< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Пожежно-технічна експертиза

Під судовою пожежно-технічною експертизою загалом розуміють дослідження пошкодженого пожежею об'єкта з метою встановлення причини й місця виникнення пожежі, обставин, які сприяли цьому, і складання за результатами дослідження експертного висновку для його наступного використання в судочинстві.

Пожежно-технічна експертиза виконується в межах судових інженерно-технічних експертиз за експертною спеціальністю 10.08. "Дослідження причин виникнення та поширення пожеж" і на даний час є одним із затребуваних напрямів судово-експертної діяльності. Зумовлено це як великою кількістю пожеж, що виникають за найрізноманітніших умов, так і їх великою небезпечністю для життя людей і збереження високовартісних об'єктів народного господарства, Крупні пожежі призводять до численних людських жертв, значних матеріальних втрат, викликають значний суспільний резонанс, і лише якісно проведені експертизи дають можливість дійти обґрунтованого висновку щодо їх справжніх причин і встановити винуватців.

Трапляються випадки, коли пожежею намагаються приховати сліди вчинення інших злочинів – вбивств, розкрадання чужого майна тощо. Водночас, виникають питання щодо притягнення до відповідальності осіб, на яких покладено обов'язок забезпечувати протипожежний стан об'єкта і дії чи бездіяльність яких могли стати причиною виникнення пожежі або настання її тяжких наслідків.

Однак пожежі можуть бути пов'язані не лише з діями чи бездіяльністю людей, а і з природними явищами. Різноманітність причин виникнення пожежі і складність їх встановлення, без чого не може бути прийнято правильне й обґрунтоване рішення як при розгляді матеріалів кримінальних проваджень, так і з метою вирішення цивільних спорів, зумовлює потребу в проведенні спеціальних досліджень.

Більша частина пожежно-технічних досліджень, що виконуються при проведенні експертизи, мають на меті встановлення місця й причини виникнення пожежі. Експертиза також дає відповіді на питання, пов'язані з механізмом розвитку й поширення горіння. Як відомо, горіння в одному й тому самому приміщенні може значно відрізнятися залежно від певних умов, таких як: розташування горючих конструкцій і матеріалів у зоні пожежі; наявність притоку повітря в момент виникнення й розвитку горіння; розташування джерела запалювання в певному місці приміщення тощо. Експерти досліджують не тільки пошкоджені від пожежі будівлі й конструкції, а й транспортні засоби, кількість навмисних підпалів яких є доволі значною; водночас, трапляються випадки загоряння автотранспортних засобів з технічних причин, які не залежать від дій людини. У випадках загоряння автотранспортного засобу внаслідок ДТП призначаються комплексні пожежно-технічні й автотехнічні експертизи.

Об'єктами судової пожежно-технічної експертизи частіше за все виступають:

  • – місце пожежі;
  • – обгорілі й обвуглені конструктивні елементи і частини будівель, споруд, деформовані й зруйновані будівельні конструкції, виготовлені з металу, залізобетону, каміння, деревини, пластмаси тощо, обгорілі елементи інтер'єру;
  • – пошкоджені полум'ям транспортні засоби;
  • – складне за конструкцією, зокрема й громіздке, технологічне обладнання, розташоване на місці пожежі;
  • – окремі механізми та обладнання, їх вузли і деталі;
  • – різноманітні обгорілі й необгорілі предмети або їх рештки, в числі яких, ймовірно, можуть бути перебувати технічні засоби підпалу або предмети із слідами легкозаймистих речовин;
  • – предмети з локалізованими слідами теплової дії;
  • – пожежне сміття, яким є попіл, зола, шлак, вугілля, частки згорілих предметів, дріт та інші фрагменти електромережі, сліди кіптяви і прогарів на предметах;
  • – різноманітні пристрої чи пристосування для запалювання речовин і матеріалів;
  • – пристрої пожежної сигналізації і пожежогасіння;
  • – пожежна техніка й обладнання, яке використовувалось для гасшня пожежі;
  • – електронагрівальні пристрої та побутові прилади із шнурами, пошкоджені електричні лампи, світильники з ознаками аварійних режимів роботи;
  • – пристрої електрозахисту (плавкі чи автоматичні запобіжники, електричні вимикачі тощо), електрокомутаційні пристрої;
  • – фрагменти електричних дротів і кабелів, трансформатори, ізоляційні матеріали тощо.

Порівняльними зразками для проведення пожежно-технічних досліджень можуть бути відібрані проби горючих, легкозаймистих рідин, речовин і матеріалів, зразки електричних дротів, кабелів та іншого обладнання електромережі, справні апарати захисту та інше промислове й побутове обладнання.

Експертами досліджується не лише безпосередній об'єкт експертизи з ознаками впливу на нього різних факторів пожежі та окремі речові докази, а й технічна документація на сам об'єкт і окремі його складові, матеріали кримінального провадження або цивільної справи, матеріали службових перевірок чи відомчих розслідувань, акти, складені представниками інспекції пожежного нагляду за результатами перевірок, тощо.

Такими об'єктами експертизи можуть бути:

  • – протоколи огляду місця пожежі з фотографічними таблицями, кресленнями, матеріалами відеозапису та іншими додатками;
  • – матеріали з характеристиками об'єкта, який згорів, та обладнання, яке перебувало у ньому;
  • – докладні електросхеми зовнішнього і внутрішнього електроживлення з відображенням на них місць встановлення електричних рубильників, трансформаторів підвищення й пониження напруги;
  • – характеристики системи опалення, вентиляції, пожежогасіння, протипожежної сигналізації;
  • – матеріали відомчих перевірок, акти про раніше виявлені порушення правил пожежної безпеки і матеріали про усунення виявлених недоліків тощо.

Для отримання відповідей на питання, що ставляться експертам, треба насамперед встановити матеріал, речовину, яка зайнялася, внаслідок чого сталося загорання, котре перейшло в пожежу.

Загальна методика пожежно-технічної експертизи передбачає такі основні етапи експертного дослідження:

  • – дослідження пошкодженого пожежею об'єкта з виявленням і фіксацією термічних та інших, пов'язаних з дією пожежі, пошкоджень у різних частинах об'єкта;
  • – дослідження конструкції і стану об'єкта до пожежі з метою виявлення пожежонебезпечних властивостей матеріалів, з котрих виготовлені його елементи, або інших речовин і матеріалів, які знаходилися в ньому, але не відносяться до його конструкції, і розподіл цих матеріалів по об'єкту, що передбачає стійкість цих конструкцій до впливу вогню та можливість їх участі в поширенні вогню;
  • – встановлення тривалості горіння в різних частинах об'єкта з урахуванням пожежонебезпечних властивостей речовин і матеріалів, які брали участь у горінні, особливостей конструкції об'єкта тощо;
  • – встановлення, з урахуванням пожежонебезпечних властивостей матеріалів конструкції об'єкта, шляхів поширення полум'я під час пожежі, тривалості горіння в різних частинах об'єкта, місця, звідки горіння поширювалося і місця початкового виникнення загоряння – осередку пожежі чи декількох таких осередків;
  • – дослідження конструкції і стану об'єкта до виникнення пожежі з метою виявлення в ньому потенційних джерел підпалу, пов'язаних з функціонуванням будь-яких пристроїв, агрегатів, виконанням технологічних операцій у виробничому процесі, побутових та інших дій людей, які були присутніми на об'єкті напередодні або під час виникнення пожежі;
  • – висунення, на підставі проведених досліджень, версій щодо джерела підпалу і матеріалів та речовин, які загорілися першими;
  • – аналіз висунутих версій, в ході якого певні з них відкидаються, спростовуються або отримують підтвердження;
  • – формулювання експертного висновку.

Додатково експертами можуть проводитись дослідження з метою:

  • – встановлення експериментальним шляхом пожежонебезпечних властивостей конкретних вилучених з місця події зразків речовин і матеріалів;
  • – встановлення експериментальним шляхом пожежної небезпечності електрообладнання, газового обладнання, обладнання для отримання тепла від спалюваного органічного палива тощо;
  • – встановлення пожежної небезпечності технологічних процесів і технологічного обладнання (пристроїв, механізмів, апаратів) шляхом виявлення можливості появи пожежонебезпечних джерел тепла при нормальному або нештатному розвитку ситуації;
  • – встановлення пожежонебезпечності будівель і споруд залежно від їх конструкції, застосованих при їх будівництві матеріалів, а також пожежонебезпечності встановленого в них обладнання, системи опалювання й вентиляції; працездатності та ефективності функціонування протипожежних інженерних систем автоматичного повідомлення про пожежу й автоматичного пожежогасіння;
  • – встановлення відповідності вимогам нормативних документів з протипожежної безпеки всіх етапів технологічних процесів, технологічного обладнання будівель і споруд, життєдіяльності людей у цих об'єктах, виявлення порушень таких вимог та їх причинного зв'язку з технічною причиною виникнення й розвитку пожежі або настанням її тяжких наслідків;
  • – встановлення правильності дій підрозділів пожежної охорони під час гасіння пожежі шляхом порівняння їх реальних дій з вимогами відомчих нормативних документів, якими регулюється організація виїзду за викликом на пожежу; проведення пожежної розвідки, евакуації людей і організація гасіння пожежі, що передбачає вибір засобів і методів її гасіння, найбільш ефективного залучення й розташування засобів пожежогасіння.

Особливістю пожежно-технічної експертизи є ситуаційний характер досліджень, що виконуються при її' проведенні. Експертом вивчається й відновлюється за збереженими ознаками стан об'єкта до його пошкодження і здійснюється реконструкція ситуації, що призвела до виникнення пожежі. Розвиток ситуації розглядається в часі і просторі, тобто дослідження має ретроспективний характер.

Типовими питаннями, що ставляться на вирішення пожежно- технічної експертизи, можуть бути такі:

  • 1) У якому місці розташовувався осередок пожежі, і скільки було таких осередків?
  • 2) Які саме ознаки вказують на розташування осередку пожежі в конкретному місці?
  • 3) Якщо осередків пожежі декілька, то чи всі вони є самостійними або ж між ними існує зв'язок?
  • 4) Який час тривала дана пожежа?
  • 5) Чим пояснюється найбільш інтенсивне горіння об'єкта в даному місці?
  • 6) Чим можна пояснити локальне пошкодження даного предмета, конструкції, і чи виникло таке пошкодження під час пожежі?
  • 7) Чи є ознаки, які вказують на горіння під час пожежі в присутності горючих (легкозаймистих) рідин?
  • 8) Враховуючи зафіксовані дані про колір полум'я, колір і щільність диму, які матеріали, речовини могли горіти?
  • 9) Якою була найвища температура в умовах пожежі на даному місці?
  • 10) Якою є лінійна швидкість вигоряння матеріалу, речовини?
  • 11) У якому напрямку відбувалося поширення пожежі на даній ділянці території?
  • 12) Чи достатньо температури, яка розвинулась під час пожежі, для плавлення, обвуглювання, загоряння даних предметів, руйнування конструкції будівлі?
  • 13) Скільки часу необхідно для переходу тління даного матеріалу в горіння полум'ям у конкретних умовах?
  • 14) Якими шляхами поширювалося полум'я з осередку пожежі?
  • 15) Чи є можливим горіння даних речовин, матеріалів за умов, зазначених у постанові про призначення експертизи?
  • 16) Скільки часу потрібно для повного згоряння даних матеріалів, предметів за вказаних умов?

Діагностичні питання, що ставляться на вирішення пожежно- технічної експертизи:

  • 1) Що сталося раніше – пожежа чи вибух?
  • 2) Яким є механізм виникнення горіння в осередку пожежі?
  • 3) За якої тривалості дії даного джерела запалювання може відбутися загоряння даних речовин, матеріалів, конструкцій?
  • 4) Чи є можливим горіння даних матеріалів за конкретних умов, що вказані у постанові?
  • 5) Чи є можливим довільне загоряння (теплове, хімічне, мікробіологічне) даних речовин, матеріалів за вказаних умов?
  • 6) Яка температура самоспалахування даної речовини (матеріалу)?
  • 7) Чи достатньо тепла, що утворюється внаслідок взаємодії вказаних речовин, для виникнення горіння за вказаних умов?
  • 8) Якою є максимальна температура горіння даних матеріалів?
  • 9) Коли виник аварійний режим роботи електроустановки – до пожежі чи під час пожежі?
  • 10) Чи спрацював пристрій електрозахисту при аварійному режимі?
  • 11) Якою є причина оплавлення дротів електричної мережі, що виявлені на місці пожежі і надані на дослідження?
  • 12) Чи є сліди змін у вузлах і деталях пристрою електрозахисту, а якщо так, то чи вплинули ці зміни на виникнення пожежонебезпечної ситуації?
  • 13) Чи є надані на дослідження предмети залишками електро- пристрою, а якщо так, то якого саме?
  • 14) Які пожежонебезпечні прояви супроводжують даний аварійний режим роботи обладнання?
  • 15) Чи могла виникнути пожежа внаслідок надмірного нагріву будівельної конструкції опалювальним обладнанням?

Окрему групу становлять питання діагностики вчинення навмисного підпалу і його засобів:

  • 1) Чи існують ознаки, що вказують на виникнення пожежі внаслідок підпалу?
  • 2) Чи могли предмети, виявлені на місці пожежі і надані на дослідження, складати пристрій, пристосування для вчинення підпалу?
  • 3) Чи є даний пристрій запалювальним, і яким є принцип його роботи?
  • 4) Чи може забезпечити даний пристрій запалювання даного матеріалу, речовини, предмета за вказаних у постанові умов?
  • 5) Чи є на об'єктах, вилучені з місця пожежі і наданих на дослідження, сліди легкозаймистих речовин?
  • 6) Чи вказують результати дослідження наданих об'єктів на певний спосіб вчинення підпалу?

Питання цієї групи не повинні стосуватися встановлення експертом навмисності підпалу чи умислу дій особи. Це виходить за межі компетенції експерта, і такі питання мають бути вирішені судово-слідчими органами. Досліджуючи факт підпалу та його засоби, експерт фактично розкриває лише технічний бік події, який зводиться до встановлення експертним шляхом факту внесення стороннього джерела відкритого полум'я та використання інтенсифікаторів горіння, що може вказувати на підпал, але не є доказом підпалу.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >