< Попер   ЗМІСТ   Наст >

ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ ЯК ЄДНІСТЬ РЕГІОНАЛЬНИХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

Економіка регіонів України: стан та перспективи розвитку

Столичний економічний район

Територія і географічне положення. Столичний економічний район об'єднує в своєму складі Київську, Чернігівську та Житомирську області. Його площа становить 90,7 тис. км2, або 14,9% площі України (Київська – 28,1 тис. км2, Житомирська – 29,8 тис. км2, Чернігівська – 31,9 тис. км2, площа м. Київ – 0,8 тис. км2) (рис. 10.1). Головною особливістю району є розташування в його межах столиці нашої держави – міста Київ – основного економічного, політичного, громадського, культурно-мистецького, релігійного центру України. Також Київ виконує загальнонаціональні функції – управління, інформаційне забезпечення, репрезентативну діяльність.

Економіко-географічне положення Столичного району за деякими складовими вигідне, за іншими – не досить сприятливе. Регіон прикордонний, межує з Білоруссю та Російською Федерацією, є недостатньо забезпечений мінерально-сировинними ресурсами (до найближчих промислово-сировинних центрів Придніпров'я, Північно-Східного району, Донбасу відстань перевищує 500 км, що, безумовно, вносить свої корективи в господарські процеси). Від Києва розходяться головні транспортно-магістральні шляхи в усі місцевості України. Столиця є дуже потужним чинником розвитку не лише самого Києва, але й всього Столичного економічного району. Певна частина території району вилучена з господарського обігу внаслідок радіоактивного забруднення після аварії на Чорнобильській АEС.

Природні умови і ресурси. Забезпеченість Столичного економічного району мінеральною сировиною є недостатньою та має територіальні відмінності. Серед паливних ресурсів виділяються поклади нафти і газу на Чернігівщині (Леляківське, Гнідинцівське, Прилуцьке, Богданівське та інші родовища Східного нафтогазоносного району); буре вугілля Дніпровського басейну в Житомирській області біля Коростишева; розробляється 17 торфових родовищ у поліській частині району.

Серед рудних ресурсів виділяються запаси титанових руд (ільменіти) Іршанського родовища на Житомирщині; ванадію – у Київській та Житомирській областях, але в цілому рудних ресурсів запаси незначні.

Серед нерудної сировини зустрічаються фосфорити в Семенівському районі Чернігівської області; граніти та гнейси у басейнах річок Рось, Тетерів, Ірпінь; сірі, червоні, рожеві граніти Житомирської області та кварцити Овруцького родовища мають загальнодержавне значення; поширені лабрадорити і мармур в Житомирській області; велике Ястребецьке родовище флюориту (плавиковий шпат); суглинки, глини, каолін, мергелі, крейда у Житомирській і

Київській областях; самоцвіти (берил, топаз) у Київській області; пісковики у Чернігівській. Район багатий на родовища будівельного піску, будівельного та облицювального каменю (91 родовище, що дає 65% загальноукраїнського видобутку). Видобувається сировина для виробництва скла, цегли черепиці та цементу. Унікальні породи для отримання ряду рідкісних і рідкісноземельних елементів розташовані у Житомирському Поліссі.

У районі сформувались запаси мінеральних вод: Київщина – джерела Миронівське, Білоцерківське, Кагарлицьке, в Чернігівській області – Щорсівське та ін. Торфові й сапропелеві грязі Полісся використовують з лікувальною метою.

Земельні ресурси району становлять 14,9% від загальної площі території України, поширені дерново-підзолисті та сірі лісові грунти. Водними ресурсами район забезпечений, тут протікає 5522 річки (переважно притоки Дніпра, найбільші Десна, Ірпінь, Тетерів), розміщено значну кількість ставків (3898) та водосховищ (116). Вищий за середньо українські показніші рівень лісистості території Столичного економічного району: Житомирська – 33,6%, Київська – 22,2%, Чернігівська – 21%.

Населення і трудові ресурси. В районі проживає 7,0 млн. осіб, або 15,2% населення України: Житомирська область – 1,26 млн. чол. (2,8%), Київська обл. – 1,72 млн. чол. (3,8%), Чернігівська обл. – 1,06 млн. чол. (2,3%), м. Київ – 2,86 млн. чол. (6,3%).

Демографічна ситуація району: народжуваність населення в Київській та Житомирській областях – 11,9‰, в Чернігівській 9,2‰; смертність, відповідно, 15,8‰ та 16,5‰, а в Чернігівській обл. показники смертності найвищі в Україні – 18,6‰ (середній по Україні 14,6‰). Природний приріст від'ємний та складає: – 3,9‰ у Київській; – 4,6‰ в Житомирській та – 9,4‰ в Чернігівській області.

Район має позитивний міграційний приріст населення, в першу чергу, завдяки Києву. У статевій структурі населення переважають жінки, на 1000 чоловіків в районі припадає 1164 жінки. У віковій структурі високою є частка пенсіонерів. Щільність населення району в областях (від 33,4 до 61,4 особи на 1 км2) є меншою за середньо український показник, але у Києві щільність значна – 3433 особи на 1 км2. У районі розташовано 54 міста, у тому числі одне місто- мільйонер (Київ), три з чисельністю населення понад 100 тис. (Житомир, Біла Церква, Чернігів); 190 селищ міського типу та 4205 сільських населених пунктів.

Економічно активне населення складає 66%, зайнятість середня по Україні (у Києві вища). За рівнем безробіття район належить до групи із вищими за середні показниками (8,2% до економічно активного населення).

Функціонально-галузева структура господарства. Столичний економічний район забезпечує 8,1% валового регіонального продукту України, що становить 118 446 млн. грн. та 6,7% обсягу реалізованої промислової продукції України (90 956,9 млн. грн.).

Місто Київ формує 18,9% (275 685 млн. грн.) валового регіонального продукту України та 15,5% (210 661,7 млн. грн.) обсягу реалізованої промислової продукції України.

Столичний економічний район

Рис. 10.1. Столичний економічний район

Джерело: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: geogrBf.com.ua/roaps-ukraine

Столичний район спеціалізується на виробництві продукції: а) машинобудування, а саме приладів, електротехнічних виробів, верстатів, суден, літаків, сільськогосподарської техніки, екскаваторів, мотоциклів, технологічного обладнання для легкої і харчової промисловості тощо; б) хімічної промисловості: хімічних волокон, пластмас, шин, лаків, фарб, фармацевтичних препаратів, побутової хімії тощо; в) лісопереробної промисловості: лісозаготівля, лісопереробка, виробництво меблів, картону, паперу тощо г) будівельної індустрії: будівельного і оздоблювального каміння, виробництво залізобетону, покрівлі тощо; д) легкої промисловості: шовкових, лляних, вовняних тканин, швейних, трикотажних, хутрових і шкіряних виробів, взуття тощо; е) харчової промисловості: м'ясної, молочної, цукрової, плодоовочеконсервної, кондитерської, хлібопекарської тощо; є) агропромислового комплексу: вирощування льону, картоплі, хмелю, тваринництво, овочівництво тощо.

Господарський комплекс Столичного економічного району.

З галузей ПЕК в районі розвинуто буровугільну, нафтогазову, торф'яну, електроенергетику. Паливні ресурси завозяться до Столичного ЕР з інших регіонів України. Водночас він є великим споживачем електроенергії. Тут знаходиться значна частина підприємств електроенергетики України – Київська ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, Трипільська ТЕС, Київська ГЕС та ГАЕС (Вишгород), ТЕЦ у Чернігові та Білій Церкві, підстанції функціонують у Славутичі, Житомирі,

Ніжині, Коростені. Найбільша ЕкоТЕС, що працює на біомасі – "Запрудка" розташована в смт. Іванків Київської області.

Поряд з видобутком нафти й газу на території району розміщено Омешівське та Червонопартизанське газосховища (Чернігівська обл.), в Гнідинцях здійснюється переробка супутнього нафтового газу.

Видобуток торфу ведеться на Житомирщині – Бучмани та Озерянське; на Київщині – родовище Трубіж, функціонують підприємства "Житомирторф" і "Чернігівторф".

Представниками металургійного комплексу є "Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій" (м. Бровари), який займається виробництвом алюмінієвих профілів і металоконструкцій, також працює завод порошкової металургії. Вторинну металеву сировину переробляє ТОВ "КонтурМет" (Київська обл.). Переробку титанових руд здійснює Іршанський та Овруцький гірничо- збагачувальні комбінати. Один з основних виробників кабельної продукції в Україні – ТОВ "Катех-Електро" (Київська обл.)

Машинобудівний комплекс є одним з найважливіших у регіоні, це галузь спеціалізації. Провідна роль належить підприємствам електротехнічного, точного машинобудування, енергетичного, випуску медичної апаратури. Виробництво розвинуте завдяки наявності споживача, кваліфікованих трудових ресурсів, потужної науково-технічної бази. Підприємства працюють на сировині, що надходить з Придніпров'я і Донбасу. Центри розміщення основних підприємств машинобудівного комплексу Столичного району:

  • – великий суднобудівний завод працює в Києві та випускає морські траулери, пасажирські і буксирні судна, рефрижератори, здійснює судноремонт;
  • – сільськогосподарське машинобудування – Київ (посівна техніка), Біла Церква та Ніжин (машини для тваринництва й кормовиробництва), Малин, Новоград-Волинський, Прилуки, Березань;
  • – виробництво бронетехніки і засобів технічної безпеки для банків і офісів представляє об'єднання "Практика" (м. Київ) – український виробник бронеавтомобіля "Козак";
  • – випуск автобусів БАЗ (моделі "Еталон", "Дельфін", "Пролісок" та ін.) здійснює корпорація "Еталон" (м. Бориспіль, Київська обл.) та Чернігівський автозавод, Чернігівський ковальський завод;
  • – виробництво та ремонт літаків реалізує "Завод 410 цивільної авіації" (Київ) та ДП "Антонов";
  • – виробництво тролейбусів налагоджено в Києві (Київський завод електротранспорту КЗЕТ), також тут випускають мотоцикли, у Коростені – шляхові машини, в Броварах – автокрани;
  • – виробництво протипожежного устаткування – смт. Ладан Чернігівської обл.; функціонує Прилуцький завод протипожежного і спеціального машинобудування "Пожспецмаш", який є провідним виробником пожежної та спеціалізованої техніки;
  • – приладе- і верстатобудування – Київ, Бердичів, Житомир, Ірпінь, Васильків, Коростишів, Чернігів;
  • – електротехнічне – Київ, Бровари, Вишневе, Житомир, Чернігів, Щорс, Фастів;
  • – виробництво кіно-, фотоапаратури, аудіо- та відеотехніки – Київ;
  • – електронне машинобудування – Київ "Квазар-Мікро";
  • – виробництво обладнання для легкої, харчової і хімічної промисловості – Київ, Біла Церква, Бердичів, Бровари, Чернігів, Бахмач, Прилуки, Фастів, Коростень, Житомир;
  • – виробництво предметів побутового призначення – Київ, Васильків, Житомир, Коростень, Боярка.

Хімічний комплекс дістав значного розвитку в Столичному ЕР. Регіон спеціалізується на виробництвах; хімічних волокон (Чернігів "Хімволокно", Київ, Житомир); нафтохімії (Гнідинці, Чернігівська обл.); синтетичних смол, пластмас та плівкових виробів (Прилуки, Чернігівська обл., Фастів, Київ, Бровари); лаків і фарб (Київ, Ніжин); гумотехнічних виробів (Київ, Біла Церква); хіміко-фармацевтичних препаратів – значним центром та лідером в Україні є Київ ("Дарниця", "Борщагівськин ХФЗ", "Фармак", "Київ медпрепарат", "Київський вітамінний завод") також Житомир; предметів побутової хімії (Київ, Ніжин, Коростень). У районі розвинутою є мікробіологічна промисловість, яка представлена Трипільським і Шахтинським біохімічними комбіпатами та Нємєшаєвським комбінатом біохімічних препаратів.

Лісопромисловий комплекс Столичного ЕР сформувався на базі лісового господарства, лісозаготівлі, деревообробки, меблевої й лісохімічної промисловості. Перші дві галузі розвиваються в північній частині району, де працює близько ЗО лісгоспів. Деревообробна промисловість розміщена на території району досить рівномірно, і орієнтується вона на споживача (Київ, Житомир, Чернігів, Коростень тощо). Центрами виробництва меблів є Київ, Бровари, Бердичів, Фастів, Біла Церква, Ніжин, Прилуки, Житомир, Малин, Коростень, Дробянка; виготовлення паперу, картону, шпалер здійснюють Київ, Обухів, Малин, Чернігів, Корюківка, Житомир; лісохімія розвивається в Коростені.

Будівельний комплекс включає такі види виробництв: залізобетонних виробів, стінових матеріалів; будівельних конструкцій; облицювальних матеріалів. Добре розвиненими є порцеляново-фаянсова та скляна промисловість: Баранівський порцеляновий завод, "Коростеньський фарфор", Вишневський художньої кераміки, Васильківський майоліковий, Гостомельський, Пісковський, Мар'янівський, Буча та інші заводи з виробництва скла, Житомирська дзеркальна фабрика.

Легка промисловість району представлена центрами які випускають різноманітну текстильну продукцію: шовкову (Київ); вовняну (Чернігів, Богуслав, Березань); лляну (Житомир), а також ряд поселень Житомирщини і Чернігівщини, де розміщено підприємства з виробництва льоноволокна; коноплепереробну (Городня, Новгород-Сіверський, Чоповичі, Козилець); швейну та трикотажну (Київ, Чернігів, Житомир, Прилуки, Біла Церква, Переяслав-Хмельницький, Ніжин, Фастів); шкіряно-взуттєву (Київ, Бровари. Васильків, Чернігів, Бердичів, Житомир); виробництво іграшок (Радомишль, Тарасове); трикотажне виробництво представлено найбільшою в Україні трикотажною фабрикою "Киянка".

Агропромисловий комплекс спеціалізується на молочно-м'ясному скотарстві, льонарстві, картоплярстві, зерновому господарстві та свинарстві, вирощується також цукровий буряк, розвинуте птахівництво. У районі сформовано приміські Київський, Житомирський та Чернігівський АПК з виробництвом овочів у відкритому і закритому грунті, птахівництвом, молочним скотарством і свинарством та їх промисловою переробкою. Територія Столичного ЕР характеризується сприятливими умовами для розвитку льонарства, картоплярства та коноплярства.

Основними центрами харчової промисловості є найбільші міста району – Київ, Чернігів, Житомир, Біла Церква, Ніжин та ін. Візитівкою Столичного району є відомі на всю Україну підприємства: Житомирський маслозавод (ТМ "Рудь"), Миронівський хлібопродукт (ТМ "Наша ряба"), Яготинський маслозавод (ТМ "Яготинське"), "Гаврилівські курчата". Житомирський м'ясокомбінат, ПП "Дригало" (Біла Церква), "Астарта-Київ", "Ніжин" (Чернігівська обл.), "Roshen", "Конті", "Житомирські ласощі", Чернігівський пивзавод, завод "Оболонь" та багато інших підприємств.

Транспортний комплекс району сформувався завдяки розвитку залізничного, автомобільного, річкового, повітряного і трубопровідного видів транспорту. Місто Київ є найбільшим транспортним вузлом в Україні, політранспортними вузлами є Фастів, Бердичів, Чернігів, Житомир, Бахмач, Прилуки, Новоград-Волинський, Коростень, Ніжин. Від Києва в усі напрямки розходяться провідні магістралі держави: Київ – Львів, Київ – Харків, Київ – Дніпропетровськ – Донецьк, Санкт-Петербург – Київ – Одеса, Київ – Москва, Київ – Варшава, Київ – Бухарест – Софія тощо. На судноплавних ділянках Дніпра, Десни, Прип'яті розвивається річковий транспорт. Повітряний транспорт обслуговує в основному міжнародні перевезення в аеропортах "Бориспіль" і "Київ" (Жуляни). Через територію району пролягають газопроводи Уренгой – Помари – Ужгород, Дашава – Київ, Шебелинка – Полтава – Київ та нафтопроводи "Дружба", Гнідинці –Кременчук.

