Для протверезіння призначають великі дози вітамінів групи В, передусім тіамін (до 100 мг) із 40 % розчином глюкози. У тяжких випадках хворих переводять на гемодіаліз та штучну вентиляцію легенів.

Атипове алкогольне сп'яніння

Атипове алкогольне сп'яніння спостерігають у разі вживання алкоголю особами з іншою психіатричною патологією: органічним ураженням центральної нервової системи, психопатіями, афективними розладами тощо. За клінічними формами виділяють кілька видів атипового сп'яніння.

Дисфоричне сп'яніння. Спостерігають в осіб з органічним ураженням центральної нервової системи, експлозивною (епілептоїдною) психопатією. У стані сп'яніння в таких осіб підвищуються агресивність, конфліктність. Сп'янілі схильні влаштовувати бійки, конфлікти з будь-якого приводу, акти вандалізму, можуть вдаватися до спроб згвалтування.

Депресивне сп'яніння частіше спостерігають у людей з циклотимією та невротичними розладами, які нерідко вживають алкогольні напої для поліпшення настрою. У клінічній картині превалює депресія з постійним обмірковуванням психотрав- мівної ситуації. Хворі схильні до перебільшення її наслідків та ідей, пов'язаних з оцінкою власної особи. У разі глибокої депресії можливі спроби самогубства.

Гебефренічне сп'яніння. Сп'янілі поводяться мов діти, сиплють недоречними жартами, їхня поведінка характеризується своєрідністю вітальних функцій і низькими емоціями та потягами.

Істеричне сп'яніння найчастіше спостерігають при істероїдній психопатії. Сп'янілі намагаються привернути до себе якомога більше уваги. Такі особи часто вживають алкоголь привселюдно та демонстративно. У цьому разі суб'єкт намагається вдати із себе п'янішого, ніж він є насправді.

Експертиза

Трудова експертиза. У стані сп'яніння хворі тимчасово непрацездатні.

Судово-психіатрична експертиза. При алкогольному сп'янінні пацієнти осудні. У разі скоєння злочину в стані патологічного алкогольного сп'яніння хворі не є осудними.

Хронічний алкоголізм

Етіологія алкогольної хвороби

Щодо походження алкогольної хвороби (хронічного алкоголізму) є різні, часом курйозні, припущення та теорії. Нині вважають, що у формуванні потягу до алкоголю бере участь низка чинників, а саме генетичних, біохімічних, психологічних і соціальних. Серед чинників ризику захворювання на алкоголізм виділяють такі:

— психологічні (дитяча гіперактивність, емоційна лабільність, імпульсивність, егоїстичність, порушення концентрації уваги, підвищена тривожність);
— характерологічні (намагання компенсувати акцентуацію характеру);
— нейрофізіологічний (зниження амплітуди та збільшення в часі компоненту Р-300 під час дослідження викликаних потенціалів);
— гормональний (низький вміст андрогенів);
— біохімічний (низька активність моноаміноксидази);
— соціальний (наявність у сім'ї проблем, пов'язаних із вживанням алкоголю, підліткова асоціальність).

Етапи перебігу алкогольної хвороби

Існує чимало поглядів щодо етапів перебігу алкогольної хвороби. В Україні найпоширеніша клінічна класифікація, за якою алкоголізм поділяють на три стадії:

І — психологічної залежності;

II — фізичної залежності (наркоманічна);

III —декомпенсації (енцефалогіатична).

Виділяють ще дві проміжні стадії (І—II та II—III) і так звану донозологічну, тобто пияцтво. На наш погляд, термін “пияцтво” має більше соціальний, ніж клінічний аспект. Однак оскільки пияцтво дуже часто передує алкогольній хворобі, варто розглянути його окремо.