Маркетингові стратегії ринку

Як правило, великі корпорації застосовують ці стратегії в такій послідовності.

Агрегований маркетинг

Це стратегія маркетингу, яка має на увазі розширення бази споживачів. Для цього зосереджуються на універсальних загальних потребах споживачів. Виходять з того, що всі покупці на вибраному ринку (ринковому сегменті) схожі один на одного в частині надання переваг купівлям, способам здійснення купівлі, мотивації до купівлі, а також очікуванням від придбаного товару. При агрегуванні товарного ринку ведеться вивчення складу населення і демографічної ситуації в регіоні, споживчих традицій і таких показників, як інфраструктура, торгова база, масштаби збуту специфічної продукції.

Для пропозиції одного продукту всім споживачам використовується одна маркетингова ситуація, перероблена і викладена в програму маркетингових заходів.

Для здійснення маркетингового агрегування фірма проводить аналіз факторів і ознак, за якими буде здійснюватися вибір найкращих рішень у галузі маркетингової діяльності, різноманітність запитів і побажань покупців. Агрегативний підхід до ринку не буде повністю задовольняти кожного потенційного покупця. Однак маркетологи очікують, що покупці підуть на компроміс, вибравши товар, який може і не відповідати ідеально їх вимогам, враховуючи й інші властивості товару і кон'юнктуру ринку.

Переваги стратегії агрегування ринку: більш низька собівартість товару; зменшення витрат на маркетинг; виробляється один універсальний продукт; не треба переналаштовувати виробництво; оптимізуються закупівля комплектуючих і бізнес-процеси компанії, що дає переваги в поточному виробництві.

Таким чином, агрегування ринку – це продаж одного товару чи послуги багаточисельній групі споживачів. Тому його ще називають "масовий маркетинг".

Класичний приклад агрегованого ринку – продаж питної води.

Диференційований маркетинг

Це стратегія компанії, де зусилля маркетингу спрямовані на декілька сегментів ринку, розробку окремої програми для кожного з них.

Підприємство оцінює різні сегменти ринку і вибирає ті з них, на яких буде діяти.

У цьому випадку особливу увагу звертають на три фактори:

• 1) розмір і можливість зростання сегмента;
• 2) привабливість сектора;
• 3) цілі і ресурси сегмента.

Сегмент повинен відповідати цілям підприємства, а ресурси – можливостям задовольнити потреби споживачів.

Диференційований маркетинг виник у 60-х pp. XX ст., коли складовою маркетингу стала сегментація ринку.

Диференціювання маркетингу дає змогу фірмі орієнтувати свою діяльність на декілька сегментів ринку і розробляти окремі пропозиції для кожного з них.

Цільовий маркетинг. Це вид маркетингу, який характеризується тим, що здійснюється виробництво і маркетинг продуктів, розроблених спеціально для вибраних ринкових сегментів.

При цільовому маркетингу використовують сукупність бізнес- процесів, сучасних аналітичних засобів і грамотної організаційної підтримки. Багато компаній при просуванні своїх товарів і послуг використовують стратегію цільового маркетингу. Тому прагнуть отримати максимальну інформацію про своїх клієнтів.

Цільовий маркетинг посилює комунікації з клієнтами, що дає можливість отримати додатковий прибуток за рахунок підвищення активності клієнтів і підвищення їх лояльності.

Цільові компанії спрямовані на конкретні групи потенційних чи існуючих клієнтів. Про умови компанії інформується тільки цільова аудиторія, а інформування проводиться через адресні розсипки, тому обов'язковим є наявність персональної інформації.

Розрізняють чотири типи цільових компаній:

• 1) компанії з залучення клієнтів;
• 2) компанії по розвитку клієнтів, які спрямовані на збільшення споживання існуючого (поточного) набору послуг клієнтів, а також на розширення переліку споживчих послуг, коли пропонуються нові додаткові послуги;
• 3) компанії по втриманню клієнтів, які спрямовані на продовження термінів активного використання послуг діючими клієнтами і запобігання їх переходу до конкурентів.

Перед початком роботи компанії вивчаються причини можливого переходу клієнтів до конкурентів і виділення сегмента клієнтів, найбільш схильних до переходу.

4) компанії з повернення клієнтів. Вони спрямовані на поновлення обслуговування клієнтів, які вже перестали активно користуватися послугами.

Всі маркетингові компанії обмежені фінансовими ресурсами і часом. Тому на підготовчому етапі початку цільової компанії її організатори повинні мати ясну уяву про:

• 1) те, яка мета компанії;
• 2) те, кому вона адресована;
• 3) те, який товар чи послугу компанія пропонує;
• 4) те, якими каналами комунікації необхідно скористатися, щоб довести інформацію до клієнтів;
• 5) терміни початку і кінця компанії;
• 6) бюджет маркетингових заходів;
• 7) те, які критерії оцінювання компанії.

За результатами аналізу роблять висновки про доцільність або корегування компанії.

Маркетингова товарна політика проводиться і в сегментації ринку, яка дає можливість концентрувати кошти підприємства на певному напрямку бізнесу. На ринок приходять покупці, які відрізняються потребами, становищем, забезпеченістю, звичками і т. ін., тобто, безліччю змінних показників, і будь-який з них може бути взятий за напрямок сегментації ринку з орієнтацією на певну мету.