ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ДИЗАЙН
- 5.1. Механізми координації
- 5.2. П'ять складових організації за Г.Мінцбергом
- 5.3. Напрями реформування системи управління підприємством
Рекомендована література: [2, 3, 5].
Ключові поняття: механізм координації; взаємне узгодження; стандартизація робочих процесів; стандартизація випуску; стандартизація знань; операційне ядро; стратегічний апекс; серединна лінія; техноструктура; допоміжний персонал; реформування; реструктуризація; реорганізація; злиття та приєднання; поділ та виділення; перетворення.
Механізми координації
Координаційні механізми в основному розкривають способи, за допомогою яких організації координують свою діяльність: взаємне узгодження, прямий контроль, стандартизація робочих процесів, стандартизація випуску та стандартизація навичок і знань (кваліфікації). Розглянемо коротко кожен з них.
Взаємне узгодження сприяє координації праці завдяки простому процесу неформальних комунікацій. При взаємному узгодженні контроль над процесом праці здійснює самими працівниками.
Прямий контроль сприяє координації тому, що відповідальність за роботу інших людей, визначення завдань для них і спостереження за їх діями покладається на одну людину. Робочим складального конвеєра автомобілебудівного заводу або хірургам в операційній зазвичай не потрібно турбуватися про узгодження дій з колегами – вони і так точно знають, хто що повинен робити, і діють відповідно.
Стандартизація робочих процесів передбачає точне визначення (специфікацію) або програмування змісту праці.
Коли специфікуються результати праці, наприклад параметри виробу або норма виробітку, прийнято говорити про стандартизацію випуску. Стандартизація випуску припускає початкову координацію завдань; наприклад, в палітурній майстерні відомо, що сторінки, отримані з однієї друкарні, точно підійдуть до доставленим з іншого підприємства обкладинками.
Іноді фірмі потрібно стандартизація, але при цьому стандартизувати ні праця, ні його результати неможливо. Стандартизація навичок і знань (кваліфікації) означає точне визначення необхід-
ного для участі в процесі праці рівня підготовки працівників. Тому стандартизація умінь побічно сприяє тому, що стандартизація робочих процесів або результатів праці досягається безпосередньо: саме вона контролює і координує цілеспрямовану спільну діяльність.
Отже, ми виділяли п'ять координаційних механізмів, які можна представити у певному, вельми приблизному, порядку. В міру ускладнення діяльності організації вибір засобів координації змінюється: від взаємного узгодження до прямого контролю та стандартизації робочих процесів (переважно), випуску або знань і навичок і, нарешті, знову до взаємним погодженням.
