< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Сумах дубильний (Rhus coriaria L.)

Малогіллястий кущ або невелике дерево з родини Сумахові (Anacardiaceae) заввишки до 4 м з добре розвинутою кореневою системою. Стовбур тоненький, вкритий коричневою повздовжньо-тріщеиуватою корою. Пагони з жовтуватою корою вкриті жорсткими волосками. Листки чергові черешкові, непарноперисті, а листочки (9-17) сидячі – супротивні опушені, зверху темно-зелені, знизу світло-зелені. Квітки дрібні, одностатеві (рослина однодомна), кремово-жовті або зеленувато-білі, зібрані в кінцевих або пазушних видовженоконусовидних китицях. Цвіте у червні-липні. Плід – куляста червоно-бура волосиста кістянка.

Поширення. Росте по кам'янистих і вапнякових схилах, на скелях у нижніх і середніх зонах гір, в розріджених лісах Криму, Середньої Азії, на Кавказі. Його культивують як декоративну і фітомеліоративну рослину.

Заготівля. Збирають листя від початку цвітіння до утворення плодів й сушать.

Хімічний склад. У листі містяться дубильні речовини (13-25 %), у складі яких є до 15 % таніну, вільна галова кислота та її метиловий ефір, мірицин та інші флавоноїди, ефірна олія (до 0,01 %), аскорбінова кислота (до 112 мг%). Окремі частини рослини містять барвники: листя, пагони і плоди – червоні, кора – жовті, корені – коричневі.

Застосування. Використовують для добування таніну.

Використовують Сумах отруйний, або Токсикодсидрои укорінений (Toxicodendron radicaus) L. (Ktze.), який містить отруйну речовину – викликає іпритоподібні опіки. Настоянка свіжого листя, розведена 48 % спиртом 1:1000, входить до складу акофіту (радикуліну).

Черемха звичайна (Padus avium Mill.) (Padus racemosa (Lam.) Gilib.)

Високий кущ або дерево з родини Розові (Rosaceae) висотою до 10 м з потужною кореневою системою. Кора матова чорно-сіра, на зломі жовта з характерним запахом. На гілках розташовані чергові, видовженооберненояйцеподібні, тьмяні, голі або знизу з пучками волосків та загостреною верхівкою листки, по краю з розставленими пильчастими зубцями. Квітки білі або рожеві правильні, двостатеві, запашні, зібрані у густих пониклих гронах. Цвіте у травні-червні. Плід – чорна куляста кістянка з солодкотерпким м'якушем і округлояйцеподібною кісточкою.

Поширення. Росте по лісах, узліссях, галявинах, схилах гір, берегах річок і струмків, серед чагарників у Європейській частині, Середній Азії, Західному Сибіру, на Кавказі та по всій території України.

Заготівля. Кору заготовляють навесні. Квітки у період повного цвітіння рослини. Плоди збирають восени у зрілому стані.

Хімічний склад. У квітках, листі та насінні міститься амігдалін, глікозиди прулауразин і пруназин (придає аромат квіткам), ціанідна кислота. У плодах є вуглеводи, вітамін С, каротин, лимонна і яблучна кислоти, антоціанові, флавонові та дубильні речовини; у квітках – аміак, ізоаміламін, триметиламін, амігдалін та ін.; у листі – кавова, кумаринова, ферулова, сінапова, яблучна й лимонна кислоти, флавоноїди (кемпферол, кверцетин, ціанідин), вітамін С, ефірна олія (1 %), дубильні речовини, емулбсин, смоли, камеді, ізоаміламін, триметиламін, у корі – амігдалін (до 2 %), прулауразин, дубильні речовини.

Застосування. Плоди мають в'яжучу дію і тому їх застосовують при проносах неінфекційного характеру та інших розладах функції шлунково- кишкового тракту. Беруть 1 ст. л. плодів, заливають 1 склянкою окропу, кип'ятять 10-15 хв., настоюють 2 години й п'ють по 0,25 склянки 2-3 рази на день. Використовують при цинзі та у вигляді спринцювання при трихомонадному кольпіті.

У народній медицині, крім того, плоди застосовують при гастритах, кольках у шлунку, фібромі стравоходу, виразковій хворобі шлунку й 12-палої кишки, при застудних захворюваннях, пропасниці, ревматизмі. Відвар кори вживають як потогінний, протигарячковий і в'яжучий засіб, при ревматизмі. Настій суцвіть дають пити хворим з порушенням обміну речовин, анемією. Листя у вигляді настою вживають при проносах і бронхітах, настій суміші квіток і листя – при захворюваннях легенів.

Настоєм квіток (1 ч. л. на 1 склянку холодної води) – роблять примочки при запаленні очей, полощуть ротову порожнину при запаленнях.

Плоди вживають в їжу. З них роблять борошно, яке використовується для начинки пирогів, хлібних виробів, печива. У суміші з медом готують желе.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >