< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Вітамін В10 (параамінобензойная кислота)

При недостатності виникають порушення пігментоутворення, затримка росту і розвитку. Підтримує баланс кишкової мікрофлори, бере участь у кровотворенні. Основні джерела – капуста, буряк, петрушка.

Вітамін В13 (оротова кислота), виділена з молозива.

У птахів та ссавців утворюється з аспарагінової кислоти та карбамоїл- фосфату під час синтезу азотистих основ нуклеїнових кислот. Є похідною піримідину. Це безбарвна кристалічна речовина, розчиняється в гарячій воді.

Стимулює білковий обмін. Позитивно впливає на стан печінки, прискорює регенерацію печінкових клітин.

Використовується для лікування захворювань печінки, серця, деяких видів анемій.

Надлишок вітаміну В)3 виділяється з сечею, калом, потом, видихається з повітрям.

На цей вітамін багаті дріжджі (2,670 мкг/г), печінка, коров'яче та овече молоко.

Вітамін В15 (пангамова кислота)

Був відкритий спочатку у тканинах печінки, пізніше виявили у багатьох продуктах рослинного і тваринного походження.

Вітамін В15 – білі з жовтуватим відтінком кристали, мають характерний запах, гігроскопічні, добре розчиняються у воді.

Пангамова кислота покращує ліпідний обмін, запобігаючи розвитку жирової інфільтрації печінки. Поліпшує тканинне дихання, синтез креатин фосфату. Бере участь в окислювальних процесах, стимулюючи їх, у зв'язку з чим використовується при гострих і хронічних інтоксикаціях, зокрема при отруєнні хлорорганічними сполуками, алкоголем, наркотичними речовинами.

Стимулює роботу надниркових залоз, печінки. Застосовується у комплексному лікуванні атеросклерозу, ревматизму, деяких захворювань серця, печінки, особливо обумовлених хронічним алкоголізмом.

Міститься у дріжджах, насінні рослин (соняшник, кунжут тощо), оболонках рису, у печінці, нирках, менше у м'ясі.

Добову потребу не встановлено. Лікувальна доза 100-300 мг на добу.

Вітамін Q (убіхінон) це група коферментів – бензохінонів, які містять хіноїдную групу і декілька ізопренових груп.

Назву вітаміну дано у зв'язку з повсюдним поширенням його у клітинах. Відкритий у 1955 р. у складі жирів. Міститься в усіх тканинах тварин, рослин і мікробах.

В організмі людини кофермент Q синтезується з мевалонової кислоти, похідних тирозину і фенілаланіну.

Убіхінон у мітохондріях є компонентом дихального ланцюга, бере участь в окислювальному фосфорилюванні, акумулюючи електрони з НАДН-дегідрогеназного і сукцинатдегідрогеназного комплексу та передаючи їх на дихальний ланцюг, де синтезується АТФ. Інгібітори убіхінону (натрію барбітурат) зупиняють реакції окислювального фосфорилювання.

Також кофермент Q є антиоксидантом, але, на відміну від інших антиоксидантів, регенерується організмом. Крім того, кофермент Q відновлює антиоксидантную активність вітаміну Е.

Максимальний вміст убіхінону накопичується в органах з найбільшими енергетичними затратами, наприклад, у серці і печінці.

Зниження концентрації убіхінону в організмі, викликане недоліком природного його синтезу, може відбуватися при різних захворюваннях (атеросклероз, хвороба Паркінсона, хвороба Альцгеймера).

Препарати убіхінону (кофермент Q) застосовують у комплексній терапії серцевої недостатності, ішемічної хвороби серця (стенокардія, інфаркт міокарду, постінфарктний кардіосклероз), атеросклерозу, артеріальної гіпертонії, міокар- діодистрофій різного походження, порушеннях серцевого ритму і провідності.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >