Лікування хронічного алкоголізму

Лікують хворих на алкоголізм зазвичай у стаціонарних умовах, однак у початкових стадіях хвороби можлива й амбулаторна терапія.

У лікуванні алкогольної хвороби можна виділити кілька етапів.

Припинення запою та купірування абстинентного синдрому. Для цього застосовують анксіолітичні, снодійні, кардіотонічні та осмодіуретичні препарати.

Детоксикаційна терапія спрямована на виведення з організму продуктів розпаду алкоголю. Її проводять протягом 1—2 тиж., залежно від стану хворого. Інтенсив- нішою вона має бути в разі вживання сурогатів, самогону та наливок із кісточкових порід ягід.

Умовно-рефлекторна терапія має на меті виробити стійкий блювотний рефлекс на спиртне. Для цього алкоголь дають разом із блювотними засобами (відвар баранцю, апоморфін) і провокують тетурам-алкогольну реакцію (ТАР). Недоліком цього методу є досить швидке згасання умовного рефлексу.

Алкогольсенсибілізувальна терапія передбачає вживання несумісних з алкоголем препаратів (тетурам, фталазол, трихопол).

Тетурам переважно застосовують у вигляді імплантаційних таблеток “Еспераль”. Дія його ґрунтується на блокуванні АлДГ й інтоксикації ацетальдегідом. Імплантують “Еспераль” субфасціально, частіше — під лопатку. Вживання алкоголю протягом 8—12 міс. після операції може призвести до тяжких соматоневрологічних ускладнень і навіть до загибелі хворого. У таких випадках потрібно негайно видалити препарат хірургічним способом і провести масивну детоксикаційну терапію.

Включення у комплексну терапевтичну програму транквілізаторів рослинного походження (Хомвіо-Нервін та ін.) сприяє купіруванню патологічного потягу до алкоголю, афективних розладів у його структурі, астенічної симптоматики, стану відміни алкоголю та зменшенню абстиненції.

Психотерапія при алкоголізмі має бути спрямована на повну відмову від алкоголю протягом усього життя. Бажано проводити її в кілька етапів: безпосередньо після протверезіння та протягом 1—2 років для поступового вирішення проблем, які поставатимуть перед хворим. Бажано проводити психотерапевтичну роботу і з родичами хворого.

Соціальною реабілітацією в Україні займаються недержавні структури, які підтримують комуни тверезих алкоголіків та наркоманів і товариства анонімних алкоголіків (АА), АлАнон (родичі хворих на алкоголізм) та АлАтін (діти хворих). Метою АА, АлАнону та АлАтіну є підтримка тверезого способу життя та вирішення психологічних проблем їхніх членів.