ОСНОВНІ ПСИХОПАТОЛОГІЧНІ СИНДРОМИ

Хвороба ніколи не проявляється окремим симптомом. Під час аналізу її клінічної картини помічають взаємопов'язані симптоми, що утворюють синдром. Будь-який хворобливий процес має певну динаміку, і в межах синдрому завжди існують симптоми, які вже сформувалися, а також ті, що перебувають у стадії становлення.

Синдром — це сукупність взаємопов'язаних симптомів, що мають спільний патогенез.

У синдромі співіснують як позитивні психічні розлади (астенічні, афективні, невротичні, маячні, галюцинаторні, кататонічні, судомні), так і негативні (деструкція, випадіння, дефект). Позитивні симптоми завжди варіабельні, негативні — інваріантні.

У синдромі виділяють симптоми першого (провідні), другого (основні) і третього (другорядні) рангів. Такий розподіл дає змогу розглядати їх у динаміці захворювання. У процесі діагностики лікар виявляє у конкретного хворого специфічну для певної хвороби симптоматику, наприклад, не просто астенію, а астенію, що відображує особливості хвороби (атеросклеротичну, травматичну, післяіифскпіііну тощо), не деменцію взагалі, а атеросклеротичну, епілептичну, паралітичну та ін.

Синдром — етап перебігу хвороби. Нозологічна специфіка синдромів непостійна. Один і той самий синдром може розвиватися при різних захворюваннях. Так. зовсім не мають специфіки такі синдроми, як астенічний, кататонічнип. коматозний. Специфічність дисмнестичних синдромів і органічного психосинлрому досить виражена. Синдроми при хворобах однієї і тієї самої етіології можуть відрізнятися один від одного, і навпаки, існує багато однакових синдромів, які виникають з різних причин.

Нижче наведено стислий опис основних синдромів, які найчастіше спостерігають у клініці психічних захворювань.

Класифікація основних психопатологічних синдромів

I. НЕВРОТИЧНІ:

• — астенічний:
• — обсесивні:
• — сенестопатично-іпохондричний:
• — істеричні:
• — деперсоналізації:
• — дереалізації.

II. АФЕКТИВНІ:

• — маніакальний:
• — депресивний;
• — дисфоричний

III. ГАЛЮЦМНАТОРНО-МАЯЧНІ:

• — галюцинаторний;
• — паранояльний;
• — парафренний;
• — параноїдний;
• — психічного автоматизму Кандинського—Клерамбо;
• — Капгра.

IV. ПАТОЛОГІЇ ЕФЕКТОРНО-ВОЛЬОВОЇ СФЕРИ:

• — кататонічний;
• — гебефренічний.

V. ПРОДУКТИВНОГО РОЗЛАДУ СВІДОМОСТІ (ПОТЬМАРЕННЯ):

• — деліріозний;
• — онейроїдний;
• — аментивний;
• — delirium acutum (хореатичний);
• — присмерковий стан свідомості: амбулаторний автоматизм, транс, сомнамбулізм, фуга.

VI. НЕПРОДУКТИВНІ РОЗЛАДИ С ВІДОМОСТІ (НЕГІСИХОТИЧНІ):

• — обнубіляція;
• — оглушення;
• — сомнолситність;
• — сопор;
• — кома.

VII. ОРГАНІЧНОГО УРАЖЕННЯ ГОЛОВНОГО МОЗКУ:

• — органічний психосиндром;
• — Корсакова (амнестичний);
• — паралітичний (псевдопаралітичний);
• — лобний.

VIII. СУДОМНІ:

• — великий судомний напад;
• — адверзивний судомний напад;
• — малі судомні напади:
• — абсанс;
• — пропульсивні напади;
• — салаамові (напади);
• — блискавичні напади;
• — клонічні пропульсивні напади;
• — ретропульсивні напади;
• — клонічні ретропульсивні напади;
• — рудиментарні ретропульсивні напади;
• — пікнолепсія;
• — імпульсивні напади;
• — акінетичні напади;
• — судомні синдроми;
• — напади Джексона (джексонівські);
• — істеричний напад.