У територіальній структурі Столичного економічного району сформувались Київський мезорайон з потужною Київською промисловою агломерацією, Житомирський та Чернігівський мезорайони та значна кількість промислових вузлів з різними господарськими функціями: Біла Церква, Чернігів, Ніжин, Прилуки, Житомир, Коростень, Новоград-Волинський.

Київський мезорайон розвивається на основі Київської промислової агломерації та Білоцерківського промислового вузла (Біла Церква – 211 тис. жителів). До Київської агломерації окрім столиці входять Боярка (35,3 тис. чол.), Ірпінь (43 тис. чол.), Вишневе (37,5 тис. чол.), Вишгород (26,5 тис. чол.), Буча (28,5 тис. чол.), Ворзель (5,7 тис. чол.), Бориспіль (59,5 тис. чол.), Броеари (98,3 тис. чол.), Обухів (33,1 тис. чол.), Васильків (36,7 тис. чол.), Українка (15,6 тис. чол.), Фастів (48,2 гне. чол.), Кагарлик (13,7 тис. чол.). Провідну роль у розвитку Київської агломерації та її взаємодії з містами-супутниками відіграють залізничні та автомобільні магістралі, через які відбувається господарський взаємозв'язок усіх елементів територіальної структури Київського мезорайону. Галузі спеціалізації району: машинобудування та металообробки (автобуси, прилади і верстати, літаки, бронетехніка, фотоапарати, річкові судна, морські риболовецькі траулери, тролейбуси, екскаватори, мотоцикли, телевізори, медична апаратура, сільськогосподарська техніка тощо); хімічна промисловість (хіміко- фармацевтична, виготовлення лаків, фарб, синтетичних волокон, гумотехиічпих та азбестотехнічних виробів тощо); легка промисловість (випуск шовкових тканин, швейних і трикотажних виробів, взуття тощо); харчова промисловість (виробництво м'яса, молока та молочних продуктів, м'ясних виробів, пива, цукерок, мінеральної води, хлібобулочних виробів та багато іншого). Більша частка виробленої продукції спрямовуються до Киева.

Житомирський мезорайон утворився на основі Житомирсько го (270 тис. чол.), Бердичівського (78,5 тис. чол.), Новоград-Волинеько го (56 тис. чол.) та Коростенського (65,5 тис. чол.) промислових вузлів. За спеціалізацісю це територія з розвиненими машинобудуванням (сільгосптехніка, верстати, прилади), заготівлею деревини, деревообробкою, меблевою та целюлозно-паперовою промисловістю, будівельною індустрією, скляним та порцеляновим виробництвом, харчовою та легкою промисловістю.

Чернігівський мезорайон сформувався на основі Чернігівського (296 тис. чол.). Прилуцького (58,5 тис. чол.) та Ніжинського (73,3 ліс. чол.) промислових вузлів. Він спеціалізується на виробництві продукції машинобудування, нафтогазовій промисловості, лісовій, деревообробній, меблевій і паперовій галузях, на виробництві хімічних волокон та будівельних матеріалів, на вовняній, швейній, молочній, м'ясній, плодоовочеконсервній промисловості.

Актуальними проблемами подальшого розвитку Столичного економічного району є, перш за все, екологічні виклики, які проявляються у наявності в межах району території вилученої з господарського обігу внаслідок радіоактивного забруднення, проблема переробки побутово-комунальних відходів такого мегаполісу, як Київ, екологічних проблеми Дніпра, зменшенні відходів від економічної діяльності, наслідки меліоративних робіт на Поліссі, проблема переробки, складування і захоронения промислових відходів, незадовільного стану санітарної очистки міст і сіл тощо.

Для Столичного економічного району характерна нерівномірнісіь економічного і соціального розвитку: Київська область є високорозвинутою, тоді як Житомирська і Чернігівська мають низький рівень. Наявні демографічні, соціальні, політичні, загальноекономічні проблеми (проте, вони характерні для всіх регіонів України).

В перспективі у районі прискореними темпами будуть розвиватись торгівля, фінансові послуги, соціальний комплекс, насамперед сфера обслуговування, операції з нерухомим майном, галузі наукомістких та працемістких виробництв, інвестиційна діяльність.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >