< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Волошка синя (Centaurea cyanus L.)

Одно- або дворічна трав'яниста медоносна рослина з родини Складноцвіті (Compositae) або Айстрові (Asteracea). Стебло прямостояче 25-50 см заввишки, від середини розгалужене. Листки нижні і серединні ліровиднорозсічені видовженооберненоланцетні, а верхні – зазвичай лінійні. Квітки крайові в одиничних кошиках на кінці стебел, сині, голубі, лілово-рожеві, або білі – неплідні, а серединні – фіолетові, плідні, двостатеві. Цвіте у червні-липні. Плід – сім'янка.

Поширення. Росте по всій території України у посівах ярих та озимих культур, по забур'янених місцях, уздовж доріг, у лісосмугах, як бур'ян по всьому СНД.

Заготівля. Використовують лише крайові квітки у період цвітіння, які збирають і сушать.

Хімічний склад. Квітки містять глікозиди цеитаурин та цикоріїн (кнідин), антоціановий пігмент ціанін, сапоніни, пеларгонін, вітамін С, ефірну олію, дубильні, мінеральні та інші речовини. У насінні міститься до 28 % олії.

Застосування. Застосовують як сечо- і жовчогінний, антисептичний засіб при нирковокам'яній хворобі, нефриті, циститі, запаленнях жовчного міхура, жовтяниці, захворюваннях печінки, набряках. Беруть 1 ч. л. квіток, заливають 1 склянкою окропу, настоюють 20 хв. і п'ють по 0,25 склянки за 15 хв. до їди 3 рази на день, або готують 10 % настій і приймають по 1 ст. л. З рази на день.

У народній медицині також застосовують як потогінній та протизапальний засіб. Вважають, що квітки мають антисептичну та протизапальну дію, а тому настій (1 ч. л. на 1 склянку води), який називають волошковою водою, застосовують при кон'юнктивітах і ячменях – роблять примочки, промивають або закапують очі (по 4-5 крапель). Інколи до цього відвару ще додають настоянку дурману: на 1 склянку настою (200 мл) 15-20 крапель. При гемералопії зовнішнє застосування відвару поєднують з вживанням всередину вітамінізованого риб'ячого жиру або злегка обсмаженої печінки домашніх тварин.

Глід криваво-червоний (Crataegus sanguinea Pall.)

Деревце висотою до 4 м або кущ з родини Розові (Rosaceae) з міцною кореневою системою і відстовбурченими гілками з колючками. Листки яскраво-зелені, оберненояйцевидні з клиновидною основою. На плодоносних пагонах нижні листки суцільні, а на верхівці зазублені, останні трилопатеві. На неплідних пагонах 3-5 лопатеві, глибокорозсічені. Квітки двостатеві білі або ледве рожеві, зібрані по 6-10 у щитковидні суцвіття. Цвіте у травні-червні. Плоди – кістянкоподібні, часто кулясті, яйцевидні або грушовидні ягоди з двома кісточками, більшою частиною червоного, оранжево-бурого або чорного кольору. В них міститься борошниста, злегка в'яжуча на смак м'якоть.

Поширення. Дико росте в лісах Закарпаття та по всій території України, а також в ущелинах Європейської частини, Сибіру, на Кавказі, Далекому Сході. Культивують.

Інші види. Використовують Глід колючий (С. oxycantha L.), криваво- червоний (С. sanguinea Pall.), п'ятистовпчиковий (С. pentagyna Waldst et К.), український (С. ucrainica Pojark), кривочашечковий (C. curvisepala Lindm.), несправжньокривостовпчиковий (P. pseudokurtostyla Klok), обманливий (C. fallacina Шок.), кримський (С. taurica Pojark.).

Заготівля. Заготовляють квітки (з листям або без нього) на початку цвітіння, коли частина цвіту ще не розкрилася, плоди – у період повного достигання. Зібрану сировину (квітки та плоди) сушать у затінку.

Хімічний склад. Плоди глоду криваво-червоного містять ситостерини, пектини, аскорбінову, урсолову, олеанову, хлорогенову, кратегову, кавову, винну, лимонну кислоти, сорбіт, фруктозу, каротин, лейкоантоціани, холін, ацетилхолін, ефірні та жирні олії, сапоніни, фітостерин, амігдалін, гіперин, гіперозид та інші флавоноїди, дубильні та інші речовини. У квітках є хлорогенова, кавова, урсолова, кратеголова, олеанова, пакантолова кислоти, сітостерини, аденозин, адеїн, гуанін, ацетилхолін, холін, ізоаміламін, ізобутиламін, триметиламін, ефірні олії, кверцетин, кверцитрин, гіперозид. У насінні міститься амігдалін, жирна олія, у корі – глікозид ескулін. У квітках Глоду п'ятистовпчикового (С. pentagyna Waldst et К.) містяться флавоноїди, сапоніни, у плодах – тритерпенові сапоніни, антоціанові пігменти, кверцетин, гіперозид, рутин, кверцетин-3-0-ремногалактозид, 7-глюколютеолін, сапонаретин, вітексин, рамнозид. У плодах усіх видів є 1,1-2,28 % флавоноїдів.

Застосування. Препарати плодів мають кардіотропну дію, особливо при серцебитті, безсонні, підвищеному артеріальному тиску, оскільки тритерпенові сапоніни посилюють кровообіг у коронарних судинах і судинах мозку. Вони також посилюють скорочення м'язів серця, знижують артеріальний тиск, заспокійливо діють на центральну нервову систему, зменшують збудливість симпатичної нервової системи, при безсонні, пов'язаному з нервовим збудженням, викликають глибокий, тривалий і спокійний сон, не завдаючи після пробудження психічного пригнічення; позитивно діють при серцевих захворюваннях, зокрема при нападах болів при стенокардії, усувають тахікардію і аритмію, полегшують загальний стан хворих. Відзначаються низькою токсичністю, не гальмують функцію кишечнику, знижують рівень холестерину крові, а тритерпенові сапоніни підвищують чутливість серця до дії серцевих глікозидів наперстянки, строфанту, конвалії, а також мають десенсибілізуючі властивості при алергічних станах.

Застосовують як кардіотонічний та регулюючий кровообіг засоби при функціональних розладах серцевої діяльності, серцевій недостатності після видужування від виснажливих хвороб, при нервових збудженнях, ангіоневрозах, особливо у клімактеричному періоді, при початковій стадії гіпертонічної хвороби, гіпертиреозі з тахікардією, миготливій аритмії, пароксизмальній тахікардії, безсонні з порушенням серцевої діяльності. Особливо показані препарати глоду людям старшого віку та клімактеричного періоду, які хворіїоть серцевими неврозами, атеросклерозом.

Беруть 1 ст. л. квіток, заливають 1 склянкою окропу, настоюють 10 хв. і п'ють по 1 склянці 3 рази на день, або готують відвар плодів 20:200 і приймають як і в попередньому випадку. Застосовують рідкий екстракт, який готують настоюванням плодів на спирті 1:10. Приймають по 20-30 крапель до їди 3-4 рази на день.

Настоюванням квіток на 70 % спирті одержують 10 % настоянку. Приймають по 20-30 крапель до їди 3-4 рази на день.

У народній медицині застосовують як тонізуючий і спазмолітичний засіб при захворюваннях серця, застудних захворюваннях і нервових перевантаженнях, безсонні, ядусі. Застосовують настоянку: беруть 1 частину свіжих квіток, заливають 10 частинами 70 % спирту і настоюють 7 діб при кімнатній температурі, приймають 15-30 крапель в 50 мл води 3 рази на день. При неврозах, ревматизмі, безсонні дозу збільшують у 2-3 рази. Готують також настоянку свіжих плодів і сік з них – приймають по 10-20 крапель після їди 3 рази на день впродовж декількох місяців. Готують ще й таку настоянку: 1 частину свіжого соку з квіток зміщують з 2 частинами 90 % спирту, настоюють 15 днів і приймають по 40 крапель в 1 ст. л. води 3 рази на день. Ці настоянки також приймають при гострому суглобовому ревматизмі. Застосовують і 10 % настій квіток, або беруть 1-3 ст. л. квіток, заливають 3 склянками окропу, настоюють 20 хв. і випивають впродовж дня. Плоди, парені в печі або духовці, вживають при болях у животі. Відвар молодих пагонів застосовують при гіпертонічній хворобі.

Плоди, зібрані після заморозків, їдять у свіжому вигляді. З них готують киселі, консервують з цукром, сушать. Сушені плоди вживають як сурогат чаю. Сушені й перетерті на борошно плоди ідуть для начинок, з них готують печиво.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >