< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Яловець звичайний (Juniperus communis L.)

Вічнозелений однодомний хвойний медоносний довговічний куш або деревце з родини Кипарисові (Cupressaceae) висотою до 12 м і кроною різноманітної форми, лінійношилоподібними колючими, прямими, розміщеними кільцями з 3-х листків. Квітки дводомні. Чоловічі – у формі сережок, жіночі – майже кулясті. Після запліднення плодоносячі луски розростаючись утворюють м'ясисту шишкоягоду. На першому році вона яйцеподібна, на другому – кругла, блискуча, темно-синя з сизим відтінком та восковою наволокою з трьома, рідше двома насінинами. Шишки дозрівають впродовж 2-х років, тому на рослині можна одночасно бачити дозрілі форми, сформовані і маленькі зелені. Масове утворення шишок відбувається у столітніх рослин. Цвіте з червня по серпень.

Поширення. Росте в лісах, на узліссях, лісових луках, гірських схилах, пасовищах, у борах, болотах, на берегах річок, у лісовій зоні СНД.

Заготівля. Збирають повністю дозрілі плоди й сушать.

Хімічний склад. У плодах містяться вуглеводи, в основному глюкоза й фруктоза (до 40 %), інозит, ефірна олія (біля 0,2-2 %), до складу якої входять пінен, кадінен, терпіненол, цедрол, юніпер-камфора, феландрен, дипентен, сабінен, цимол, борнеол, ізоборнеол, борнілацетат, камфен, юнен, сесквітерпеновий спирт юніперол, а також оцтова, яблучна та мурашина кислоти, гіркий глікозид юніперин, флавоноїди (аментофлавон, білобетин, капресфлавін), пектини, танін, віск, смоли (біля 9 % ), сполуки мангану, заліза, міді, алюмінію.

Застосування. Ефірна олія, подразнюючи слизові оболонки, викликає посилення перистальтики шлунково-кишкового тракту і секреції бронхіальних залоз, розріджує та сприяє кращому виділенню мокротиння. Виділяючись через нирки й печінку, певною мірою подразнює їх і посилює виділення сечі та жовчі. Має спазмолітичну, протизапальну та антисептичну дію. Вживають при хронічних запаленнях нирок і сечового міхура, нирковокам'яній хворобі, захворюваннях печінки, зокрема жовчнокам'яній хворобі, хворобах органів дихання для посилення виділення мокротиння, для поліпшення травлення, при метеоризмі, дерматитах, ревматизмі, білях. Проте призначають обережно, бо надлишок ефірних олій може викликати запалення нирок і отруєння, що супроводжується появою крові в сечі. При гострих нефритах, нефрозонефритах їх не застосовують.

Як сечогінний засіб вживають настій плодів у співвідношенні 10-15:200 по 1 ст. л. 3-4 рази на день; часто до нього додають 15 мл розчину ацетату калію й приймають по 1 ст. л. через кожні 3 год. Також настоюють 2 ч. л. на 2 склянки води впродовж 3 год. і випивають за день. Виготовляють ялівцевий сироп: до 100 г плодів доливають 400 мл води, кип'ятять, проціджують, знову кип'ятять на водяній бані при додаванні цукру до консистенції сиропу. Приймають по 1 ч. л. перед їдою 3 рази на день при захворюваннях шлунково- кишкового тракту для поліпшення травлення.

Ялівцева олія у поєднанні з оперативним втручанням і консервативним лікуванням цілюще впливає на злоякісні пухлини. Її втирають при подагрі, невралгіях, паралічах кінцівок, додають до ароматичних ванн. Плоди використовують при ревматизмі, подагрі, мокрому кашлі, запальній гіперемії зі спазмами бронхів і бронхіол (під впливом спазмолітичної та антимікробної дії зменшується набряк слизової оболонки, полегшується дихання та зменшуються неприємні відчуття). При корості, висипах та інших захворюваннях шкіри роблять ванни, додаючи відвар з 200-400 г плодів і 2 л води.

При висипах та інших захворюваннях шкіри рекомендують, навесні, щоденно з'їдати натщесерце плоди ялівцю за схемою: у перший день – 5, на другий – 6 і так збільшують по одному плоду до 15-20 у день, а потім кількість поступово зменшують, доводячи до 5 плодів на день. За такою ж схемою застосовують плоди при метеоризмі, млявому травленні, слабкості сечового міхура.

В Угорщині випускають очищений колоїдний препарат ялівцевого дьогтю у вигляді мазі – кадогель. Застосовують при підгострій і хронічній екземі, свербежі, псоріазі, відмороженнях, червоному пласкому лишаї, свербежі. Після очищення в уражене місце злегка втирають мазь і накладають марлеву пов'язку 1-2 рази на день.

У народній медицині відвар кори п'ють при статевому безсиллі. При артритах, подагричних і ревматичних болях і пухлинах втирають екстракт, приготовлений настоюванням 10 г плодів у 60 г спирту. При болях у вусі в нього вкладають ватний тампон, зволожений екстрактом. Відвар плодів і гілок застосовують для ванн при ревматизмі. Гілками дезінфікують приміщення – їх повільно спалюють (тлінням) на гарячому вугіллі. Плоди застосовують у гомеопатії. їх вживають як пряність – додають до страв з м'яса (свинини, яловичини і птиці), квашеної капусти, використовують для ароматизації морсів, додають до кави.

Аїр тростиновий

Аїр тростиновий

Аир болотный

(Acorns calamus L.)

Аніс звичайний (ганус)

Аніс звичайний (ганус)

Анис обыкновенный

(Anisum vulgare Gaertn.)

Арніка гірська

Арніка гірська

Арника горная

(Arnica montana L.)

Багно звичайне

Багно звичайне

Багульник болотный

(Ledum palustre L.)

Береза бородавчаста

Береза бородавчаста

Береза бородавчатая

(Betula verrucosa Ehrh.)

Валеріана лікарська

Валеріана лікарська

Валериана лекарственная

(Valeriana officinalis L.)

Деревій звичайний

Деревій звичайний

Тысячелистник обыкновенный

(Achillea millefolium L.)

Евкаліпт кулястий

Евкаліпт кулястий

Эвкалипт шариковый

(Eucalyptus globulus Labili.)

Золототисячник зонтичний

Золототисячник зонтичний

Золототысячник зонтичный (малый)

(Centaurium umbellatum Gilib)

Коріандр посівний

Коріандр посівний

Кориандр посевной (кинза)

(Coriandrum sativum L.)

М

М'ята перцева

Мята перечная

(Mentha piperita L.)

Кульбаба лікарська

Кульбаба лікарська

Одуванчик лекарственный

(Taraxacum officinale Wigg)

Материнка звичайна

Материнка звичайна

Душица обыкновенная

(Origanum vulgare L.)

Полин гіркий

Полин гіркий

Полынь горькая

(Artemisia absinthium L.)

Сосна звичайна

Сосна звичайна

Сосна обыкновенная

(Pinus sylvestris L.)

Чебрець плазкий

Чебрець плазкий

Чабрец (Тимьян ползучий)

(Thymus serpyllum L.)

Фенхель звичайний

Фенхель звичайний

Фенхель обыкновенный

(Foeniculum vulgare Mill.)

Шавлія лікарська

Шавлія лікарська

Шалфей лекарственный

(Salvia officinalis L.)

Яловець звичайний

Яловець звичайний

Можжевельник обыкновенный

(Juniperys communis L.)

Хвощ польовий

Хвощ польовий

Хвощ полевой

(Equisetum arvense L.) (Тема 6)

Березовий гриб (чага)

Березовий гриб (чага)

Березовый гриб (чага)

(Inonotus obliquus (Fungus betutinus)

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >