Вітамінні препарати

Відомо більше 30 вітамінів і вітаміноподібних речовин. Деякі з них можуть утворюватись в організмі з попередників вітамінів – провітамінів або синтезуватись мікрофлорою кишечника. Головним чином вітаміни людина отримує з зовнішнього середовища.

Вітамінні препарати – це лікарські засоби, які за хімічною структурою являють собою вітаміни, їх аналоги або попередники.

Існує три види вітамінотерапії: замісна, адаптаційна та фармако- динамічна.

Замісна – лікування гіповітамінозів та авітамінозів вітамінними препаратами у дозах, які не перевищують добову фізіологічну потребу організму.

Адаптаційна – для стимуляції адаптаційних реакцій застосовуються індивідуальні вітамінні препарати у дозах, які перевищують добову фізіологічну потребу в 2-3 рази.

Фармакодинамічна – застосування вітамінів як лікарських засобів дія лікування захворювань, які не відноситься до гіпо- або авітамінозу. З цією метою вітаміни використовують у дозах, які в десятки, а іноді і в сотні разів перевищують добову норму їх споживання. Особливістю фармакоди- намічної вітамінотерапії є не комплексний характер призначення вітамінів, амонотерапія.

Фармакомаркетинг

Кількість у світі				Перелік нових препаратів
INN	Торговельні марки	Поновлення за INN (останні 5 років)	% поновлення в групі	Перелік нових препаратів
51	2981	Поновлення у даній групі відбувається постійно, в основному за рахунок появи нових полівітамінних препаратів

Класифікація та препарати

За розчинністю вітаміни поділяють на водорозчинні та жиророзчинні.

Водорозчинні вітаміни

Жиророзчинні вітаміни та їх водорозчинні аналоги*

Полівітамінні препарати

Тіаміну хлорид – В₁ Рибофлавін – В₂

Кальцію пантотенат – В₅ Піридоксину г/х – В₆ (Матне В₆ – комб.)

Ціанокобаламін – В₁₂

Кальцію пангамат – В15

Фолієва кислота – В_с

Аскорбінова кислота – С

Нікотинова кислота – PP

Рутин – Р

Пірдоксальфосфат

Ліпоева кислота

Ретинол – А Ергокальциферол – D Токоферолу ацетат – Е Менадіон* – К

Вітрум

Прегнавіт

Гексавіт

Ревіт

Геровітал

Триві Плюс

Декамевіт

Таксофіт

Кальцемін

Триовіт

ЛековітС-Са

Ундевіт

Макровіт

Центрум

Рикавіт

Юнікап

Мультигабс

Джунглі з мінералами

Оліговіт

Пексвітал

Піковіт

Механізм дії та фармакодинаміка

Вітаміни є коферментами або їх складовою частиною. Їх недостатність призводить до порушення клітинного метаболізму і розвитку патологічних станів.

Усі вітамінні препарати мають подібний механізм дії: вони компенсують дефіцит коферментів у різних ферментних системах, чим забезпечують високу активність останніх.

Водорозчинні вітаміни

Одними із перших у медицині були вивчені вітаміни групи В.

Тіаміну хлорид – В₁

Механізм дії. Тіаміну хлорид є коферментом декарбоксилаз, які беруть участь в окислювальному декарбоксилюванні кетокислот (піровиноградної, кетоглютарової), а також ферменіу пентозофосфатазного способу розпаду глюкози – транскеталази.

У процесі метаболізму вуглеводів, що каталізує тіамін, утворюється велика кількість аденозину і АТФ. Аденозин є ендогенним коронародигопатором і створює умови для поліпшення трофіки в міокарді. Внаслідок цього збільшується забезпечення міокарда енергією, що призводить до підсилення скорочувальної функції міокарда, а через кардіотрофічиу дію вітаміну В₁ розвивається кардіотонічна дія.

Нейротропна дія тіаміну пов'язана з його участю у вуглеводному обміні. Завдяки збільшенню вмісту АТФ у ЦНС зменшується час виникнення умовних рефлексів. При пошкодженні периферичних нервових стовбурів тіаміну хлорид нормалізує вуглеводний обмін, зменшує кількість недоокислених продуктів, внаслідок чого зменшується больовий синдром і відновлюються функції нервів.

Фармакодинаміка тіаміну хлориду складається з кардіотрофічної дії, впливу на нервову систему. Гіпоглікемічний ефект пов'язаний з кокарбоксипазою і розвивається внаслідок участі тіаміну в засвоєнні глюкози. Цей ефект здебільшого зустрічається у хворих на цукровий діабет. Однак тіамін не можна використовувати як індивідуальний гіпоглікемічний засіб. Він застосовується разом з інсуліном, що дозволяє зменшити дозу останнього.

Відомо також, що тіамін прискорює фагоцитоз шляхом безпосереднього впливу на фагоцити, тобто регулює вуглеводно – фосфорний обмін цих клітин.

Рибофлавін – В₂

Механізм дій. В організм рибофлавін надходить з молочними продуктами. Всмокіується в шлунку і в тонкому кишечнику, у стінці кишечника, фосфорилується за допомогою АТФ і перетворюється на коферменти: флавінмононуклеотид (ФМН) і флавінаденіндинуклеотид (ФАД). Ці кофермент входять до складу дегідрогеназ та оксидаз, які беруть участь в окислювально-відновних процесах, та до складу дихальних ферменгів. Ферменти, до складу яких входить рибофлавін, називаються флавіновими ферментами. Флавінові фермент виступають у ролі переносників атомів водню. У залежності від функції флавінові фермент поділяються на три групи:

І група – виконують функцію транспорту водню (електронів) у ланцюзі і тканинного дихання.

ІІ група – беруть участь в обміні білків. Вони каталізують дезамінування амінокислот.

ІІІ група – містять флавін, беруть участь у процесах окислювального фосфорилування.

Фармакодинаміка рибофлавіну витікає з його участі в найважливіших еіапах обміну речовин: у тканинному диханні, обміні і синтезі білків та енергетичному обміні. Вона включає такі ефект: стійкість до гіпоксії, поліпшення утилізації вуглеводів, пластичних процесів та енергоутворення. Рибофлавін при його індивідуальному вживанні не виявляє стимулюючої дії на фагоцитоз, але в поєднанні з гентаміцином цей ефект спостерігається.

Депонується рибофлавін в печінці, нирках, надниркових залозах. Рибофлавін може знаходишся в тканинах у вільному стані, а його нуклеотиди (ФМН і ФАД) завжди міцно зв'язані з білками.

Піридоксину гідрохлорид – В₆

Механізм дій. Бере участь у багатьох процесах азотистого обміну: ірансамінування, декарбоксилювання амінокислот, перетворення триптофану та інших кислот.

Піридоксальфосфат бере участь також в обміні глютамінової кислоти, ГАМК, серотоніну, діоксифенілапаніну, в обміні жирів (сприяє переходу ліиолевої кислоти в арахідонову кислоту, яка знижує вміст холестерину та жирів у сироватці крові).

Фармакодинаміка. Препарат має кардіотонічний ефект (поліпшує скорочувальну функцію міокарда й уповільнює ритм серцевих скорочень, посилює дію серцевих глікозидів) та гепатозахисний ефект (поліпшує жовчоутворення, вуглеводний обмін та дезінтоксикаційну функцію печінки).

Стимулює гемопоез: регулює зв'язування заліза з сидерофіліном у крові. Має виражену дію при порушенні лейкопоезу: агранулоцитозі, алейкії, які спостерігаються при променевій хворобі. Регулює процеси збудження у ЦНС.

Магне B₆ – комбінований препарат, що містить вітамін В₆ і солі магнію. Застосовується у разі дефіциту магнію в організмі, перед початком лікування препаратами кальцію, при спазмофілії, для лікування функціональних прояв депресії. Може використовуватись під час вагітності та лактації.

Ціанокобаламін – В₁₂

Комплексна сполука з координаційним атомом кобальту і ціаногрупою. Синтезується мікроорганізмами в товстому кишечнику людини.

Механізм дії. Ціанокобаламін бере участь у відновленні дисульфід- них груп у сульфгідрильні, активуючи тіолові ферменти. Бере участь у синтезі метальних груп, глютатіону, метіоніну, холіну, нуклеїнових кислот.

Фармакодинаміка. В організмі, який росте, ціанокобаламін сприяє синтезу жирів, а в дорослому – їх утилізації. Він необхідний для процесу кровотворення, для утворення епітеліальних клітин, для функціонування нервової системи (внаслідок впливу на утворення мієліну), росту і процесів регенерації.

Фармакокінетика. Препарат з їжі всмоктується за участю гастромукопротеїду. У крові зв'язується з білками (93%). Депонується в печінці (запас 2 роки).

Кальцію пангамат – B₁₅

Механізм дії. Кальцію пангамат є донором метальних іруп. Це сприяє прояву міотропних властивостей.

Фармакодинаміка. Препарат поліпшує обмін жирів, підвищує засвоєння кисню тканинами, вміст креатин фосфату в м'язах і глікогену в м'язах і печінці. Запобігає явищу гіпоксії, зменшує роз'єднання окислювального фосфорилування.

Фолієва кислота – В_с

Фолієва кислота міститься у листі рослин, вперше виділена в 1941 році, є похідним параамінобензойної і глютамінової кислот.

Механізм дії. Препарат бере участь у синтезі метіоніну та інших амінокислот, в обміні холіну, пуринових і піримідинових основ, нуклеїнових кислот, стимулює кровотворення. Під впливом аскорбінової кислоти перетворюється на фолінову кислоту, яка активніша за фолієву майже в 100 разів.

Фармакодинаміка. Фолієва кислота стимулює кровотворення. Сприяє покращенню трофіки та регенерації пошкоджених тканин.

Аскорбінова кислота – С

Механізм дії. Вітамін С містить два подвійних хімічні зв'язки, що визначає його здатність оборотного окислення з утворенням дегідроаскорбінової кислоти.

Дегідроаскорбінова кислота бере участь у переносі водню, внаслідок чого стимулюються окислювально-відновні процеси. Вітамін бере участь у багатьох біохімічних процесах в організмі. Аскорбінова кислота забезпечує синтез гіалуронової і хондроітинсірчаної кислот, які формують міжклітинну склеюючу речовину хряща. Через відсутність цієї функції виникає ламкість і підвищена проникність капілярної стінки.

Аскорбінова кислота бере участь у процесах гідроксилювання проліну і лізину, які є необхідними для утворення колагену. При С- вітамінній недостатності різко знижується утворення фібробластів, відкладення колагену і утворення основної субстанції кісткової тканини не відбувається, дуже гальмується загоювання ран.

Аскорбінова кислота бере участь у синтезі гормонів кори надниркових залоз. Хоча точна роль аскорбінової кислоти в цих реакціях не встановлена, спостерігається паралелізм між секреторною активністю залоз і зниженням концентрації в них вітаміну С. На цьому ірунтується метод біологічної стандартизації АКТГ.

Аскорбінова кислота забезпечує переведення неактивної фолієвої кислоти в активну – тетрагідрофолієву. Оскільки остання бере активну участь у нуклеїновому обміні, то і вітамін С є необхідним для забезпечення нормальних процесів кровоутворення.

Аскорбінова кислота поліпшує метаболізм ліків у мікросомах клітин печінки, впливає на вуглеводний обмін (регулює його).

Вона стабілізує сульфгідрильні групи тіолових ферментів, затримує передчасне окислення катехоламінів і ряду циклічних амінокислот (тирозин).

Фармакодинаміка. Аскорбінова кислота справляє неспецифічну за- гальностимулюючу дію, бере участь в обміні вуглеводів, холестерину, полегшує зв'язування заліза з білками, підвищує адаптивну здатність організму та стійкість його до інфекцій, стимулює імунітет, зокрема, Т- клітинний імунітет. Аскорбінова кислота самостійно і в присутності біофпавонощів має капілярозміцнюючу дію і сприяє утворенню кісткового мозоля.

Нікотинова кислота – PP

Нікотинова кислота є провітаміном вітаміну PP.

Механізм дії. Нікотинова кислота виконує роль коферментів у реакціях, які контролюють ключові ланки процесів тканинного дихання і всіх видів обміну речовин, тобто бере участь у процесі біологічного окислення, окислювально-відновних реакціях.

Фармакодинаміка включає вплив вітаміну PP на функцію головного мозку, серцево-судинної системи (розширення судин), систем травлення та крові.

Під впливом нікотинової кислоти прискорюється вироблення гальмівних рефлексів, спостерігається розширення судин верхньої частини тіла, зміна біохімічних процесів у міокарді: зниження вмісту піровиноградної та молочної кислот, підвищення глікогену та АТФ. Таким чином, поліпшується вуглеводний та енергетичний обміни в міокарді, що забезпечує кардіогрофічний ефект вітаміну. З другого боку, поліпшується мікроциркуляція, що створює сприятливі умови для постачання міокарда киснем і поживними речовинами. Крім того, вітамін поліпшує функцію печінки, справляє гіпоглікемічний ефект і активізує систему зсідання крові, поліпшує продукцію тироксину, стимулює кору надниркових залоз.

Рутин – Р

Р-вітамінна активність характерна для біофлавоноїдів.

Механізм дії. Подібно до аскорбінової кислоти флавоноїди можуть утворювати редокс-систему, яка уповільнює окислення катехоламінів і вітаміну С, посилюючи їх активність.

Фармакодинаміка. Рутин здатний сам, а ще краще, у поєднанні з іншими речовинами-вітамінами (вітамін С), запобігати ламкості і підвищеній проникності стінок кровоносних судин. В експерименті з парентеральним введенням препарату виявлена його здатність підвищувати стійкість організму до гострого кисневого голоду.

Ліпоева кислота

Механізм дії: ліпоєва кислота є коферментом, який бере участь в окислювальному декарбоксилюванні піровиноградної кислоти і α- кетокислот відіграє значну роль у процесі утворення енергії в організмі.

Фармакодинаміка. За характером біохімічної дії ліпоєва кислота наближається до вітамінів групи В. Вона наділена антиоксидантною активністю, бере участь у регулюванні ліпідного та вуглеводного обміну, справляє ліпотропний ефект, впливає на обмін холестерину, покращує функцію печінки, справляє дезінтоксикаційну дію при різних інтоксикаціях.

Кальцію пантотенат – В₅

Кальцію пантотенат – кальцієва сіль пантотенової кислоти.

Механізм дії: в організмі пантотенова кислота входить до складу коферменту А, який відіграє важливу роль у процесах ацетилювання та окислення. Вона бере участь у вуглеводневому та ліпідному обмінах, у синтезі ацетилхоліну. Впливає на тканинний обмін.

Жиророзчинні вітаміни

Ретинол - А

Вітамін А – об'єднана назва групи ретиноїдів (ретинол, региналь, релінова кислота).

В організмі вітамін А надходить з їжею або у вигляді провітаміну – каротину (ока рослинного походження), або у вигляді ефірів ретинолу (їжа тваринного походження).

Механізм дії. У клітинах органів-мішеней ретиноїди з'єднуються з цитоплазматичним рецептором і утворюють комплекс, який проникає в ядро, де вони діють на гени, що призводить до синтезу специфічних білків (ферментів) або структурних компонентів тканин. Ретиналь бере участь у побудові зорового пурпуру. Він сполучається зі специфічним білком сітківки – оксином, утворюючи родопсин. Під впливом енергії світла родопсин розщеплюється, утворюючи люміродопсин і метародопсин. Останній приєднує воду і розпадається на початкові компоненти: ретиналь і опсин. Енергія, що виділяється при розщепленні родопсину, збуджує рецептори зорового нерва.

Ретинол також сприяє закріпленню глікогену в м' язах, серці і печінці, стимулює перетворення пірувату і регулює обмін фосфоліпідів.

Фармакодинаміка. В організмі ретиноїди виконують різні функції. Ретиноєва кислота необхідна для диференціювання епітелію.

Ретинол стимулює синтез ферментів, необхідних для активації сульфатів, які входять до склада кислих мукополісахаридів, таурину, гепарину, сульфоцереброзидів. Вітамін А стимулює фагоцитоз, бере участь у регуляції синтезу антитіл, факторів неспецифічної резистентності організму, сома- томединів, статевих гормонів, ферментів епітеліальних тканин. Таким чином, вітамін А стимулює зір, поліпшує енергозабезпечення скелетних м'язів і внутрішніх органів, стимулює епітелізацію і запобігає надлишковому ороговінню епітелію (гіперкератоз).

Ергокальциферол – D

Д-вітамінною активністю характеризується група речовин – ізомерів. Серед них п'ять природного походження і один – синтетичний. Найбільш активні форми рослинного походження – ергокальциферол – D2 і холекаль- циферол – D3.

Механізм дій. Ергокальциферол призводить до зниження концентрації кальцію в крові, що викликає гіперпродакцію паратиреоїцину, який знижує реабсорбцію фосфату і амінокислот у ниркових канальцах, забезпечує перенос кальцію з просвіту кишок у плазму, а з плазми – в кісткову тканину. Вітамін D нормалізує утворення лимонної кислоти.

Фармакодинаміка виявляється в нормалізації кальцієвого і фосфорного обміну.

Токоферол – Е

У природі існує декілька токоферолів. У медицині застосовується альфа-токоферол.

Механізм дії. Токоферол – антиоксидант, гальмує окислення ліпідів, нуклеїнових кислот і стероїдів, бере участь у процесах синтезу білка та гема, проліферації клітин, тканинному диханні.

Фармакодинаміка. Вітамін Е нормалізує білковий обмін, справляє мембранопротекторну дію, регулює функцію репродуктивних органів, гальмує розвиток атеросклеротичних змін в аорті. Токоферол покращує кровообіг і обмін речовин у тканинах пародонта.

Вітамін К

Природні вітаміни групи К : К₁ – філохінон; К₂ – менахінон.

Механізм дії. Вітамін К стимулює в печінці синтез протромбіну, проконвертину та рад інших факторів зсідання крові, сприяє Синтезу АТФ, креатин фосфату, раду ферментів.

Фармакодинаміка вітаміну К виявляється в прискоренні зсідання крові (антигеморагічна дія).

Таким чином, усі вітаміни беруть участь в обміні білків, жирів, вуглеводів, окислювально-відновних процесах.

Рибофлавін, ретинол беруть участь в утворенні зорового пурпуру.

Нікотинова кислота, ретинол, токоферолу ацетат регулюють трофічні процеси в шкірі.

Тіаміну хлорид, рибофлавін, кальцію пантотенат, піридоксину г/х, ціанокобаламін впливають на проведення нервового імпульсу.

Тіаміну хлорид, піридоксину dx, кальцію пангамат, піридоксальфосфат, ліпоєва кислота, токоферолу ацетат виявляють кардіотрофічну дію.

Аскорбінова кислота, менадіон, тіаміну хлорид, ціанокобаламін беруть участь у процесі зсідання крові.

Аскорбінова кислота, рутин, токоферолу ацетат нормалізують проникність судинної стінки.

Аскорбінова кислота, рутин, ретинол, токоферолу ацетат, триовіт наділені антиоксидантною дією.

Ретинол, ергокальциферол регулюють фосфорно-кальцієвий обмін.

Аскорбінова кислота, ретинол, токоферолу ацетат беруть участь у процесах регенерації.

Ліпосва кислота, аскорбінова кислота, ціанокобаламін, піридоксину г/х наділені гепатозахисною дією.

Нікотинова кислота поліпшує мікроциркуяяцію.

Рибофлавін, піридоксину г/х, ціанокобаламін, фолієва кислота, аскорбінова кислота, піридоксальфосфат, токоферолу ацетат стимулюють кровотворення.

Показання до застосування та взаємозамінність

Гіповітамінози (усі вітамінні препарати).

Захворювання шкіри (тіаміну хлорид, рибофлавін, кальцію пантотеиат, піридоксину г/х, ціанокобаламін, кальцію пангамат, ретинол, піридоксальфосфат, токоферолу ацетат).

Порушення зору (ретинол, токоферолу ацетат, рибофлавін), рахіт (ретинол, ергокальциферол).

Захворювання печінки (тіаміну хлорид, кальцію пантотенат, піридоксину г/х, ціанокобаламін, кальцію пангамат, аскорбінова кислота, менадіон, піридоксальфосфат, ліпоєва кислота).

Неврити, невралгії (тіаміну хлорид, кальцію пантотенат, піридоксину г/х, ціанокобаламін).

Гастрити, виразка шлунка (тіаміну хлорид, кальцію пантотенат, руган, ретинол).

Променева хвороба, лейкемія (рибофлавін, ціанокобаламін, фолієва кислота, рутин).

Анемії (піридоксину г/х, ціанокобаламін, фолієва кислота, рибофлавін, аскорбінова кислота, піридоксальфосфат, токоферолу ацетат).

Геморагічні діатези, кровотечі (аскорбінова кислота, рутин, менадіон).

Порушення функції статевих залоз (токоферолу ацетат);

Ішемічна хвороба серця (тіаміну хлорид, піридоксину г/х, нікотинова кислота, ліпоєва кислота, кальцію пангамат, піридоксальфосфат);

Хронічна серцева недостатність (тіаміну хлорид, піридоксину г/х, фолієва кислота, піридоксальфосфат, токоферолу ацетат).

Дисбактеріоз (рибофлавін, піридоксину г/х, ціанокобаламін, аскорбінова кислота).

Гіпотрофія (рибофлавін, кальцію пантотенат, піридоксину г/х, ціанокобаламін, аскорбшова кислота, ретинол, токоферолу ацетат).

Атеросклероз (піридоксину г/х, кальцію пангамат, нікотинова кислота).

Вагітність, лактація (рибофлавін, піридоксину г/х, аскорбінова кислота, токоферолу ацетат).

Гіпоксія (рибофлавін, кальцію пангамат, аскорбінова кислота, нікотинова кислота).

Спазми судин головного мозку та кінцівок (нікотинова кислота).

Спазмофілія (магне В₆).

Депресія, неврози (магне В₆).

Побічна дія

При застосуванні вітамінів можливе виникнення:

Тіаміну хлориду – анафілактичний шок, алергійна реакція може набувати форми кишкової геморагії, нападів бронхіальної астми з судомами. У легких випадках – пошкодження шкіри і слизових оболонок, кропивниця, свербіж, набряк Квінке.

Кальцію пантотечату – нудота, блювання, болісність у місці введення, рідко – поява інфільтратів.

Піридоксину, піридоксапьфосфату – алергійні реакції.

Нікотинової кислоти – почервоніння обличчя, запаморочення голови, відчуття жару, кропивниця.

Ціанокобаламіну – збудження, тахікардія, біль в області серця, алергійні реакції.

Аскорбінової кислоти – зменшується проникність капілярів і гістогематичних бар'єрів, розвивається протромбінемія, зменшується кількість еритроцитів, розвивається нейтрофільний лейкоцитоз, порушується активність тканинних дегідрогеназ.

Ліноевої кислоти – біль в епігастральній області, алергійні реакції.

Препаратів ретинолу – розвиток гострого і хронічного гіпервітамінозу. При цьому можливе різке підвищення тиску спинномозкової рідини, блювання, підвищення збудливості ЦНС, сухість у роті і зменшення кісткової тканини і печінки.

Ергокальциферолу – можливе гостре отруєння. При цьому спостерігається ригідність м'язів і спонтанні посмикування. Хронічне отруєння ергокальциферолом характеризується загальною слабкістю, нудотою, підвищенням температури тіла, сонливістю, пригніченням свідомості, різким зниженням апетиту, підвищенням спраги. Біль у животі супроводжуєшся поносом або запором.

При внутрішньом'язових ін'єкціях токоферолу – болісність, поява інфільтратів та алергічні реакції.

Протипоказання

Застосування вітамінів протипоказане хворим з алергічними захворюваннями.

Ціанокобаламін протипоказаний при гострій тромбоемболії, еритремії, еритроцитозі.

Нікотинова кислота – при виразковій хворобі шлунка і 12-палої кишки, у разі виражених порушень функції печінки, подагри і гіперурикемії.

Протипоказаннями до застосування ергокальциферолу є туберкульоз легенів, виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, захворювання печінки і нирок, декомпенсація серця.

У перші 3 місяці вагітності не рекомендується застосовувати препарати ретинолу.

Менадіон протипоказаний при підвищеному зсіданні крові і тромбоемболії.

Магне В₆ _– у разі вираженої ниркової недостатності.

Фармакобезпека

Вітамін А несумісний з хлористоводневою, ацетилсаліциловою кислотами і його треба застосовувати з обережністю хворими на нефрити, з захворюваннями серця, при вагітності.

Вітамін В₁ несумісний з вітамінами PP, С, В₁₂, В₆, симпатоміметиками, саліцилатами, тетрацикліном, гідрокортизоном.

Розчин вітаміну В₁ не можна вводити в одному шприці з розчинами, які містять сульфіти.

Вітамін В₂ несумісний з вітаміном В12 – тому що змінюють метаболізм один одного.

Лікування великими дозами вітаміну В2 через його погану розчинність може викликати закупорку канальців нефрону.

Вітамін В₆ несумісний з вітамінами В₁, В₁₂, еуфіліном, кофеїном.

Вітамін В₁₂ несумісний з аміназином, хлористоводневою, ацетилсаліциловою кислотами, вітамінами PP, С, В₁, В₆, В₂, гентаміцином.

Вітамін С несумісний з вітамінами В₁, В₁₂, еуфіліном, димедролом, дибазолом, саліцилатами, тетрацикліном, симпатоміметиками,

гідрокортизоном, пеніциліном, препаратами заліза, гепарином, непрямими антикоагулянтами.

Вітамін D несумісний з хлористоводневою кислотою, вітаміном Е, і саліцилатами, тетрацикліном, симпатоміметиками, гідрокортизоном.

Вітамін PP несумісний з вітамінами В₁, В₁₂, В₆, еуфіліном, саліцилатами, тетрацикліном, симпатоміметиками, гідрокортизоном.

Тривале приймання вітаміну PP може призвести до жирової дистрофії печінки.

Щоб запобігти побічним явищам, вітамін PP потрібно приймати відразу після їди або призначати нікотинамід, який не викликає згаданих небажаних ефектів.

У разі тривалого призначення кислоти нікотинової у високих дозах може розвинутись жирова дистрофія печінки. Щоб запобігти цьому ускладненню, треба приймати продукти, багаті на метіонін (сир).

Одночасне застосування токоферолу і строфантину у випадках гострої недостатності серця і гіперхолестеринемії значно покращує функцію міокарда, запобігає інтоксикації глікозидами.

Фолієва кислота несумісна з сульфаніламідами.

Перед їдою спід вживати ревіт.

Після їди вживають аскорбінову і нікотинову, ліпоєву кислоти, піридоксапьфосфат, ретинол, ергокальциферол, гексавіт.

Перелік препаратів

Водорозчинні вітаміни

INN,(Торгова назва)

Форма випуску

Аскорбінова кислота (Вітамін С, Біовіталь Вітрум Вітамін С, Редоксон, Слоу-сі, Таксофіт-Вітамін С, Фармацитрон, Цебіон Целаскон, Цетебе

табл. дисп. 1,0; драже 0,05; р-н д/і 5; 10%; табл.0,025; 0,05; 0,1; табл. жев. 0,5; капс. 0,5

Вітамін Р (Кверцетин, Рутин)

табл. 0,02

Кальцію пангамат (Вітамін В₁₅, Капьгам)

табл. 0,05

Кальцію пантотенат (Вітамін В₅)

р-н д/і 0,1 г/мл; табл. 0,01

Ліпоєва кислота (Еспа-Ліпон ін'єкції)

р-н д/і 0,5%; табл. вкр. об. 0,012; ),025

Матне В₆

табл. вкр. об., р-н д/внут. застое.

Нікотинова кислота (Ендурацин, Вітамін PP)

табл. вкр. об. 0,2; р-н д/і 0,01 г/мл; табл. 0,05

Піридоксапьфосфат

р-н д/і 0,003; 0,01; 0,02; 0,05%

Піридоксину г/х (Вітамін В₆)

р-н д/і 0,01; 0,05; 0,1 г/мл; табл. 10; 40; 50 мг

Рибофлавін (Вітамін В₂, Рибофлавін мононуклеотид)

табл. 2; 10 мг; р-н д/і 1 %

Тіаміну хлорид (Тіабене, Тіаміну бромід Вітамін В₁)

р-н д/і 3; 5; 6%; драже 25; 50 мг

Фолієва кислота (Апо-Фолік) (ВЛ

табл. 1; 5 мг

Ціанокобаламін (Вітамін Вц, Додекс, Ней- робене)

табл. 0,03; 0,1; 0,2; 0,5 мг; р-н д/ 0,1 мг/мл

Жиророзчинні вітаміни

Ергокальциферол (Вітамін D)

D-н д/і 0,0625; 0,125; 0,5%

Менадіон (Вітамін К, Вікасол)

табл. 0,015; р-н д/і 1%

Ретинол (А-Мульсин форте, Вітадрал, Вітамін А, Ретинолу ацетат, Ретинолу пальмітат)

капс. 8000; 10000; 25000; 50000 VIO; драже 1,14; 1,32 мг; олійн. р-н д/і 5000; 25000 МО/мл

Токоферолу ацетат (Альфа-Токоферол- Ацетат, Біовіталь Вітамін Е, Вітрум Вітамін Е, Сант-Е-Гал, Токофарм, Токофер, Евітол)

капс. 0,1; 0,2; 0,4; олійн. р-н д/і 5; 10; 30%; р-р per os 5; 10%; драже 3,15