще організувати спільне виробництво та налагоджувати інші форми співпраці.

Консалтинг, як вид інформаційно-консультативної діяльності, зародився в XIX столітті в Англії у ході промислової революції, коли почали з'являтися перші фабрики, а конкуренція змусила підприємців удосконалювати свої справи та методи управління. Перші практичні спроби поширення знань були зроблені у 1867 – 1868 роках у Кембрідзському університеті й отримали назву extension (екстеншн).

В 1914 році у США був прийнятий Закон (закон Смітта) про створення сільськогосподарської служби екстеншн на базі державних університетів, які протягом багатьох років через своїх "агентів", які працювали в округах штатів, проводили публічні університетські лекції.

З часом система дорадництва стала функціонувати у багатьох країнах під загальною назвою "Extension Servise". Основні принципи і методи дорадництва збігаються з консультуванням, хоча основний наголос робиться саме на розповсюдженні знань. Щоб краще зрозуміти сенс цього поняття, в табл. 7.1. наведемо його значення в різних спільнотах.

Таблиця 7. /.

Назва країни

Термін

Значення терміну

1.

Нідерланди

Voorlichting

Освітлення шляху попереду

2.

Німеччина

Beratung

Надання поради для досягнення мети, але кінцева відповідальність залишається за клієнтом

Aufklarung

Просвіта

Erziehung

Освіта

3.

Австрія

Forderung

Підтримка ходи в бажаному напрямку

4.

Франція

Vulgarization

Розповсюдження серед населення

5.

Іспанія

Capacitacion

Намір поліпшити знання та навички

У 20-30 роках XX ст. вплив консалтингу збіл ьшився, з'явились перші професійні консультанти та консалтингові фірми. Після "великої депресії" консалтинг поширився на промислово розвинені країни світу. До середини минулого століття більш ніж 54 країни світу (СІНА, Канада, Німеччина, Франція, Голландія, Великобританія та ін.) створили служби екстеншн, які підтримувалися їх урядами. У другій половині століття їх стало близько 130, в семидесятих роках у зв'язку з післявоєнним прискоренням розвитку та інтернаціоналізацією економіки потреба в консалтингових послугах зросла ще більше.

На початку 1980-х pp. у розвинених країнах почали створюватися національні і глобальні мережі передачі даних, й усе більш популярним видом інформаційно-консультаційних послуг став діалоговий пошук інформації у віддалених від користувача базах даних, швидко росло число невеликих інформаційних центрів, індивідуальних консультантів, які спеціалізувалися у наданні послуг у певній сфері.

Консультанти, як функціонально підготовлені фахівці, стали займатись пошуком опрацьованої іншими дослідниками інформації. Пошук і систематизація такої інформації, розкиданої по наукових звітах вітчизняних та зарубіжних учених, дослідженнях фахівців, у статтях і монографіях, що мають пряме або непряме відношення до предмета діяльності тих, хто відчуває в ній потребу, – процес практично безкінечний, але необхідний дня розгортання "закодованої" інформації в концепції, теорії, проекти, конкретні управлінські рішення.

В результаті всіх цих процесів сформувався особливий вид інформаційно-консультаційних послуг – управлінський консалтинг. Маючи інтеграційні властивості, він надав можливість задіяти в консалтинговому процесі сучасні досягнення науки, узагальнити досвід і знання різних дослідників, ефективно застосувати їх у менеджменті.

Інформаційно-аналітична діяльність стає у низці найбільш значимих та затребуваних інструментів ефективного ведення бізнесу, а поява управлінського консалтингу надала право говорити про позитивні тенденції в розвитку управління соціально- економічними і культурними процесами в країні.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >