< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Управління облігаційним займом

До цього джерела формування позиченого капіталу можуть звертатися підприємства, які створені у формі акціонерних товариств.

Емісія облігацій не призводить до втрати контролю над управлінням підприємства. Облігації випускають під невисокі відсотки порівняно з банківським кредитом чи дивідендами по акціях. Облігації мають вищу можливість розповсюдження ніж акції підприємства тому що мають менший ризик для інвесторів. Це переваги випуску облігацій.

До недоліків слід віднести те, що облігації не можуть бути випущені для формування уставного фонду і покриття збитків. Банківський чи комерційний кредит можуть бути використані для подалання негативних наслідків фінансової діяльності.

Емісія облігацій пов'язана з суттєвими витратами фінансових коштів і потребує часу.

Управління облігаційним займом здійснюється за такими етапами:

  • 1. Дослідження можливостей ефективного розміщення плануємої емісії облігацій підприємства.
  • 2. Визначення цілей залучення облігаційного займу.
  • 3. Оцінка власного кредитного рейтингу.
  • 4. Визначення об'єму емісії облігацій.
  • 5. Визначення умов емісії облігацій.
  • 6. Оцінка вартості облігаційного займу.
  • 7. Визначення ефективних форм андерайтингу.
  • 8. Формування фонду погашення облігацій.

Управління залученням товарного (комерційного) кредиту

Товарний (комерційний) кредит надається підприємствам у формі відстрочки платежів за поставлені їм сировину, матеріали, напівфабрикати.

Основними видами товарного кредиту є: товарний кредит з відстрочкою платежу за умовами контракту, товарний кредит з оформленням заборгованості векселем, товарний кредит по відкритому рахунку, товарний кредит у формі консигнації.

Політика залучення товарного (комерційного) кредиту полягає у забезпеченні максимального задоволення потреби у фінансуванні формування його виробничих запасів і зниження загальної вартості пози кого капіталу.

Розробка політики залучення товарного кредиту здійснюється за такими етапами:

  • 1. Формування принципів залучення товарного кредиту і визначення основних його видів.
  • 2. Визначення середнього періоду використання товарного кредиту.
  • 3. Оптимізація умов залучення товарного кредиту.
  • 4. Мінімізація вартості залучення товарного кредиту.
  • 5. Забезпечення ефективності використання товарного кредиту.
  • 6. Забезпечення своєчасних розрахунків за товарним кредитом.

Управління внутрішньою кредиторською заборгованістю

Внутрішня кредиторська заборгованість носить короткочасний характер. Нарахування коштів по різним видам рахунків проводиться кожен день, а погашення боргових забов'язань за внутрішньою заборгованістю – у певні строки в продовж місяця. Так як з моменту зарахування коштів, які входять у склад внутрішньої кредиторської заборгованості, вже не є власністю підприємства, а лише використовується ними до початку строка погашення зобов'язань, за своїм економічним змістом вони є різновидом позикового капіталу.

Види внутрішньої кредиторської заборгованості:

  • – заборгованість по оплаті праці;
  • – заборгованість по відрахуванням у бюджет;
  • – заборгованість по перерахуванню податків;
  • – заборгованість по перерахуванню взносів на страхування майна підприємства;
  • – заборгованість по перерахуванням взносів на особисте страхування персоналу;
  • – заборгованість по розрахункам з дочірніми підприємствами.

Основна мета управління внутрішньою кредиторською заборгованістю є забезпечення своєчасного нарахування і сплати коштів, які входять до її складу. З урахуванням цієї мети управління внутрішньою кредиторською заборгованістю будується за такими етапами:

  • 1. Аналіз внутрішньої кредиторської заборгованості у попередньому періоду.
  • 2. Визначення складу внутрішньої кредиторської заборгованості підприємства в наступному періоді.
  • 3. Визначення періодичності сплат за окремими видами внутрішньої кредиторської заборгованості.
  • 4. Прогнозування середньої суми нарахованих платежів за окремими видами внутрішній заборгованості.
  • 5. Прогнозування середньої суми і розміру приріст внутрішньої кредиторської заборгованості по підприємству в цілому.
  • 6. Оцінка ефекту від приросту внутрішньої кредиторської заборгованості підприємства у наступному періоді.
  • 7. Забезпечення контролю за своєчасністю нарахування і сплати коштів у розрізі окремих видів внутрішньої кредиторської заборгованості.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >