< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Мета, завдання і функції консалтингової діяльності

Головною метою консалтингової діяльності є поширення та впровадження у виробництво сучасних досягнень науки, техніки і технологій, надання товаровиробникам та населенню дорадчих послуг із питань менеджменту, маркетингу, застосування сучасних технологій та розвитку соціальної сфери, підвищення рівня знань і вдосконалення практичних навичок ведення прибуткового господарства.

У цілому вся система консалтингової діяльності складається з таких чотирьох підсистем (див. рис. 7.1):

Система консалтингової діяльності

Рис. 7.1. Система консалтингової діяльності

Найважливіша функція консалтингових формувань полягає в тому, щоб навчити виробників товарів та послуг приймати самостійно рішення з господарської діяльності за ринкових умов.

Таким чином, консультування не просто доведення інформації до товаровиробників; консультування – це складна специфічна система, що реалізує форми і методи управлінської та навчальної діяльності.

Головне завдання консалтингової діяльності, консультативної агенції чи консультанта у сфері підприємництва – допомогти клієнту у впровадженні нововведень із тим, щоб забезпечити інноваційний розвиток його бізнесу.

До основних функцій, що трактують консалтингову діяльність, належать [143]:

  • • прийняття завдань щодо опрацювання інформації від клієнта;
  • • посередництво в передачі важливої та специфічної інформації;
  • • допомога у прийнятті управлінських рішень керівництвом;
  • • надання релевантної інформації, що зменшує ризик;
  • • передача спеціальних знань із метою вдосконалення процесів;
  • • виявлення проблем та надання порад щодо поліпшення дій;
  • • допомога в засвоєнні певних знань (наука);
  • • консультування, щодо подальшого розвитку бізнесу (освіта).

Тільки ефективне управління дозволяє підприємству слідувати бізнес-цілям, розвивати і впроваджувати стратегії, раціоналізувати процеси та оптимізувати управління ним.

Методи роботи консалтингової служби

Надання консультаційних послуг, взаємодія з клієнтами повинні здійснюватись винятково на добровільній основі на засадах навчання, переконання без застосування будь-яких дій примусового характеру (адміністративний вплив, розподіл матеріальних ресурсів, фінансів, інспектування, контроль тощо).

Методи ведення консалтингової діяльності можна поділити на дві окремі групи, особливості використання яких зведені в таблицю 7.3.

Таблиця 7.3.

Методи ведення консалтингової діяльності

№ пп

Назва груп

Методи ведення діяльності

Методики, що використовуються

1.

Соціально-психологічні

Масового розповсюдження

інформації

Вибір і задіяння ефективних засобів масової інформації, ведення виставкової діяльності, реклами тощо

Групового навчання і консультування

Проведення науково-практичних семінарів, лекцій, навчання і підготовки упр. рішень – мозкової атаки, “case study”, ділової гри

Дистанційного навчання та консультування

Використання Web- технологій, баз даних, електронної діагностики, листування, аудіо- відео- та телеконференцій

Психологічні і етичні аспекти консалтингу

Застосування в роботі консультантів сучасних психотехнологій

2.

Економічного аналізу

Діагностики проблем клієнтів

Проведення соціологічних досліджень, SWOT-аналізу, фінансового аналізу тощо

Економічного аналізу і варіантного напрацювавння рішень

Складання часткових бюджетів, визначення маржинального доходу, проведення факторного аналізу тощо

Бізнес-планування та проектування

Розробка відповідними інституціями інвестиційних проектів

Інших спеціалізованих методик

Розробка відповідними інституціями спеціалізованих методик

У плані вироблення і прийняття управлінських рішень заслуговує на увагу визначення, що розглядає послуги консалтингових агенцій як вплив на темпи процесу змін, які охоплюють стан знань, позицію й індивідуальне поводження, поводження груп і цілих організацій, саму послугу.

Консалтингова агенція – організація, що намагається досягти змін у напрямку, який вона вважає бажаним для виробників.

Консалтингова агенція призначена допомагати виробникам досягати їх власних цілей більш успішно, наприклад, у виборі між системою виробництва з високим (середнім) прибутком і високим ризиком та системою з низьким прибутком і невеликим ризиком. Вибір власних цілей має переважати, коли цінності відіграють важливу роль у процесі прийняття рішень.

Віддача від інвестицій у консультування часто є високою, якщо консультування та дослідження добре організовані і скоординовані.

Консультантами повинні бути висококваліфіковані фахівці, які спеціалізуються на наданні консалтингових послуг із управління інвестиційною, маркетинговою, фінансовою діяльністю, менеджменту персоналу, юридичного обслуговування, якості і безпеки продуктів харчування, землевпорядкування та з інших проблем виробництва. Це повинні бути досвідчені працівники всіх рівнів управління, спеціалісти науково-дослідних і проектно-технологічних, наукових установ, педагогічні працівники навчальних закладів освіти, спеціалісти маркетингових служб сервісних формувань, консалтингових фірм тощо.

Спеціалісти консалтингових формувань, окрім професійної майстерності, мають володіти методами ведення консалтингової діяльності – інформування, навчання та консультування при впровадженні нововведень. Вони повинні вміти провести аналіз існуючих у компанії бізнес-процесів, розрахувати і оцінити ефективність від упровадження нового інформаційно- технічного рішення, виконати планування проекту, провести впровадження, забезпечити підтримку та безперервну оптимізацію в процесі його використання.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >