Глобальні комп'ютерні мережі

Протягом останнього десятиліття дедалі ширший розвиток отримують глобальні обчислювальні й інформаційні мережі – унікальний симбіоз комп'ютерів і комунікацій. Відбувається активне приєднання всіх країн до всесвітніх мережних структур. Світовою системою комп'ютерних комунікацій щодня користуються більш як 30 млн. людей. Зростає потреба в засобах структурування, накопичення, збереження, пошуку і передачі інформації. Задоволенню цих потреб служать інформаційні мережі та їхні ресурси. Спільне використання ресурсів мереж (бібліотек програм, баз даних, обчислювальних потужностей) забезпечується технологічним комплексом і засобами доступу.

Глобальні мережі (WideArea Network, WAN) – це телекомунікаційні структури, що об'єднують локальні комп'ютерні мережі, які мають загальний протокол зв'язку, методи підключення і протоколи обміну даними. Кожна з глобальних мереж (INTERNET, BITNET, DECNET і ін.) організовувалася для певних цілей, а надалі розширювалася завдяки підключенню локальних мереж, що використовують її послуги і ресурси.

Найбільшою глобальною інформаційною мережею є Internet. Internet- глобальна всесвітня мережа інформаційного обміну, яка об'єднує кілька мільйонів людей із більш ніж 100 країн світу за допомогою сучасних і зручних засобів зв'язку. Своє існування Internet розпочала з 1969 року.

Архітектура мережі Internet розроблена на основі концепції взаємопоєднуваності або міжмережевого поєднання різнорідних мереж, побудованих на базі різних фізичних систем зв'язку і комунікаційних технологій [3, 6].

Таким чином, Internet- це сукупність технічних засобів, стандартів і домовленостей, яка дає змогу підтримувати зв'язок між різними комп'ютерними мережами у світі.

Основою функціонування Internet є базовий протокол TCP/IP (TransmissionControlProtocol/InternetProtocol). Він становить сукупність протоколів – систем стандартів і правил зв'язку та передавання інформації у глобальній мережі. Протокол- це домовленості про сигнали, якими обмінюються комп'ютери під час встановлення зв'язку між собою і приймання чи передавання інформації.

Сервіс-провайдери – це установи, які надають комерційні послуги з підключення до Internet (Internet service provider, ISP) індивідуальним та колективним користувачам. В організаціях сервіс-провайдерах встановлені сервери Internet – це комп'ютер або програма, що надає послуги іншим комп'ютерам чи програмам.

Клієнт – це комп'ютер чи програма, що використовує ресурси серверу Internet. Як правило, на комп'ютері користувача Internet одночасно працюють кілька програм-клієнтів (наприклад, це програми для роботи з електронною поштою, програма-браузер для перегляду гіпертекстових Web-документів тощо). Більшість користувачів Internet працюють на звичайних персональних комп'ютерах. Кількість доступних їм послуг Internet залежить від типу сполучення з мережею.

Існує декілька видів підключення абонентів до Internet:

1. On-line ("живе") – сполучення комп'ютера користувача з віддаленим комп'ютером в режимі реального часу. On-line – режими:
- а) тимчасове ІР-підключення;
- б) постійне ІР-підключення;
- в) тимчасовий (сеансовий) термінальний доступів режимі on-line;
2. Off-line (поза лінією або в автономному режимі) – робота користувача ПК до початку сеансу зв'язку з іншим комп'ютером у мережі Internet. Off-line режим – це сеанси зв'язку з передачею електронної пошти за протоколом UUCP.

Служби Інтернету – це системи, що надають послуги користувачам Інтернету. До них відносяться: електронна пошта, WWW, телеконференції, списки розсипки, FTP, IRC, а також інші продукти, що використовують Інтернет як середу передачі інформації.

Послуги, що надаються Інтернетом, можна розділити на дві основні категорії:

1. Відкладені (off – line) – основною ознакою цієї групи є наявність тимчасової перерви між запитом та отриманням інформації.
2. Прямі (on – line) – відрізняються тим, що інформація за запитом повертається негайно. Якщо від одержувача інформації потрібна негайна реакція на неї, то така послуга носить інтерактивний характер.

Засоби і служби Internet (логічна схема глобальної мережі internet) представлена на рис. 5.1:

Логічна схема глобальної мережі Internet

Рис. 5.1. Логічна схема глобальної мережі Internet

Глобальна обчислювальна мережа Internet надає такі послуги:

1. Електронна пошта (E-mail) – це просте й дешеве вирішення проблем підтримки постійних контактів між людьми. E-mail дає змогу скласти текстове повідомлення на комп'ютері й відправити його з допомогою мережі іншому користувачеві. Електронною поштою можна також пересилати будь- яку інформацію: відео- та аудіо- файли, фотографії, електронні таблиці в певному форматі, графічні файли, програми тощо. Недолік як традиційної (паперової) пошти, так і E-mail полягає в тому, що відправник ніколи не знає, коли його респондент прочитає повідомлення.

Електронний лист можна постачити цифровим підписом і зашифрувати. Швидкість пересилання складає в середньому кілька хвилин. При цьому вартість електронної пошти мінімальна і не залежить від відстані. Основними достоїнствами електронної пошти є простота, дешевизна і універсальність.

2. Телеконференції – друга за поширеністю служба Інтернету, що надає відкладені послуги.

Телеконференції – це послуга Internet, за допомогою якої абонент може залишити своє відкрите повідомлення у мережі. Його переглянуть зацікавлені в даній темі користувачі й зможуть так само відкрито на нього відповісти. Телеконференції – це колективна електронна пошта, тематичні електронні дискусії, призначені для обміну інформацією через електронні повідомлення. Телеконференції є найбільш економічним і поширеним засобом Internet для спілкування фахівців у конкретній галузі й просто зацікавлених людей.

Служба телеконференцій складається з безлічі тематичних телеконференцій – груп новин (newsgroup), підтримуваних серверами новин. Сервер новин – це комп'ютер, який може містити тисячі груп новин найрізноманітніших тематик. Кожен сервер новин, отримав нове повідомлення, передає його всім вузлам, з якими він обмінюється новинами. Група новин – це набір повідомлень з певної теми. Новини розподілені за ієрархічно організованими тематичними групами, й ім'я кожної групи складається з імен підрівнів. Існують як глобальні ієрархії, так і ієрархії, локальні для якої організації, країни або мережі. Набір груп, одержуваних сервером телеконференцій, визначається його адміністратором і їх наявністю на інших серверах, з якими даний сервер обмінюється новинами. Доступ до груп новин здійснюється через процедуру підписки, яка полягає у вказівці координат сервера новин і вибору цікавлять користувача груп новин. Слід зауважити, що кожен сервер новин має певний набір конференцій, і, якщо цікавить тематика на ньому не знайдена, можна спробувати використовувати інший сервер. Дана процедура, а також робота з групами новин здійснюється за допомогою програмного забезпечення, що підтримує ці функції, наприклад широко поширеним додатком компанії Microsoft – Outlook Express.

В обговоренні теми телеконференції може брати участь безліч людей, незалежно від того, де вони знаходяться фізично. Звичайно, хоча це і не є правилом, за порядком у конференціях стежать спеціальні люди, так звані модератори. У їх обов'язки входить підтримка порядку в конференції відповідно до встановлених в ній правилами поведінки і тематикою. Поряд з описаною формою служб телеконференції широкого поширення набули WWW- телеконференції, також звані форумами. Відмінність полягає в тому, що вони працюють через web – інтерфейс і розміщаються не централізовано на серверах новин, а на web-сайтах.

3. Списки розсипки (mail lists) – служба, яка не має власного протоколу і програми- клієнта і працююча виключно через електронну пошту.

Ідея роботи списку розсипки полягає в об'єднанні під однією адресою електронної пошта адрес багатьох людей – передплатників списку розсипки. Коли лист посилається на цю адресу, повідомлення отримують всі передплатники даного списку розсипки. Ведучими списку. розсипки, як правило, є люди, що добре володіють його тематикою. Вони відповідають за підготовку та розсипку чергових випусків. Одержувачами листів є люди, власноруч підписалися на список. Крім того, у них є право і можливість у будь-який момент скасувати свою підписку.

Існують відкриті розсипки (для всіх бажаючих), закриті (для людей певного кола), безкоштовні (існуючі за рахунок ентузіазму творців, спонсорської підтримки, платних рекламодавців) і платні. Залежно від числа передплатників список розсипки обслуговується на сервері програмами різної складності. Ці програми можуть забезпечувати або не гарантувати повну функціональність, яка полягає в автоматичній підписці клієнтів і прийомі їх відмови від підписки, перевірці коректності електронних адрес, веденні архіву повідомлень, обробці поштових помилок, підтримки роботи в режимі дайджесту (коли передплатник отримує не кожне повідомлення окремим листом, а всі повідомлення за якийсь термін в одному листі), перевірці повідомлень адміністратором списку перед розсипкою і т.д.

4. Чати. Під словом чат (від англійського chat) маються на увазі служби Інтернету, що дозволяють проводити текстові дискусії в режимі реального часу. Від традиційної форми розмови їх відрізняє те, що вони ведуться в текстовому вигляді – шляхом набору тексту на клавіатурі. Найпопулярнішим відкритим стандартом, що лежить в основі чатів, є IRC (Internet Relay Chat).

IRC – це багатоканальна мережа, що розрахована на багато абонентів, за допомогою якої користувачі можуть розмовляти в режимі реального часу незалежно від свого місця розташування.

Свого часу чати, в основі яких лежав стандарт IRC, отримали досить широке поширення. Однак сьогодні все більш популярними стають чати, що проводяться на окремих web – сайтах та грунтуються або на мові HTML, або на мові Java. Це дозволяє користувачам Інтернету брати участь у них без установки додаткового програмного забезпечення, використовуючи тільки стандартний браузер, тим самим число потенційних учасників стає максимальним. З іншого боку, можливість установки на корпоративному сайті компанії системи, що забезпечує роботу чату, дозволяє широко використовувати цю службу в комерційних цілях, наприклад для обговорення з споживачами тих чи інших питань діяльності підприємства, обговорення продукції, системи обслуговування і т.д.

5. Internet-пейджери. Проміжне становище між електронною поштою і чатами по динамічності та інтерактивності спілкування займають Інтернет- пейджери або служби миттєвих повідомлень. Служби миттєвих повідомлень дозволяють спілкуватися в режимі реального часу, поєднуючи в собі переваги електронної пошти та телефону. Представляє собою безкоштовні програми для безпосереднього спілкування у мережі. Зробив перелік контактів (усіх своїх ділових партнерів, друзів і знайомих) при натискуванні піктограми On-line у відповідній програмі можна дізнатися, хто з них у цей час перебуває на зв'язку з вами (тобто в Internet). Сучасні Internet- пейджери виконують функції: передавання файлів, електронної пошти, повідомлень голосом, новин тощо. Прикладом подібних програм служать ICQ, MSN, AOL Instant Messenger і інш. Однак ці програми мають суттєвий недолік: користувач Internet- пейджера компаній, наприклад YAHOO або MICROSOFT, може спілкуватися тільки з користувачем такої ж самої служби. В теперішній час, ведуться розробки єдиних стандартів для Internet-пейджерів. На нинішньому етапі найкращий Internet- пейджер це програма ICQ.
6. Skype – безкоштовне програмне забезпечення, що забезпечує текстовий, голосовий зв'язок і відео зв'язок через Інтернет між комп'ютерами (ІР- телефонія), використовує технології пірінгових мереж, а також платні послуги для дзвінків на мобільні і стаціонарні телефони. Програма також дозволяє здійснювати конференц-дзвінки (до 25 голосових абонентів, включаю чи ініціатора), відео дзвінки (у тому числі відео конференції до 10 абонентів), а також забезпечує передачу текстових повідомлень (чат) і передачу файлів. Є можливість замість зображення з веб-камери передавати зображення з екрану монітора, а також створювати і відправляти відео повідомлення користувачам настільних версій програми.
7. FTP. FTP (file transfer protocol ) – протокол передачі файлів, але, якщо FTP розглядається як служба Інтернету, мається на увазі не просто протокол, а саме служба доступу до файлів у файлових архівах. Одна з причин досить високою її популярності пояснюється величезною кількістю інформації, накопиченої в FTP- архівах за десятиліття експлуатації комп'ютерних систем. Інша причина криється в простоті доступу, навігації і передачі файлів по FTP.

FTP – служба прямого доступу, що вимагає повноцінного підключення до Інтернету.

WWW (World Wide Web) – служба прямого доступу, що вимагає повноцінного підключення до Інтернету і дозволяє інтерактивно взаємодіяти з представленою на web – сайтах інформацією. Це найсучасніша і зручна служба Інтернету. Вона грунтується на принципі гіпертексту і здатна представляти інформацію, використовуючи всі можливі мультимедійні ресурси: відео, аудіо, графіку, текст і т.д. Взаємодія здійснюється за принципом клієнт – сервер з використанням протоколу передачі гіпертексту ( Hyper Text Transfer Protocol, HTTP). За допомогою протоколу HTTP служба WWW дозволяє обмінюватися документами у форматі мови розмітки гіпертексту – HTML ( Hyper Text Markup Language), який забезпечує належне відображення вмісту документів в браузерах користувачів.

Принцип гіпертексту, що лежить в основі WWW, полягає в тому, що кожен елемент HTML – документа може бути посиланням на інший документ або його частина, при цьому документ може посилатися як на документи на цьому ж сервері, так і на інших серверах Інтернету. Посилання WWW можуть

вказувати не тільки на документи, властиві службі WWW, але й на інші служби та інформаційні ресурси Інтернету. Більше того, більшість програм – клієнтів WWW – браузерів (browsers) – не просто розуміють такі посилання, але і є програмами – клієнтами відповідних служб: FTP, мережних новин Usenet, електронної пошти і т.д. Таким чином, програмні засоби WWW є універсальними для різних служб Інтернету, а сама інформаційна система WWW виконує по відношенню до них інтегруючу функцію.

Протокол World Wide Web – гіпертекстовий сервіс доступу до віддаленої інформації. Таким чином, World Wide Web – це одна з служб Інтернету, яка пропонує простий у використанні інтерфейс і дає можливість користувачам, навіть не дуже добре знають комп'ютер, отримувати доступ до web – службам в будь-якій частині Інтернету.

До WWW – або FTP- серверу користувач звертається безпосередньо, вказавши його мережеву адресу (URL), наприклад irex.org.

URL (Universal Resource Locator) – уніфікований покажчик ресурсу- це адреса інформаційного ресурсу в Internet, де вказаний протокол, за правилами якого передаються дані, ім'я серверу, на якому зберігається файл, а також може бути вказаний шлях до каталогу файлу і безпосередньо ім'я.

Доступ до певних послуг Internet залежить від місцеперебування користувача, пропозицій місцевих постачальників мережевих послуг і можливості користувача оплатити ці послуги.

8. Служби пошуку інформації. Особливу групу складають служби Інтернету, підтримувані однією з груп його учасників і зараховувані до даної категорії завдяки глобальному характеру наданих ними послуг з пошуку інформації. Пошук інформації є сьогодні однією з ключових проблем Інтернету, так як кількість представлених у ньому web – сторінок сьогодні оцінюється більш ніж в кілька сотень мільйонів. Крім того, в основі проблем пошуку інформації лежать такі причини, як множинність і фрагментарність джерел, велика кількість різних способів зберігання даних, дефіцит часу на вибірку та обробку інформації, вартість отримання інформації, ненадійність даних, постійне оновлення і додавання інформації.

Нижче перераховані основні інструменти пошуку інформації в Інтернеті, яким вдається в значній мірі долати вищеназвані проблеми [3, 6]:

– Пошукові машини (spiders, crawlers). Основна функція пошукових машин полягає в дослідженні Інтернету з метою збору даних про існуючі в ньому web – сайтах та видачі за запитом користувача інформації про web – сторінках, найбільш повно задовольняють введеному запиту. Одну з кращих пошукових машин пропонують пошукові системи Yandex та Google Ivandex.com.ua. google.com.ua). що індексує ресурси в українській зоні Інтернет. Із зарубіжних пошукових серверів один з відомих – AltaVista (altavista.com).
– Каталоги. Представляють собою ієрархічно організовану тематичну структуру, в яку, на відміну від пошукових машин, інформація заноситься з ініціативи користувачів. Додається сторінка жорстко прив'язується до прийнятих в каталозі категоріям. Один з найбільш відомих російських каталогів list.mail.ru.
– Мета-засоби пошуку. Дозволяють удосконалити процес шляхом запуску одночасно декількох пошукових засобів. Цей спосіб значно підвищує швидкість, однак не дозволяє скористатися можливостями побудови складних запитів, пропонованими більшістю сучасних систем пошуку.

Інтернет надає нові можливості розвитку бізнесу компанії. Комерційні організації розглядають Інтернет як загальнодоступний інформаційний і комунікаційний ресурс. За допомогою Інтернету фірми можуть розробляти нову продукцію, приймати замовлення, отримувати необхідну кореспонденцію та офіційні документи, вести спеціалізований інформаційний пошук у відповідних установах. Інтернет реально може послужити в проведенні маркетингових досліджень, спілкуванні з постачальниками і клієнтами, обміні комерційною інформацією.

Використання Інтернету дає можливість підприємцям і маркетологам досліджувати нові можливості ринку для своїх товарів, виділяти і вивчати різні сегменти ринку, такі як демографічний, географічний, організаційний, соціографічний, професійний, поведінковий і т.п. Відстеження відповідної інформації, що публікується в Інтернеті, також може бути корисним для прогнозування подальшого розвитку купівельного попиту і виявлення нових тенденцій у поведінці існуючих і потенційних клієнтів.

Якщо компанія в достатній мірі диверсифікована, то за допомогою Інтернету вона зможе проникнути в нові сфери бізнесу раніше за інших, замість того щоб намагатися вести конкурентну боротьбу в рамках своєї поточної діяльності.

Електронна пошта, об'єднана зі швидкими інтерактивними протоколами типу TELNET і протоколу передачі файлів (FTP), є досить ефективним засобом для здійснення продуктивної взаємодії через середовище Інтернет. FTP і TELNET надають клієнтам можливість зі своїх машин здійснювати доступ до ресурсів віддаленої машини-сервера в інтерактивному режимі (on – line). За допомогою FTP користувачі можуть з'єднатися з іншими комп'ютерами і здійснити пошук в їх каталогах публічного доступу, копіювати на свої носії зацікавила їх інформацію і програми і розміщувати власну кореспонденцію. TELNET – протокол з'єднує користувачів з віддаленою машиною і надає їм доступ до її програмних ресурсів.

Маючи доступ по комутованій лінії з використанням протоколів SLIP або РРР, що знаходяться на значній відстані бізнесмени, вчені, державні та корпоративні службовці можуть обмінюватися проектами документів і коментарями до них і тим самим швидко приймати остаточні рішення.

Інформаційна система організації тісно пов'язана з Internet- технологіями [6]. Internet-технології та їх спроможність економити час і гроші, підвищувати ефективність функціонування організацій усе більше позначаються на розгортанні корпоративних Intranet-мереж.

Intranet – внутрішня локальна обчислювальна мережа організації, яка створена і функціонує на основі Internet-технологій. Це організація компанії, яка базується на єдиній внутрішній інформаційній локальній мережі (Intranet). Впровадження Intranet підвищує ефективність взаємодії співробітників і оптимізує процеси планування й управління. У внутрішніх локальних Intranet- мережах організацій використовується те ж саме апаратне і програмне забезпечення, ті ж самі протоколи і підходи, що і в Internet. За сутністю, Intranet – це Internet в мініатюрі.

Ефективність колективної роботи у внутрішній Intranet- мережі організації у підсумку позначається на ефективності й прибутковості корпоративної діяльності. Результатом застосування Intranet в організації є:

1) значне зменшення обсягу паперових архівів;
2) легкість і простота публікації інформації;
3) універсальний і природний доступ до інформації з допомогою програм- браузерів;
4) істотне скорочення витрат на адміністрування програмних застосувань на робочих місцях користувачів;
5) швидка актуалізація будь-яких змін в інформаційному сховищі установи;
6) зміщення акцентів зі створення інформації на її ефективне споживання.

Зовнішня взаємодія компанії з партнерами, постачальниками і клієнтами здійснюється на основі Extranet-мереж. Extranet- дві або більше Intranet-мережі, що об'єднані з метою спільного використання ресурсів організацій; це сукупність бізнес-партнерів, що існує на основі мережі, яка контролюється провайдерами Internet за допомогою протоколу TCP/IP та Web-технології.

Оскільки Internet пропонує розмаїття методів комунікації і способів доступу до інформації, для значної кількості організацій вона швидко стає невід'ємною частиною їхньої інформаційної системи.