< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Перевіряння гіпотез

Перевіряння гіпотез – це статистична процедура для визначення із заданим рівнем ризику сумісності набору даних (зазвичай з вибірки) із запропонованою гіпотезою. Гіпотеза може стосуватися припущення щодо конкретного статистичного розподілу чи моделі або значення деякого параметру розподілу (наприклад, його середнього значення).

Процедура перевіряння гіпотез передбачає оцінювання доказу (як дані), щоб вирішити, відхилити чи ні запропоновану гіпотезу стосовно статистичної'моделі або параметра.

Перевіряння гіпотез явно чи неявно потрібно в багатьох статистичних методах, наведених у цьому стандарті, таких як вибіркові методи, SPC карти, планування експериментів, регресійний аналіз та аналіз вимірювання.

Сфера застосування. Перевіряння гіпотез часто використовують для того, щоб із встановленою довірчою ймовірністю мати змогу зробити висновок щодо вірогідності гіпотези стосовно параметра генеральної сукупності (оціненого з вибірки). Таку процедуру можна застосовувати для перевіряння відповідності параметра сукупності конкретному стандарту; або використовувати для перевіряння на наявність відмінностей у двох чи більше сукупностях. Таким чином, це корисно для прийняття рішень.

Перевіряння гіпотез також використовують для перевіряння модельних припущень, наприклад, чи є розподіл генеральних сукупностей нормальний, або чи є дані вибірки випадкові.

Процедуру перевіряння гіпотез можна також використати для визначання діапазону значень (так звані "довірчі межі"), який містить, із встановленою довірчою ймовірністю, істині значення досліджуваного параметра.

Переваги методу полягають у наступному. Перевіряння гіпотез дає змогу висловити, із відомою довірчою ймовірністю, твердження стосовно деякого параметра генеральної сукупності, що може допомогти в прийнятті рішення, яке залежить від цього параметра.

Перевіряння гіпотез може також дати змогу висловити твердження щодо характеру розподілу генеральної сукупності, а також властивостей самих даних вибірки.

Обмеження та застороги. Для забезпечення вірогідності висновків, зроблених на підставі перевіряння гіпотез, важливо, щоб основні статистичні припущення були належним чином задоволені, особливо, щоб вибірки було відібрано незалежно й випадково. Крім того, довірча ймовірність, за якою можна зробити висновок, залежить від обсягу вибірки.

На теоретичному рівні дискутують питання стосовно того, як перевірку гіпотез можна використати для отримання вірогідних висновків.

Перевіряння гіпотез застосовують загалом тоді, коли має бути висловлено твердження стосовно параметра або розподілу одної чи декількох генеральних сукупностей (оцінених із вибірки) або під час оцінювання самих даних вибірки. Наприклад, процедуру можна використати для того, щоб:

  • – перевірити, чи відповідає середнє значення (чи середній квадратичний відхил) генеральної сукупності заданому значенню, наприклад, цільовому показнику чи нормативу;
  • – перевірити під час порівняння різних партій складників, чи відрізняються середні значення двох (або більше) генеральних сукупностей;
  • – перевірити, чи не перевищує частка генеральної сукупності з дефектами задане значення;
  • – перевірити наявність відмінностей між частками дефектних одиниць на виходах двох процесів;
  • – перевірити, чи було дані вибірки вибрано випадково з одної генеральної сукупності;
  • – перевірити, чи є розподіл сукупності нормальний;
  • – перевірити, чи є спостерігання у вибірці "викидом", тобто крайнім значенням сумнівної вірогідності;
  • – перевірити, чи відбулося поліпшення деякої характерне гики продукції чи процесу;
  • – визначити потрібний обсяг вибірки для прийняття та відхилення гіпотези зі встановленою довірчою ймовірністю;
  • – використати дані вибірки для визначання довірчих меж, всередині яких може бути істинне середнє значення генеральної

Аналіз вимірювання (також називають "аналіз невизначеності вимірювання" або "аналіз системи вимірювання") – це сукупність процедур для оцінювання невизначеності систем вимірювання в діапазоні умов, в яких система функціонує. Похибки вимірювання можна аналізувати, використовуючи ті самі методи, що їх використовували для аналізування характеристик продукції.

Сфера застосування. Кожного разу під час збирання даних треба враховувати невизначеність вимірювання. Аналіз вимірювання використовують для оцінювання із заданою довірчою ймовірністю придатності системи вимірювання для використання за призначенням. Його використовують для кількісного визначання варіації різного походження, наприклад, варіації, спричинюваної оцінювачем (тобто особою, яка виконує вимірювання) або варіації, спричинюваної процесом вимірювання чи самим засобом вимірювання. Його також використовують для описування варіації, спричинюваної системою вимірювання, як частки сукупної варіації процесу або сукупної допустимої варіації.

Цей метод має переваги. Аналіз вимірювання забезпечує кількісний та економний спосіб вибирання засобу вимірювання або вирішення, чи придатний цей засіб для оцінювання досліджуваного параметру продукції чи процесу.

Аналіз вимірювання забезпечує основу для порівняння та узгодження відмінностей у вимірюванні, кількісно визначаючи варіацію різного походження в самих системах вимірювання.

Обмеження та застороги. У всіх випадках, крім найпростіших, потрібно, щоб аналіз вимірювання провадили підготовлені спеціалісти. За недбайливого та некваліфікованого застосування аналізу вимірювання його результати можуть призвести до хибного та надмірного оптимізму, що дорого коштуватиме, як щодо результатів вимірювання, так і стосовно прийнятності продукції. І, навпаки, надмірний песимізм може призвести до непотрібної заміни адекватних систем вимірювання.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >