Мета, завдання і функції консалтингової діяльності
Головною метою консалтингової діяльності є поширення та впровадження у виробництво сучасних досягнень науки, техніки і технологій, надання товаровиробникам та населенню дорадчих послуг із питань менеджменту, маркетингу, застосування сучасних технологій та розвитку соціальної сфери, підвищення рівня знань і вдосконалення практичних навичок ведення прибуткового господарства.
У цілому вся система консалтингової діяльності складається з таких чотирьох підсистем (див. рис. 7.1):
Рис. 7.1. Система консалтингової діяльності
Найважливіша функція консалтингових формувань полягає в тому, щоб навчити виробників товарів та послуг приймати самостійно рішення з господарської діяльності за ринкових умов.
Таким чином, консультування не просто доведення інформації до товаровиробників; консультування – це складна специфічна система, що реалізує форми і методи управлінської та навчальної діяльності.
Головне завдання консалтингової діяльності, консультативної агенції чи консультанта у сфері підприємництва – допомогти клієнту у впровадженні нововведень із тим, щоб забезпечити інноваційний розвиток його бізнесу.
До основних функцій, що трактують консалтингову діяльність, належать [143]:
- • прийняття завдань щодо опрацювання інформації від клієнта;
- • посередництво в передачі важливої та специфічної інформації;
- • допомога у прийнятті управлінських рішень керівництвом;
- • надання релевантної інформації, що зменшує ризик;
- • передача спеціальних знань із метою вдосконалення процесів;
- • виявлення проблем та надання порад щодо поліпшення дій;
- • допомога в засвоєнні певних знань (наука);
- • консультування, щодо подальшого розвитку бізнесу (освіта).
Тільки ефективне управління дозволяє підприємству слідувати бізнес-цілям, розвивати і впроваджувати стратегії, раціоналізувати процеси та оптимізувати управління ним.
Методи роботи консалтингової служби
Надання консультаційних послуг, взаємодія з клієнтами повинні здійснюватись винятково на добровільній основі на засадах навчання, переконання без застосування будь-яких дій примусового характеру (адміністративний вплив, розподіл матеріальних ресурсів, фінансів, інспектування, контроль тощо).
Методи ведення консалтингової діяльності можна поділити на дві окремі групи, особливості використання яких зведені в таблицю 7.3.
Таблиця 7.3.
Методи ведення консалтингової діяльності
№ пп |
Назва груп |
Методи ведення діяльності |
Методики, що використовуються |
1. |
Соціально-психологічні |
Масового розповсюдження інформації |
Вибір і задіяння ефективних засобів масової інформації, ведення виставкової діяльності, реклами тощо |
Групового навчання і консультування |
Проведення науково-практичних семінарів, лекцій, навчання і підготовки упр. рішень – мозкової атаки, “case study”, ділової гри |
||
Дистанційного навчання та консультування |
Використання Web- технологій, баз даних, електронної діагностики, листування, аудіо- відео- та телеконференцій |
||
Психологічні і етичні аспекти консалтингу |
Застосування в роботі консультантів сучасних психотехнологій |
||
2. |
Економічного аналізу |
Діагностики проблем клієнтів |
Проведення соціологічних досліджень, SWOT-аналізу, фінансового аналізу тощо |
Економічного аналізу і варіантного напрацювавння рішень |
Складання часткових бюджетів, визначення маржинального доходу, проведення факторного аналізу тощо |
||
Бізнес-планування та проектування |
Розробка відповідними інституціями інвестиційних проектів |
||
Інших спеціалізованих методик |
Розробка відповідними інституціями спеціалізованих методик |
У плані вироблення і прийняття управлінських рішень заслуговує на увагу визначення, що розглядає послуги консалтингових агенцій як вплив на темпи процесу змін, які охоплюють стан знань, позицію й індивідуальне поводження, поводження груп і цілих організацій, саму послугу.
Консалтингова агенція – організація, що намагається досягти змін у напрямку, який вона вважає бажаним для виробників.
Консалтингова агенція призначена допомагати виробникам досягати їх власних цілей більш успішно, наприклад, у виборі між системою виробництва з високим (середнім) прибутком і високим ризиком та системою з низьким прибутком і невеликим ризиком. Вибір власних цілей має переважати, коли цінності відіграють важливу роль у процесі прийняття рішень.
Віддача від інвестицій у консультування часто є високою, якщо консультування та дослідження добре організовані і скоординовані.
Консультантами повинні бути висококваліфіковані фахівці, які спеціалізуються на наданні консалтингових послуг із управління інвестиційною, маркетинговою, фінансовою діяльністю, менеджменту персоналу, юридичного обслуговування, якості і безпеки продуктів харчування, землевпорядкування та з інших проблем виробництва. Це повинні бути досвідчені працівники всіх рівнів управління, спеціалісти науково-дослідних і проектно-технологічних, наукових установ, педагогічні працівники навчальних закладів освіти, спеціалісти маркетингових служб сервісних формувань, консалтингових фірм тощо.
Спеціалісти консалтингових формувань, окрім професійної майстерності, мають володіти методами ведення консалтингової діяльності – інформування, навчання та консультування при впровадженні нововведень. Вони повинні вміти провести аналіз існуючих у компанії бізнес-процесів, розрахувати і оцінити ефективність від упровадження нового інформаційно- технічного рішення, виконати планування проекту, провести впровадження, забезпечити підтримку та безперервну оптимізацію в процесі його використання.