Складові і структура електронної комерції
Складові електронної комерції. Складовими електронної комерції є три щільно пов'язаних між собою компоненти:
A. Бізнес-суб'єкти(учасники).
Б. Процеси.
B. Мережі.
Саме за допомогою мережі зв'язуються учасники і забезпечуються процеси. Мережа – стандартний елемент навколишнього середовища для бізнесових, домашніх та урядових застосувань. Серед мереж можна виділити Інтернет, Інтранет та Екстранет-мережу.
Інтернет – телекомунікаційні мережі, що об'єднують велику кількість комп'ютерів та інших електронних пристроїв, розміщених у різних країнах. Це дає змогу користувачам мати доступ до інформації, яка фізично зберігається в різних місцях, а також зв>язуватися та співпрацювати з людьми, далеко віддаленими географічними відстанями.
Інтранет – корпоративна або урядова мережа, в якій використовується інструментарій Інтернет, а саме Веб-браузери та протоколи Інтернет.
Екстранет-мережа – комп'ютерне оточення, що зв'язує багато мереж типу Інтранет.
Розвиток Інтернет став чинником зниження витрат використання електронної комерції завдяки низькій вартості обміну інформацією.
Структура електронної комерції. За сучасних умов згладжування операційних меж між підприємствами досить складно роз'єднати зовнішні та внутрішні процеси. У цьому контексті електронна комерція охоплює як взаємини між підприємствами, так і процеси життєдіяльності у середині них.
Спрощена модель Е-комерції подана на мал. 8.2.
Мал. 8.2. Спрощена модель Е-комерції
У цьому зв'язку продукція й структура електронної комерції охоплює три великі сфери: електронну комерцію на споживчому ринку; електронну комерцію між підприємствами; електронну комерцію усередині організації.
Головними типами Е-комерції є:
В2В (Business-to-Business). У бізнесі типу В2В бізнес-структури здійснюють он-лайнові транзакції з іншими бізнес-структурами. Це електронна комерція між компаніями, яка має справу з відносинами між та серед видів комерційної діяльності. Приблизно 80% електронної комерції належать до цього типу, і більшість експертів пророкує, що В2В електронна комерція продовжить поширюватися швидше, ніж В2С.
В2С (Business-to-Customer). У бізнесі типу В2С здійснюються он-лайнові транзакції між бізнесовими структурами та індивідуальними споживачами.
В2С-електронна комерція бізнес-до-користувача, або торгівля між компаніями й споживачами, включає збирання інформації клієнтами; купівлю фізичних речей чи інформаційних електронних товарів; і для товарів інформаційних одержування товару (програми, електронні книги) за електронною мережею. Це друга за величиною й найбільш рання форма електронної комерції.
В2С-електронна комерція зменшує ціну угод (особливо ціну пошуку), збільшуючи доступ споживачів до інформації й дозволяючи споживачам знайти найконкурентоспроможнішу ціну за товар або послугу. В2С-електронна комерція також зменшує ринкові бар'єри входу, тому що вартість створення й розкручування сайта набагато менша, ніж установка структури фірми. У випадку інформаційних товарів В2С-електронна комерція ще більш приваблива, тому що це оберігає фірми від факторингу в додатковій вартості фізичної мережі розподілу. Крім того, для країни зі зростаючою кількістю користувачів Інтернету поставка інформаційних товарів стає все більше доступною.
С2С-комерція. С2С-електронна комерція споживач-до- споживача-просто торгівля між приватними індивідуумами або споживачами. Цей тип електронної комерції характеризується ростом електронних ринків і мережних аукціонів, особливо у вертикальних галузях промисловості. С2С можливо має найбільший потенціал для того, щоб розвивати нові ринки.
