< Попер   ЗМІСТ

Шипшина травнева (Rosa majalis Herrm.)

Кущі з родини Розові (Rosaceae) висотою до 3 м з міцною кореневою системою і прямостоячими або висхідними стовбурами й гілками, вкритими колючками. На квітоносних пагонах поряд з колючками знаходяться дрібні і голкуваті шпильки. Квітконосні пагони майже не мають колючок. Листки спіральні, непарно-перисті з двома прилистками; листочки 5-7 (9-11) видовжено-яйцевидні або овальні, до основи клиновидно-звужені, при верхівці коротко-загострені, зверху сизувато-зелені, здебільшого голі, знизу вкриті волосками, по краю иростозубчасті, без залозок. Прилистки нагонів вузенькі. Квітки великі (4,5-5 см у діаметрі), правильні двостатеві, поодинокі у щитковидних суцвіттях, забарвлених у червоний, яскраво-червоний, пурнурно-червоний, помаранчевий або блідо-рожевий колір. Цвітуть травень-червень. Плід – гіпантій, кулястий червоний або пурпурово-червоний.

Поширення. Росте в лісах, на узліссях, між чагарниками, біля доріг, річок, вздовж насипів, рідше на луках, переважно на річкових заплавах у північних районах України.

Заготівля. Збирають стиглі плоди, коли рослина жовтіє. Основну увагу звертають на чашолистки. У високо вітаміновмісних шипшин, як правило, вони спрямовані вгору або в боки, а в шипшин з низьким вмістом вітамінів – опущені і притиснуті до стінок плоду вниз. Чим темніші плоди, тим менше в них вітаміну С. Збір плодів провадиться за декілька днів до повного дозрівання, коли вони ще тверді, але вже досягай нормального забарвлення. Якщо ж зустрічаються перезрілі, м'які плоди, то чекають, щоб вони підсохли на кущах. Збір закінчують до настання заморозків, бо від морозу плоди втрачають значну кількість вітамінів.

Сушать у сушарці або в духовці при температурі 80-100 °С, розстилаючи тонким шаром. Готову сировину зберігають у сухих прохолодних приміщеннях. Термін зберігати 2 роки.

Хімічний склад. Плоди шипшини містять аскорбінову кислоту (до 17 мг% на суху речовину), каротин (0,7-8 мг%), близько 0,46 – 1,9 мг% вітаміну Р, вітаміни В1, В2, ВС, PP, К, Д, Е, ефірну олію, флавоноїди (кемпферол, кверцитрин, гіперозид, астрагалін), вуглеводи (до 18 %), дубильні речовини (до 4,5 %), пектини (до 3,7 %), органічні кислоти, зокрема лимонну (до 2 %), яблучну (до 1,8 %), солі калію, кальцію, заліза, мангану, фосфору, магнію, міді, алюмінію. Завдяки вмісту фітонцидів плоди мають бактерицидну дію. У коренях і листі містяться дубильні речовини.

Застосування. Застосовують як цінний полівітамінний продукт, особливо в зимово-весняний період, як загальнозміцшовальний, сечо- і жовчогінний, протизапальний та регулюючий функції пшунково-кишкового тракту засіб. Призначають при гіпо- і авітамінозах (цинга, геморагічні діатези), анемії, виснаженні організму та знесиленні, гіпертонічній хворобі, атеросклерозі, для підвищення опірності організму до інфекційних захворювань (коклюш, скарлатина, дифтерія, пневмонія та ін.), при інтоксикаційних процесах, для стимуляції обміну речовин і функції кісткового мозку, при виразковій хворобі шлунку та 12-палої кишки, анацидному гастриті та інших хворобах шлунково-кишкового тракту, при інфікованих ранах і виразках, ошпареннях, переломах кісток, маткових та інших кровотечах, каменях у печінці та нирках, при запальних процесах у печінці й жовчних шляхах, захворюваннях сечового міхура та нирок.

Застосовують у вигляді настою, відвару, сиропу, екстракту, порошку. Найчастіше виготовляють настій, який вживають як у холодному, так і в гарячому вигляді, а також використовують для приготування страв. Беруть 10-25 г плодів, промивають у холодній воді, подрібнюють, заливають 1 склянкою окропу б кип'ятять у закритій емальованій посудині 10 хв. та настоюють добу. Якщо настій виготовлюють з м'якоті, то беруть сировини вдвічі менше, кип'ятять також 10 хв., але настоюють лише 3 години. Настій проціджують через полотно або вчетверо складену марлеву серветку. Для поліпшення смаку додають цукру, меду, соку ягід журавлини, варення або ягідного екстракту. Зберігають у холодному місці не довше 2-3 діб. До настою додають 40-45 % цукру, кип'ятять і одержують сироп плодів шипшини, який зберігають при кімнатній температурі протягом 10-12 діб, а в холодному місці 30-40 діб. У склянці настою міститься 50-100 мг вітаміну С, невелика кількість інших вітамінів. Щоб задовольнити добову потребу, п'ють по 0,25-0,5 склянки двічі на день.

З плодів виготовляють компоти, киселі, начинки для пирогів і гарніри до страв. Для цього 30 г плодів очищають від плодиків і ворсинок, промивають у холодній воді, заливають в емальованій каструлі окропом, кип'ятять 10-15 хв. і готують страви, додаючи сухі або свіжі фрукти, цукор, корицю, харчові кислоти. Якщо компот протерти через друшляк і надмір води випарувати, то можна одержати начинку для пирогів. Залежно від призначення до пюре додають замість цукру перець, сіль і різні спеції – одержують гостру приправу до м'ясних та рибних страв.

З плодів готують квас. До настою при кип'ятінні додають трохи чорної смородини або інших ароматних ягід, хлібних дріжджів, цукор або мед, ставлять у теплому місці на 2-3 дні. Готовий квас проціджують крізь марлю, розливають в пляшки, додають у кожну но 2-3 родзинки, закривають корками і кладуть у підвальне приміщення в лежачому положенні.

Вітамінізований джем одержують так: до 3 кг пюре з плодів додають 7 кг журавлиних вичавків і 7 кг цукру або ягід брусниці, чорної смородини, малини, чорниці, черешні й вдвічі більше цукру.

З плодів готують вітамінізований сироп. В 1 мл міститься до 30 мг вітаміну С і майже 15 мг вітаміну Р. Вживають як вітаміновмісний засіб з профілактичною метою, а також при цинзі, геморагічному діатезі, капіляротоксикозах, кровотечах, гіпертонічній хворобі, гломерулонефриті, застосуванні коагулянтів, променевій хворобі і захворюваннях шкіри (мокнуча екзема, токсичні еритеми). Протипоказаний при підвищеному зсіданні крові. Приймають після їди з профілактичною метою дорослі по 1 ч. л., діти по 0,5 ч. л. 1 раз, а з лікувальною мстою 3-4 рази на день.

З соку плодів шипшини й екстракту ягід горобини звичайної (чи горобини чорноплодої, калини, глоду, журавлини) з додавання аскорбінової кислоти та цукру, одержують сироп. В 1 мл міститься близько 4 мг вітаміну С, дають дітям з профілактичною метою по 0,5-1 ч. л. 2-3 рази на день.

Випускають таблетки вітамінів С і Р з плодів шипшини, які містять по 0,05 г вітаміну С і вітаміну Р. Приймають по 1 таблетці 2-3 рази на день.

При холециститі, гепатиті та інших захворюваннях печінки і жовчних шляхів вживають холосас – рідкий екстракт плодів шипшини. Дорослі приймають по 1 ч. л., діти по 0,25-0,5 ч. я. 2-3 рази на день.

З м'якоті плодів гарячою екстракцією рослинною олією одержують каротолін. До його складу входять лінолева, ліноленова та інші жирні кислоти, вітамін Е, каротин, лікопін та його похідні, інші речовини. Застосовують при трофічних виразках, екземах, псоріатичних і десквамативних еритродерміях, атрофічних змінах слизових оболонок, як засіб, що поліпшує загоєння уражень шкіри у комплексі з іншими методами лікування. На уражене місце накладають марлеву серветку, просочену каротоліном, а зверху прикривають восковим папером 1-2 рази на день впродовж 1-2 місяців. У разі необхідності курс лікування повторюють.

Гарячою екстракцією насіння одержують олію шипшини. До його складу входять ліиолсва, ліноленова та інші ненасичені жирні кислоти, вітамін Н, каротиноїди тощо. Застосовують при тріщинах сосків, пролежнях і трофічних виразках гомілки, дерматозах, озені, неспецифічному виразковому коліті. При захворюваннях сосків у матерів на них після кожного годування накладають серветки, змочені олією, на 20-30 хв. протягом 4-5 днів. При виразках і пролежнях щоденно накладають марлеву серветку з олією шипшини, а зверху накривають вощаним папером протягом 15-20 днів. При дерматозах роблять також пов'язки і внутрішньо приймають по 1 ч. л. олії шипшини 2 рази на день 1-2 місяці. При неспецифічному виразковому коліті вживають поряд з іншими методами лікування. За допомогою катетера вводять у пряму кишку по 50 мл олії шипшини щоденно, або через день. На курс лікування – 15-30 клізм.

У народній медицині також застосовують при застудних захворюваннях.

Готують настій або напар з 40-50 г плодів на 1 л води, або настойку на горілці, для чого 1 склянки плодів змішують з 1-1,5 склянками цукру, додають 3 склянки 70 % спирту, настоюють 5 днів на сонці, на 6-й день доливають ще 3 склянки 40 % спирту і настоюють ще 5 днів, приймають по 15 мл після їди 3 рази на день. При захворюваннях сечового міхура і нирок вживають висушену шкірочку плодів. Напар з 1 склянки листя в 1 склянці окропу приймають, щоб заспокоїти болі у шлунку і посилити його моторну функцію, при проносах, здутті кишечнику, нирковокам'яній хворобі, затримці сечовиділення й інших захворюваннях органів виділення. Настій 1-2 ст. л. коренів на 200 мл води приймають по 1 склянці 3 рази на день протягом тижня і довше при нирково- і жовчнокам'яній хворобах для покращання травлення, проти глистів, при малярії. Відвар 100 г квіток на 1 склянку води застосовують як примочку при захворюваннях очей, а внутрішньо – як жовчогінний засіб при захворюваннях печінки, як седативний засіб при неврастенії. Пелюстки квіток, зварені з медом, застосовують при бешисі. При головному болю п'ють зелений чай з екстрактом шипшини. Корені застосовують при ревматизмі, щоб зменшити болі роблять ножні або загальні ванни з відваром.

Плоди використовують при виготовленні цукерок, драже, чаю, маринадів, киселів, варення, пастили.

Грицики звичайні

Грицики звичайні

Пастушья сумка

(Capsella bursa pastoris (L.) Medie)

Калина звичайна

Калина звичайна

Калина обыкновенная

(Viburnum opulus L.)

Кропива дводомна

Кропива дводомна

Крапива двудомная

(Uritca dioica L.)

Кукурудза звичайна

Кукурудза звичайна

Кукуруза обыкновенная

(Zea mays L.)

 
< Попер   ЗМІСТ